Жорж Массуд: Становище України покращилось, адже два роки тому така гра з МВФ була неможлива

Керівник українського офісу McKinsey&Company прогнозує гучні угоди на банківському ринку у найближчі три роки

Банківська система України стає на ноги після затяжної кризи. Такий оптимізм висловлює керівник київського офісу McKinsey&Company Жорж Массуд. Саме його компанія розробляла стратегію розвитку скандально націоналізованого Приватбанку, але про цього свого клієнта Массуд говорить неохоче. А ось щодо перспектив вітчизняних банків Массуд говорить впевнено і прогнозує на цьому ринку великі угоди у найближчі три роки. Підставами для такого оптимізму є фінансові показники: за три квартали 2017-го року чистий прибуток системи після оподаткування склав 1,41 млрд грн, без урахування неплатоспроможних банків. Тоді як останні кілька років банківська система України генерувала суцільні збитки.

Керівник українського офісу McKinsey&Company Жорж Массуд. Фото: dsnews.ua

Вспомните новость: МВФ готов дать Украине отсрочку по земельной реформе, но требует старта приватизации

Пане Массуд, банківський сектор очистили від «токсичних» банків і ситуація налагоджується?

Так, ситуація стала набагато краще. Коли в 2008-му році почалася криза, банківська система України мала чимало хвороб. Одна з них – відношення кредитів до депозитів складало приблизно 170%. Це означає, що ви даєте в кредит гроші, яких у вас немає, і створюється велике навантаження. Зараз відношення кредитів до депозитів в Україні нижче 70%. Це означає, що багато банків можуть видавати кредити, отримувати депозити і заробляти на цьому гроші. Тому, безумовно, банківський сектор в набагато кращому стані, ніж раніше.

У нас змінилися і інші показники: наприклад, покриття поганих, ненадійних боргів становить понад 90%. При цьому ми отримуємо більше 20% повернення на власний капітал. Йдеться про те, що ви можете отримувати прибуток, але вартість капіталу, який ви для цього використовуєте, все одно не буде перекриватися. Зараз же ми бачимо іншу тенденцію – капітал приносить прибуток, і він окупається. Це хороша тенденція.

Читайте статтю: Голова АМКУ Юрій Терентьєв: Зараз ринок газу штучно зроблений неконкурентним

Тобто критика, яка зараз звучить у бік керівництва Нацбанку, безпідставна? Ви вважаєте, що воно впоралося зі своїм завданням?

Не до кінця. Але прогрес досягнутий значний.

Що саме не вдалося?

Мова йде про речі, які часто виходять за рамки функцій НБУ як таких. Нам би хотілося бачити повний захист кредитів. Потрібне дієве кредитне бюро. Ми говоримо про те, що недостатньо просто вжити ще два-три заходи. Необхідне поліпшення інфраструктури, яке б оздоровило банківський сектор ще більше. І через пару років ви побачите, наскільки він зміниться.

Ваша компанія розробляла стратегію розвитку Приватбанку. Банківська система вже переварила націоналізацію цієї установи чи ми ще побачимо якісь наслідки у майбутньому?

Так, відомо, що ми писали стратегію для Приватбанку, бо вони про це оголосили. Але ми не говоримо про своїх клієнтів. Тому, якщо можна, давайте не будемо говорити і про Приватбанк як такий.

Зараз в понад 90 банках введено тимчасову адміністрацію. 6-7 років тому в Україні було 178–180 банків, а зараз менше 100. В Україні проблемна заборгованість вже на 80% з гаком покрита заставами, хоча в інших країнах цей показник складає 20–30%, максимум 40%. Проблеми минулого закриті. І тому ви бачите, що багато банків демонструють високий відсоток доходу на інвестиції. Чи означає це, що всі наші проблеми закінчилися? Ще ні. Тому що система все ще відчуває певні наслідки, зокрема, проблеми з твердою валютою. Існує все ще незабезпечена проблемна заборгованість. Але чи можна сказати, що ця ситуація краща, ніж була раніше? На 100%. Банківський сектор так само залежить від зростання економіки. Якщо ви зараз набагато ефективніше працюєте з питанням ризиків, в майбутньому банківська система буде набагато здоровіша.

Питання не про Приватбанк, а про його націоналізацію. Чи можна було обійтися без неї. Принаймні, деякі колишні менеджери цієї установи, переконують, що так?

Що ви маєте на увазі?

Чи можна було не забирати банк у попередніх власників, а вирішувати проблему іншими способами?

Я не можу це питання коментувати.

Яку стратегію ви б рекомендували зараз українським банкам, а також державі, яка накопичила у себе багато банківських активів (більше 50% всієї системи)?

Я б не став розмежовувати державні і недержавні банки. Перед банками зараз чудова можливість для розвитку свого бізнесу – підвищення рівня ефективності, рівня обслуговування клієнтів, покращення роботи з ризиками, прийняття нових цифрових технологій. І залучення всіх зацікавлених сторін в банківському секторі. Тому дуже важливо, щоб цей сектор перезапустився правильно і ефективно. Це можливість допомогти розвитку країни в цілому.

McKinsey & Company — міжнародна консалтингова компанія, що спеціалізується на вирішенні завдань, пов'язаних зі стратегічним управлінням. В компанії працює біля 9 тисяч консультантів у 94 офісах у понад 60-ти країнах світу. McKinsey як консультант співпрацює з найбільшими світовими компаніями, державними установами та некомерційними організаціями. В 2017 році McKinsey&Company Україна була обрана для розробки стратегії націоналізованого Приватбанку.

В кінці жовтня Нацбанк підняв облікову ставку до 13,5%, хоча останнім часом тільки знижував її. Чи вдасться такими діями приборкати інфляцію?

Можливо, це короткостроковий захід. Але якщо подивитися в більш довгостроковій перспективі, то інфляція в Україні буде на досить низькому рівні – набагато менше 10%. Національний банк обіцяє до 2020-го року інфляцію 5% або нижче. Якщо у вас облікова ставка буде на рівні 6% – це ж зовсім інший банківський ринок. І тут ви вже починаєте думати про ринок іпотеки, про можливості кредитування в набагато більших масштабах. Тому що більше людей отримують доступ до позик за меншою ставкою. Тому банкам важливо опрацьовувати вже на майбутнє свою політику щодо ризиків і правил кредитування.

Коли, на ваш погляд, банки, зможуть відновити повноцінне кредитування? Тому що на даному етапі їм вигідніше вкладатись в надійні та прибуткові державні папери (ОВДП) і не зв'язуватися з дрібними позичальниками.

Це вже почалося, деякі банки вже це роблять. Думаю, більш масово це буде за рік-два, якщо вдасться зберегти стабільність і нормалізувати кредитні ставки. Справа тут в здатності банку обирати правильні ризики і працювати з ними. Тому що, крім заробляння грошей, у банків є ще одна дуже важлива функція – допомагати економіці зростати. Якщо ваша мета зробити, щоб економіка зростала, необхідно, аби на ринку було доступно якомога більше кредитних грошей. Але щоб уникнути проблем, з якими ви стикалися в минулому, необхідно зробити так, щоб ці гроші давалися правильним компаніям і щоб ваші кредитні процеси не формували чергову бульбашку.

Надійних позичальників на ринку дуже мало. Що робити в такій ситуації маленьким банкам?

Багато банків останнім часом виступали в пресі з заявами про те, що їхні умови для корпоративних клієнтів істотно поліпшуються. Тому кількість цих потенційних хороших позичальників на ринку набагато вища. Для банку це питання його знань і готовності йти на ризик. Деякі банки займаються кредитуванням і роблять це чудово. Я спілкувався з багатьма керівниками банківських установ, вони кажуть, що їхні нові кредитні портфелі характеризуються дуже низьким рівнем ризику. Тобто щось вже рухається в правильному напрямку.

Вспомните новость: Валютные долги за 23 года: сколько Украина получила от МВФ и что придется вернуть

Як філії російських банків продовжують впливати на український ринок? І як розцінювати той факт, що Росія є зараз третім за обсягами інвестором в українську економіку, чого не було навіть в кращі часи двосторонніх відносин?

Я б не став виділяти ці банки якось окремо. На ринку є гравці, які грають за його правилами. Те ж саме стосується російських банків: у них є капітал, вони дають кредити, у них є депозити, тобто вони працюють як будь-які інші банки.

Що зараз стимулює інвесторів купувати українські банки? Наприклад, пан Тігіпко активний зараз в цьому плані.

Вони бачать, як поліпшується ситуація в банківському секторі, і вдаються до консолідації, створюють більш сильні позиції. На цьому можна добре заробляти. Якщо ви вмієте працювати з ризиками, то можете отримувати хороший дохід.

Тобто часи, коли власники банків за будь-яку ціну хотіли піти з України, минули?

На жаль, поки ситуація не настільки однозначна. Все залежить від того, що у вас на балансі. Якщо у вас на балансі 10 млрд грн кредитів роздано корпоративним клієнтам, може, це чудовий кредитний портфель і у вас дуже хороший банк. Але якщо у вас в цьому портфелі є значна частина сумнівної заборгованості або безнадійних боргів, то ситуація зовсім інша. Якщо, скажімо, у вас портфель на 10 млрд, ваш власний капітал буде близько 1 млрд. І ціна цього банку буде відповідно десь на рівні 1-1,5 млрд, а іноді і менше, в залежності від різних факторів. Тепер ви купуєте банк, платите за капітал і виявляється, що з цих 10 млрд – 8 млрд проблемних кредитів. І цю суму треба буде покрити вам як новому власнику. Тоді це не дуже хороша угода. Тож ситуація неоднозначна.

Тобто говорити, що на банківському ринку настав час покупця, ще зарано?

Думаю, що зараз саме час серйозно придивитися до цього ринку. Дуже серйозно придивитися.

Чи прогнозуєте ви гучні угоди, що відбудуться на цьому ринку у найближчий час, наступного року, наприклад?

У найближчі три роки великі угоди будуть. Про наступний рік не впевнений.

Як ви розцінюєте умови, на яких Україна отримала зовнішні позики, розмістивши єврооблігації ($3 млрд під 7,375% річних с 15-річним строком погашення)? Чи варто розцінювати всі нові запозичення як успіх?

Я думаю, що це хороший знак для України. Тому що ваша країна в змозі залучати позикові кошти за відносно хорошими ставками. Я пам'ятаю зовсім інші часи, коли такі ставки могли становити 42%. І можливість зараз піти на ринок і отримати $3 млрд – це дуже хороший знак.

У нас є й інший знак – програма співпраці з МВФ вкотре загальмувалася. Вже на вищому рівні йдуть розмови, що в наступному році її потрібно згортати. Чи виживе Україна без цієї підтримки?

Це питання лежить більше в політичній площині, тому я б не хотів його коментувати. Просто два роки тому така гра була неможлива, тому що ця допомога була абсолютно необхідна. Це показник того, наскільки покращилося становище України. Але я думаю, що уряд і МВФ знайдуть якісь точки дотику для подальшої роботи.

Вспомните новость: Транш в 1 миллиард долларов от МВФ не пройдет без Антикоррупционного суда

Чи бачите ви потенціал у надважливому для експортних перспектив України аграрному секторі? Які можливості підвищити його ефективність є зараз?

Ми вважаємо, що сільськогосподарський сектор – один з найважливіших в Україні, проте ефективність роботи різних його гравців різниться. В Україні ми зараз спостерігаємо підвищення ефективності роботи в цьому секторі і потенційно перехід до товарів з вищим рівнем доданої вартості. Україна також має ставати виробником не тільки зерна, а й горіхів, овочів і т.д. Ці процеси йдуть.

Земельна реформа – панацея? Чи аграрний сектор може поки обійтися без неї?

Це (відкриття ринку землі, - «Главком») звичайно допоможе. Але неправильно говорити, що нічого не треба робити, поки не проведена ця реформа. 2012-го року я був на одній конференції, яку відкривав Шимон Перес, стояв поруч з ним. Він говорив в своєму виступі, що в Ізраїлі врожайність може бути вища в 20 разів, ніж в Україні. І це на землі, яка не йде у жодне порівняння з кращими у світі чорноземами. Так, ми розуміємо, що не всі компанії працюють на однаковому рівні ефективності, але деякі з них дуже ефективні і, безумовно, можна розвиватися далі.

Україна приречена бути аграрно-металургійною країною? Чи є у нас шанс розвинути якісь інші галузі?

Ми аналізували гірничодобувний комплекс і сільське господарство. З точки зору продуктивності праці ці галузі недостатньо ефективні, бо в них задіяна дуже велика кількість працівників, а продуктивність дуже низька. Тому тут є над чим працювати. Безумовно, компанії цим займаються: переймаються питанням підвищення ефективності і що більш важливо – підвищенням якості. Це допоможе набагато успішніше конкурувати на міжнародному ринку.

Але у вас також є такі сектори як IT, аутсорсингові компанії, де можна забезпечити надзвичайно високий рівень конкурентоспроможності в Європі. Рівень витрат в цих галузях зараз дуже хороший.

Микола Підвезяний, Павло Вуєць

Джерело: «Главком»