Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук: Чим більше змін Основного закону, тим більше абсурду

«У США я зрозумів: конституційне право – це не те, чого вчать в Україні»

Наприкінці лютого судді Конституційного Суду несподівано обрали собі нового голову. Цю посаду обійняв Станіслав Шевчук. Суддею КС він був призначений 13 березня 2014 року. Тоді, вже після втечі Януковича, Верховна Рада вирішила замінити четвірку суддів, призначених за своєю квотою. Це рішення критикувалось як не дуже юридично чисте, але в результаті доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної Академії правових наук України Станіслав Шевчук отримав посаду.

Згадайте новину: В Украине избрали нового главу Конституционного суда

Обрати повноправного голову суду члени КС намагались неодноразово, але кожного разу безрезультатно. Очікувалося, що ситуацію змінить дообрання двох членів Конституційного суду за президентською квотою – саме в цій парі нібито й було заховане прізвище майбутнього голови. Конкурсна комісія ще в грудні надала президенту список з шести кандидатів, з яких він мав обрати двох. На Банковій обіцяли заповнити свою квоту до кінця минулого року або на початку 2018-го. Та обіцянки не виконали. Судді ж вирішили не чекати, доки президент делегує своїх представників, і обрали собі голову з діючих членів суду. З боку це виглядало так, що президенту, який розраховував мати лояльного голову, продемонстрували небажання коритися. Вибір Шевчука можна пояснити тим, що він вважається компромісною фігурою, яка рівновіддалена від різних груп впливу в КС.

І лише після цього несподіваного призначення Порошенко зробив остаточний вибір: призначив членами Конституційного суду екс-міністра юстиції Сергія Головатого та професора Ужгородського університету Василя Лемака. Але на розклади у КС це вже ніяк не вплинуло. Наразі Верховна Рада має призначити ще двох суддів зі своєї квоти. Комітет з правової політики та правосуддя вже визначився з чотирма кандидатурами (дві – від Блоку Порошенка, по одній – від «Батьківщини» та «Народного фронту») і рекомендував парламенту їх розглянути, але у того поки не дійшли до цього руки. Втім на працездатність суду це ніяк не впливає.

Учора, 19 квітня, Станіслав Шевчук провів відкриту зустріч у ТЦ «Гулівер». Серед охочих поспілкуватись з головою КС більшість складали студенти юридичних факультетів столичних вузів. «Главком» публікує найяскравіші цитати виступу нового голови Конституційного суду України. Шевчук розповів, чому захопився конституційним правом, про рішення КС, яке засуджує анексію, та про те, чи можна переписувати Конституцію.

Станіслав Шевчук народився 11 червня 1969 року в Харкові, закінчив школу з золотою медаллю, із відзнакою – Українську державну юридичну академію, яку згодом було перейменовано в Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, аспірантуру цього вишу за спеціальністю «теорія та історія держави і права, історія політичних і правових учень». З 1996 по 1997 рік працював асистентом кафедри теорії держави та права, а з 1997 по 2000 роки – науковим консультантом судді Конституційного Суду України. Був професором кафедри публічного права Міжнародного Соломонового університету, а з 2009-го – професором кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Києво-Могилянської академії. У 2010 році був обраний членом-кореспондентом Національної Академії правових наук.

З 2009 по 2012 роки був суддею Європейського суду з прав людини ad hoc, тобто тимчасовим суддею. 13 березня 2014 року Шевчука було обрано суддею Конституційного суду, а 21 лютого 2018 року 11 голосами при восьми необхідних його обрано головою КС.

Про життєвий шлях

Я сам з Харкова, хотів бути фізиком-теоретиком. Щось мене надихнуло стати юристом. У Харкові я вступив до Української державної юридичної академії. Спочатку, коли я навчався, моя спеціалізація була підтримувати державне обвинувачення у суді, але потім я зрозумів, що це достатньо негативне завдання.

Врешті-решт я обрав собі більш філософське спрямування конституційного права. Коли я потрапив у аспірантуру, я весь час відчував, що мені чогось не вистачає внутрішньо, відчував, що треба їхати вчитися закордон. Так я потрапив у США, у Північну Кароліну, в Дюкський університет (медична, юридична та бізнесова школи університету розташовані в рейтингу серед 15-ти найкращих університетів США – «Главком»). Моє завдання було вивчити міжнародне та конституційне право США, там я вперше зрозумів, що конституційне право – це не те, чого нас вчать в Україні. Я повернувся і почав викладати, а потім пішов у Конституційний суд науковим консультантом судді. Коли почалася Революція Гідності, переді мною поставили питання: «Якщо ти такий розумний, чого ти не йдеш суддею у Конституційний суд? Бери свою теорію і застосовуй на практиці». Це був виклик і я на нього відповів. Це було 13 березня 2014 року. Також я працював у місії в ООН у Таджикистані, мене попросили допомогти переписати конституцію. Я допоміг.

Про зміни у Конституції України

Я не прихильник частих змін Конституції. Кожна нова політична влада починає змінювати Конституцію. Як спеціаліста, мене це завжди бентежить. Чим більше змін, тим більше абсурду.

Що таке конституційна скарга і чому це прогресивно для України

Американський юрист і філософ Ганс Кельзен казав, що Конституція без ефективного Конституційного суду схожа на Сонце, яке світить, але не гріє. У нас так було до останнього часу. Але зараз усе змінюється, коли вводиться конституційна скарга (кожен громадянин України може поскаржитися на те, що певний український закон не відповідає нашій Конституції, а отже має бути скасований, – «Главком»). Так склалося, що я став головою Конституційного суду і запрацювала конституційна скарга.

Ми можемо розвантажити Страсбург (Європейський суд з прав людини – «Главком») через введення конституційних скарг, щоб нашим людям непотрібно було їздити туди, якщо вони визнаватимуть нас як ефективний засіб захисту. Венеційська комісія (дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права – «Главком») дуже наполягає на тому, що слід користуватися перш за все національними юридичними механізмами.

Про анексію Криму і рішення Конституційного суду

Ми вирішили не мовчати, бо у нас анексували Крим за допомогою фейкового референдуму. Мене призначили 13-го березня 2014 року, а вже 14-го березня ми ухвалили рішення, у якому було чітко визначено, що за нашою Конституцією зміна території – це винятково прерогатива загальноукраїнського референдуму, але аж ніяк не місцевого. Потім за місяць ми розірвали меморандум про співробітництво з Конституційним судом Російської Федерації. Це було моє перше рішення, де я був главою комісії, доповідачем. Через 5 днів після нашого рішення, тобто 19 березня, вони (росіяни) ухвалили закон про порядок прийняття нових суб’єктів федерації. Якби цього їхнього рішення не було, не було б юридично зафіксованої анексії Криму, не було би смертей на Донбасі. Тут безпрецедентний випадок: уперше в історії після Другої світової війни Конституційний суд був використаний для механізму анексії.

Згадайте новину: Новий голова КСУ Станіслав Шевчук: добра репутація, але обмежена влада

Догодити Європейському суду

У тлумаченні наших конституційних положень ми маємо брати за основу усталену практику. Тобто, ми зобов’язані знати усталену практику при вирішенні конституційних скарг. Так Конституція України має найвищу юридичну силу. Це означає, що акти міжнародного права під Конституцією. Але практика Євросуду виходить на рівень Конституції як джерела інтерпретації. Таким чином, дуже важливо уникнути суперечок зі Страсбургом. Моє завдання полягає в тому, щоб так скоординувати роботу, щоб не допустити таких порушень.

Про депутатську недоторканість

На жаль, дійсно популізм – це наше зло, особливо у таких сферах, як політика. Проте я не політик, я – суддя. Ми відкрили провадження щодо останніх законопроектів –президентського і парламентського (Конституційний суд розглядає законопроекти про скасування недоторканності депутатів Верховної Ради на відповідність Конституції України – «Главком»)
Зняття депутатської недоторканості – це не новина, у нас постійно ця ідея актуальна, проте ніхто у парламенті ще не проголосував за зняття своєї недоторканості. Моя думка – якщо повністю зняти депутатську недоторканість, то депутата може затримати дільничний інспектор, коли той буде іти на голосування у парламент. З іншої сторони, депутати не можуть бути абсолютно недоторкані.

Про люстрацію

Що таке люстрація? Це очищення. Посткомуністичні режими Східної Європи так позбавлялися від комунізму. Люстрація – це неможливість повернення чиновників на державну службу певну кількість років. З приводу цього питання у нас дискусії, важливо, щоб суд мав повний склад, щоб вирішити це питання. (Конституційний суд вже кілька років розглядає законність ЗУ «Про очищення влади», згідно з яким були люстровані деякі українські чиновники – «Главком»).

Про українську державність

З точки зору традиції, ми виходимо з Києва, з держави Русь. Ми стародавня нація у центрі Європи. Просто нам не щастило, над нами завжди були окупанти, тому є така проблема, як недовіра до державних інституцій. Історично держава грабувала людей. Питання у тому, що треба повертати довіру, а її можна повернути тільки, коли влада починає ефективно працювати. Ми потребуємо ефективної держави, яка була би демократичною, проте могла б захищати нас.

Вспомните новость: Кто служил одному царю, так и продолжат ему служить – нардеп Сотник о законопроекте о Конституционном Суде

Про можливий вступ України до НАТО

Після захоплення Криму та анексії Донбасу постало питання безпеки нашої країни. Я думаю, більшість українців підтримує цю ідею. Проблема України в тому, що вона постійно вела багатовекторну міжнародну політику. На мою думку, ця багатовекторність закінчилась. Ми маємо йти до європейських структур і ставати їх партнерами, а для цього нам потрібна ефективна, некорумпована держава.

Автор: Юлія Тунік

Джерело: Главком