Адвокат Шалімов: особисті практичні поради у кримінальному процесі

Практика щодо питання про "Відкриття судового засідання" .

І. У призначений для судового засідання час (встановлює сам головуючий у своїй Ухвалі за результатами підготовчого судового засідання. Як правило, головуючий наперед узгоджує дату та час судового засідання, беручи до уваги графік навантаження сторін: прокурора і особливо адвоката. Прокурори здебільшого працюють в одному і тому самому суді, а от адвокати – по різним ( часами і за межами міста або області). Треба при цьому мати на увазі, що такий підхід – це, скоріше, прояв поваги до учасників , а ніж обов’язок головуючого. Бо таке не передбачено КПК) головуючий відкриває судове засідання та оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження (ч.1, ст.342 КПК).

ІІ. Секретар судового засідання:
1) доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання,
2) встановлює їхні особи (Як правило він це робить у коридорі суду перед засідання, збираючи у зявившихся осіб їх документи. Особи , викликані судом надають паспорт, а прокурор та адвокат-посвідчення. Така практика не відповідає вимогам закону «Про демографічний…..», в якому конкретно перелічені документи, що засвідчують особу. Це може бути використано для заяви про відводу або клопотання про недопустимість доказу, в звязку з недопустимим субєктом ),
3) перевіряє повноваження захисників (просить захисників надати або договір, або доручення ЦБВПД. Така практика є не зрозумілою, так як це питання зясовується на підготовчому судовому засіданні. У разі призначення адвоката захисником ( ст.53 КПК) за Ухвалою суду, ЦБВПД надає суду письмову відповідь і копію доручення. Отож суд заздалегідь обізнаний з тим, хто призначений захисником),
4) перевіряє повноваження представників (договір з адвокатом),
5) з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув (Нонсенс!!! Адже в кого можна про таке дізнатися, якщо особа не зявилась??), і
6) повідомляє причини їх неприбуття (Нонсенс!!! Адже в кого можна про таке дізнатися, якщо особа не зявилась??), якщо вони відомі.

Практика щодо питання про "Оголошення складу суду і роз’яснення права відводу" (ст.344 КПК).

Головуючий:
1) оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він призначений, прізвища прокурора,
потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та законних
представників, перекладача, секретаря судового засідання,
2) роз’яснює (ЗАУВАЖТЕ, РОЗЯСНЮЄ!!!!!) учасникам судового провадження право відводу ( а не « ЧИ ДОВІРЯЄТЕ ВИ СУДУ?», як це робиться в більшості судів) і
3) з’ясовує, чи заявляють вони кому-небудь ( Зауважте , не кому-небудь, а колу чітко визначених осіб: судді, присяжному,секретарю судового засідання, прокурору, Захиснику, представнику (тобто адвокатам), перекладачу, спеціалісту, експерту) відвід.
Візьміть до уваги, що спроба заявити про відвід на підставі п.4, ч.1, ст.75, п.3, ч.1, ст.77,ч.1, ст.79 з посиланням на ст.77 не принесе вам успіху, так як поняття «інші обставини» сильно розмите, іншими слова неконкретизоване!!!
Те, що Питання про відвід вирішуються судом згідно з вимогами ст.ст. 75-81 Кодексу не відповідає дійсності. Корпус вже придумав давно цілу низку всіляких хитрощів, що дають їм можливість викрутитися!! І це зрозуміло, бо серед них є негласна домовленість не перекидати роботу на своїх колег!!!
Відповідальність за зловживання правом відводу не встановлено, хоча може мати наслідком затягування судового розгляду та уперечить вимогам ст.28 КПК "Розумні строки" і зриву розгляду питання про обрання запобіжного заходу.

Практика щодо питання про "Повідомлення про права й обов’язки" (ст.345 КПК).
Судовий розпорядник ( у разі відсутності за ч.4, ст..74 КПК його функції виконує секретар судового засідання) роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам’ятку про їхні права і обов’язки.
На практиці він це робить до початку судового засідання в той момент, коли зясовує в коридорі суду особи прибувших. Така практика є сумнівною , бо не передбачена Наказом ДСА 173 від 2012 р. і особи не можуть впевнитись, що пам’ятки роздає дійсно уповноважена особа. Дуже часто пам’ятки застарілі, бо роздруковані з не діючого Наказу ДСА 464.Крім того, він вимагає підпису про те, що особа знайома з правами та обов’язками на ніким не дозволеному клаптику паперу! Але такі папірці він передає в подальшому головуючому на підтвердження відсутності порушення права на захист! Це, так би мовити, обхідний трюк, що має на меті убезпечити суд від подальших скарг підсудного до ЕСПЛ.
Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам’яткою, головуючий з’ясовує:
1) чи зрозумілі їм їхні права та обов’язки і в разі необхідності
2) роз’яснює (ЗАУВАЖТЕ !!!!! РОЗЯСНЮЄ!!!) їх (ст. 345 КПК).
Дійсний стан речей щодо цього ви можете з’ясувати , переглянувши відео, як це робила суддя Подільського районного суду м. Києва Швиденко (25 000 перегляді). На превеликий жаль, дуже не велика кількість суддів буде в стані це зробити!! Причини такого різні, але , на сам перед, безвідповідальність суддів у зв’язку з їх недоторканністю. Їм байдуже!!!
В той же час, повідомлення про права та обов’язки є основним в інституті права на захист та основною причиною негативних Рішень ЕСПЛ щодо України.

Реагування на поведінку учасників провадження, що порушують порядок судового засідання (ст. 330 КПК)

На кого покладається обов’язок забезпечення порядку в залі судового засідання?
Обов'язок дотримання порядку судового засідання лежить на всіх учасниках процесу.
Підтримання порядку судового засідання покладається на головуючого (суддю при одноособовому розгляді ним справи).

Яким законом передбачаються та які існують заходи процесуального впливу на порушників порядку
судового засідання?

1) У ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачається, що прояв неповаги до суду чи судді з
боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність,
установлену законом.

2) Ст. 330 КПК передбачає заходи процесуального впливу на тих осіб, які допускають порушення порядку в
судовому засіданні.
У разі невиконання розпорядження головуючого іншими учасниками процесу він робить їм
попередження про відповідальність за неповагу до суду.

1) ч.1, ст.330 КПК
Обвинувачений, на відміну від інших учасників судового розгляду, не попереджається (УВАГА) про відповідальність за
неповагу до суду.
Закон передбачає особливі заходи процесуального примусу до цієї особи, до яких належать:
А) попередження головуючого про можливість видалення із зали судового засідання в разі повторення ним
зазначених дій;
Б) у разі повторного порушення – видалення за ухвалою суду із зали засідання тимчасово або на весь
час судового розгляду.
Але у разі застосування таких заходів , суд має:
1) залучити (призначити) захисника за ч.1, ст.53 КПК в порядку , передбаченому п.3, ч.1, ст.49 КПК !!!!!!!!!!!!

В такому випадку суд виносить УХВАЛУ, якою ч.2, ст.49 КПК) доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
Ухвала про доручення призначити адвоката (ч.3, ст.49 КПК) негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов'язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання ухвали про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом: невиконання рішення суду (ч.2, ст.382 ККУ/ч.2 ПРИМІТКИ ст.368 (поняття службова особа) ККУ).
2) надати час для підготовки залученого захисника, для чого відкладає судовий розгляд , необхідний для його підготовки.,
3) Після повернення до зали засідання обвинуваченому надається можливість ознайомитися з доказами (Допити,Речові докази, Документи, Висновки Експертиз) які були досліджені (надається журнал судового засідання).

УВАГА: в такому випадку обвинувачений позбавлений приймати участь в дослідженні доказів: ставити запитання потерпілому, свідкам, робити зауваження щодо поданих стороною обвинувачення документів та висновків експертів, досліджувати речові докази.

4) з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності (надається журнал судового засідання), та
5) дати пояснення щодо них.
Порушення цієї вимоги КПК (пунктів 2,3,4,5) тягне за собою відповідальність за ст. 374 ККУ (Порушення права на захист)
6) негайно оголосити обвинуваченому, у разі видалення обвинуваченого на весь час судового розгляду, судове рішення, яким закінчено провадження в суді, після його ухвалення.

2) Ч.2, ст.330 КПК :
При повторному порушенні порядку в залі судового засідання прокурором чи захисником їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом:
А) прокурора – на підставі Дисциплінарного статуту прокуратури України,
Б) захисника – на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Рішення Суду ( УХВАЛА, а не лист до КДК, як то часто практикують судді) має відповідати вимогам ч.2, ст.369,370, ч.3,4,ст.371,372,ч.2, 5,6,ст.376.

3) При повторному порушенні порядку в залі судового засідання іншими особами суд своєю ухвалою може
видалити цих осіб із зали судового засідання та вирішити питання про притягнення їх до відповідальності,
встановленої законом – ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

УВАГА: питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується негайно
після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.

Право складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185-3 КУпАП.
Згідно з п. 7-1 ч. 1 ст. 255 КУпАП надається судовому розпоряднику (якщо такого не має, то за Ч.4, ст.74 КПК це має зробити секретар судового засідання (Він є учасником кримінального провадження за п.25, ч.1, ст.3 КПК, хоча не є учасником судового провадження за п.26, ч1, ст3 КПК)). Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП. Після цього провадження щодо адміністративного правопорушення має бути
зареєстровано у суді та автоматичною системою документообігу передано на розгляд іншому судді цього суду, за
виключенням того судді, що головував на судовому засіданні, під час якого було допущено прояв неповаги до
суду.

УВАГА: Відповідно до положень ст. 258 КУпАП у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. У таких випадках суддею на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.

Автор консультації: адвокат Шалімов