Електронне адміністрування податку на додану вартість

Положеннями ст. 201 Податкового Кодексу України передбачено систему електронного адміністрування податку на додану вартість.

Питання електронного адміністрування ПДВ було підняте законодавцем ще в 2014 році. Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16 жовтня 2014 року передбачено, що правила електронного адміністрування ПДВ запроваджуються поетапно: до 1 липня 2015 року у тестовому режимі, надалі – на постійній основі.

Зважаючи на резонанс в суспільстві, викликаний вимогами електронного адміністрування ПДВ, актуальними питаннями на сьогодні постають практичні наслідки такого нововведення для платників податків.

Що таке система електронного адміністрування ПДВ? Система електронного адміністрування ПДВ – технічний засіб, що спрямований на забезпечення обліку адміністрування ПДВ. Основне призначення системи – безперервний контроль формування та відшкодування ПДВ. Головною складовою системи електронного адміністрування ПДВ є електронний рахунок.

Важливо зауважити, що з 1 липня 2017 року оплата ПДВ має відбуватися виключно з електронного рахунку, що обліковується в системі електронного адміністрування ПДВ. Так, з 1 липня 2017 року наберуть чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», згідно з якими сплата ПДВ має відбуватися з електронного рахунку, що обліковується в системі електронного адміністрування ПДВ, а не безпосередньо з поточного банківського рахунку платника податку. Нагадаємо, що чинна редакція Податкового Кодексу України не містить прямої заборони щодо сплати ПДВ з поточного банківського рахунку платника податку.

Вищезазначене нововведення спрямоване на підвищення рівня контролю за сплатою ПДВ платниками податків, оскільки всі дані щодо сплати ПДВ відтепер міститимуться в єдиній системі. Проте викликає сумніви зручність та сприятливість для платників податків заборони оплачувати ПДВ безпосередньо з банківського рахунку. До того ж сумнівною вбачається можливість забезпечення безперебійного та якісного функціонування системи електронного адміністрування ПДВ. Тобто, на наш погляд, позиція законодавця щодо заборони сплати ПДВ не через систему електронного адміністрування ПДВ не враховує інтереси платників податків.

Відкриття електронних рахунків платникам ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється органами Державної казначейської служби України, які передають інформацію щодо реквізитів рахунка органам Державної Фіскальної Служби, які в свою чергу зобов’язані повідомити платника ПДВ про реквізити його електронного рахунку. Інформацію щодо реквізитів електронного рахунку платник ПДВ можна дізнатись й у Центрі обслуговування платників податків за місцем реєстрації особисто або ж за допомогою письмового Запиту про отримання реквізитів електронного рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ. Тобто від платників податків не вимагається спеціальних дій для відкриття електронного рахунку, адже такий рахунок безоплатно відкривається органами Державної казначейської служби.

Для поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ платник податків має перерахувати кошти за допомогою платіжного доручення. Важливим моментом є введення вірних реквізитів платіжного доручення. Зразок платіжного доручення можна отримати, ознайомившись з Додатком 2 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, в якому наведений приклад вірного заповнення платіжного доручення. Тобто для сплати ПДВ платник податків має перерахувати належну суму коштів на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ. Інформація про платника ПДВ, що міститься в системі електронного адміністрування ПДВ: найменування (для юридичних осіб)/ прізвище ім’я по-батькові (фізичної особи), ідентифікаційний код, місце реєстрації, номер рахунку, номер рахунку у фінансовій установі, електронна адреса, відомості про керівні органи юридичної особи. Платники ПДВ мають право отримувати витяги у фіскальних органах щодо руху коштів на їхніх електронних рахунках та відображати дані, що зазначаються у витягах в бухгалтерському обліку. Так, відтепер податкові накладні реєструються у електронному вигляді в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наступним нововведенням, яке почне діти з 1 липня 2017 року є перерахування надміру чи помилково сплачених податкових зобов’язань виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ. Лише у випадку відсутності рахунку платника податку в системі електронного адміністрування, за відповідною заявою платника ПДВ, повернення може відбуватися на банківський рахунок платника податків. На наш погляд, обмеження повернення надміру чи помилково сплачених коштів лише на електронний рахунок не є сприятливим та зручним, зважаючи на інтереси платника податку.

Які наслідки порушення вимог щодо сплати ПДВ за допомогою системи електронного адміністрування ПДВ для платників податків? У разі порушення вимог щодо сплати ПДВ ст. 1201 Податкового Кодексу України передбачена відповідальність у вигляді штрафу, при чому розмір штрафу вираховується у відсотках від суми ПДВ та становить від 10% до 40% суми ПДВ залежно від строків виправлення помилок. При чому сума штрафу сплачується не з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, а з поточного рахунку платника податку.

Безумовно система електронного адміністрування, з одного боку, є позитивним зрушенням українського законодавства, зважаючи на зменшення часу, необхідного для підготовки та сплати ПДВ, можливість електронного отримання необхідної інформації тощо.

Як зауважують представники органів державної фіскальної служби, запровадження системи електронного адміністрування ПДВ спрямоване на зниження ризиків формування фіктивного кредиту та унеможливлення отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету, скорочення обсягів тіньової економіки та витрат держави на адміністрування ПДВ, зменшення рівня корупції, боротьбу з так званими «податковими ямами» та «конвертаційними центрами». Справді, зважаючи на «роздутий» апарат держави щодо адміністрування сплати податків, такі нововведення вбачаються доцільними та економічно обґрунтованими.

Адміністратором системи електронного адміністрування ПДВ є Державна фіскальна служба. Тобто ДФС виступає органом уповноваженим здійснювати адміністрування зазначеної системи, що, в свою чергу створює ризики неправомірних дій в системі з боку посадових осіб ДФС.

Так, про можливість неправомірного «зиску» завдяки системі електронного адміністрування сплати податків свідчить доповідна записка Ю. В. Шеремета до Голови ДФС України від 30 серпня 2016 року, згідно якою повідомляється про штучну «імітацію» в системі електронного адміністрування поповнення рахунку ПДВ, яку не можливо здійснити без володіння спеціальною інформацією обмеженого доступу. Вищезазначене свідчить про можливі «обходження» системи електронного адміністрування сплати податків з боку контролюючих органів.

З метою попередження неправомірних дій у системі електронного адміністрування ПДВ законодавцем передбачено моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. П. 74.2 ст. 74 Податкового Кодексу України передбачено постійний автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків покликані убезпечити від неправомірних дій у системі електронного адміністрування ПДВ з боку платників податків та контролюючих органів. Проте, встановленні Міністерством Фінансів України критерії оцінки ризиків не є ідеальними та не можуть передбачити всіх можливих способів незаконної діяльності в системі електронного адміністрування ПДВ. При цьому зупинення податкових накладних, які визнанні «ризиковими» згідно з встановленими критеріями оцінки ступеня ризиків на постійній основі відбуватиметься з 01.07.2017.

Слід зауважити, що система електронного адміністрування ПДВ певною мірою ускладнила процедуру оплати та відшкодування ПДВ платникам, оскільки на законодавчому рівні встановлено складну процедуру бюджетного відшкодування ПДВ, зміни форм податкової звітності, процедуру визначення реєстраційного ліміту тощо.

Аналіз нововведень, пов’язаних з функціонуванням системи електронного адміністрування ПДВ, на наш погляд, вказує на можливість неправомірних дій з боку фіскальних органів. Такими неправомірними діями, для прикладу, можуть бути внесення до системи фіктивних накладних. До того ж на законодавчому рівні до цих пір відсутні ефективні механізми попередження протиправної діяльності з боку співробітників ДФС. Погоджуємось з тим, що система електронного адміністрування ПДВ підвищила рівень контролю над правомірністю виконання своїх обов’язків платниками ПДВ, проте системою не передбачено ефективних механізмів попередження свавільних дій контролюючих органів, що вказує на явний дисбаланс становища платників податків та контролюючих органів.

Таким чином, з одного боку, система електронного адміністрування ПДВ покликана мінімізувати рівень порушень податкового законодавства в частині сплати ПДВ. Проте, з практики випливає низький рівень ефективності системи електронного адміністрування ПДВ, зважаючи на можливі протиправні дії з боку фіскальних органів.