09.07.2018 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ВС/ВП: Спори щодо державної реєстрації права власності, які випливають із іпотечних відносин є спорами про право та мають розглядатись по правилам ЦПК (ВС/ВП № 686/22036/15-ц від 15.05.2018)

Фабула судового акту: І знов про предметну юрисдикцію.

У цій справі особа звернулась до суду із позовом в порядку цивільного судочинства у якому просила суд визнати незаконним і скасувати рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме рішення про державну реєстрацію права власності на об’єкт іпотеки за кредитором за договором банківського кредиту.

Судом першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено.

Проте апеляційний суд вказане рішення скасував і зв’язку із тим, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду та мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Вказане рішення було оскаржено позивачем у касаційному порядку саме з підстав того, що вказаний спір не є публічно-правовим, оскільки випливає з договірних відносин, а тому має розглядатись за правилами цивільного судочинства.

Переглядаючи справу Велика Палата висловила думку про те, що вказаний спір є цивільно-правовим та обґрунтувала таку позицію наступним.

Спір між сторонами виник з приводу порушення права власності позивача на будинок внаслідок дій ТзОВ «Кей-Колект» і нотаріуса щодо реєстрації такого права за ТзОВ «Кей-Колект».

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Спори про визнання незаконними та скасування рішень нотаріусів, які діяли на виконання делегованих повноважень державного реєстратора, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно розглядаються за правилами цивільного судочинства, якщо такі спори стосуються захисту цивільного права, зокрема випливають з договірних відносин, і якщо немає підстав для їх розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи те, що спірні правовідносини пов'язані із захистом права власності позивача та з належністю виконання договору іпотеки, Велика Палата Верховного Суду визначила, що цей спір не є публічно-правовим, а тому має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Аналізуйте судовий акт: ВП/ВС: Позовні заяви до СВП щодо оренди землі комунальної власності мають розглядатись в порядку цивільного або господарського судочинства (ВС/ВП № 727/10968/17 від 20.06.2018)

ВС/ВП: Спори у позовах до СВП щодо приватизації житлових приміщень є спорами про право та є приватно-правовими (ВС/ВП № 826/6244/15 від 21.03.2018)

ВС/ВП: Спори щодо оскарження дій виконавців в частині стягнення виконавчого збору відносяться до адміністративної юрисдикції (ВС/ВП № 921/16/14-г/15 від 06.06.2018)

ВС/ВП: Позови ДАБІ про зобов'язання знесення самочинного будівництва повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства (ВС/ВП № 161/14920/16-а від 11.04.2018)

Велика палата ВС: Позов про скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно слід розглядати за правилами цивільного судочинства (Велика палата ВС від 17 квітня 2018 р. у справі № 815/6956/15)

ВС/ВП: НЕ є публічно-правовим спір між СВП та громадянином в якому фізична особа звернулася до суду за захистом не публічного, а цивільного права (ВС/ВП № 234/14299/15-ц від 28.02.2018)

Постанова

Іменем України

15 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 686/22036/15-ц

Провадження № 14-104 цс 18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача - ГудимиД.А.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула справу за позовом ОСОБА_3 (далі також - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі також - ТзОВ) «Кей-Колект», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича (далі також - нотаріус), за участю третіх осіб - органу опіки та піклування Хмельницької міської ради та ОСОБА_5, про визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно

за касаційною скаргою позивача на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 20 липня 2016 року, постановлену колегією суддів у складі: ФандиВ.П., КупельськогоА.В. і СпірідоновоїТ.В.

Учасники справи:

        позивач: ОСОБА_3 (представник - ОСОБА_9),

        відповідачі: ТзОВ «Кей-Колект», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу СуперфінБ.М.,

        треті особи: орган опіки та піклування Хмельницької міської ради, ОСОБА_5

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.           3 листопада 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним і скасувати рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 23216833 від 28 липня 2015 року (далі - рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно).

2.           Мотивувала тим, що 5 грудня 2006 року уклала з Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» договір про надання споживчого кредиту № 11089485000 у розмірі 43 970,00 доларів США терміном до 4 грудня 2017 року. З метою забезпечення виконання кредитного договору позивач передала в іпотеку будинок на вул. Кам'янецькій, 148/2 у м. Хмельницькому (далі - будинок). В подальшому на підставі укладених з банком договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 12 грудня 2011 року ТзОВ «Кей-Колект» набуло право вимоги до позивача. ТзОВ «Кей-Колект» звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення державної реєстрації прав на будинок.

3.           Позивач вказувала, що рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки немає, виконавчий напис нотаріусом не вчинявся, а договір про задоволення вимог іпотекодержателя позивач із ТзОВ «Кей-Колект» не укладала. Крім того, рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно було прийняте 28 липня 2015 року з порушенням вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

4.           Позивач зазначала, що на час проведення такої державної реєстрації у будинку мешкав і був зареєстрованим онук позивача - малолітній ОСОБА_10. А тому порушенням його прав є державна реєстрація права власності на будинок без висновку органу опіки та піклування.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5.           15 червня 2016 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позову.

6.           Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вважав, що ТзОВ «Кей-Колект» правомірно набуло право власності на предмет іпотеки на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку», а позивач не надала суду доказів порушення її майнових прав.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7.           20 липня 2016 року Апеляційний суд Хмельницької області ухвалою скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі.

8.           Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та помилково вважав, що спір належить до цивільної юрисдикції, адже відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду та мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9.           9 серпня 2016 року позивач звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій через порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Хмельницької областівід 20 липня 2016 року, а справу направити для розгляду по суті до суду апеляційної інстанції.

10.       Касаційна скарга мотивована тим, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правового договору, а тому спір не є публічно-правовим, випливає з договірних відносин і має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

11.       28 лютого 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

12.       Ухвала мотивована тим, що позивач оскаржує ухвалу Апеляційного суду Хмельницької областівід 20 липня 2016 рокуз підстав порушення останнім правил предметної юрисдикції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13.       Позивач вважає, що спір не є публічно-правовим, оскільки випливає з договірних відносин, а тому має розглядатись за правилами цивільного судочинства.

(2) Позиції інших учасників справи

14.       Відповідачі та треті особи відзиви на касаційну скаргу не надали.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду апеляційної інстанції

15.       Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі також - КАС) України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанції, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

16.       Пункт 1 частини другої статті 17 КАС України у зазначеній редакції визначав, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

17.       Згідно з частиною першою статті 3 КАС України у вказаній редакції суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

18.       Апеляційний суд вважав, що справа про оскарження дій нотаріуса, який діяв на виконання делегованих йому повноважень державного реєстратора, має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

19.       Проте Велика Палата Верховного Суду у цій справі з таким висновком суду апеляційної інстанції не погоджується.

20.       Згідно з пунктом 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу (далі також - ЦПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

21.       Спір між сторонами виник з приводу порушення права власності позивача на будинок внаслідок дій ТзОВ «Кей-Колект» і нотаріуса щодо реєстрації такого права за ТзОВ «Кей-Колект».

22.       Враховуючи те, що спірні правовідносини пов'язані із захистом права власності позивача та з належністю виконання договору іпотеки, Велика Палата Верховного Суду вважає, що цей спір не є публічно-правовим, а тому має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

23.       Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 554/14813/15-ц.

24.       Велика Палата Верховного Суду погоджується з доводами касаційної скарги і звертає увагу також на її позицію щодо спору про юрисдикцію суду, висловлену у постановах від 4 квітня 2018 року у справах № 826/9928/15 і № 817/567/16. У цих справах позови були обґрунтовані незаконністю дій приватного нотаріуса як суб'єкта, наділеного владними управлінськими функціями державного реєстратора. ВеликаПалата Верховного Суду дійшла висновку, що вказані справи мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

25.       Так, у справі № 826/9928/15 позов був обґрунтований незаконністю дій приватного нотаріуса з прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, а не з невиконанням умов договору. Позивач доводив таку незаконність з огляду, зокрема, на те, що державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки мала здійснити Державна реєстраційна служба, а не приватний нотаріус, який не вчиняв нотаріальних дій. Визнання права власності на предмет іпотеки позивач не вимагав.

26.       У справі № 817/567/16 позивач доводив, що приватний нотаріус перевищив повноваження при внесенні запису до Державного реєстру іпотек про зміну умов обтяження предмета іпотеки, оскільки за Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на час внесення вказаного запису не мав відповідних повноважень. А тому вказаний спір не стосувався виконання умов договору.

27.       Натомість, обставини справи № 686/22036/15-ц щодо захисту права власності позивача відрізняються від наведених і стосуються належності виконання умов договору іпотеки.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1)    Щодо суті касаційної скарги

28.       Відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

29.       Згідно з частиною четвертою цієї статті у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

30.       Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

31.       Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

32.       ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 20 липня 2016 року слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до цього ж суду.

(2.2) Щодо судових витрат

33.       З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

(3) Висновки про правильне застосування норм права

34.       Згідно з пунктом 1 частини першої статті 15 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, суди розглядали у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

35.       Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

36.       Спори про визнання незаконними та скасування рішень нотаріусів, які діяли на виконання делегованих повноважень державного реєстратора, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно розглядаються за правилами цивільного судочинства, якщо такі спори стосуються захисту цивільного права, зокрема випливають з договірних відносин, і якщо немає підстав для їх розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на наведене, керуючись частиною першою статті 400, частиною третьою та четвертою статті 406, пунктом 2 частини першої статті 409, частиною шостою статті 411, статтями 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А :

1.   Касаційну скаргуОСОБА_3 задовольнити.

2.   Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 20 липня 2016 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до цього ж суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

3
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення