Головна Блог ... Аналітична стаття Статті Дуалізм виконання «валютного» рішення від ВСУ

Дуалізм виконання «валютного» рішення від ВСУ

Відключити рекламу
 - tn1_0_69423500_1507320253_59d7e1bda9884.jpg

Верховний Суд України в своїх Постановах неодноразово зазначав, що стягнення боргу в іноземній валюті проводиться за курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом.

Справедливості заради, зазначу, що є і інша позиція ВСУ, відповідно до якої за наявності хоча б в однієї зі сторін зобов’язання індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти суд має право ухвалити рішення про стягнення суми в іноземній валюті (Постанова ВСУ від 10 лютого 2016 року №6-1680цс15), але мова піде дещо не про це.

Яким же чином виконавець має виконувати судове рішення, якщо поряд с сумую боргу у іноземній валюті зазначено і суму що підлягає стягнення у її гривневому еквіваленті, якщо курс гривні до іноземної валюти у порівнянні з тим, який існував на момент ухвалення рішення змінився?

В гірших традиціях вітчизняного судочинства з цього питання існують дві прямо протилежні позиції Верховного Суду України.

Позиція №1 (Правова позиція ВСУ від 12 липня 2017 року в справі № 6-708цс17)

У 2012 році, судом першої інстанції стягнуто солідарно з двох боржників заборгованість по кредитному договору «..в розмірі 29801,09(двадцять дев'ять тисяч вісімсот один долар США, 09 центів ), що згідно курсу НБУ становить 431 241 (чотириста тридцять одна тисяча двісті сорок одна гривня) 44 коп., а також судовий збір в розмірі 3654,00 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні».

Зазначене рішення було виконано державним виконавцем, на його розуміння, у повному обсязі: тобто стягнуто з боржника суму в гривні, яка була зазначена в судовому рішенні.

Стягувач оскаржив закінчення виконавчого провадження посилаючись на те, що станом на день отримання коштів зазначена сума вже не була еквівалентна 29801,09 доларам США, у зв’язку зі зміною курсу долару до гривні.

У задоволенні скарги судами стягувачу було відмовлено. З цим не погодився Верховний Суд України зазначивши про те, що висновки судів про правомірність дій державного виконавця є передчасними, оскільки суд не встановив, який доларовий еквівалент становить стягнута з боржника сума 438 тис. 144 грн 60 коп. та в якій частині вона покриває загальну заборгованість перед банком яка стягнута за рішенням суду.

Аргументи щодо того, що стягувач просив виконати рішення суду в національній валюті, подавши відповідну заяву до виконавчої служби на ВСУ не вплинули.

Позиція №2 (Правова позиція ВСУ від 13 вересня 2017 року в справі № 6-1445цс17)

За аналогічних обставин, ПАТ «Державний ощадний банк звернулося до суду зі скаргою, в якій просило визнати незаконною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Володимирецького районного управління юстиції від 07 травня 2015 року про закінчення виконавчого провадження, оскільки боржник, на переконання банку, недоплатив 9 664, 33 доларів США.

Слід зазначити, що судом першої інстанції було видано виконавчий лист про стягнення з двох боржників солідарно на користь ВАТ «Державний Ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором в сумі 27 705,67 доларів США, що еквівалентно 219 834 грн. 67 коп.

Тобто виконавчий лист виданий у Справі №2, є повністю тотожним виконавчому листу виданому в Справі №1.

Проте вже в цій Постанові ВСУ зазначив, що «закінчуючи виконавче провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, чинного на час виникнення спірних правовідносин, державний виконавець виходив з того, що боржником на підставі квитанції ПАТ КБ «ПриватБанк» від 29 квітня 2015 року сплачено суму боргу та фактично виконано виконавчий лист про стягнення 221 654, 67 грн.

Оскільки законодавством державного виконавця не наділено правом змінювати суму заборгованості, розраховану та визначену у рішенні суду (221 654, 67 грн.), а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України «Про виконавче провадження».

Цікаво, що обидві Постанови ухвалила одна й та сама колегія суддів ВСУ.

Коментарі, як то кажуть зайві.

Автор статі: Андрій Авторгов, приватний виконавець, к.ю.н.

  • 2180

    Переглядів

  • 1

    Коментарі

  • 2180

    Переглядів

  • 1

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    я ошибаюсь, но и номера дел тоже одинаковые?

    08.10.2017 23:11

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст