07.12.2016 | Автор: Веб-ресурс "Протокол" Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Сплив граничного строку для укладення договору про пайову участь не звільняє замовника будівництва від обов’язку ініціювати укладення такого договору з органом місцевого самоврядування (ВСУ від 30 листопада 2016 р. у спрві № 3-1323гс16)

Фабула судового акту: Незважаючи на соціальну відповідальність забудовник завжди намагається ухилитись від підписання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, або підписати такий договір на власних умовах: наприклад замість «живих» коштів у місцевий бюджет, передати на баланс та обслуговування місцевій владі каналізацію та ливневу систему, які в будь-якому разі треба і так будувати для житлового будинку.

Іноді політика ухилення від укладання договору про пайову участь призводить до того, що спливає сам строк, визначений законом для його укладання, як і було у цій справі. Ухилення буває настільки успішним, що будинок навіть приймається в експлуатацію, а сам договір не укладається.

Нижчі суди погодились з тим, що якщо граничний строк на укладання договору про пайову участь сплив, то такий договір може вже і не укладатись. Проте ВСУ, скасувавши три рішення на користь забудовника, сформулював чіткий висновок: ініціювання укладання договору про пайову участь є обов’язком забудовника, а не органу місцевого самоврядування. Тому, якщо граничний строк укладання договору про пайову участь сплив з вини забудовника, то це не звільняє сторони (забудовник та орган місцевого самоврядування) від обов’язку укласти такий договір. Зокрема, ініціювання повинно реалізовуватись замовником у зверненні до органу місцевого самоврядування із заявою та необхідним пакетом документів для укладання договору про пайову участь.  

В цій площині цілком правильним є позов органу місцевого самоврядування про спонукання забудовника укласти договір про пайову участь через суд, і, що важливо, в редакції органу місцевого самоврядування.

Остаточного рішення у справі ще немає, оскільки ВСУ направив її на новий розгляд до суду  першої інстанції.     

Аналізуйте судовий акт: Договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інфраструктури визнається судом укладеним без підпису замовника (ВГСУ від 28 липня 2016 року у справі № 909/1416/15)

За ухилення від оформлення договору оренди орган місцевого самоврядування стягує із фактичного землекористувача збитки (неодержаний дохід) (ВСУ від 17 лютого 2016 р. у справі № 3-1160г15)

ДАБІ має право проводити позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства незважаючи на мораторій та притягувати забудовника до відповідальності (ВАСУ від 19 травня 2016р. у справі К/800/51429/15)

 

                                                                                                                     

                                                                                                              П О С Т А Н О В А

                                                                                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ    

30 листопада 2016 року

                      м.  Київ


Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

суддів:

 Берднік І.С.,

 

.Жайворонок Т.Є.. Ємця А.А,

 

 


розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 3 серпня 2016 року у справі № 922/6409/15 за позовом департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал К», третя особа – Харківська міська рада, про спонукання укласти договір,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі – ДЕКМ Харківської міськради) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал К» (далі – ТОВ «Капітал К») про спонукання укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова (далі – договір про пайову участь) у запропонованій позивачем редакції.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі – Закон № 3038-VI) і Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради (далі – виконком Харківської міськради) від 9 листопада 2011 року № 804, зі змінами, внесеними рішенням виконкому Харківської міськради від 22 травня 2013 року № 319 (далі – Порядок), ТОВ «Капітал К» як замовник будівництва при здійсненні реконструкції нежитлових будівель літ. «Г-1» під станцію з технічного обслуговування автомобілів по Мереф’янському шосе, 21 у місті Харкові зобов’язаний взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Харкова шляхом укладення відповідного договору про пайову участь. Однак у порушення наведених вимог закону ТОВ «Капітал К» ухиляється від виконання свого обов’язку.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23 лютого 2016 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

                Вищий господарський суд України постановою від 3 серпня 2016 року залишив без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року та рішення Господарського суду Харківської області від 23 лютого 2016 року.

Вищий господарський суд України погодився з висновком судів  попередніх інстанцій про те, що сплив граничного cтроку, встановленого  частиною 9 статті 40 Закону № 3038-VI для укладення договору про пайову участь (до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію), звільняє сторони від необхідності укласти такий договір.

                У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 3 серпня 2016 року, поданій з підстави, передбаченої пунктом 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), ДЕКМ Харківської міськради, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 40 Закону № 3038-VI, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 3 серпня 2016 року та прийняти нове рішення про задоволення позову.

                На обґрунтування своїх доводів ДЕКМ Харківської міськради долучив до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від 1 квітня 2015 року у справі № 922/3133/14, від 20 квітня 2016 року у справі № 909/946/15, від 21 червня 2016 року у справі № 922/6586/15, від 28 липня 2016 року у справі № 909/1416/15.

                У зазначених постановах суд касаційної інстанції, застосувавши до аналогічних правовідносин ті самі норми матеріального права, дійшов висновку, що участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту за змістом вимог Закону № 3038-VI є обов’язковою для замовника будівництва, який повинен звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору про пайову участь. Ухилення замовника від укладення такого договору до прийняття об’єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов’язань та вимог, які прямо передбачено законом.

Отже, у зазначених постановах, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції за подібних обставин справи та однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов протилежних правових висновків щодо наявності підстав для задоволення аналогічних позовних вимог.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що подана ДЕКМ Харківської міськради заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

За змістом статті 1 Закону № 3038-VI замовником є фізична або юридична особа, що має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.

З урахуванням наведених положень закону у справі, яка розглядається, судами встановлено, що ТОВ «Капітал К» є замовником реконструкції нежитлової будівлі літ. «Г-1» під станцію з технічного обслуговування автомобілів за адресою: місто Харків, Мереф’янське шосе, буд. 21, а отже, на відповідача поширюється дія Закону № 3038-VI.

Відповідно до частин 2, 3 статті 40 Закону № 3038-VI замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною 9 статті 40 цього Закону № 3038-VI визначено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь – не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.

За змістом положень частини 1 статті 40 Закону № 3038-VI порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання наведених вимог Закону № 3038-VI рішенням виконкому Харківської міськради від 9 листопада 2011 року № 804 затверджено Порядок, до якого 22 травня 2013 року внесено зміни.

Згідно з пунктом 2.5 Порядку замовник будівництва зобов’язаний не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію звернутися із заявою до ДЕКМ Харківської міськради для укладення договору про пайову участь.

Відповідно до декларації про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області за № ХК 143151120767, реконструйовану ТОВ «Капітал К» нежитлову будівлю літ. «Г-1» прийнято до експлуатації 24 квітня 2015 року.

До цієї дати ТОВ «Капітал К» не виконало покладеного на нього Законом № 3038-VI обов’язку щодо укладення договору про пайову участь і не зверталося до позивача з приводу укладення такого договору.

Розділом 5 Порядку урегульовано питання залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова у разі їх ухилення від укладення договору.

Положення Порядку не суперечать нормам статті 40 Закону № 3038-VI.

Відповідно до розділу 5 Порядку управління соціально-економічного  розвитку, планування та обліку ДЕКМ Харківської міськради у листі від 3 березня 2015 року (до прийняття реконструйованої нежитлової будівлі в експлуатацію) № 175/0/124-15 поінформувало ТОВ «Капітал К» про необхідність звернення до виконавчих органів Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь.

ТОВ «Капітал К» 19 березня 2015 року звернулося до ДЕКМ Харківської міськради із заявою про укладення договору про пайову участь.

Оскільки до зазначеної заяви ТОВ «Капітал К» не було додано всіх необхідних документів, передбачених пунктом 2.6 Порядку, ДЕКМ Харківської міськради у листі від 3 квітня 2015 року № 305/0/124-15 повідомив про це відповідача.

27 травня 2015 року ДЕКМ Харківської міської ради направив ТОВ «Капітал К» для розгляду та підписання два оригінали договору про пайову участь (лист № 122-15/3).

Пропозицій про прийняття або неприйняття умов договору про пайову участь від ТОВ «Капітал К» позивачеві не надійшло.

Умотивовані заперечення та протокол розбіжностей до проекту договору № 122-15/3 (лист вих. № 19/04-1) ТОВ «Капітал К» направило ДЕКМ Харківської міськради тільки під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Аналіз положень частин 2, 3, 9 статті 40 Закону № 3038-VI дає підстави для висновку, що обов’язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов’язок пов’язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Визначений частиною 9 статті 40 Закону № 3038-VI і пунктом 2.8 Порядку строк (15 робочих днів, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію) встановлено для укладення договору про пайову участь після добровільного виконання стороною цього обов’язку і звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування з метою укладення такого договору.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об’єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов’язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

Невиконання такого зобов’язання не звільняє замовника будівництва від обов’язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.

У контексті наведеного висновки Вищого господарського суду України, Харківського апеляційного господарського суду і Господарського суду Харківської області про те, що частиною 9 статті 40 Закону № 3038-VI встановлено строк, протягом якого може бути укладено відповідний договір, і сплив цього строку звільняє сторони від необхідності укладення такого договору, є помилковими.

Ураховуючи неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права, постанова Вищого господарського суду України від 3 серпня 2016 року, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року, рішення Господарського суду Харківської області від 23 лютого 2016 року підлягають скасуванню.

Зважаючи на те, що відповідно до положень статті 11123 ГПК повноваження Верховного Суду України обмежено і він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку, а господарськими судами не розглянуто та не врегульовано розбіжності сторін щодо умов договору про пайову участь, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин заява ДЕКМ Харківської міськради підлягає частковому задоволенню.

Керуючись пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 11116, 11123, 11124, 11125 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 3 серпня 2016 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року, рішення Господарського суду Харківської області від 23 лютого 2016 року у справі № 922/6409/15 скасувати.

Справу № 922/6409/15 передати на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 4 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий                                                                                   І.С. Берднік

судді:                                                                                                 Т.Є. Жайворонок

                                                                                                                             А.А. Ємець

 

2
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення