23.07.2014 | Автор: Соля Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Застосування у адміністративному судочинстві принципу змальності сторін судом першої інстанції ( Приморський районний суд м. Одеси, суддя Абухін Р. Д.)

ТОВ є власником нерухомості і при передачі нерухомості в іпотеку дізнається в нотаріальній конторі про наявність запису в Єдиному реєстрі заборон відчужень об'єктів нерухомого майна на цю нерухомість, який внесений на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради 1981 року у зв'язку збудівництвом на місті нерухомості обчислювального центру обласної контори Держбанку СРСР. ТОВ звертається із  позовом до ОМР із позовом при визнання рішення 1981 року нечинним обгрунтовуючи позов тим, що рішення 1981 року порушує право власності на нерухомість та не відповідає сучасним планам міста, адже СРСР вже не існує. В судовому засіданні суд задовольняє клопотання ТОВ про витребовування від ОМР будь-якого документу, який би передбачав будівництво на тій території, де планувалось будівництво у 1981 році. Відповідач в суд не з'являвся і жодних документів з приводу будівнцтва не надав. Відповідач також не доводить правомірність свого рішення усіма іншими можливими процесуальними засобами, як це передбачено ч. 2 ст. 71 КАС України. Проте суд приходить до висновку, що саме позивач у суді не довів відсутність майбутнього будівництва на земельній ділянці, де розташована його нерухомість, тому не довів і нечинність рішення 1981 року, і відмовляє у задоволенні позову.

Також дивиться: Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013р. у справі № 2а-100/11/1522.

                                Ухвала Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2014р. у справі № к/800/31702/13

                               

 

 

                                                                                                                   Державний герб України

                                                                  

                                                                                                                                                                                                                                             

                                                                                                               П О С Т А Н О В А

                                                                                                        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

03.04.2012 року                                                                                                                                                               Справа № 2а/1522/100/11

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого-судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря Добрянської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа Перша Одеська державна нотаріальна контора «Про визнання рішення не чинним», -

        

   В С Т А Н О В И В :

23.06.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який у подальшому був уточнений, до відповідача про визнання рішення нечинним, по якому просить суд усунути перешкоди щодо реалізації права власності на обєкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, шляхом визнання нечинним рішення ВК ОМР № 390 від 18.06.1981 року, а також зобовязати відповідача подати до третьої особи заяву щодо вилучення запису про заборону № 8125119 від 29.10.2008 року з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

Зазначена справа знаходилась у провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси Ярош С.В., яка перебувала на тривалому лікарняному, у звязку з чим, ухвалою суду від 25.08.2011 року справа була прийнята до провадження головуючим-суддею по справі.

Представник позивача позов підтримав, просив суд його задовольнити, наполягаючи на розгляді справи на підставі наявних письмових доказів у матеріалах справи.

Відповідач, будучи сповіщеним належним чином,  до суду не з'явився.

Представник третьої особи першої Одеської державної нотаріальної контори, будучи сповіщеним належним чином, до суду не зявився, надавши заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, надані та витребуванні докази, вважає позов не підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

04.10.2006 року між ТОВ «Фармастор»та ОСОБА_1 був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким ТОВ «Фармастор»купило будівлю магазину, розташованого по АДРЕСА_1.

22.02.2010 року в ході ревізії обєктів нерухомості  ТОВ «Фармастор», було виявлено в єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, заборону від 29.10.2008 року, що була внесена Першою ОДНК на підставі рішення виконавчого комітету м. Одеси № 390 від 18.06.1981 року (а.с.5).

25.02.2010 року позивач звернувся до Першої ОДНК з заявою щодо негайного вилучення заборони від 29.10.2008 року з єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна через те, що вказаний запис перешкоджає реалізації права власності позивача.

12.03.2010 року листом №582/01-14 Першої ОДНК позивача було повідомлено про неможливість виключення  вказаного запису з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, у звязку з дією рішення № 390 від 18.06.1981 року та з посиланням на відсутність певних повноважень у третьої особи через те, що вони є тільки реєстратором (а.с. 9).

25.02.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою № 24/2-10 від 24.03.2010 року, в якому вказує, що рішення відповідача № 390 від 18.06.1981 року  є архівним документом та не може служити підставою  для внесення заборони № 8125119 від 29.10.2008 року до  Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, на яку відповідь не була отримана.

28.11.2011 року позивач повторно звертався до відповідача з питанням надання інформації щодо планувальних рішень використання  та розвитку територій по АДРЕСА_1, на якій розташована будівля, що належить ТОВ «Фармастор»на підставі договору купівлі-продажу від 04.10.2006 року, з відповіді якого вбачається, що для розгляду  поставленого питання позивачеві необхідно надати додаткові документи, а саме технічний паспорт  на приміщення та топогеодезичні матеріали із зазначенням місця розташування обєкта.

Так, рішенням ВК ОМР народних депутатів від 18.06.1981 року було затверджено рішення оціночної комісії від 15.05.1981 року про визначення вартості будівель та зелених насаджень, а також розмірів та видів компенсації збитків володільців індивідуальних житлових будинків, у звязку з відчуженням земельних ділянок під забудівлю обчислювального центру обласної контори Держаного банку на пл. Толбухіна, у тому числі зі зносом домоволодінь: по вул. Чорноморська дорога, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84; по АДРЕСА_1, 2а, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16.

Таким чином, за місцем розташування будівлі по АДРЕСА_1, яка була придбана ТОВ «Фармастор»у 2006 році, відповідно до рішення ВК ОМР від 1981 року було заплановано будівництво обчислювального центру обласної контори Держаного банку, з відповідним знесенням будівлі, зокрема, за вказаною адресою, яке станом на теперішній час не здійснено, будівля не знесена, будівництво не розпочато.

Одночасно, вказаним рішенням ВК ОМР від 1981 року була припинена реєстрація місця проживання у будівлях за вищезазначеними адресами, а також припинене часткове або повне відчуження у власність іншим особам.

Враховуючи викладене, інформації про заборону, яка міститься у Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, внесена на законних та обґрунтованих підставах.

З тексту позовної заяви та доводів представника позивача вбачається, що позивач звертався до відповідача з письмовою заявою щодо вилучення заборони на відчуження будівлі за адресою: АДРЕСА_1, яка була накладена Першою ОДНК відповідно до рішення ВК ОМР від 1981 року.

Позивачем по справі не було надано належного, письмового та допустимого доказу про те, що відповідачем позивачу було відмовлено, а також відсутні докази, що діями відповідача були порушенні права та інтереси позивача по справі.

Між іншим, судом приймається до уваги доводи позивача про те, що зазначена заборона порушує його права як власника будівлі, у звязку з чим суд звертає увагу, що відповідно до  рішення ВК ОМР № 629 від 25.12.1996 року встановлено, що документом, який посвідчує згоду ВК ОМР на відчуження та обмін квартир у будинках, підлягаючих знесенню, ветхих, являється довідка, підписана, заступником голови ВК ОМР, відповідального за питання будівництва, а також нотаріальним конторам, біржам, бюро обміну житловими приміщеннями ВК ОМР оформлення відчуження та обмін квартир у будинках, які підлягають знесенню проводити відповідно до письмової згоди ВК ОМР.

Представник третьої особи Першої ОДНК суду пояснив, що існує встановлена процедура відчуження та обмін квартир у будинках, підлягаючих знесенню, через отримання відповідної довідки про згоду ВК ОМР, що не буде перешкоджати позивачу у розпорядженні майном.

Одночасно, представник третьої особи Першої ОДНК суду повідомив, що заборона на вказаний обєкт нерухомого майна існувала з 1981 року на підставі рішення ВК ОМР, але через перенесення даних (інформації) щодо вказаної заборони у Єдиний державний реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна, відповідний запис нотаріальною конторою був внесений у 2008 році.

Враховуючи викладене, існує відповідна визначена та встановлена процедура стосовно відчуження та реалізації права власності щодо обєкту нерухомого майна, яке підлягає знесенню.

Під час розгляду справи, суд намагався витребувати необхідні докази, у звязку з чим за клопотанням представника позивача ухвалою суду було прийнято витребувати з ОМР викопіювання з Генерального плану розвитку міста, які підтверджують заплановане зведення будівлі Обчислювального центру Державного банку СРСР чи будь-якої іншої будівлі за адресою: АДРЕСА_1, яка виконана не була, у звязку з чим повторно направлена до виконання.

29.03.2012 року до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь на ухвалу суду з юридичного департаменту ОМР, в якій вказано, що з метою виконання вимог, що містяться  в ухвалах суду від 21.12.2011 року та 17.02.2012 року юридичним департаментом ОМР було направлено відповідний запит до управління архітектури та містобудування ОМР, та що за результатами отримання від Управління архітектури та містобудування ОМР відповіді та документів, завірених належним чином, останні будуть направлені до Приморського районного суду м. Одеси.

У судовому засіданні представник позивача, через невиконання ОМР ухвали суду про витребування доказів, наполягав на розгляді справи за наявності наданих письмових доказів, які знаходяться у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли існують підстави для звільнення від доказування, обумовлені ст. 72 КАС України.

При цьому, згідно із ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У свою чергу, позивач не надав суду доказів на підтвердження своїх доводів. Позивач повинен довести сам факт нечинності рішення ВК ОМР від 1981 року належними та допустимими доказами, однак, відповідних доказів позивачем на підтвердження наведених посилань всупереч ст. 71 КАС України не надано, а тому доводи позивача є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши справу повно, всебічно та обєктивно, суд пришов до висновку, що адміністративний позов позивача є необґрунтованим, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 69, 70, 71, 86, 159-163 КАС України, суд, -

                                                     ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа Перша Одеська державна нотаріальна контора «Про визнання рішення нечинним»- відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд міста Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду.

 

Суддя:   Абухін Р.Д.

0
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення