Екологічна безпека підприємства. Правове регулювання.

Правовий порядок здійснення господарської діяльності в Україні ґрунтується на обов’язковому дотриманні принципу легітимності її здійснення. Основою цього принципу є безумовне виконання суб’єктом господарювання обов’язків – не завдавати шкоди навколишньому середовищу та не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об’єднань, інших суб’єктів господарювання, установ, організацій та органів місцевого самоврядування і держави.

В разі недотримання в своїй господарській діяльності вимог екологічної безпеки, так само, як і при завданні шкоди навколишньому середовищу, фізична особа підприємець чи будь-яка юридична особа або її посадові особи несуть цивільну, адміністративну, а в деяких випадках і кримінальну відповідальність. Саме тому, будь-яка юридична особа або підприємець повинні бути зацікавлені в організації роботи з дотримання екологічної безпеки під час здійснення ними своєї господарської та іншої діяльності.

Насамперед визначимо – що таке екологічна безпека та в чому вона полягає для підприємства, установи, організації або фізичної особи підприємця.

Екологічна безпека – це стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я населення. Дотримання такого стану забезпечується державою шляхом запровадження широкого комплексу взаємопов’язаних економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів, направлених на реалізацію екологічних прав громадян України.

Одним із найголовніших заходів забезпечення екологічної безпеки – є здійснення державного контрою за її дотриманням юридичними та фізичними особами. І це не дивно, оскільки майже будь-яка господарська діяльність здатна, в тій чи іншій мірі, нанести шкоду навколишньому природному середовищу чи здоров’ю населення, яке проживає в районі провадження діяльності.

Реалізація даного контролю здійснюється державою відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII, через Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди України), його місцеві структурні підрозділи чи державні установи, які знаходяться у його підпорядковані. Відповідно до положень цього закону, будь-які діючі підприємства, установи і організації зобов’язані виконувати основні вимоги екологічної безпеки, які здійснюються шляхом розробки та практичного виконання проектної, нормативно-дозвільної та внутрішньо-регламентної екологічної документації суб’єкта господарювання.

Розглянемо детальніше, що відноситься до кожної категорії екологічної документації і в яких випадках суб’єкт господарювання зобов’язаний її розробляти та оформлювати.

Проектна екологічна документація – це екологічна документація з оцінки впливу на навколишнє середовище (надалі – ОВНС) розробляється підприємствами під час нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення об’єктів промислового та цивільного призначення. Метою ОВНС є визначення доцільності і прийнятності планованої діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно- правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища. Матеріали ОВНС надаються у складі проектної документації уповноваженим державним органам для експертної оцінки і повинні всебічно характеризувати результати оцінки впливів на природне, соціальне (включаючи життєдіяльність населення) і техногенне середовище (далі – навколишнє середовище) та обґрунтовувати допустимість планованої діяльності.

Основними завданнями ОВНС є:
– загальна характеристика існуючого стану території району і майданчика (траси) будівництва або їх варіантів, де планується здійснити плановану діяльність;
– розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідемічної ситуації конкурентно-можливих альтернатив (у тому числі технологічних і територіальних) планованої діяльності та обґрунтування переваг обраної альтернативи та варіанта розміщення;
– визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів (далі – впливів) і зон впливів планованої діяльності на навколишнє середовище за варіантами розміщення (якщо рекомендується подальший розгляд декількох);
– визначення масштабів та рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище;
– прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів;
– визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавств і інших законодавчих та нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища.

Виконання ОВНС та підготовка її матеріалів доручається замовником проектної документації організаціям, які мають відповідну ліцензію на здійснення таких дій. На сьогоднішній день в Україні оформлення ОВНС передбачається вимогами Законів України «Про охорону навколишнього середовища», «Про екологічну експертизу» та наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 15.12.2003 року №214 «Щодо затвердження Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд».

В країнах Європейського союзу ОВНС здійснюється на підставі Директиви №337/85 «Оцінка впливу деяких державних і приватних проектів господарської діяльності на навколишнє середовище», яка була ведена в дію в дію в червні 1988 року. Відповідно до вказаної директиви отримання ОВНС є обов’язковим для всіх учасників ЄС до видачі дозволу на здійснення реалізації всіх великих проектів, що можуть спричинити негативний вплив на навколишнє середовище.
Фактично ОВНС надає не тільки оцінку дотримання на підприємстві усіх державних вимог щодо екологічної безпеки під час створення нового об’єкту виробництва, а також визначає перелік заходів та обсяг фінансування проектів направлених на виявлення и попередження негативних наслідків, які можуть виникнути від господарської діяльності підприємства.

Нормативно-дозвільна екологічна документація – це офіційні дозволи та позитивні висновки центральних або місцевих органів виконавчої влади, обов’язковість оформлення яких визначено діючим законодавством України при здійсненні господарської діяльності або експлуатації об’єктів з високим або середнім ступенем ризику для навколишнього природного середовища.

Перш за все це:
– дозвіл на розміщення відходів та проект лімітів на утворення та розміщення відходів;
– паспорти місць видалення відходів;
– дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
– паспорт установки очистки газу та присвоєння реєстраційного номеру ГОУ в органах Мінприроди України;
– проект розроблення та затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, у водні об’єкти із зворотними водами;
– проект встановлення (скорочення) санітарно-захисної зони (СЗЗ);
– висновки екологічної експертизи.

При здійсненні господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин; здійсненні операції у сфері поводження з небезпечними відходами, збирання і заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини, такий суб’єкт відповідно до положень Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000р. №1775-III зобов’язаний в установленому порядку отримати ліцензію на право здійснення такої діяльності на території України у встановленому порядку.

Внутрішньо-регламентної екологічної документації – регламентні документи, які складаються (затверджуються) суб’єктом господарювання самостійно, а обов’язковість наявності їх на підприємстві передбачена вимогами чинного законодавства України.

До таких документів відносяться:

організаційні документи
– наказ, розпорядження по підприємству з організації роботи з охорони навколишнього середовища;
– затверджені плани заходів з охорони навколишнього середовища по підприємству та звіти про їх виконання;
– документи про підтвердження проведення необхідної професійної підготовки або перепідготовки працівників, відповідальних за екологічну безпеку;
– затверджене положення про контроль в галузі поводження з відходами та розміщення їх на підприємстві;
– затверджене положення про виробничий екологічний контроль на підприємстві;
– затверджена програма вступного і первинного (повторного) інструктажу з екологічної безпеки;
– журнал реєстрації вступного інструктажу з екологічної безпеки;
– журнал реєстрації первинного (повторного) інструктажу з екологічної безпеки;

документація про результати перевірок
– акти про результати перевірок підприємства контролюючими органами з питань екологічної безпеки;
– приписи органів державного та громадського екологічного контролю;
– протоколи про адміністративні правопорушення;
– накази по підприємству та плани заходів з усунення порушень, встановлених в актах перевірок. Звіти про виконання приписів та актів (за наявності);
– журнал обліку перевірок з державного контролю;
– графік внутрішніх перевірок виробничих підродів, відділів фахівцем з питань охорони праці та інженером-екологом;
– форми державної статистичної звітності з питань екологічної безпеки.

документи з питань охорони атмосферного повітря
– накази, розпорядження по підприємству про призначення відповідальної особи за експлуатацію та обслуговування пилоочисних установок;
– затверджені інструкції з обслуговування та експлуатації пилоочисних установок;
– паспорт на кожну установку очистки газів з актами перевірки (обстеження) ГОУ та присвоєння реєстраційного номеру ГОУ в органах Мінприроди України;
– документація періодичних перевірок ГОУ на відповідність фактичних параметрів роботи проектним (з періодичністю відповідно до технічних вимог, але не рідше ніж один раз на рік, а після ремонту чи реконструкції не рідше одного разу в квартал). Результати повірок (перевірок) оформлюються актами та вносяться в паспорт ГОУ;
– плани роботи по перевірці ефективності газоочисного обладнання;
– графік планово-попереджувального ремонту установок очистки газів;
– первинна облікова документація з охорони атмосферного повітря (журнал обліку стаціонарних джерел забруднення і їх характеристик, журнал обліку роботи газоочисних та пиловловлюючих установок);
– схема розташування джерел викидів на підприємстві.

документи з охорони поверхневих вод
– наказ по підприємству про призначення особи, відповідальної за експлуатацію и обслуговування очисних споруд ;
– посадові інструкції працівників, які здійснюють обслуговування очисних споруд;
– паспорта на очисні споруди;
– інструкції з експлуатації та обслуговування очисних споруд;
– журнал обліку роботи очисних споруд;
– графік планово-попереджувального ремонту очисних споруд;
за наявності (використання) системи центральної каналізації:
– договір між абонентом (замовником) та організацією водо-каналізаційного господарства;
– нормативи допустимого скиду (технічні умови використання каналізаційної системи);
– схема водопостачання та каналізації;
– план заходів з раціонального використання питної води і скорочення скиду стічних вод;
– акт розмежування експлуатаційної відповідальності по мережам водопостачання і каналізаційної системи та спорудам на них.

документи щодо поводження з відходами виробництва
– наказ про призначення відповідальної особи за поводження з відходами;
– наказ про проведення навчання (перепідготовку) осіб, відповідальних за поводження з відходами на виробництві;
– договори на розміщення та знешкодження відходів;
– перелік відходів, що розташовані на підприємстві;
– схема розміщення місць тимчасового зберігання відходів;
– інструкція з поводження з відходами виробництва та споживання;
– дозвіл на розміщення відходів та проект лімітів на утворення та розміщення відходів;
– звіт про використання, розміщення і знешкодження відходів за рік.

Окрім отримання суб’єктом господарювання офіційних дозволів та/або погодження розробленої нормативно-проектної екологічної документації екологічна безпека здійснюється шляхом проведення екологічного аудиту на підставі Закону України «Про екологічний аудит» від 24 червня 2004 року N 1862-IV.

Екологічний аудит – це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об’єкта екологічного аудиту на відповідність вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту.

Наявність позитивного висновку екологічного аудиту не тільки надає підтвердження виконання суб’єктом господарювання встановлених вимог екологічної безпеки при здійсненні ним господарської діяльності, але і відкриває нові можливості підприємства для виведення на європейські ринки збуту своєї продукції. Оскільки споживачі країн з розвиненою економікою, на сьогоднішній день, приділяють особливу увагу питанням дотримання охорони навколишнього середовища при виробництві будь-якої продукції або товарів.

Крім того важливо пам’ятати, що відповідно ч.5 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII застосування до порушника заходів дисциплінарної, або адміністративної чи кримінальної відповідальності не звільняє останнього від цивільної відповідальності, тобто від обов’язку фінансово компенсувати наслідки від шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища.

В таблиці №1 зазначені види особливої діяльності при здійсненні яких відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього середовища» юридичні та фізичні особи повинні забезпечити дотримуватись певних заходів екологічної безпеки.

Таблиця №1

Автор: Павло Путій, керуючий партнер АБ «Путій і партнери»