Принципи розумності та справедливості при застосуванні штрафних санкцій за несвоєчасне погашення кредиту все ж працюють. Суд зменшив розмір пені з 388 542 грн до 20 000 грн (справа № 727/6829/15-ц, 13.09.17)

Фабула судового акта: Оформляючи кредит в будь-якому банку, важко відразу припустити, що його погашення стане непосильним тягарем. Підписуючи кредитний договір, позичальник іноді залишає без уваги пункт про штрафні санкції за прострочення платежів. Та й банк не поспішає розповідати володареві позики, які штрафні санкції за кредитом передбачає дана угода. Нараховані банком пеня і штрафи за кредитом стають для позичальника справжнім шокуючим сюрпризом, адже в разі тривалого прострочення розмір штрафів може перевищувати навіть загальну суму боргу. Чи законні такі неадекватні нарахування, і чи можливо зменшити суму штрафів в суді ? Ця судова справа саме про це.

Рішенням районного суду позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково, - стягнуто з позичальника на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 627,43 доларів США, що еквівалентно 287 980 грн 30 коп., та 120 000 грн пені, при тому, що банк заявляв до стягнення значно більшу суму пені за несвоєчасне погашення кредиту, - 388 542 грн 11 коп.

Рішенням апеляційного суду це рішення суду першої інстанції дещо «підгореговане» в частині визначення розміру пені. Її зменшено до 20 000 грн. У іншій частині рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з таким рішенням, банк звернувся до ВССУ з касаційною скаргою, яка була відхилена з огляду на такі обставини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Свої рішення суди мотивували дотримання принципів розумності та справедливості, що є правильними, ґрунтуються на нормах матеріального права та узгоджуються з нормами процесуального права.

ВССУ також послався на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 4 вересня 2014 року (справа № 6-100цс14), згідно з яким ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Аналізуйте судовий акт: Суд зобовязаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (ВГСУ у справі № 904/4950/15)

Проценти та штрафні санкції на заборгованість по кредиту нараховуються боржнику або поручителю і після ухвалення рішення про задоволення вимог кредитора до його фактичного виконання (ВСУ від 25 травня 2016 р. у справі № 6-157цс16)

Після закінчення строку дії договору позики на борг нараховуються проценти на рівні облікової ставки НБУ і застосовується відповідальність передбачена ст. 625 ЦК України (ВСУ від 7 вересня 2016р. у справі за № 6-1412цс16)

Суд: Банківські Умови надання споживчого кредиту фізичним особам не є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника (Апеляційний суд м. Києва, справа № 755/10267/16-ц, 22.03.17)

Підписанням заяви про відкриття рахунку, позичальник погоджується з умовами та правилами надання банком послуг, які разом з цією заявою, зразками підписів складають змішаний договір банківського рахунку і кредитного (спр. № 905/2432/15, 10.07.17)

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

ЗакропивногоО.В., Хопти С.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживачів, визнання п. 6.1 кредитного договору недійсним, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців

від 16 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 11 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором від 15 травня 2008 року, унаслідок чого у останнього перед банком виникла заборгованість у розмірі

676 522 грн 41 коп, з яких 81 488 грн 44 коп. - заборгованість за кредитом, 160 842 грн 08 коп. - прострочена заборгованість за кредитом,

4 005 грн 22 коп. - нараховані відсотки, 41 644 грн 56 коп. - нараховані відсотки на прострочену заборгованість за кредитом та 388 542 грн 11 коп. -пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 у листопаді 2015 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживачів, визнання п. 6.1 кредитного договору недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що п. 6.1 укладеного між ним та позивачем кредитного договору встановлено вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання зобов'язань за цим договором, така вимога є несправедливою, суперечить принципам розумності, добросовісності та, наслідком чого є дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг банку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 16 грудня 2015 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 627,43 доларів США, що еквівалентно 287 980 грн 30 коп., та 120 000 грн пені.

У задоволенні решти позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 11 лютого 2016 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 16 грудня 2015 року змінено в частині визначення розміру пені й зменшено його до 20 000 грн.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просить скасувати судові рішення в частині зменшення розміру пені, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

У решті судові рішення до суду касаційної інстанції не оскаржено та не є предметом перегляду (ст. 335 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшив розмір пені до 120 000 грн, оскільки він значно перевищує розмір завданих позивачу збитків.

Апеляційний суд частково погодився з такими висновками суду першої інстанції та зменшив розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь банку до 20 000 грн, з урахуванням принципів розумності та справедливості.

Колегія суддів вважає, що такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, ґрунтуються на нормах матеріального права та узгоджуються з нормами процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судами встановлено, що 15 травня 2008 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 763pv11-08, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 28 521 доларів США на придбання автомобіля, строком до 15 травня 2015 року зі сплатою 12,5 % річних.

Пунктом 6.1 цього договору передбачено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, відповідно до кредитного договору, позичальник сплачує банку пеню із розрахунку 1 % річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Через неналежне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного й повного погашення кредиту, у останнього виникла заборгованість, розмір якої станом на 5 травня 2015 року, відповідно до наданого позивачем розрахунку, становить 676 522 грн 41 коп., з яких 81 488 грн 44 коп. - заборгованість за кредитом, 160 842 грн 08 коп. -прострочена заборгованість за кредитом, 4 005 грн 22 коп. - нараховані відсотки, 41 644 грн 56 коп. - нараховані відсотки на прострочену заборгованість за кредитом та 388 542 грн 11 коп. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, ч. 1 ст. 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір у тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через її неспівмірність із розміром основного зобов'язання.

Розмір заборгованості та штрафних санкцій (розмір неустойки), їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати або не застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 214 ЦПК України є обов'язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 4 вересня 2014 року (справа № 6-100цс14), ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Таким чином, суд може з власної ініціативи застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України до вимог про стягнення пені, за умови, що розмір нарахованої пені значно перевищує розмір збитків.

Отже, встановивши, що визначений позивачем розмір пені перевищує основний розмір боргу, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 551 ЦК України, для зменшення розміру пені, що підлягає стягненню на користь банку.

При цьому суд апеляційної інстанції, урахувавши положення ст. ст. 3 509 627 ЦК України та засади справедливості, добросовісності та розумності, правильно визначив розмір пені у сумі 20 000 грн.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції у вказаній частині не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне й обґрунтоване рішення в частині визначення розміру пені, подану касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення у цій частині залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 336 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.

Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 11 лютого

2016 року в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 про стягнення пені залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді:

Б.І. Гулько

В.І. Журавель

О.В. Закропивний

С.Ф. Хопта