Захист цивільних прав та інтересів судом:нові аспекти

Можливість мати і здійснювати цивільні права і нести цивільні обов'язки нерозривно пов'язана із наявністю способів захисту цих прав і інтересів і дієвою процедурою їх застосування.

Статтею 55 Конституції України гарантовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 16 ЦК України врегульовує судовий захист цивільних прав та інтересів судом. У разі порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави виникає потреба в застосуванні способів їх захисту.

Вважають, що судова форма захисту цивільних прав та інтересів є найнадійнішою і найдієвішою. Однак, на мою думку, до прийняття нового ЦПК України це було не завжди так.

Тема: Аналіз застосування судами законодавства, яке регулює поруку як вид забезпечення виконання зобов’язання

Частина 1 ст. 16 ЦК України захист особистого немайнового або майнового права та інтересу визначає правом кожної особи і надає у ч. 2 цієї статті широкий перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. А ЦПК України 2004 р. у статті 4 «Споcоби захисту, які застосовуються судом» тільки встановлював, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

ЦПК України 2017 р. доповнив статтю, яка має таку ж назву, принципово новим положенням.

Тепер, відповідно до ст. 5 нового ЦПК України, крім зазначеного вище положення, встановлено: у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.2).

Проблема вибору ефективного способу захисту цивільних прав та інтересів розглядалась багатьма авторами та стала предметом дослідження значної кількості наукових праць.

Однак, у зв'язку з новизною норми, передбаченої ч.2 ст.5 ЦПК 2017 року, необхідне комплексне вивчення проблеми вибору способу захисту, що може бути визначений судом.

Тому доцільним є аналіз практики застосування сторонами спору, їх представниками та судом способів захисту цивільних прав за ЦПК 2004 року та детальне обговорення і напрацювання практики застосування судами ч.2 ст.5 нового ЦПК.

Наділення суду правом відповідно до викладеної в позові вимоги особи визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону, на мою думку, є прогресивною нормою, оскільки за час роботи суддею неодноразово вивчала рішення судів всіх інстанцій, якими було відмовлено в задоволенні позову не з підстави, що право особи не потребувало захисту, а з тієї підстави,що нею невірно було обрано спосіб захисту порушеного права.

Такі ситуації інколи мали місце через неправильне тлумачення представником сторони норм права, в меншості випадків - через неналежне виконання представником своїх професійних обов'язків.

Читайте статтю:Про представництво в суді без повноважень

Завдяки новелі законодавства, яку містить ч. 2 ст. 5 ЦПК, суд матиме можливість фактично, а не формально стати на захист порушеного права особи.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК врегульовує захист цивільних прав та інтересів судом та передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У ч. 2 цієї статті наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом, який не є вичерпним, адже тут же зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналізуючи ч. 2 ст. 16 ЦК України, науковці звертали увагу на те, що норма про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес будь-яким способом, встановленим договором або законом, дає можливість сторонам при укладенні правочину передбачити особливі способи захисту своїх прав у випадку їх порушення контрагентом.

Читайте статтю: Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю & Сплата єдиного соціального внеску

Однак формулювання норми статті 4 ЦПК України 2004 року «Способи захисту, які застосовуються судом», яка передбачала, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, фактично значно звужувало можливості вибору ефективного захисту особи в судовому порядку, оскільки суди, як правило, вважали неможливим застосування способу захисту порушеного права, якщо такий спосіб не був прямо передбачений законом або договором.

Стаття 5 нового ЦПК не обмежує суд у виборі способу захисту, прямо передбаченого законом, а дозволяє, виходячи із принципу верховенства права, визначити не тільки прямо передбачений в нормативному акті спосіб захисту порушеного права особи, а й спосіб захисту, який не передбачений законом, але не суперечить йому.

При цьому слід враховувати, що суд в такому випадку не припуститься порушення передбаченого статтею 2 ЦПК принципу диспозитивності ( права особи на власний розсуд розпоряждатися своїми правами щодо предмета спору), оскільки буде діяти відповідно до викладеної в позові вимоги особи, яка звернулася до суду.

Зазначене кореспондується з вимогою пункту 4 частини 3 статті 175 ЦПК 2017 року, відповідно до якої позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

А найголовніше, у мене є обгрунтовані сподівання, що ми зможемо позбутися в судовій практиці випадків відмови в позові з підстав невірно обраного особою способу захисту порушеного права, що є неприпустимим в тих випадках, коли право особи дійсно порушено.

Читайте статтю:Як суди розуміють поняття "охоронюваний законом інтерес": детальний аналіз та судові прецеденти

Автор статті: Алла Лесько,суддя Верховного Суду

Джерело: censor.net.ua