Аналіз податкових нововведень 2017 року

21.12.2016 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 1 січня 2017 року (крім окремих положень закону). Зазначеним Законом передбачено чимало важливих змін податкового законодавства. Метою прийняття зазначеного закону стало покращення адміністрування податків, покращення інвестиційного клімату, створення нових робочих місць тощо. В рамках даної статі здійснимо коротку характеристику окремих нововведень, запропонованих законодавцем.

1. Запровадження електронного кабінету. Під електронним кабінетом розуміється електронна система взаємовідносин між платником податків та державним органом. При цьому датою вручення платнику податків документа, що відправляється за допомогою електронного документу є дата, зазначена у квитанції про доставку. Якщо доставка документа відбувалась після 18 години, то датою вручення документу платнику податків є наступний робочий день. Проте, якщо контролюючий орган не отримав квитанцію про доставку протягом 2-х робочих дів, то таке повідомлення надсилається платнику податків рекомендованим листом.

Електронний кабінет дозволяє:

• отримувати інформацію про платника податків, яка формується контролюючими органами та отримання такої інформації у вигляді документа;
• отримувати інформацію стосовно стану розрахунків;
• отримувати інформацію щодо проведення документальної перевірки платника податків;
• оскаржувати рішення контролюючих органів в адміністративному порядку;
• вносити відомості до облікових відомостей та здійснювати дії щодо взяття на облік;
• отримувати будь-який документ щодо платника податку, який має бути виданий контролюючим органом;
• подавати звітність в електронній формі тощо.

Для отримання можливості роботи через електронний кабінет обов’язковою умовою є отримання безкоштовного ключа електронного цифрового підпису керівника, бухгалтера та печатки підприємства в Акредитованому центрі сертифікації ключів.

При цьому платник податків при проходженні ідентифікації в електронному кабінеті обирає спосіб взаємодії з контролюючими органами: шляхом використання загального порядку чи шляхом застосування електронної форми.

Запровадження електронного кабінету безумовно покликане спростити реалізацію своїх прав платником податку, зменшити корупційну складову фіскальних відносин, уникнути черг в фіскальних органах. Проте, з іншого боку, використання електронного кабінету має чимало ризиків, що пов’язані з можливими помилками в роботі системи та можливостями незаконного доступу до неї.

Проте положення закону передбачають підставу звільнення платника податків від відповідальності – у разі, коли у роботі електронного кабінету виявлена технічна чи методологічна помилка. Проте така помилка має бути визнана технічним адміністратором, методологом електронного кабінету чи судом.

1. Індивідуальні податкові консультації мають надаватись протягом 25 календарних днів з дня отримання звернення. Законом встановлено вимоги, яким має відповідати звернення щодо отримання індивідуальної податкової консультації, яке має містити наступну інформацію: найменування юридичної особи/ ПІБ фізичної особи, податкова адреса, засіб зв’язку, ЄДРПОУ/ідентифікаційний код, обґрунтування практичної необхідності в консультації, підпис, дату звернення.

Інформація щодо наданих податкових консультації розміщується на офіційному веб-порталі ДФС. Нормами закону визначено, що в узагальнююча податкова консультація має пріоритет над індивідуальною податковою консультацією, в разі їх суперечності. При цьому, наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації та індивідуальна податкова консультація можуть бути оскаржені в судовому порядку, якщо на думку платника податків, такі консультації суперечать податковому законодавству.

1. Встановлено 30-тиденний строк для проведення камеральної перевірки. Графік проведення документальних перевірок оприлюднюється на офіційному веб-порталі ДФС до 25 грудня на наступний рік.
2. Згідно з законом норми, які регулюють діяльність податкової міліції підлягають виключенню з Податкового кодексу України. При цьому законом передбачено створення нового органу.

На разі зареєстровано Проект Закону «Про фінансову поліцію». Важливо зауважити, що повноваження фінансової поліції, виходячи з норм Проекту Закону «Про фінансову поліцію» суттєво не відрізнятимуться від повноважень податкової міліції. Проте з аналізу законопроекту випливає, що, на відміну від податкової міліції, фінансова поліція не уповноважена притягувати до адміністративної відповідальності за податкові правопорушення.

Проект Закону «Про фінансову поліцію» не відзначається революційними змінами щодо статусу фінансової поліції, порівняно з нормами ПК України, які регулюють діяльність податкової міліції. Проте наслідки ліквідації податкової міліції та створення нового органу доцільніше наводити з прийняттям остаточної редакції закону, що регулюватиме діяльність нового органу.

Водночас слід зауважити, що лише 23.03.2017 законодавцем було визначено, що положення Закону щодо виключення розділу XVIII2, який регулює діяльність податкової міліції, наберуть чинності з дня набрання чинності законом, що регулюватиме діяльність нового органу.

Тобто до 23.03.2017 статус та повноваження податкової міліції були певною мірою невизначеними, що підтверджується окремими судовими рішеннями. Так, в ухвалі Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/63/17 від 10.01.2017 зазначено, що клопотання подано неповноважною на те особою з посиланням на те, що «на даний час немає правових підстав для діяльності податкової міліції». В ухвалі Соснівського районного суду Черкаської області у справі № 712/946/17-к від 30 січня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання представника податкової міліції з посиланням на те, що «на даний час виникли сумніви у належних повноваженнях особи, яка звернулась до суду». Водночас слід зауважити, що подібні рішення не набули масового характеру. До того ж, з 23.03.2017 відсутні будь-які правові підстави визнання неповноважними представників податкової міліції, оскільки норми ПК України, які регулюють діяльність податкової міліції втратять чинність лише з утворенням та належним врегулюванням діяльності нового органу.

1. Удосконалено сервіс для визначення автомобілів, які є об’єктом оподатковування транспортним податком. Так, законом передбачено, що щороку на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України до першого лютого оприлюднюється перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Створений сервіс на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі за наявності даних щодо типу, марки, моделі, року випуску та пробігу автомобіля дозволяє визначити середньоринкову вартість транспортного засобу та визначитись чи є конкретний автомобіль об’єктом оподаткування.

Представники Кабінету Міністрів України зазначили, що з прийняттям даного закону Україна отримає шанс в 2018 році зайняти вищі позиції в рейтингу легкості ведення бізнесу – Doing Business. Нагадаємо, що проект Doing Business щороку оприлюднюється Світовим банком на основі аналізу законодавчої бази країн за встановленими критеріями (реєстрація прав власності, податкова система, отримання дозволів тощо). Показник рейтингу Doing Business дозволяє оцінити законодавчу базу конкретної країни щодо її сприятливості для ведення бізнесу. Безумовно підвищення рейтингу України в Doing Business свідчитиме про наявність сприятливих умов для господарської діяльності та «привабить» інвесторів.

Як позитивні, можна охарактеризувати податкові нововведення, які дозволять подавати звітність та отримувати необхідні документи від контролюючих органів в електронному режимі, створення офіційного сервісу для визначення вартості автомобіля.

Проте на разі тяжко надати об’єктивну оцінку ліквідації податкової поліції та створення нового органу, в силу відсутності закону, який регулюватиме діяльність нового органу.

На завершення зауважимо, що в даній статті зазначено лише деякі зміни податкового законодавства, які пропонуються Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Проаналізовані положення свідчать про створення сприятливіших умов для підготовки та сплати податків платниками податків.