За «бездокументарне» та фактичне користування землею суд стягнув 3,7 млн. грн. збитків з підприємства на користь місцевої ради (ВСУ у справі № 3-383гс15)

Фабула судового акту: Використання землі в Україні є платним і цей постулат Земельного кодексу України та ЗУ «Про оренду землі» мають усі без винятку усвідомити «на подкорке» головного мозгу. Особливо це стосується підприємств та інших суб’єктів господарювання, які займаються бізнесом, і надходження від яких є основною доходною статтею місцевих бюджетів. Балачки як виправдання про те, що «не встиг», або «не дали», або «не згоден з умовами», вже не допомагають. Місцеві ради почали масово подавати позови про стягнення збитків із «бездокументарних» землекористувачів, а суди, в тому числі вищі, почали ці позови задовольняти.

В цій справі ВСУ скасував попередні рішення у справі та підтвердив правоту суду першої інстанції, яким з підприємства стягнуто збитки у сумі 3,7 млн. грн. ВСУ підкреслив, що в діях підприємства присутній склад цивільного правопорушення, який полягає у користуванні з/д без документів, що спричинило збитки місцевій громаді. Факт бездокументарного землекористування був підтверджений Актом комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власниками землі та землекористувачами та затверджений рішенням Виконкому місцевої ради. Ні Акт, ні рішення Виконкому не були оскаржені підприємством, тому підлягають виконанню і суд правильно прийняв їх як докази на підтвердження позовних вимог місцевої ради. При цьому причино-наслідковий зв'язок необхідний для доказування заподіяних збитків був встановлений: користування підприємством з/д без правовстановлюючих документів унеможливило отримання місцевою радою доходу у виді орендної плати, який беззаперечно мав бути би отриманий, якщо б право місцевою ради порушено не було б підприємством.

Суд також прийшов до правильного висновку, про те що дії підприємства направлені на оформлення права користування з/д з 2005 року виявились недостатніми підставами для відмови у стягненні збитків. Слід додати, що сума збитків була розрахована місцевою радою за період з вересня 2011р. по травень 2014р., тобто майже три роки.

Отже, оформлюємо правовстановлюючи документи на землю та платимо як слід: або орендну плату, або плату за землю.

Аналізуйте судовий акт: За ухилення від оформлення договору оренди орган місцевого самоврядування стягує із фактичного землекорустувача збитки ( неодержаний дохід) (ВСУ від 17 лютого 2016р. у справі № 3-1160гс15)

Договір оренди ( в тому числі і земельної ділянки) визнається недійсним, якщо суд встановлює, що переважне право попереднього наймача було порушено внаслідок укладання цього договору (ВСУ від 12 жовтня 2016р. у справі № 6-1282цс16)

"Видати дозвіл на розробку землевпорядної документації" є правильним способом захисту порушеного права, який унеможливлює необхідність повторного звернення до суду (ВАСУ від 29 вересня 2016р. у справі К/800/19142/16)

Оскарження розпоряджень та рішень щодо питаня відведення земельних ділянок відбувається за правилами адмінсудочинства, а не будь-якого іншого (ВСу від 7 червня 2016р. у справі № 820/3507/15)

Читайте статтю: Аренда земельного участка: тенденции судебной практики

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Барбари В.П.,

суддів: Берднік І.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б., –

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26 лютого 2015 року у справі № 916/3311/14 за позовом заступника прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Гамбрінус ЛТД» (далі – ТОВ «Гамбрінус ЛТД»), третя особа – Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про стягнення суми,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року заступник прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду із позовом до ТОВ «Гамбрінус ЛТД» про відшкодування збитків у розмірі 3 702 897,92 грн, заподіяних внаслідок користування земельною ділянкою площею 2,0862 га, розташованою за адресою: місто Одеса, проспект Гагаріна, 9, без правовстановлюючих документів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 1 жовтня 2014 року до участі у справі як третю особу залучено Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь Одеської міської ради збитки у розмірі 3 702 897,92 грн і судові витрати.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ «Гамбрінус ЛТД» користується земельною ділянкою, розташованою за адресою: місто Одеса, проспект Гагаріна, 9, без правовстановлюючих документів. Порушення відповідачем земельного законодавства та ненадходження орендної плати за користування земельною ділянкою до державного бюджету спричинило державі в особі Одеської міської ради матеріальні збитки. Згідно з актом комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 30 травня 2014 року, затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 12 червня 2014 року № 109, відповідач завдав збитків Одеській міській раді на суму 3 702 897,92 грн. Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12 червня 2014 року № 109 не оскаржено, не скасовано, а отже, підлягає виконанню.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2014 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 26 лютого 2015 року, рішення господарського суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено повністю.

Залишаючи без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2014 року, Вищий господарський суду України дійшов висновку, що висновок суду першої інстанції стосовно покладення відповідальності з відшкодування збитків на відповідача є необґрунтованим, оскільки за встановленими судом апеляційної інстанції обставинами справи відповідно до його повноважень, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, у діях ТОВ «Гамбрінус ЛТД» не вбачається складу цивільного правопорушення, що підтверджується вжиттям відповідачем заходів з оформлення права користування земельною ділянкою з 2005 року.

У заяві про перегляд постанови суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 111¹⁶ Господарського процесуального кодексу України, заступник Генерального прокурора України просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 26 лютого 2015 року, а рішення господарського суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року залишити в силі, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статей 152, 156, 157 Земельного кодексу України, Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі – Порядок).

В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 14 серпня 2014 року у справі № 922/602/13-г, від 26 березня 2015 року у справі № 916/3565/14, від 24 березня 2014 року у справі № 922/2153/13, від 23 жовтня 2014 року у справі № 916/224/14, в яких, на думку заявника суд касаційної інстанції, застосувавши до спірних правовідносин ті самі норми матеріального права, дійшов висновку, що відповідач користувався земельною ділянкою без оформлення відповідних прав у встановленому порядку, що позбавило власника землі права отримувати дохід у розмірі орендної плати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Одеської міської ради, Генеральної прокуратури України, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Верховний Суд України виходить із нижченаведеного.

При вирішенні справи судами встановлено, що актом комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 30 травня 2014 року встановлено, що станом на 30 травня 2014 року ТОВ «Гамбрінус ЛТД» не виконало вимоги щодо оформлення документів на земельну ділянку площею 2,0862 га, розташовану за адресою: місто Одеса, проспект Гагаріна, 9 та вирішено, що розмір збитків, завданих ТОВ «Гамбрінус ЛТД» територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її тимчасового зайняття та використання без правовстановлюючих документів, становить 3 702 897,92 грн. Розрахунок розміру збитків виконано за період із 20 вересня 2011 року по 30 травня 2014 року. Зазначену суму збитків ТОВ «Гамбрінус ЛТД» повинно відшкодувати не пізніше одного місяця після затвердження виконавчим комітетом Одеської міської ради акта Комісії.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 12 червня 2014 року № 109 «Про затвердження актів з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок» затверджено акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 14 лютого 2014 року, 17 квітня 2014 року та 30 травня 2014 року, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок. Зобов’язано суб’єктів господарювання сплатити збитки, визначені актами, у місячний термін після прийняття зазначеного рішення.

Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» частини 1 статті 156 Земельного кодексу України).

За змістом статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход – це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Як встановлено судами, згідно з договором купівлі-продажу від 8 вересня 2004 року, укладеним між акціонерним товариством «Одеський завод Гамбрінус» і ТОВ «Гамбрінус ЛТД», посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. та зареєстрованим у реєстрі за № 9021, ТОВ «Гамбрінус ЛТД» є власником нежитлових будівель і споруд, розташованих на земельній ділянці площею 20 100 м кв. за адресою: місто Одеса, проспект Гагаріна, 9.

Розпорядженням Одеської міської ради від 4 квітня 2005 року № 403-01р надано згоду ТОВ «Гамбрінус ЛТД» на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,1 га в оренду для експлуатації й обслуговування виробничих будівель і споруд, торговельних приміщень у Приморському районі, за адресою: місто Одеса, проспект Гагаріна, 9, 9А.

Згідно з висновком Одеської обласної санітарно-епідеміологічної станції по проекту відведення земельної ділянки від 5 серпня 2005 року № 164 відхилено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Гамбрінус ЛТД», розташованої за адресою: місто Одеса, проспект Гагаріна, 9, для експлуатації й обслуговування виробничих будівель та споруд, торговельних приміщень.

Лише у березні 2014 року ТОВ «Гамбрінус ЛТД» звернулося до Одеської міської ради з клопотанням про розгляд питання щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 20 862,17 м кв., розташованої за адресою: місто Одеса, проспект Гагаріна, 9, 9А, для проектування та будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та паркінгом.

Рішенням Одеської міської ради від 27 серпня 2014 року № 5408-VІ ТОВ «Гамбрінус ЛТД» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,11 га в оренду за адресою: місто Одеса, проспект Гагаріна, 9, 9А, для проектування та будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та паркінгом.

Отже, ТОВ «Гамбрінус ЛТД» увесь цей час користувалося зазначеною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Таким чином, встановлені судами обставини свідчать про бездіяльність відповідача у вчиненні передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташовані нежитлові будівлі та споруди, що належать ТОВ «Гамбрінус ЛТД» на праві приватної власності, оскільки зазначені дії відповідача не можна вважати належними заходами, спрямованими на своєчасне оформлення правовстановлюючих документів.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Враховуючи викладене, висновок судів касаційної та апеляційної інстанцій про відсутність у діях ТОВ «Гамбрінус ЛТД» складу цивільного правопорушення є необґрунтованим, оскільки товариство користувалося земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що позбавило Одеську міську раду права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який вона могла б отримувати, якби її право не було порушено.

За таких обставин заява заступника Генерального прокурора України підлягає задоволенню, постанова Вищого господарського суду України від 26 лютого 2015 року, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2014 року – скасуванню, а рішення господарського суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року – залишенню в силі.

Керуючись статтями 111¹⁶, 111²³, 111²⁴, 111²⁵ Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 26 лютого 2015 року, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2014 року, а рішення господарського суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року у справі № 916/3311/14 залишити в силі.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 111¹⁶ Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий В.П. Барбара

Судді: І.С. Берднік

А.А. Ємець

Т.Є. Жайворонок

П.І. Колесник

О.І. Потильчак

І.Б. Шицький