Споживачі за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав, належать до суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (справа № 565/236/16-ц, 24.05.17)

Фабула судового акту: Слід визнати, що деякі питання звільнення від сплати судового збору залишаються невизначеним. Судова практика, яка склалася за цей час, зводиться до двох протилежних позицій.

Верховний Суд із зазначеного питання відповідних постанов, які є обов’язковими для застосування, не приймав. В ухвалах, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ВСУ зобов’язує споживачів сплачувати судовий збір, посилаючись на ту обставину, що зі змісту змін, унесених до ст.5 закону «Про судовий збір», які прийняті пізніше, ніж закон «Про захист прав споживачів», убачається: з 1.09.2015 споживачі за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав, не належать до суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання заявників на положення закону «Про захист прав споживачів» не беруться до уваги.

У Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ однозначної практики із цього питання немає. Частина суддів дотримуються позиції ВСУ. Але більшість суддів цієї інстанції все ж вважають, що наявні всі підстави для застосування ч.3 ст.22 закону «Про захист прав споживачів.

Справа, що пропонується увазі читачів, стосується саме цього питання. В ухвалі ВССУ, якою скасовано ухвалу апеляційного суду , а справу передано до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, фактично окреслена вся законодавча база по темі звільнення позивача-споживача від сплати судового збору. Мотивація касаційного суду може бути використана при складенні відповідних клопотань, або оскарженні судових рішень, якими споживачу відмовлено у розгляди справи по мотивах несплати судового збору.

В основі судового рішення – наступний висновок. Оскільки ст. 5 Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 22 Закону України від 22 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

При цьому позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів, і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.

ТЕМА: ДАН БЯЛІК: Підбірка правових позицій ВССУ щодо звільнення позивачів від сплати судового збору у спорах щодо захисту прав споживачів

Аналізуйте судовий акт: Мінливий ВСУ: цього разу вирішив звільнити споживача від сплати судового збору за розгляд його скарги у суді на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» (ВСУ від 29 листопада 2016 р. у справі 761/14537/15-ц)

Судовий збір не сплачується при поданні позову щодо захисту порушеного права споживача (ВССУ у справі № 757/32520/16-к від 18 травня 2016р.);

За подання апеляційної чи касаційної скарги при оскарженні постанови про адміністративне правопорушення судовий збір НЕ сплачується (ВСУ від 13 грудня 2016 р. у справі 306/17/16-а);

Обов'язок доведення належної якості проданого товару і належного оформлення претензії покупця та проведення перевірки якості товару покладено на продавця (ВССУ, справа № 127/4199/15-ц, 27.03.17)

Вкладник депозиту є споживачем фінансових послуг і має право на стягнення пені у розмірі 3-х відсотків за кожен день просрочення повернення вкладу ( Ухвала ВССУ у справі № 6-43516св14 від 11 листопада 2015р.)

Ухвала

іменем україни

24 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Демяносова М.В., Іваненко Ю.Г., Маляренка А.В., Леванчука А.О., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про примусове одноразове виконання обов'язку в натурі, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 12 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про зобов'язання повернути кошти, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів».

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про примусове одноразове виконання обов'язку в натурі.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_6 оскаржив її в апеляційному порядку.

УхвалоюАпеляційного суду Рівненської області від 12 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2016 року визнано неподаною та повернуто.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, суд виходив з того, що позивачем не виконано вимог ухвали Апеляційного суду Рівненської області від 15 березня 2016 року, якою залишено без руху апеляційну скаргу у зв'язку з несплатою судового збору у сумі 275 грн 60 коп. відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги та не усунуто недоліків апеляційної скарги.

Однак погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом, посилаючись, у тому числі, і на Закон України «Про захист прав споживачів».

Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, позивач у березні 2016 року звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Статтею 5 Закону Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»(далі - Закон № 3674-VI) визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

При цьому позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів, і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.

Оскільки стаття 5 Закону № 3674-VI не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 22 Закону України від 22 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її, є помилковим, суперечить чинному законодавству та перешкоджає подальшому провадженню в справі щодо існуючого спору.

З урахуванням викладеного ухвалу суду апеляційної інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 12 квітня 2016 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий0Головуючий0 Головуючий М.В. Демяносов Судді: Ю.Г. Іваненко А.О. Леванчук А.В. Маляренко О.В. Ступак