Відсутність визначеного способу надання інформації учаснику ТОВ не може бути достатньою підставою для відмови надати запитувану інформацію про його діяльність у спосіб, в який просить учасник (ВС/КГС, справа № 904/3679/17, 26.06.18)

Фабула судового акта: Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ, Товариство) звернувся до господарського суду з позовом про зобов’язання ТОВ надати йому належним чином завірені копії річних звітів, звітів про фінансово-господарську діяльність Товариства, протоколів загальних зборів учасників Товариства, засвідчені витяги з книги протоколів за 2011–2016 роки.

Рішенням господарського суду, яке залишено без змін постановою апеляційного господарського суду, у позові відмовлено. Судові рішення мотивовані тим, що чинним законодавством і положеннями Статуту Товариства не передбачено обов’язку ТОВ надавати учаснику запитувану ним інформацію в письмовому вигляді (у вигляді завірених копій), а лише встановлено обов'язок надавати учаснику Товариства для ознайомлення визначену законом інформацію.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду з цими висновками не погодився і попередні судові рішення скасував, сформувавши позицію про те, що отримання учасником Товариства з обмеженою відповідальністю інформації від товариства є необхідним для реалізації ним своїх корпоративних прав, зокрема правомочностей на участь в управлінні господарською організацією. Невиконання товариством свого обов’язку з надання учаснику товариства на його вимогу для ознайомлення документів, передбачених положеннями закону та статуту, може бути визнано порушеням як права учасника товариства на інформацію, так і його корпоративних прав.

За висновком Верховного Суду відсутність визначеного способу надання інформації не може бути достатньою підставою для відмови Товариства надати його учаснику інформацію про свою діяльність у спосіб, в який просить учасник.

При цьому Верховний Суд зауважив, що згідно з положеннями ст. 200 ЦК України та ст. 2 Закону України "Про інформацію" інформацією є відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях (у вигляді документів) або відображені в електронному вигляді. Положення чинного законодавства та Статуту Товариства не регламентують процедуру, а також форму отримання учасником Товариства інформації щодо діяльності Товариства. Відсутність визначеного способу надання інформації, на думку Суду, не може бути достатньою підставою для відмови Товариства надати його учаснику інформацію про свою діяльність у спосіб, в який просить учасник, адже така відмова є за своєю суттю безпідставним обмеженням права особи у виборі форми одержання інформації всупереч вимогам статті 34 Конституції України, статті 7 Закону України "Про інформацію".

Аналізуйте судовий акт: Спори про визнання недійсним рішення загальних зборів, які порушують права осіб, які НЕ є учасниками товариства не розглядаються за правилами господарського судочинства –п 4, ч.1, ст. 12 ГПК України (ВСУ від 1 лютого 2017р., № 3-1299гс16)

ВС/ВП: При витребуванні учасником підприємства своєї частки майна останнього при виході з нього повинна враховуватись на балансова, а ринкова вартість такого майна (ВС/ВП № 925/1165/14 від 24.04.2018)

Для визнання зборів дійсними не треба доводити факт отримання учасником товариства повідомлення про проведення зборів, а достатньо лише направити таке повідомлення цінним листом з описом вкладення (ВСУ у справі №3-928гс15 від 21 жовтня 2015р.)

ВС/ВП: Спори про відшкодування витрат ТОВ, пов'язаних із проведенням на вимогу учасника аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства належать до юрисдикції господарських судів (ВС/ВП № 904/2194/17 від 16.05.2018)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/3679/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача: ОСОБА_4,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Петрової В.І.

від 08.06.2017 та

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Науменко І.М., Кузнецов В.О., Пархоменко Н.В.,

від 26.09.2017

за позовом ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет"

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди у сумі 100000,00 грн.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_4 (далі - Позивач) звернувся до господарського суду з позовом про:

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" (далі - Відповідач, Товариство) надати Позивачу: належним чином завірені копії річних звітів за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки; належним чином завірені копії звітів про фінансово-господарську діяльність Товариства за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки; належним чином завірені копії протоколів загальних зборів учасників Товариства за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки; засвідчені витяги з книги протоколів за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки;

- стягнення з Відповідача на користь Позивача моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн.

2. Позов мотивований посиланням на положення статей 87 116 143 Цивільного кодексу України, статей 82 88 Господарського кодексу України, статей 4, 10 Закону України "Про господарські товариства" та пункт 4.1 Статуту Товариства. За доводами Позивача, керівництво Товариства більше 5 років не звітує перед ним, Позивачу нічого невідомо про фінансово-майновий стан Товариства та прийняті керівними органами рішення. Позивач звертався до Товариства щодо отримання інформації 25 травня 2012 року, 20 листопада 2013 року, 25 серпня 2015 року, 12 серпня 2016 року, 16 січня 2017 року, але Товариство не надало Позивачу за його зверненнями жодної інформації.

3. Також Позивач послався на положення статей 16 23 Цивільного кодексу України та зазначив, що неінформування його Товариством потягло за собою незаконне призначення директора Товариства. Про наведене свідчить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2016 у справі №904/7153/16. Внаслідок незаконних дій Товариства щодо Позивача він зазнав душевних страждань, погіршення стану здоров'я та стосунків у сім'ї, підриву ділової репутації як успішного бізнесмена. Моральні страждання Позивача тривали понад 5 років.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2017, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2017, у позові відмовлено.

5. Судові рішення мотивовані тим, що чинним законодавством та положеннями Статуту Товариства не передбачено обов'язку Відповідача надавати учаснику запитувану ним інформацію в письмовому вигляді (у вигляді завірених копій), а лише встановлено обов'язок надавати учаснику Товариства для ознайомлення визначену законом інформацію.

6. Також суди дійшли висновку про відсутність правових підстав для відшкодування Позивачу моральної шкоди з огляду на відсутність встановлення наявності з боку Відповідача неправомірних дій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

7. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині зобов'язання Відповідача надати Позивачу належним чином завірені копії річних звітів, звітів про фінансово-господарську діяльність Товариства, протоколів загальних зборів учасників Товариства та витяги з книги протоколів за 2011-2016 роки.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що вимоги Позивача підлягають задоволенню відповідно до положень пункту 5 статті 116 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 88 Господарського кодексу України, статей 10, 48 Закону України "Про господарські товариства", а також пункту 4.1 Статуту Товариства.

9. Крім того Позивач зазначає, що суд першої інстанції наведені ним доводи у їх сукупності залишив поза увагою, безпідставно відмовив Позивачу у праві на судовий захист у зв'язку з відсутністю доказів його звернення до Товариства з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов.

10. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні скарги.

11. Відповідач вважає, що вимоги Позивача є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства України. Відповідач зазначає, що ані Статутом Товариства, ані чинним законодавством не визначено порядок надання інформації у вигляді ксерокопій та направлення відповідних копій документів будь-якій особі за рахунок товариства.

12. Крім того, на думку Відповідача, вимоги Позивача про стягнення моральної шкоди не підтверджені належними доказами та протирічать приписам чинного законодавства.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Позивач є учасником Товариства з часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 3,5%, що в сумі складає 700 грн., становить 7 часток та відповідає 70 голосам при голосуванні.

14. У пункті 4.1 Статуту Товариства передбачено право учасників Товариства одержувати інформацію про діяльність Товариства. На вимогу учасника Товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи зборів органів управління товариства і т.п.

15. У серпні 2016 року та у січні 2017 року Позивач звертався до Товариства з проханням надати йому: належним чином завірені копії річних звітів за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки; належним чином завірені копії звітів про фінансово-господарську діяльність Товариства за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки; належним чином завірені копії протоколів загальних зборів учасників Товариства за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки; засвідчені витяги з книги протоколів за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки.

16. Товариство отримало зазначені листи Позивача. Але під час розгляду справи судами Товариство не надало доказів отримання Позивачем запитуваних документів.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Конституція України

Стаття 34. …

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. …

18. Цивільний кодекс України

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. …

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

5) примусове виконання обов'язку в натурі; …

Стаття 116. Права учасників господарського товариства

1. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: …

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. …

Стаття 200. Інформація

1. Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

2. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

3. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

Стаття 302. Право на інформацію

1. Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. …

19. Господарський кодекс України

Стаття 88. Права і обов'язки учасників господарського товариства

1. Учасники господарського товариства мають право: …

одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо; …

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

20. Закон України "Про господарські товариства"

Стаття 10. Права учасників товариства

Учасники товариства мають право: …

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; …

21. Закон України "Про інформацію"

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі; …

інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; …

Стаття 2. Основні принципи інформаційних відносин

1. Основними принципами інформаційних відносин є:

гарантованість права на інформацію;

відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією;

Стаття 5. Право на інформацію

1. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Стаття 7. Охорона права на інформацію

… 2. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію. …

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

22. Суд виходить з того, що право учасника господарського товариства одержувати інформацію про діяльність товариства в порядку, встановленому установчим документом, закріплено у частині 1 статті 116 Цивільного кодексу України, частині 1 статті 88 Господарського кодексу України та частині 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства". Згідно з положеннями зазначених норм товариство зобов'язане надати учаснику на його вимогу для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо. Наведений перелік може бути розширений у статуті товариства. Тобто за приписами наведених правових норм праву учасника на одержання інформації кореспондує обов'язок товариства надати учаснику відповідну інформацію на його вимогу.

23. На думку Суду, отримання учасником зазначеної інформації від товариства є необхідним для реалізації ним своїх корпоративних прав, зокрема правомочностей на участь в управлінні господарською організацію. Відтак внаслідок невиконання товариством свого обов'язку з надання учаснику товариства на його вимогу для ознайомлення документів, передбачених положеннями закону та статуту, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.

24. Відповідно до положень статей 15 16 Цивільного кодексу України згадані права учасника підлягають захисту шляхом спонукання товариства до виконання його обов'язку - надання відповідної інформації.

25. З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини з урахуванням перелічених правових норм Суд вбачає, що Товариство не виконало свій обов'язок з надання відповідної інформації на вимогу Позивача. Наведене є підставою для захисту права Позивача на отримання інформації про діяльність Товариства, тому Суд не погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні вимог Позивача.

26. Так, Суд вважає хибним висновок судів попередніх інстанцій про недоведеність Позивачем факту порушення його законних прав та охоронюваних законом інтересів Товариством шляхом ненадання належним чином завірених копій документів у зв'язку з тим, що ані чинним законодавством, ані положеннями Статуту не передбачено обов'язку Товариства надавати учаснику запитувану ним інформацію в письмовому вигляді, а лише встановлено обов'язок надавати учаснику для ознайомлення визначену законом інформацію, з якої вже сам учасник має право робити виписки, фотографії, копії.

27. Суд звертає увагу, що згідно з положеннями статті 200 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України "Про інформацію" інформацією є відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях (у вигляді документів) або відображені в електронному вигляді. Положення чинного законодавства та Статуту Товариства не регламентують процедуру, а також форму отримання учасником Товариства інформації щодо діяльності Товариства. Відсутність визначеного способу надання інформації, на думку Суду, не може бути достатньою підставою для відмови Товариства надати його учаснику інформацію про свою діяльність у спосіб, в який просить учасник, адже така відмова є за своєю суттю безпідставним обмеженням права особи у виборі форми одержання інформації всупереч вимогам статті 34 Конституції України, статті 7 Закону України "Про інформацію".

28. При цьому Суд враховує, що згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами Позивач звертався до Товариства з проханням надати йому, зокрема, належним чином завірені копії річних звітів, звітів про фінансово-господарську діяльність, протоколів загальних зборів учасників Товариства за 2011-2016 роки, тобто документів, що відповідають положенням частини 1 статті 88 Господарського кодексу України. Натомість Товариство не представило судам жодних доказів виконання свого обов'язку щодо надання Позивачу для ознайомлення відповідних документів, зокрема, шляхом надання їх копій чи в будь-який інший спосіб, прийнятний для Позивача та Товариства.

29. У зв'язку з викладеним Суд відхиляє доводи Товариства щодо необґрунтованості та невідповідності вимогам чинного законодавства України зазначених вимог Позивача, адже під час розгляду справи судами попередніх інстанцій Товариство не спростувало порушення ним прав Позивача на отримання інформації про діяльність Товариства та не довело додержання закріпленого у статті 2 Закону України "Про інформацію" принципу доступності інформації. Водночас Суд вважає слушним твердження Позивача про безпідставну відмову судів першої та апеляційної інстанцій в захисті його прав, порушених Товариством.

30. Разом з тим Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства на користь Позивача моральної шкоди у зв'язку з їх недоведеністю належними доказами. Позивач при зверненні з касаційною скаргою не навів заперечень проти висновків судів у зазначеній частині позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Товариства надати Позивачу належним чином завірені копії річних звітів, звітів про фінансово-господарську діяльність, протоколів загальних зборів учасників Товариства за 2011-2016 роки. Зазначені позовні вимоги слід задовольнити.

32. Касаційна скарга Позивача підлягає задоволенню частково, адже підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в іншій частині Суд не вбачає.

Судові витрати

33. Судові витрати, понесені Позивачем у зв'язку з розглядом справи судами першої та апеляційної інстанцій, а також переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Відповідача.

Висновки про правильне застосування норм права

34. Право учасника господарського товариства одержувати інформацію про діяльність товариства в порядку, встановленому установчим документом, закріплено у частині 1 статті 116 Цивільного кодексу України, частині 1 статті 88 Господарського кодексу України та частині 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства". Згідно з положеннями зазначених норм товариство зобов'язане надати учаснику на його вимогу для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо. Наведений перелік може бути розширений у статуті товариства. Тобто за приписами наведених правових норм праву учасника на одержання інформації кореспондує обов'язок товариства надати учаснику відповідну інформацію на його вимогу.

35. Отримання учасником зазначеної інформації від товариства є необхідним для реалізації ним своїх корпоративних прав, зокрема правомочностей на участь в управлінні господарською організацію. Відтак внаслідок невиконання товариством свого обов'язку з надання учаснику товариства на його вимогу для ознайомлення документів, передбачених положеннями закону та статуту, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права. Відповідно до положень статей 15 16 Цивільного кодексу України зазначені права учасника підлягають захисту шляхом спонукання товариства до виконання його обов'язку - надання відповідної інформації.

Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі №904/3679/17 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" надати ОСОБА_4 належним чином завірені копії річних звітів за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки, належним чином завірені копії звітів про фінансово-господарську діяльність товариства за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки, належним чином завірені копії протоколів загальних зборів учасників товариства за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки. Прийняти в зазначеній частині нове рішення.

3. Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" надати ОСОБА_4 належним чином завірені копії річних звітів товариства за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки, належним чином завірені копії звітів про фінансово-господарську діяльність товариства за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки, належним чином завірені копії протоколів загальних зборів учасників товариства за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки.

5. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" (50062, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, буд. 32, код ЄДРПОУ 13425190) на користь ОСОБА_4 (50000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1600,00 (тисячу шістсот) грн. судового збору з позовної заяви, 1760,00 (тисячу сімсот шістдесят) грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 1920,00 (тисячу дев'ятсот двадцять) грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

І. Ткач