Головна Блог ... Аналітична стаття Дайджести 10 класних рішень суду про Процес і Підвідомчість за версією ресурсу «Протокол» ухвалених у 2016 році! 10 класних рішень суду про Процес і Підвідомчість ...

10 класних рішень суду про Процес і Підвідомчість за версією ресурсу «Протокол» ухвалених у 2016 році!

Відключити рекламу
 - tn1_10_klasnih_rishen_sudu_pro_protses_i_pidvidomchist_za_versieyu_resursu_protokol_uhvalenih_u_2016_rotsi_5860479c4a572.jpg

Розглядаючи судові справи судді дуже часто порушують процесуальне право, тому практика вищих судів у процесуальних питаннях надзвичайно важлива, адже у спірній ситуації її завжди можна навести як аргумент порушень ще до ухвалення рішення суду по суті. Чимала кількість проблемних моментів існує також при правильному виборі підвідомчості справи. 2016 рік був вельми цікавий у процесуальній судовій практиці і ми представляємо Вам 10 актів суду, які мають сподобатись. Тексти усіх цих рішень із описом фабули знаходяться у розділі ресурсу «Цікаві судові рішення». Отже, користуйтесь підібраними прецедентами!

Читайте дайджест: 2016 рік: 10 найбільш цікавих рішень щодо спорів з банками за версією ресурсу «Протокол»!

Читайте дайджест: Рік, що минає. 10 найбільш корисних рішень суду у площині сімейних спорів за версією ресурсу «Протокол»!

Читайте дайджест: Баталії з фіскальними органами! 10 визначальних рішень суду у 2016 році за версією ресурсу «Протокол»!

Читайте дайджест: Спори за права на землю у 2016 році ! 10 чудових судових рішень у земельних справах за версією ресурсу «Протокол»!

Читайте дайджест: 10 видатних судових актів 2016 року у галузі кримінального та кримінально-процесуального права за версією ресурсу «Протокол»!

Читайте дайджест: Право власності священне! 10 пам’ятних рішень суду про захист власності за версією ресурсу «Протокол» у 2016 році!

Читайте дайджест: 10 судових справ про делікти та відшкодування шкоди, які є найбільш істотними у 2016 році за версією ресурсу «Протокол»!

Читайте дайджест: 10 яскравих рішень суду, які стосуються професійної діяльності адвоката у 2016 році за версією ресурсу «Протокол» !

Читайте дайджест: Житлові та спадкові спори! 10 судових рішень, які визначають практику у 2016 році за версією ресурсу «Протокол»!

1. Яких доказів достатньо щоб довести суду відправлення стороні у справі пакету документів? У господарському процесу зазвичай, досвідчений адвокат подає разом із позовом чи скаргою у якості доказів направлення її копії та доданих документів іншій стороні (учаснику) справи - і фінансовий чек, і опис вкладення, і навіть в окремих випадках повідомлення про вручення. Адвокат розуміє, що помічник судді «не дремлет» і шукає щонайменшу можливість відфутболити його звернення із формальних підстав.

Проте останнім часом суди стали більше ліберальнішими у цьому питанні, і, якщо вищі інстанції бачать «футбол», то касують рішення нижчих. Заявнику достатньо прикласти хоча б один документ, який підтверджує направлення копій документів іншій стороні (учаснику), а далі, якщо виникають сумніви в його достовірності, суд повинен прийняти звернення до розгляду та витребувати інші докази. Проте НЕ залишити без розгляду та повернути заявнику.

Від такої позиції страждає інша сторона у справі, адже вона дійсно може не отримати від опонента пакет документів, наприклад на 231 додаток, а суддя, який вже порушив провадження у справі, тоді запропонує цій стороні приходити і ознайомлюватись з документами у суді. Чого, звісно, інша сторона робити не повинна. Тому, вважаємо, що такий ліберальний підхід суддів у цьому питанні сумнівний.

Аналізуйте судовий акт: Опис вкладення в цінний лист без фінансового чеку або іншого документу, що підтверджує надання поштових послуг, НЕ є підставою для повернення апеляційної скарги згідно п.2., ч. 1, ст. 97 ГПК України (ВГСУ у справі № 904/5747/16 від 30. 11.16)

2. Бездіяльність суду першої інстанції є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення. Право на апеляційне оскарження одне із фундаментальних процесуальних прав будь-якого учасника судової справи. І неприпустимим зловживанням у судочинстві є порушення суддею цього права, зокрема через безпідставну відмову у поновленні строку на подання апеляційної скарги. При цьому як правило таке порушення відбувається суддею свідомо, оскільки він добре знає, коли поновлюється, а коли не поновлюється процесуальний строк. На жаль суддів ніколи не карають за такі очевидні та кричущі процесуальні порушення.

У цій цивільній справі суд апеляційної інстанції відмовив стороні у апеляційному оскарженні, мотивуючи пропущенням строку подання скарги і відсутністю підстави для його поновлення. І що більш ганебно, суд касаційної інстанції погодився з апеляційний судом.

ВСУ скасував ці судові акти і передав справу апеляційному суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Зокрема ВСУ зазначив: «що саме з вини суду банк не отримав повного тексту оскаржуваного судового рішення у зв’язку з чим він був позбавлений права визначення необхідності подання апеляційної скарги та її мотивування, що є вимогою статті 295 ЦПК України, а тому апеляційний суд дійшов до передчасного висновку щодо відмови у відкритті апеляційного провадження.» Отже, вина суду у невчасному оформленні рішення у справі є поважною причиною для поновлення строку на оскарження.

Так що, навіть ВСУ може допомогти у такому «дрібному» питанні, як поновлення строку на апеляційне оскарження. Головне не забувайте: у випадку пропущення строку завжди подавайте клопотання про його відновлення із зазначенням поважних причин пропуску та проханням поновити строк. Автоматично процесуальні строки не поновлюються.

Аналізуйте судовий акт: Бездіяльність суду першої інстанції є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення (ВСУ від 7 вересня 2016 року у справі № 6-1250цс16)

3. Що достатньо для платіжного доручення про сплату судового збору щоб суд прийняв скаргу або позов? Одне з найпершого, що узнає юрист-початківець підготовлюючи додатки до процесуального документу це те, що «заряженный» помічник судді тратить купу робочого часу на пошук пропущених в них дрібниць, щоб «відфутболити» позов, скаргу або заяву. І це всіляко заохочується суддею. Тому, на практиці подати платіжне доручення про сплату судового збору, оформлене, таким чином, щоб задовільнити вимоги прискіпливого суду дуже важко. Суди, знайшовши пропущену кому, залишать без розгляду процесуальний документ та повертають його заявнику. Хоче практично у 100% випадків сплачений судовий збір зараховується до Держбюджету, навіть, якщо у платіжному дорученні присутні формальні помилки. На стадії апеляційного провадження, повернена апеляційна скарга з підстав неправильного заповнення документу про сплату судового збору є катастрофою. Навіть, якщо все переробити – строк на апеляційне оскарження буде пропущений і суд не відновить його при повторному зверненні.

Тому, єдиною надією в цьому випадку, є касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без розгляду. І тут ВГСУ своє призначення виконав на 5 балів. Зрозумілий та чіткий висновок: Сумніви суду у доказі про сплату судового збору «не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору. У таких випадках суд може і повинен згідно з пунктом 4 статті 65 ГПК витребувати від особи, яка подала апеляційну скаргу, відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.»

Узагальнено, заявнику потрібно разом з процесуальним документом тільки подати документ про сплату судового збору (в додатках), а далі, якщо суд сумнівається в його достовірності, саме суд повинен витребувати у заявника додаткові докази про сплату судового збору, а не повертати сам процесуальний документ.

Приголомшлива та гранично зрозуміла Постанова ВГСУ!

Аналізуйте судовий акт: Суд НЕ має право повертати скаргу без розгляду, якщо не подобається документ про сплату судового збору, а зобов’язаний витребувати від особи підтвердження сплати збору від Держказначейства (ВГСУ у справі № 910/10286/16 від 9 листопада 2016р.)

4. Судовий збір за подання позову про захист прав споживачів не сплачується! Рішення відразу можна віднести до категорії «Приколы нашего городка». У ВСУ знадобився колегіальний розгляд, щоб зрозуміти і винести ухвалу, якою задовольняється клопотання споживача (заявника) про звільнення від сплати судового збору. Невже так складно застосувати статтю 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», та і взагалі є очевидним, споживачу немає сенсу платити судовий сбір у передбачений законом розмірах, коли ціна його питання може складати, наприклад 100,00 грн. А зухвалі мережі або банки, які не ідуть на домовленість із споживачем, треба карати фінансово судовими рішеннями, щоб права інших споживачів у майбутньому не порушувались.

Цікаво, що питання про звільнення від сплати судового збору вирішувалось на стадії прийняття заяви про перегляд суддями тричі. Перші два рази боязливий суддя ВСУ Охрімчук Л. І. відмовляв у задоволенні клопотання та надавав споживачу строк для усунення недоліків. Втретє, він покликав більш хоробрих колег суддів Романюка Я. М. (голова ВСУ) і Сімоненко В. М., і вони разом «проявя чудеса мужества и отваги» звільнили споживача від сплати судового збору і відкрили провадження. (дивиться ухвали ВСУ з цього приводу тут нижче)

Хоча і тут прямої відповіді ці судді не надали: а послались також на ст. 82 ЦПК України, яка надає право суду звільнити заявника від сплати судового збору «враховуючи його майновий стан».

Ухвала ВСУ також цікава тим, що вперше питання про прийняття заяви про перегляд попередніх у справі рішень, розглядається колегією із трьох суддів, хоча згідно ЦПК України такі питання повинні вирішуватись суддею одноособово.

Аналізуйте судовий акт: Мінливий ВСУ: цього разу вирішив звільнити споживача від сплати судового збору за розгляд його скарги у суді на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» (ВСУ від 29 листопада 2016 р. у справі 761/14537/15-ц)

5. Перша неявка відповідача до суду не завжди є підставою для відкладення розгляду справи! Більшість юристів просто впевнені, що суд на 100% відкладе розгляд справи у випадку, якщо представник сторони ВПЕРШЕ не прийде до суду. Це постійно практикується, коли метою представництва сторони у суді є не виграш справи, а її максимальне затягування. Інколи так і говорять: «У нас есть священное право на один перенос. » Самі судді зацікавленні справу перенести разів так 3-4, адже судді ніколи нікуди, окрім відпустки чи лікарняного, не поспішають.

Проте як з’ясувалось при тлумаченні ст. 77 ГПК України такого права у учасників справи немає і суд при бажанні може розглянути справу взагалі без представників сторін за наявними у справі матеріалами. Не допоможе навіть окреме клопотання сторони про відкладення розгляду справи .

ВГСУ підкреслив, що підставою для відкладення є не відсутність представника сторони, а саме неможливість вирішити спір у судовому засіданні, тобто відкладення справи є правом, а не обов’язком суду. Якщо матеріалів у справі достатньо і суд правильно застосовує при вирішенні спору законодавство, то відсутність представника сторони вже ні на що не впливає. Єдиною умовою в такому випадку для суду, щоб рішення не було скасоване у вищих судових інстанціях, це належне повідомлення сторін та учасників справи про час та місце розгляду справи, зокрема відсутність в матеріалах справи поштових повернень про невручення стороні відповідних повідомлень суду.

Аналізуйте судовий акт: Суд НЕ зобов’язаний відкладати засідання, якщо представник сторони навіть ВПЕРШЕ не з’явився на розгляд і має право ухвалити рішення за наявними у справі матеріалами (ВГСУ від 07 липня 2016 року у справі № 910/21819/15)

6. Адмінсуди не розглядають позови або скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, якщо законом, передбачений інший порядок їх оскарження. Оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця та органу виконавчої служби передбачено трьома процесуальними кодексами - КАС, ЦПК, ГПК, тому на практиці виникає плутанина, що куди оскаржувати. Більш того є різні випадки, коли подається скарга на діяльність виконавця, а коли позов. Так чи інакше ВСУ потроху впорядковує цю різноманітність способів боротьби з недбайливими державними службовцями. Проте поки що працювати державні виконавці краще не розпочали, безперечно тому, що не несуть жодної відповідальності за визнання їх дій та документів в судах незаконними та і взагалі самі державні виконавці в суди ходять не часто…

Аналізуйте судовий акт: Адмінсуди не розглядають позови або скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, якщо законом, передбачений інший порядок їх оскарження (ВСУ від 16 листопада 2016р. у справі № 6-931цс16)

7. Знесення самочинного будівництва розглядається судом за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства за позовом власника з/д. Воістину розібратись у питаннях підвідомчості спорів іноді складно навіть самим суддям не кажучи вже про досвідчених юристів. З першого погляду знесення самобуду за позовом органу місцевого самоврядування чи місцевого органу державної влади це призначення адміністративних судів, які розглядають спір між фізичними і юридичними особами та суб’єктами владних повноважень. Проте лише на рівні ВСУ було встановлено, що такий спір повинний розглядатись судами за правилами цивільного судочинства, і в цьому випадку позивач - орган місцевого самоврядування не являється суб’єктом владних повноважень, діяльність якого спрямована на захист прав, свобод і інтересів у сфері публічно-правових відносин. Позивач, який просить суд знести самобуд, в такому спорі є власником земельної ділянки і звертається до суду за захистом порушеного права, при цьому немає значення ким він є: органом місцевого самоврядування чи звичайною фізичною чи юридичною особою. Так чи інакше такий спір має розглядатись за правилами ЦПК, а не КАС.

Аналізуйте судовий акт: Знесення самочинного будівництва розглядається судом за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства за позовом власника з/д, в тому числі органу місцевого самоврядування (ВСУ від 9 листопада 2016р. у справі № 6-1403цс16)

8. Бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оскаржується в адміністративних судах, а кошти з Фонду стягуються в порядку цивільного судочинства. Остання позиція ВСУ знову створює невизначеність у питанні підвідомчості спорів фізичних осіб із Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Так, згідно цієї постанови ВСУ стягнення коштів з ФГВФО має відбуватись за позовами фізичних осіб в порядку, передбаченому цивільним судочинством. Бездіяльність ФГВФО має оскаржуватись фізичними особами в адміністративних судах. Слід додати, що у попередніх постановах ВСУ вже висловлювався, що бездіяльність ФГВФО має оскаржуватись в господарських судах.

Читайте статтю: Незручна правова позиція

Аналізуйте судовий акт: Бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оскаржується в адміністративних судах, а кошти з Фонду стягуються в порядку цивільного судочинства (ВСУ від 9 листопада 2016 р. у справі № 6-2309цс16)

9. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. На практиці існує схема, коли розгляд спору відбувається у потрібному суді певної юрисдикції для чого в одному позові об’єднуються різні позовні вимоги, які необхідно розглядати за різними правилами судочинства. ВСУ яскравий противник таких схем, тому не витрачайте на це час – у підсумку все буде зламано. Принцип чіткий і зрозумілий: не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Аналізуйте судовий акт: Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (ВСУ від 7 вересня 2016р. у справі № 6-1593цс16)

10. Підвідомчість: спір фізичної особи з державним реєстратором прав на нерухоме майно розглядається за правилами цивільного судочинства. Мабуть прийняти участь у засіданні трьох палат ВСУ – адміністративної, господарської та цивільної мрія для кожного юриста. Таке буває один раз за усю кар’єру. Таке шановане товариство суддів буває при вирішенні спорів про підвідомчість. Цього разу ми розглядаємо справу про підвідомчість розгляду спорів між фізичною особою та державним реєстратором прав на нерухоме майно.

Рішення ВСУ іноді дуже дивують. При виборі юрисдикції спір між представником влади – мінюсту, а саме державним реєстратором, та фізичною особою більшість юристів віднесло би до адміністративного судочинства. Так думали і суди першої, адміністративної та касаційної інстанцій адміністративної юстиції. І розглядали позовні вимоги до державного реєстратора – «про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, скасування запису.»

Проте у ВСУ думка інша. ВСУ скасував всі рішення у справі та закрив провадження. ВСУ прийшов до висновку, що подібні справи повинні розглядатись за правилами цивільного судочинства.

ВСУ підкреслив, що подібний спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК. ВСУ також акцентував увагу на тому, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з’ясування всіх обставин у справі і обов’язок суб’єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Цю тезу слід використовувати юристам, як стратегічну при розгляді інших справ, особливо в судах першої інстанції.

Аналізуйте судовий акт: Підвідомчість: спір фізичної особи з державним реєстратором прав на нерухоме майно розглядається за правилами цивільного судочинства (СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ ТРЬОХ ПАЛАТ ВСУ у справі № 21-41а16 від 14 червня 2016 р.)

Насамкінець: Дії суду цивільної юрисдикції щодо поданого позову із декількома вимогами, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Логічне та корисне роз’яснення ВСУ, якому вже мабуть самому набридло постійно шукати правильний вихід у спорах, щодо підвідомчості та підсудності судів. А скільки теоретичних спорів постійно триває серед професійного цеху щодо правильного вибору юрисдикцій. Проте головне скільки незрозумілих та необгрунтованих відмов ухвалюють самі суди небажаючі розглядати певні позови із складною структурою вимог. Сподіваємось ця постанова ВСУ стане зручним прецедентом для усіх, в тому числі суддів, щоб припинити юрисдикційний пінг-понг справ.

Аналізуйте судовий акт: Дії суду цивільної юрисдикції щодо поданого позову із декількома вимогами, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства( ВСУ від 6 квітня 2016 року у справі № 6-77цс16)

БОНУС:

- Спори про поновлення на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, а пов’язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

Аналізуйте судовий акт: Спори про поновлення на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (ВСУ у справі № 6-14цс16 від 2 березня 2016р.)

- Увага: спільне засідання господарської та цивільної палат ВСУ: Конкретизоване чергове питання підвідомчості спорів. ВСУ скасував всі судові рішення та закрив провадження у справі про спір між учасниками (фізичними та юридичними особами) щодо часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, який розглядався в порядку, передбаченому ЦПК України. ВСУ встановив, що така категорія спорів повинна розглядатись за правилами господарського судочинства.

Аналізуйте судовий акт: Спір між учасниками товариства (фізичними та юридичними особами) щодо часток у статутному капіталі вирішується за правилами господарського судочинства (ВСУ від 14 вересня 2016 р. у справі № 6-457цс16)

Читайте: Дайджест судових рішень "Протокол" за листопад 2016 року: "Цікаво, практично, дискусійно!"

Дайджест судових рішень "Протокол" за вересень 2016 року: "Цікаво, практично, дискусійно!"

Дайджест судових рішень "Протокол" за серпень 2016 року: "Цікаво, практично, дискусійно!"

Дайджест судовий рішень «Протокол» за липень 2016 року:

Дайджест судових рішень «Протокол» за червень 2016 року: «Цікаво, практично, дискусійно!»

Судовий дайджест "Протокол" за травень 2016!

Судовий дайджест "Протокол" за березень - квітень: 8 найцікавіших рішень

Джерело: Інформаційно-правовий інтернет-ресурс "Протокол"

  • 5632

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 5632

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст