Укладення шлюбу без участі нареченого є порушенням вимог законодавства та тягне за собою його недійсність (ВССУ від 05.04.2017 у справі № 127/18673/14-ц)

Фабула судового акту: В судовому рішенні, що пропонується до уваги вирішено питання щодо визнання шлюбу недійсним та анулювання актового запису про його реєстрацію.

В даному випадку колишня дружина померлого за допомогою недоброчесних посадовців сільської ради «уклала» повторний фіктивний шлюб зі своїм колишнім чоловіком з очевидною метою прийняти спадщину після померлого.

Натомість суди першої та апеляційної інстанцій, з рішеннями яких погодився і касаційний суд шляхом аналізу документів, що містяться у справі та на підставі висновку судово-почеркознавчої експертизи встановили, що підписи від імені померлого в актовому записі про шлюб виконані не ним, а іншою особою.

Таким чином у суду були усі підстави через порушення норм ч. 9 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 24, ст. 25, ч. 2 ст. 28, ст. 34 СК України в частині обов’язкової особистої участі при подачі заяви про реєстрацію шлюбу та особистої присутності наречених при державній реєстрації шлюбу визнати шлюб недійсним та скасувати актовий запис про одруження.

Аналізуйте судовий акт: Встановлення факту сумісного проживання без шлюбу та факту перебування на утриманні не породжують право особи на пенсію у звязку із втратою годувальника (ВССУ, справа № 668/11395/15-ц від 15.03.17р.)

Автоматично спільне майно подружжя навпіл НЕ поділяється: суду завжди необхідно встановити за які кошти таке майно було набуте: спільні або особисті (ВСУ від 05 квітня 2017р. у справі № 6-399цс17)

Раритетне рішення: суд відібрав дитину врахувавши її думку, визначив місце проживання з батьком та стягнув з матері аліменти на утримання (ВССУ у справі № 6-41755ск14)

Знайшовся заповіт, і це є підставою для надання особі судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори (ВССУ від 01 лютого 2017р. у справі № 306/27/15-ц)

Суд надав особі додатковий строк для подачі нотаріусу заяви про відмову від прийняття спадщини, застосувавши аналогію закону (Богунський районний суд міста Житомира, суддя Зосименко О. М.)

Під час встановлення у суді факту проживання однією сім’єю виник спір про право, тому заяву слід залишити без розгляду, ухвалені у справі рішення скасувати, а окреме провадження припинити (ВССУ від 8 лютого 2017р. у справі № 127/16445/15-ц)

Позитивний висновок молекулярно-генетичної експертизи не став для суду підставою для задоволення позову про визнання батьківства ( Апеляційний суд Дніпропетровської області, справа № 204/1621/14-ц)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Журавель В.І., ХоптиС.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Жадківської сільської ради Корецького району Вінницької області про визнання шлюбу неукладеним та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, відділу державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області про визнання шлюбу недійсним та скасування актового запису за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 8 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила визнати неукладеним шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зареєстрований 25 лютого 2011 року Жадківською сільською радою Корецького району Рівненської області, та анулювати актовий запис про шлюб № 4.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 12 квітня 2013 року між нею та ОСОБА_6 був укладений шлюб, зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області (далі - ВДРАЦС РС ВМУЮ у Вінницькій області), про що зроблено актовий запис № 599.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловік помер.

Вона звернулася до нотаріальної контори про прийняття спадщини, однак нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки в матеріалах спадкової справи наявна заява від ще однієї дружини померлого.

Враховуючи те, що за життя ОСОБА_6 тривалий час хворів, погано пересувався, тому не міг бути присутнім 25 лютого 2011 року у Жадківській сільській раді Корецького району Рівненської області при реєстрації шлюбу, а також те, що він перебував у неприязних відносинах із ОСОБА_7, просила її позов задовольнити.

У грудні 2014 року ОСОБА_7 звернулася до суду із зустрічним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 2 жовтня 1977 року по 18 лютого 2005 року вона з ОСОБА_6 перебувала у зареєстрованому шлюбі, після розірвання якого вони проживали за різними адресами, проте продовжували підтримувати сімейні відносини та фактично вели спільне господарство.

25 лютого 2011 року вони повторно зареєстрували шлюб у Жадківській сільській раді Корецького району Рівненської області.

Після смерті чоловіка їй стало відомо, що за життя він перебував у зареєстрованому в 2013 році шлюбі із ОСОБА_4

Посилаючись на викладені обставини, просила визнати недійсним шлюб, укладений і зареєстрований 12 квітня 2013 року у ВДРАЦС РС ВМУЮ у Вінницькій області між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, з моменту реєстрації та зобов'язати ВДРАЦС РС ВМУЮ у Вінницькій області анулювати актовий запис від 12 квітня 2013 року № 599 про реєстрацію шлюбу.

Під час розгляду справи ОСОБА_7 померла, в якості процесуального правонаступника до справи залучена ОСОБА_5

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 8 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 12 жовтня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано неукладеним шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зареєстрований 25 лютого 2011 року Жадківською сільською радою Корецького району Вінницької області, актовий запис № 4.

Анульовано запис про шлюб № 4 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зареєстрований 25 лютого 2011 року.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4 та відмову у задоволенні позову ОСОБА_7, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вірно застосувавши положення ст. ст. 21 24 25 27 28 32 34 38-40 42 43 48 СК України, ст. ст. 6, 9, 14, 18, 24 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», п. 13 постанови пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», належним чином оцінивши подані сторонами докази (ст. 212 ЦПК України), з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із того, що висновком судової почеркознавчої експертизи від 6 липня 2016 року № 1431/1432/16-21 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_6 в актовому записі про шлюб від 25 лютого 2011 року № 4 виконані не ним, а іншою особою, що свідчить про укладення шлюбу без участі нареченого, тому такий шлюб є неукладеним, а також із відсутності підстав для визнання недійсним шлюбу, укладеного 12 квітня 2013 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_4

Колегія погоджується з такими висновками.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до оцінки доказів, проте згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Таким чином, встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суди із урахуванням встановлених обставин справи дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_4 та відмову у задоволенні позову ОСОБА_7

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 8 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.