Баба, дід, прабаба, прадід також мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні, а у випадку створення перешкод, - на звернення до суду з позовом про їх усунення (ВС/КЦС,справа № 658/4895/14-ц,28.02.18)

Фабула судового акта: Рішенням суду першої інстанції був частково задоволений позов бабусі про про усунення перешкод у вихованні дитини, а саме, - надання їй можливості «виконувати обов'язки баби та визначити час спілкування з онуком».

Суд зобов'язав колишню невістку надавати позивачці можливість виконувати «обов'язки баби» та визначив час спілкування з онуком кожного понеділка з 14 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. у присутності матері дитини за місцем фактичного проживання відповідачки, а не за фактичним місцем проживання бабусі, про що вона просила суд. При цьому суд посилався на показання свідка - методиста з психологічної служби відділу освіти, висновки відділу у справах дітей Каховської міської ради Херсонської області та судово-психологічної експертизи.

Рішенням апеляційного суду зазначене судове рішення змінено в частині визначення дня тижня спілкування бабусі з онуком, а саме: замість «кожного понеділка» вказано «кожної суботи», оскільки для дитини шкільного віку час спілкування у навчальний день тижня може бути незручним та не відповідатиме її інтересам.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду погодився з цим рішенням, пославшись на норму ст. 257 СК України, згідної якої баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Щодо можливості спілкування бабусі з онуком за її місцем проживання, ВС зазначив, - судом правильно враховано присутність матері дитини при такому спілкуванні з урахуванням того, що позивачка проживає в іншому населеному пункті, а також вік дитини та виявлену у дитини психоемоційну нестабільність, тривожність та відсутність сформованого відчуття родинних зв'язків.

Аналізуйте судовий акт: ВССУ: Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (побачення, спільний відпочинок, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час спілкування (справа № 757/43715/15-ц, 03.07.17)

ВССУ: Судом може і має бути з'ясована думка шестирічної дитини щодо бажаного місця її проживання (Справа № 499/1034/16-ц, 06.12.17)

Cуд: При визначенні місця проживання дитини перевага матері перед батьком не повинна бути пріоритетом у спорі (апеляційний суд Житомирської області № 285/1429/17 від 15.02.2018)

Дозвіл суду на виїзд дитини за межі України без згоди батька не абсолютний, а отримується кожен раз із зазначенням країни та строку перебування дитини (ВССУ від 16 березня 2016р. у справі 6-33303ск15)

Порядок спілкування та способи участі у вихованні малолітньої дитини можуть бути змінені судом (Ухвала Вищого спеціалізованого суду, судді Гулька Б. І., Луспеник Д. Д., Хопти С. Ф.)

Рівності прав між батьками щодо дитини не існує. Незважаючи на однозначне бажання дитини залишитись з батьком суд визначив її місце проживання з матір’ю (ВСУ від 12 липня 2017р. у справі № 6-564цс17)

Постанова

Іменем України

28 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 658/4895/14-ц

провадження № 61-2436 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

третя особа - відділ у справах дітей Каховської міської ради Херсонської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області у складі судді Подіновської Г. В. від 10 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Херсонської області у складі колегії суддів: Склярської І. В., Вейтас І. В., Цуканової І. В., від 11 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - відділ у справах дітей Каховської міської ради Херсонської області, про усунення перешкод у вихованні дитини.

Позовна заява мотивована тим, що між її сином ОСОБА_6 та її невісткою ОСОБА_5 було розірвано шлюб, після чого остання ізолювала від неї та її сина онука ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, чим порушує її право участі у вихованні дитини та інтереси самої дитини.

З урахуванням зазначеного та змінених позовних вимог просила зобов'язати ОСОБА_5 надавати їй можливість брати участь у вихованні онука та визначати час спілкування з онуком не менше 24 годин кожного понеділка з 08 год. 00 хв. ранку понеділка до 08 год. 00 хв. вівторка за фактичним місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 у смт Любимівка Каховського району Херсонської області.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 10 березня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_5 надавати ОСОБА_4 можливість виконувати обов'язки баби та визначити час спілкування з онуком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожного понеділка з 14 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. у присутності матері дитини ОСОБА_5 за місцем фактичного проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції, враховуючи стан здоров'я дитини, показання свідка ОСОБА_8, методиста з психологічної служби відділу освіти, висновки відділу у справах дітей Каховської міської ради Херсонської області та судово-психологічної експертизи, дійшов висновку про визначення часу і місця спілкування баби з онуком за місцем проживання матері дитини у її присутності кожного понеділка з 14 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 11 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 10 березня 2016 року змінено в частині визначення дня тижня спілкування ОСОБА_4 з онуком ОСОБА_7, а саме: замість «кожного понеділка» вказано «кожної суботи». В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що для дитини шкільного віку час спілкування у навчальний день тижня може бути незручним та не відповідатиме її інтересам, а тому дійшов висновку про визначення дня тижня спілкування ОСОБА_4 з онуком ОСОБА_7 кожної суботи.

У серпні 2016 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати ОСОБА_5 надати їй можливість брати участь у вихованні онука ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом перебування дитини не менш ніж 24 години кожної суботи (з 8 год 00 хв. суботи до 8 год 00 хв. неділі) за місцем її фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом необґрунтовано визначено спілкування з онуком у присутності матері та за адресою матері, чим порушено її право на участь у вихованні онука та інтереси самої дитини.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

18 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідач ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, який було розірвано 2 липня 2013 року за рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області. 24 серпня 2008 року у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 народився син - ОСОБА_7

ОСОБА_4 є бабою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

За інформацією, наданою відділом у справах дітей Каховської міської ради, малолітній ОСОБА_7 проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1. Батько дитини - ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_4. Баба та дід дитини: ОСОБА_4 та ОСОБА_9, проживають АДРЕСА_5

Згідно з актом обстеження умов проживання від 26 грудня 2014 року за адресою: АДРЕСА_1, для дитини ОСОБА_7 створені усі необхідні умови для всебічного розвитку, з дитиною додатково займаються репетитори, він відвідує спортивну секцію.

Згідно з висновком від 4 лютого 2015 року про необхідність усунення перешкод у спілкуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_9 з дитиною ОСОБА_7 відділ у справах дітей Каховської міської ради Херсонської області вважає за доцільне усунути перешкоди у спілкуванні діда та баби, ОСОБА_9 та ОСОБА_4, у вихованні онука ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, наступним чином: ОСОБА_4, ОСОБА_9 спілкуються з онуком раз на тиждень: щосереди з 10 год 00 хв. до 11 год. 00 хв. у присутності матері дитини за попередньою домовленістю з матір'ю та родичами дитини (а. с. 75).

Згідно з актом амбулаторної судово-психологічної експертизи від 21 грудня 2015 року риси характеру ОСОБА_4 не можуть справити негативний вплив на психологічний стан та розвиток ОСОБА_7 Перебування ОСОБА_7 у ОСОБА_4 протягом доби не рекомендовано. Рекомендовано проводити зустрічі ОСОБА_4 і ОСОБА_7 регулярно, у денний час, з урахуванням режиму дитини, тривалість зустрічей - кілька годин (критерієм тривалості зустрічей є бажання та стан дитини) (а. с. 161).

Відповідно до результатів діагностичного обстеження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, проведеного методистом з психологічної служби, результати діагностичного обстеження ОСОБА_7 свідчать про психоемоційну нестабільність дитини, тривожність та відсутність сформованого відчуття родинних зв'язків (а. с. 78).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно зі статтею 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.

У статті 159 СК України зазначено, що суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Вирішуючи спір, судом правильно враховано, що відповідач не заперечує проти спілкування позивача з її малолітнім сином, але за місцем проживання матері та в її присутності, оскільки ОСОБА_7 має малолітній вік та не повинен розлучатися з матір'ю у ранньому віці.

Також судами правильно враховано, що присутність матері під час спілкування позивача з онуком була рекомендована відділом у справах дітей (а. с. 75).

Крім того, враховуючи те, методистом з психологічної служби відділу у справах дітей Каховської міської ради було рекомендовано організовувати зустрічі ОСОБА_7 з батьком у присутності матері, присутність матері при зустрічах дитини з бабою, з урахуванням цього висновку, є також обов'язковою (а. с. 77).

Визначаючи місце спілкування за адресою проживання матері, судом правильно враховано присутність матері дитини при спілкуванні онука з бабою, з урахуванням того, що малолітній ОСОБА_7 проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1, а позивач ОСОБА_4 проживає в іншому населеному пункті, вік дитини та виявлену у дитини психоемоційну нестабільність, тривожність та відсутність сформованого відчуття родинних зв'язків.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, установивши, що для дитини шкільного віку час спілкування у навчальний день тижня може бути незручним та не відповідає її інтересам, дійшов правильного висновку про визначення дня тижня спілкування ОСОБА_4 з онуком ОСОБА_7 кожної суботи.

Доводи позивача про безпідставність визначення спілкування з онуком у присутності матері та за адресою матері були предметом дослідження судами та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами було дотримано норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції в незміненій частині та рішення апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 10 березня 2016 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Херсонської області від 11 липня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: О. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников С. Ф. Хопта