Зміни у статті 201 КК України. Чи загрожує кримінальна відповідальність за придбання за кордоном складових частин зброї та їх пересилання в Україну?

В липні 2017 року набули чинності зміни до статті 201 Кримінального кодексу України, диспозиція якої, після змін, має такий зміст:

"Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації…".

І майже одразу в мережі Інтернет стали з'являтися дописи про те, що народні депутати заборонили тюнінг зброї, що ввезення руків’я чи антабки, планок тощо - загрожує ув’язненням і що митниця зупиняє митне оформлення посилок, які надходять в Україну з-за кордону і в яких містяться запчастини до зброї чи аксесуари. Декілька днів тому ще й повідомлення було про те, що митники Чопського загону в пункті пропуску "Тиса" виявили в автомобілі, який намагався в'їхати в Україну компоненти боєприпасів (кулі, капсулі) і митники начебто направили повідомлення до поліції про внесення в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення по ст. 263 КК України, а до Закарпатської СБУ - про кримінальне правопорушення по ст. 201 КК України. Отже питання все ж таки досить актуальне.

А ще й Укрпошта розсилає отримувачам таких міжнародних відправлень листи "щастя", в яких зазначає, що "в зв'язку з тим, що в посилці що надійшла на митну територію України з товарами, які згідно висновкам Спеціальної лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів віднесені до товарів військового призначення чи подвійного використання, а саме: складові частини та комплектуючі, спеціально розроблені та призначені для використання в вогнепальній зброї, контроль за переміщенням яких через митний кордон України здійснюється Державною службою експортного контролю. Пропуск таких товарів через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів (висновків) Державної служби експортного контролю".

Чисельні дискусії, які мали та мають місце в Мережі не дають відповіді на головне питання - чому митниця зупиняє митне оформлення міжнародних відправлень, які містять як частини зброї так і аксесуари до неї, тому в цьому матеріалі я спробую надати таку відповідь. Однак, для початку пропоную таки розібратися із нововведеннями у статті 201 КК України, які начебто загрожують всім тим, хто має намір та бажання вдосконалити свою зброю - терміном ув’язнення.

Як вже мною вище зазначалося, стаття 201 КК України встановлює кримінальну відповідальність за контрабанду певних об’єктів, вичерпний перелік яких наведено у диспозиції цієї статті. Тобто, не за просту пересилку (ввезення) в Україну зброї або боєприпасів, частин вогнепальної нарізної зброї, а саме за їх контрабанду, тобто за "переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю" вищезгаданих об’єктів.

Задля того, щоб прояснити, які дії можуть бути розцінені правоохоронцями як контрабанда, пропоную звернутися до коментаря статті 201 КК України, де досить чітко викладено, що ж все таки розуміється під переміщенням через митний кордон "поза митним контролем" та "з приховуванням від митного контролю".

Отже, щоб особу правомірно було притягнуто до кримінальної відповідальності за статтею 201 КК України, така особа має перемістити частини вогнепальної нарізної зброї, через митний кордон України одним з двох способів:

- поза митним контролем (наприклад, - поза місцем розташування митного органу; поза робочим часом, установленим для відповідного митного органу і без виконання відповідних митних формальностей; із незаконним звільненням від митного контролю внаслідок використання службового становища посадовими особами митного органу), тобто в умовах, коли митні процедури та митний контроль не відбуваються взагалі внаслідок навмисних дій особи, яка здійснює переміщення об’єктів.

- з приховуванням від митного контролю, тобто переміщення об’єктів, визначених в диспозиції статті 201 КК України, через митний кордон України: з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників); з використанням інших засобів або способів, що утруднюють виявлення предметів (з приховуванням предметів в організмі людини або тварини, багажі, продуктах харчування, речах особистого користування тощо); шляхом надання одним предметам вигляду інших, яке означає істотну заміну зовнішніх характерних ознак предметів, а також їх тари, упаковки, ярликів, етикеток тощо, що дозволяє віднести предмети контрабанди до предметів іншого виду (наприклад, поміщення отруйних речовин у пляшки з-під звичайних ліків; надання антикварній чаші, яка є культурною цінністю, вигляду звичайного посуду шляхом обмазування її глиною і нанесення на неї звичайного малюнку чи орнаменту); з поданням митному органу України як підстави для переміщення предметів через митний кордон певних документів: а) підроблених (документи з підробленими підписами, відбитками печаток і штампів, документи із внесеними до них відомостями, що перекручують зміст інформації, тощо); б) одержаних незаконним шляхом, тобто одержаних за відсутності законних підстав або з порушенням встановленого порядку; в) що містять неправдиві дані (зокрема щодо ваги, кількості асортименту, найменування, вартості предметів, їх інших характеристик, стосовно суті угоди, відправника або одержувача предметів, щодо держави, з якої вони вивезені або в яку переміщуються).

Тобто ввезення чи пересилання в Україну частин вогнепальної нарізної зброї само по собі не є кримінальним правопорушенням. Кримінальна відповідальність настає тільки тоді, коли ввезення (пересилання) внаслідок навмисних дій особи відбулося поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю таких частин.

Також вважаю за потрібне звернути увагу на той факт, що хоча в Україні і відсутній спеціальний закон, який би визначав, що є зброєю взагалі та зокрема, що є вогнепальною нарізною зброєю і її частинами, наразі все ж таки можна достеменно визначити, що є вогнепальною зброєю та частинами вогнепальної зброї.

Україна в 2004 році ратифікувала Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності (далі - Конвенція), а у травні 2013 року набув чинності для України Протокол проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, який доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності (далі - Протокол).

У статті 2 Протоколу зазначено ряд термінів з поміткою "для цілей цього Протоколу", зокрема, в Протоколі під "вогнепальною зброєю" розуміється будь-яка переносна ствольна зброя, яка спричинює постріл, призначена або може бути легко пристосована для спричинення пострілу чи прискорення кулі або снаряду за рахунок енергії вибухової речовини, за винятком старовинної вогнепальної зброї або її моделей, а "складовими частинами і компонентами" є будь-які елементи або запасні деталі, спеціально призначені для вогнепальної зброї та необхідні для її функціонування, у тому числі ствол, корпус або ствольна коробка, затвор або барабан, вісь затвору або казенник, а також будь-який пристрій, призначений або адаптований для зменшення звуку, спричиненого пострілом.

Отже, якщо повернутися до диспозиції статті 201 КК України, то можна стверджувати, що нею встановлена кримінальна відповідальність за контрабанду пристроїв для зменшення звуку пострілу для нарізної зброї (прямо призначених чи адаптованих під це), ствола, корпуса чи ствольної коробки, затвору (вісі затвору), барабану, казенника до нарізної зброї, а також будь-яких інших частин нарізної зброї, які прямо призначені для неї та без яких така зброя не може функціонувати.

Тобто, за контрабанду антабок, планок Пікатіні, ременів чи кілець під приціл кримінальна відповідальність не передбачена в принципі, адже не зважаючи на те, що ці предмети прямо призначені для зброї, за їх відсутності зброя може функціонувати, а отже вони не є складовими частинами та компонентами в розумінні Протоколу.

Ті, хто живе "за звичкою", а не за Конституцією, можуть подивитися на "творчість" МВС (Наказ № 622 від 21.08.1998 року, в редакції наказу МВС № 364 від 05.05.2017 року) де наші "правоохоронці" досить творчо дали визначення терміну "основні частини зброї", зазначивши, що "до основних частин зброї належать будь-які елементи або запасні деталі, спеціально призначені для вогнепальної зброї та необхідні для її функціонування, а саме: ствол, корпус або стовбурна (О_о) коробка, затвор або барабан, вісь затвору або казенник". Тобто, оце "а саме" є суттєвою відмінністю у визначенні понять "складові частини і компоненти зброї" і "основні частини зброї", оскільки творчість наших "номенклатурних правоохоронців" суттєво звужує поняття "складові частини і компоненти зброї", що наведено у Протоколі, і фактично створює суттєвий корупційний ризик у цих правовідносинах. Отже всім тим, хто бажає ввезти чи отримати із-за кордону якусь "цікавинку" для власної зброї, я б радив спиратися на приписи Протоколу (оскільки його положення мають вищу юридичну силу у відношенні до наказу МВС) для оцінки того, що є "частиною вогнепальної нарізної зброї", а також би радив не приховувати такі "цікавинки" від митного контролю чи доправляти їх в Україну поза митним контролем, бо кримінальна відповідальність передбачена саме за контрабанду частин вогнепальної нарізної зброї, а не за ввезення чи пересилання їх в Україну.

А як же бути з непоодинокими випадками зупинення митницею митного оформлення поштових відправлень, які містять в собі частини чи компоненти зброї та з отриманими від Укрпошти листами "щастя", в яких повідомляється про те, що пропуск товарів, які знаходяться в поштовому відправленні потребують дозволу Державної служби експортного контролю? Пояснюю - такі випадки зупинення оформлення та посилання на необхідність отримання дозволу не мають нічого спільного зі ст. 201 КК України (але лише якщо в супровідних документах поштового відправлення наведена інформація відповідає дійсності та не було спроб приховати від митного контролю товар, що імпортується). Більш того, є всі підстави стверджувати, що здебільше зупинення митного оформлення міжнародних поштових відправлень з причини "знаходження в ньому товарів військового призначення чи подвійного використання" взагалі незаконне, як і твердження про необхідність отримання дозволу Державної служби експортного контролю на ввезення товарів, які містяться в таких відправленнях в Україну, а чому - відповім трохи нижче.

При цьому звертаю Вашу увагу на те, що КК України містить спеціальну статтю, яка передбачає кримінальну відповідальність за порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю - а саме - статтю 333 КК України, де визначено, що за порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю встановлено кримінальну відповідальність у вигляді:

- штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або

- обмеження волі на строк до трьох років, або

- позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Тобто, у разі отримання листів "щастя" від Укрпошти щодо Вашого міжнародного відправлення (вміст якого на 100% відповідає супровідним документам до нього) більш логічним було б занепокоєння з приводу можливого притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 333 КК України. Але ж чомусь в мережі з цього приводу "істерику" не підіймають. Тож давайте розберемося, чому не слід пересічному власнику зброї, яка придбана в мережі збройних магазинів в Україні, перейматися з приводу можливого притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 333 КК України, а також у тому, чи має така особа отримувати дозвіл від Державної служби експортного контролю на ввезення (пересилання) в Україну частин та аксесуарів до зброї, власником якої він є та яка облікована в МВС.

Порядок міжнародної передачі регламентується приписами Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" та низкою підзаконних актів, які є похідними від цього закону. Стаття 9 вищевказаного Закону визначає, що "найменування та опис товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, вносяться до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю (далі - Списки)" і вказані Списки затверджується КМ України.

Кабінет Міністрів України 20 листопада 2003 р. своєю постановою № 1807 затвердив Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, додатком до якого є Список товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю. У серпні 2017 року постановою № 596 КМ України вніс зміни до Списку, дещо ускладнивши життя власникам зброї в Україні, хоча і фатальними такі зміни назвати не можна.

В редакції Списку, що діяла до серпневих змін було прямо вказано, що "згідно з цим Списком контролю не підлягають і до товарів військового призначення не відносяться деталі, агрегати, обладнання, матеріали, запасні частини та комплектуючі вироби, що використовуються для "розроблення", "виробництва" або "використання" товарів військового призначення, якщо вони мають цивільне (загальнопромислове) призначення, або виготовлені для використання в продукції військового та цивільного призначення за єдиними вимогами". Цей припис прямо корелює з приписом стаття 2 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", де вказано, що "дія цього Закону не поширюється на міжнародні передачі газової, спортивної чи мисливської зброї, зброї, що споряджається гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, іншої зброї, на яку поширюється дія дозвільної системи щодо обігу такої зброї, а також складові частини, патрони та боєприпаси до неї". Після серпневих змін, такої (вищенаведеної) примітки в Списку нема, однак стаття 2 вказаного вище Закону залишилася не змінною, а отже якщо в міжнародному поштовому відправленні, що надійшло на Вашу адресу є складові частини до Вашої мисливської зброї, яка облікована в МВС, то для отримання такого відправлення Вам не потрібен дозвіл Державної служби експортного контролю на ввезення (пересилання) в Україну частин та аксесуарів до зброї, власником якої Ви є, оскільки мисливська зброя, її складові частини та боєприпаси до неї та їх імпорт чи експорт - не є предметом регулювання Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання".

Стосовно дій митниці по зупиненню митного оформлення міжнародних поштових відправлень, які містять складові частини до Вашої облікованої зброї, то можна стверджувати, що вони є протиправними. Так, митниця здійснює відбір проб та зразків з такого поштового відправлення та оформлює це все Актом про відбір проб (зразків) товарів, а потім направляє Запит про проведення дослідження (аналізу/експертизи) до Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Департаменту податкових та митних експертиз, яке за наслідками "досліджень" видає Висновок, в якому скоріш за все буде вказано, що "наданий на дослідження…. призначений для використання з нарізною вогнепальною зброєю типу … та має ознаки товарів, зазначених в позиції ML1 списку товарів військового призначення…. Визначення належності наданого на дослідження … до списків товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, відносяться до компетенції Держекспоконтролю України".

При цьому в якості підстави для направлення Запиту про проведення дослідження і в Висновку експертів і в самому Запиті буде наведена стаття 356 Митного кодексу України (в редакції від 2012 року), а в якості мети - забезпечення контролю за дотриманням громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів військового або подвійного призначення. Однак, якщо звернутися до приписів статті 356 МК України, то можна побачити, що "взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для:

1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;

2) перевірки задекларованої митної вартості товарів;

3) встановлення країни походження товарів;

4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин;

5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність;

6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону".

Тобто, стаття 356 МК України не передбачає можливості взяття посадовими особами органу доходів і зборів проб та зразків товарів з метою, яка відмінна від наведеної у ч. 1 статті 356 МК України і як ми бачимо, такої мети як "забезпечення контролю за дотриманням громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів військового або подвійного призначення" стаття 356 МК України не містить, тобто факт відбору співробітниками митниці проб та зразків з міжнародного поштового відправлення, яке надійшло на Вашу адресу та містить складові частини зброї є протиправною поведінкою таких осіб та свідчить про пряме порушення ними приписів ч. 2 статті 19 Конституції України та безпосередньо - приписів статті 356 МК України.

Аналогічною виглядає і ситуація з проведенням такого "дослідження", адже якщо звернутися до приписів підпункт 3 пункту 4 Положення про Департамент податкових та митних експертиз ДФС, то ми побачимо, що цей департамент "проводить дослідження (аналізи, експертизи) проб (зразків) товарів у рамках процедур податкового, митного контролю та оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для:

• ідентифікації (визначення складу, фізичних, фізико-хімічних характеристик тощо) товарів;
• класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;
• перевірки задекларованої митної вартості товарів;
• встановлення країни походження товарів;
• встановлення належності товарів до таких, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, прекурсори, сильнодіючі чи отруйні речовини;
• встановлення (перевірки) достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України".

Тобто, Департамент податкових та митних експертиз ДФС не має повноважень на проведення досліджень та експертиз з метою забезпечення контролю за дотриманням громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів військового або подвійного призначення, а отже факт проведення такого дослідження також свідчить про порушення співробітниками Департаменту приписів Конституції України, приписів Митного кодексу України та безпосередньо приписів Положення про Департамент податкових та митних експертиз ДФС (наказ ДФС № 39 від 25.01.2017 року).

Таким чином, з огляду на вищенаведене, можна стверджувати, що ситуація із призупиненням митницею митного оформлення міжнародних відправлень, які надходять на Ваше ім'я з мотиву "виявлення в них товару, що, наприклад, призначений для використання з нарізною вогнепальною зброєю типу … та має ознаки товарів, зазначених в позиції ML1 списку товарів військового призначення" є фактично протиправною поведінкою митного органу, оскільки імпорт частин мисливської вогнепальної зброї взагалі не є предметом державного експортного контролю за міжнародною передачею товарів військового призначення чи подвійного використання.

Автор статті: Чорний Іван, адвокат

Партнер в АО "Головань і Партнери"