Захист честі, гідності та ділової репутації (Відновлення прав Народної артистки України)

Фабула судового акту: Справа щодо захисту честі гідності та ділової репутації.

В Апеляційному суді міста Києва, адвокатом О.І.Травянко захищені права Народної артистки України, та Народного депутата України (згідно законодавства та з етичних мотивів особисті дані Клієнтів не розголошуються).

Обставини: (коротко) Народний депутат України, та Народна артистка України виступили в офіційному органі Верховної Ради України (телеканал «РАДА») та озвучили порушення чиновника вищого рангу (зловживання, корупція, розтрата державних коштів понад 3млн.грн та інше).

Даний чиновник звернувся до суду з позовом до Народного депутата України та Народної артистки України в якому просив визнати образою та наклепом розповсюджені ними відомості.

Суд першої інстанції задовольнив його позов. За апеляційною скаргою адвоката Юридичного Центру «Алекс» Олександра Травянко апеляційний суд міста Києва, рішення суду першої інстанції скасував повністю і в задоволенні позовних вимог чиновника також відмовив повністю. Права Клієнтів відновлені.

Юридичний Центр «Алекс». www.alexcenter.com.ua

Аналізуйте судовий акт: Поширену на сторінці у мережі «Facebook» інформацію слід розцінювати лише як критику дій, спірний вислів, що є оціночним судженням, а не фактичним твердженням (Апеляційний суд м. Києва, Справа № 755/11966/16-ц, 22.02.17)

Якщо метою звернення до громадських діячів та посадових осіб було не розповсюдження недостовірної інформації, а реалізація свого права на відповідне звернення, таки дії не є дифамацією (ВССУ, справа N 6-27554св15, 11.11. 2015)

Позов про захист честі, гідності та ділової репутації не задоволений з огляду на те, що дії і твердження відповідача мали характер оціночних суджень і вчинялись стосовно публічної особи (ВССУ, справа № 569/568/15-ц, 15.03.17)

Обізвати особу «шлюхою» та «проституткою» - це образа, тому у позові про захист честі та гідності, а головне у стягненні моральної шкоди слід відмовити (Яготинський районний суд Київської області)

Клевета в Фэйсбуке перестаёт быть безнаказанной: депутат Мураев выиграл суд у конкретных лиц о защите чести, достоинства и деловой репутации (Днепровский районный суд г. Киева от 9 августа 2016г, дело № 755/7842/16-ц, судья Бартащук Л. П.)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 2-а

Справа № ХХХХХХХ Головуючий у 1- й інстанції: ХХХХХ

Апеляційне провадження №ХХХХХХХ Доповідач: ХХХХХ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ХХ липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді -ХХХХХ,

суддів - ХХХХХ, ХХХХХ

при секретарі: ХХХХХ

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою адвоката О.І.Травянко в інтересах ОСОБИ-2, та ОСОБИ-3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від ХХ ХХХХХ 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБИ-1 до ОСОБИ-2, ОСОБИ-3 про захист честі, гідності. ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

встановила:

У березні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБИ-2

ОСОБИ-3 про захист честі, гідності, ділової репутації та

відшкодування моральної шкоди.

Просив визнати наклепом дії відповідачів з поширення інформації відносно позивача під час брифінгу ХХ ХХХХ 2016 року на телеканалі «РАДА » в прямому ефірі (початок ХХ:ХХ) ОСОБОЮ-3 за участю ОСОБИ-2

та зобов'язати відповідачів спростувати звинувачення, озвучені ними під час

брифінгу ХХ ХХХ 2016 року ОСОБИ-3 за участю ОСОБИ-2 у спосіб найбільш близький до способу їх озвучення, або через телеканал «РАДА» у прямому ефірі, або шляхом публікації офіційного вибачення перед позивачем у друкованих засобах масової інформації всеукраїнського маспггабу не пізніше п”ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили.

Також просив стягнути з відповідачів в рівних частках моральну шкоду в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень, витрати пов”язані зі спростуванням звинувачень поширених відповідачами під час брифінгу 17 лютого 2016 року покласти на відповідачів, в тому числі судові витрати.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19.10.2016 року позов ОСОБИ-1 до ОСОБИ-2, ОСОБИ-3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, задоволено частково.

Визнано недостовірною інформацією відносно Рожок ОСОБИ-1 під час брифінгу 17 лютого 2016 року на телеканалі «ХХХХ» в прямому ефірі ОСОБОЮ-3 за участю ОСОБИ-2. Зобов'язано ОСОБУ-2 та ОСОБУ-3 спростувати недостовірну інформацію, озвучену ними під час брифінгу 17 лютого 2016 року ОСОБи-3 за участю ОСОБИ-2 у спосіб найбільш близький по способу їх озвучення, або через телеканал «Рада» у прямому ефірі, або шляхом публікації офіційного вибачення перед ОСОБОЮ-1 у друкованих засобах масової інформації не пізніше п'ятнадцять днів з дня набрання рішення суду законної сили.

Стягнуто з ОСОБИ-2 на користь ОСОБИ-1 5 000 гривень моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБИ-3 на користь Рожок ОСОБИ-1 5 000 гривень моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБИ-2 та ОСОБИ-3 на користь ОСОБИ-1 4 102 гривні 40 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі представник відповідачів адвокат О.І.Травянко просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На думку адвоката О.І.Травянко вимога про визнання дій з поширенням інформації наклепом не може бути задоволена, оскільки такий спосіб захисту не передбачений чиним законодавством. Вимога про зобов'язання відповідачів у тій чи іншій формі вибачитись перед позивачем не відповідає ст.ст. 16. 277 ЦК України, а тому обраний позивачем спосіб захисту є невірним.

Судом не з'ясовано хто саме і яку інформацію поширив, та яка сааме інформація є недостовірною що свідчить про необґрунтованість рішення суду. Вказує, що заявлена моральна шкода позивачем не підтверджена.

В судовому засіданні ОСОБА-2 та її представник адвокат О.І.Травянко апеляційну скаргу підтримали просили її задовольнити.

Позивач та його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Відповідач ОСОБА-3 будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи (а.с.216), у судове засідання не з'явилися, клопотання про перенесення судового розгляду не подала, тому відповідно до положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у її відсутність.

Перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених в суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню наступних підстав:

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того. що позивачеві доведено поширення відповідачами стосовно нього інформації, яка не відповідає дійсності та є недостовірною.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ХХ ХХХХ 2016 на телеканалі «РАДА» у прямому ефірі ОСОБОЮ-3 був проведений брифінг, учасником якого була ОСОБА-2, на якому було озвучено ствердну інформацію стосовно позивача, а саме: позивач завдав збитків державі на суму 3,5 млн. грн.; неправомірно передав власність: захищав ввірений йому вищий навчальний заклад від «тітушок» під час революції Гідності; був відкликаний Верховною Радою України з дипломатичної робити за антиукраїнську діяльність; винищив студентські рухи тощо.

На думку позивача відповідачами були поширені відомості. які є недостовірними, невідповідають дійсності, а відтак принижують честь і гідність, ганьблять ділову репутацію позивача.

Більш цього, поширена відповідачами негативна недостовірна інформація порушує особисті немайнові права позивача. Вищевказана інформація виражається у негативному у передженому ставленні до позивача з боку осіб, які дивилися вищезгаданий брифінг проведений відповідачами.

Крім того, подібними діями відповідачі охарактеризували позивача, як злочинця, як особу, що з легкістю порушує закон, як особу, яка не має високих моральних цінностей. Така необґрунтована характеристика пригнічує честь та гідність позивача. Пригнічення немайнових прав, відносно яких Конституцією України передбачено обов'язок ставитись з повагою, позивач обґрунтовував тим, що жодній нормальній цивілізованій людині неприємно чути (дізнаватись) про себе безпідставні звинувачення у вчиненні злочинних діянь та інших ганебних вчинків, з точки зору моралі.

В апеляційній скарзі відповідачі посилаються на те, що судом не було встановлено факт поширення недостовірної інформації відповідачами.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) .членів сім'ї недостовірної інформац має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової

путації фізичної та юридичної особи» зазначено, що при розгляді даної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації,

тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, спростуванню підлягає тільки поширена недостовірна інформація і сааме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем. а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках. заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі

У п. 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції.

Матеріалами справи підтверджено, що поширення інформації стосовно позивача відбулося на телеканалі «ХХХХ» у прямому ефірі під час брифінгу, який був проведений ОСОБОЮ-3 за участю ОСОБИ-2, що доводами апеляційної скарги не спростовусться.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо того, що інформація, яку поширили відповідачі не підтверджена відповідними доказами, та є доведеною до відома багатьох осіб.

У відповідності до ст. 32 Конституц' України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральна шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав слід розуміти закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника (особу, яка порушила ці права).

Звертаючись до суду з позовом про захист порушеного права. позивач просив визнати наклепом дії відповідачів з поширення інформації відносно нього та зобов'язати її простувати звинувачення у спосіб найбільш близький до способу їх озвучення, або через телеканал «ХХХХ» у прямому ефірі, або шляхом публікації офіційного вибачення перед позивачем у друкованих засобах масової інформації всеукраїнського масштабу на пізніше п'ятнадцяти днів з дня набрання рішення законної сили.

Відповідно до 113 Постанови Пленуму Верховного суду України МВ ] від 27.02.2004 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а таке) ділової репутації фізичної та юридичної особи», суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК ( 435-15 ) захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою З цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків. що їх спричинило це порушення До таких спеціальних способів захисту відносяться. наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК). заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.

Згідно абз. 2 п. 26 даної постанови, суд не вправі зобов“язувати відповідачі

вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної

інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК ( 435-15 ).

Колегія суддів дійшла до висновку, що обраний спосіб порушеного немайнового права особи, шляхом визнання дій відповідачів наклспом, який визначений позивачем, не передбачений чинним законодавством. Протягом розгляду справи позивач позовні вимоги по суті не змінював і не доповнював.

Як наслідок, суд першої інстанції безпідставно зобов”язав відповідачів протягом як пізніше п'ятнадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, озвучену ними під час брифінгу 17.02.2016 року ОСОБИ-3 за участю ОСОБИ-2, у спосіб найбільш близький до способу їх озвучення або через телеканал «ХХХХ» у прямому ефірі, стягнув визначену суму моральної шкоди оскільки така вимога є похідними.

Таким чином, через неповне встановлення обставин справи. ненравильне

застосування норм матеріального права, колегія суддів скасовує рішення суду тапостановляє нове рішення про відмову у позові.

Керуючись ст,ст.303, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р іш и л а :

Апеляційну скаргу адвоката О.І.Травянко діючого в інтересах ОСОБИ-2, ОСОБИ-3 задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБИ-1 до ОСОБИ-2, ОСОБИ-3 про захист честі, гідності, ділової репуґації та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України 3 розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: ХХХХ

Судді: ХХХХ, ХХХХХ