Дії споживача електричної енергії щодо недопущення припинення електропостачання з підстав несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 7.5 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі – ПКЕЕ), постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) припиняє повністю або частково постачання електричної енергії споживачу з підстав, передбачених цим пунктом.

Розглянемо процедуру припинення електропостачання у випадках, передбачених підпунктом 4) пункту 7.5 ПКЕЕ, а саме – у випадку несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства.

Факт порушення встановлюється в порядку, визначеному ПКЕЕ, а обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої споживачами внаслідок порушення ПКЕЕ, встановлюється в порядку, визначеному Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562.

У разі несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства, істотне значення має визначення моменту, з якого у постачальника виникає право на припинення постачання електроенергії.

Постачальники електроенергії нерідко вважають, такий момент наступає в день набрання законної сили рішенням суду по справі про оскарження споживачем рішення комісії постачальника з розгляду актів порушень, якщо таке рішення є негативним для споживача (таке оскарження здійснюється в порядку та в терміни, встановлені господарським процесуальним кодексом з урахуванням особливостей, визначених абзацем 7 п. 6.42 ПКЕЕ). Таке тлумачення норм ПКЕЕ постачальниками призводить до примусового припинення електропостачання споживачам.

Така позиція представників постачальників електроенергії на нашу думку не відповідає вимогам законодавства про електроенергетику, а, отже, існує можливість для правової боротьби із свавільними діями постачальників.

Із такою позицією постачальників електроенергії не можна погодитись виходячи з наступного:

Виходячи зі змісту п. 6.42 ПКЕЕ в судовому порядку оскаржується Рішення комісії, оформлене протоколом. Протоколом встановлюється факт, вид порушення та обставини, які підтверджують наявність порушення, в той час, як розрахунок величини вартості недоврахованої до протоколу не вносяться і вручаються споживачу окремо. Викладене свідчить про те, що

грошовий обсяг донарахувань не є предметом судового розгляду при оскарженні рішення комісії.

На нашу думку, встановлення судом наявності факту порушення не є ідентичним встановленню грошового обсягу донарахувань. Дійсний обсяг донарахувань за недовраховану електроенергію має бути встановлений при судовому розгляді справи про стягнення про стягнення постачальником вартості недоврахованої електроенергії (або, як варіант, при розгляді справи про оскарження рішення постачальника в частині визначення величини вартості недоврахованої електроенергії, яке відповідно до абзацу 4 п. 6.42 ПКЕЕ оформлюється «розрахунком величини вартості», який вручається споживачу разом із протоколом комісії).

Виходячи зі змісту абзацу 4 п. 6.42 ПКЕЕ, встановлена в ході судового розгляду вартість недоврахованого обсягу електричної енергії є основою для виставлення постачальником розрахункового документу (рахунку) споживачу.

Відповідно до абзацу 2 п. 6.43 ПКЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.

Сплив саме цього терміну і є моментом виникнення права та обов’язку постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на здійснення припинення постачання електроенергії з підстав, встановлених підпунктом 4) частини 1 п. 7.5 ПКЕЕ, а саме – у випадку несплати за недовраховану електроенергію, визначену відповідно до законодавства.

Викладене свідчить про те, що виникнення підстав для здійснення припинення постачання електроенергії відбувається лише після настання наступних подій (виконання наступних дій), сукупність та послідовність яких умовно назвемо Алгоритмом:

1. Винесення комісією з розгляду актів порушень, створеної постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією), рішення про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та суми завданих збитків.

2. Набрання законної сили рішенням суду по справі про оскарження рішення комісії розгляду актів порушень про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та суми завданих збитків в частині встановлення наявності факту порушення ПКЕЕ (у випадку позитивного для постачальника рішення).

3. Набрання законної сили рішенням суду по справі про стягнення зі споживача вартості недоврахованої електроенергії (або рішення суду по скарзі споживача на рішення комісії з розгляду актів порушень в частині встановлення дійсного обсягу та вартості недоврахованої електроенергії).

4. Отримання розрахункового документу (рахунку) за недовраховану електроенергію споживачем.

5. Не оплати споживачем рахунку протягом 30 днів від дати отримання.

Відповідно до п. 7.5 ПКЕЕ припиненню електропостачання має передувати оформлення попередження про таке припинення та надання такого попередження споживачу (таке попередження має бути передане споживачу не пізніше, ніж за 3 робочі дні).

Подання постачальником електроенергії (електропередавальної організації) попередження про припинення постачання електроенергії та подальше припинення електропостачання до настання всіх подій, перелічених у п. п. 1 – 5 вищенаведеного Алгоритму є порушенням вимог:

1. Для постачальника електричної енергії – пункту 3.4.1 Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 13.06.1996 р. № 15/1 («ліцензіат повинен діяти згідно із законодавством України та іншими нормативними документами»).

2. Для електропередавальної організації – пункту 3.5.1 Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 13.06.1996 р. № 15 («ліцензіат повинен діяти згідно із законодавством України та іншими нормативними документами»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електроенергетику» захист прав споживачів електричної енергії та контроль за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення ліцензованої діяльності і застосування до них санкцій за порушення віднесено до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Оскільки незаконні дії ліцензіатів (постачальників електроенергії та електропередавальних організацій) щодо припинення постачання електроенергії є одночасно як порушенням прав споживачів електричної енергії так і порушенням умов та правил здійснення ліцензованої діяльності, споживач у випадку отримання попередження про припинення постачання електроенергії та подальшого припинення електропостачання до настання всіх подій, перелічених у п. п. 1 – 5 вищенаведеного Алгоритму, має оскаржити зазначені незаконні дії до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Крім того, у випадку подання постачальником електроенергії (електропередавальною організацією) попередження про припинення електропостачання за умови відсутності рішення суду по скарзі споживача на рішення комісії з розгляду актів порушень в частині встановлення дійсного обсягу та вартості недоврахованої електроенергії (або рішення суду про стягнення зі споживача вартості недоврахованої електроенергії), споживач має подати відповідний позов (зустрічний позов у справі про стягнення вартості недоврахованої електроенергії, якщо така справа в цей час розглядається судом).

Оскільки, відповідно до абзацу 8 п. 6.42 ПКЕЕ, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем ПКЕЕ обмеження та відключення електропостачання, пов’язаним з оскаржуваним фактом порушення, не застосовується, споживач має подати до суду заяву про вжиття відповідних заходів до забезпечення позову в порядку, встановленому розділом Х Господарського процесуального кодексу України у вигляді заборони відповідачеві вчиняти певні дії. При поданні заяви про забезпечення позову, слід враховувати приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких забезпечення позову допускається не в будь-яких випадках, визначених на розгляд суду, а лише, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Позовні вимоги необхідно формулювати з урахуванням викладених приписів закону у кожному випадку індивідуально, поєднуючи вимогу про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів порушень в частині встановлення обсягу та вартості недоврахованої електроенергії з іншими позовними вимогами, щодо яких можна було б застосувати заходи забезпечення позову. Формулювання таких вимог має здійснюватися в кожному випадку індивідуально в залежності від обставин справи, документації, що складалася до, під час та після виявлення порушення, бухгалтерської документації, тощо.

При формулюванні таких вимог, слід також враховувати те, що відповідно до підпункту 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, порушення правил поєднання вимог або об’єднання в одній позовній заяві кількох вимог, якщо сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.