За керування мотоблоком з ознаками сп’яніння - 17 тис. гривень штрафу та рік позбавлення права керування транспортними засобами (Львівський апеляційний суд № 943/1662/22 від 03.05.2023 р.)

Фабула судового акту: Чоловіка було визнано винним за те що керуючи мототрактором з причепом без номерних знаків, він - на думку працівника поліції, яким його було зупинено - “водій” виявляв ознаки сп’яніння - запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. На секундочку - подія відбулася у грудні місяці (це щодо червоного обличчя). Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі, чоловік відмовився від відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Мало того, що у того мототрактора, який на стадії апеляційного оскарження виявився все ж таки мотоблоком, не було номерного знаку, та й ще й сам факт сп’яніння не було підтверджено. Як вказано у цьому рішенні - відмова водія від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, і стала підставою для складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Отже, у цій справі: Коли представник “водія”, залучений лише на стадії апеляційного оскарження, зазначив про всі ці факти - в тому числі, про те що мотоблок не є транспортним засобом, то Львівський апеляційний суд, рішення суду першої інстанції все одно залишив у силі.

Щодо мотоблоку, суд зазначив:

“Визначення терміну «транспортний засіб» наведено в п.1.10 Правил дорожнього руху України, згідно з яким, транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Проаналізувавши дану норму, слід дійти висновку, що у випадку, коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема, і самого водія чи його вантажу, то в цьому випадку він є повноправним учасником дорожнього руху, і вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом повинна нести відповідальність, за наявності для того підстав, за керування ним у стані сп`яніння чи відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.”

Таким чином, на думку суду - зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях “водія” складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аналізуйте судовий акт: Право власності на транспортний засіб переходить з моменту передання такого покупцю, якщо договором не передбачено особливостей. (ВП ВС, справа №911/1278/20 від 05.04.2023 р.);

Особа, яка не завадила угону автомобіля та яка перебувала у ньому під час угону є співучасником незаконного заволодіння транспортним засобом (ВС/ККС у справі № 742/2146/20 від 02.12.2021);

Якщо технічна несправність ТЗ виникла вже під час руху без вини водія, такий не несе адміністративну відповідальність, якщо не доведено що водій знав про таку несправність до його зупинки поліцією. (Другий апеляційний адміністративний суд, справа № 626/3280/21 від 23.02.2022 р.);

Електросамокат є транспортним засобом, а тому у разі порушення ПДР його водій підлягає притягненню до відповідальності (Київський апеляційний суд у справі № 761/31629/20 від 17.05.2021).

Справа № 943/1662/22 Головуючий у 1 інстанції: Журибіда Б.М.

Провадження № 33/811/505/23 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі:

судді Стельмаха І.О.,

з участю захисника адвоката Скоробогатого М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Скоробогатого М.В. на постанову судді Буського районного суду Львівської області від 23 січня 2023 року,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Буського районного суду Львівської області від 23 січня 2023 року,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536 грн 80 коп. судового збору.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 13.12.2022 о 15:38 год. в с. Підставки, Золочівського району Львівської області керував мототрактором з причіпом, без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі, відмовився від відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР.

В апеляційній скарзі захисник Скоробогатий М.В. зазначає, що справу розглянуто без участі ОСОБА_1 , повний текст постанови ОСОБА_1 отримав 17.03.2023, після чого звернувся за правовою допомогою і захисник 22.03.2023 ознайомився з матеріалами справи, тому строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що постанова прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , чим порушено ст. 268 КУпАП.

Звертає увагу на те, що у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував мототрактором, хоча на відео видно, що це мотоблок. Вважає, що мотоблок не є транспортним засобом, тому ОСОБА_1 не може нести відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення, не з`явився. Захисник Скоробогатий М.В. у суді апеляційної інстанції не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 .

За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .

У суді апеляційної інстанції захисник Скоробогатий М.В. апеляційну скаргу підтримав, просив її задоволити.

Заслухавши захисника Скоробогатого В.М., перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 098765 від 13.12.2022 (а.с. 3);

-відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції відповідно до якого працівники поліції зупинили мотоблок, яким керував ОСОБА_1 та виявивши у нього ознаки алкогольного сп`яніння запропонували йому пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. Від огляду, як на місці зупинки так і в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Після чого поліцейський роз`яснив йому наслідки відмови та повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 6).

Доводи апелянта про невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту судового розгляду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.

При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.

Суддя відповідно до ст. ст. 245 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.

Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоїНаказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735(далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

При цьому відповідно до п.2.5Правил дорожнього рухуводій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Наявним у матеріалах справи відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що і стало підставою для складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про розгляд справи в суді першої інстанції без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як безумовної підстави для скасування постанови. Оскільки право на захист ОСОБА_1 реалізував шляхом участі у судовому засіданні апеляційного суду його захисника Скоробогатого М.В.

Щодо доводів захисника про те, що мотоблок, яким керував ОСОБА_1 не є транспортним засобом, то апеляційний суд зазначає наступне. Визначення терміну «транспортний засіб» наведено в п.1.10 Правил дорожнього руху України, згідно з яким, транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Проаналізувавши дану норму, слід дійти висновку, що у випадку, коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема, і самого водія чи його вантажу, то в цьому випадку він є повноправним учасником дорожнього руху, і вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом повинна нести відповідальність, за наявності для того підстав, за керування ним у стані сп`яніння чи відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогамст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.

Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1ст. 130 КУпАП.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно дост. 247 КУпАП, відсутні.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

поновити захиснику Скоробогатому М.В. строк апеляційного оскарження постанови судді Буського районного суду Львівської області.

Постанову судді Буського районного суду Львівської області від 23 січня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Скоробогатого М.В. - без задоволення.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах