Позов про превентивний захист права власності може бути пред'явлений власником, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою. (ВС/КГС,справа № 910/5630/17, 11.04.18)

Фабула судового акта: Постановою апеляційного господарського суду скасоване негативне для Публічного акціонерного товариства (ПАТ, позивач) рішення місцевого господарського суду, прийнято нове рішення, яким позов ПАТ задоволений. При цьому припинено дії, які порушують право власності ПАТ шляхом заборони відповідачам зносити об'єкт нерухомого майна - будинок охорони загальною площею 11,00 кв.м.

Зазначена постанова мотивована тим, що об'єкт, який відповідачі (комунальне підприємство "Київблагоустрій", Департамент міського благоустрою КМДА) ідентифікують як самовільно встановлену тимчасову споруду - малу архітектурну форму, насправді є належним позивачу на праві власності нерухомим майном - будинком охорони. Вказаний об'єкт придбаний позивачем у складі комплексу нежитлових будівель, зареєстрований у встановленому порядку та відображений на схематичному плані інвентаризаційної справи. Факти видання відповідачем приписів, прийняття ним рішення про демонтаж спірного об'єкта, а також зафіксована спроба демонтажу цього об'єкта працівниками відповідачів беззаперечно свідчать про реальну ймовірність порушення права власності позивача протиправними діями відповідачів, яке підлягає превентивному захисту на підставі ч. 2 ст. 386 ЦК України.

Саме з цим рішенням погодився Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

При цьому заслуговує на увагу висновок Верховного Суду про те, що позов про превентивний захист права власності може бути пред'явлений власником, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою.

Адже, ч.2 ст. 386 ЦК України закріплений окремий превентивний (попереджувальний) спосіб захисту права власності, який на відміну від інших способів передбачає захист права власності у випадку, коли порушення права ще не відбулося, але є підстави вважати, що воно має статися. Зміст такого захисту полягає в тому, що у передбачених законом випадках з метою попередження порушення права власності застосовуються примусові заходи без покладення на нього юридичної відповідальності.

Це узгоджується з нормою ст. 41 Конституції України, якою закріплено принципи непорушності права власності та недопустимості протиправного позбавлення особи права власності. Аналогічні положення містяться в статті 321 ЦК України.

Між тим, відповідачі без жодних правових та документальних підстав ідентифікували спірний об'єкт як самовільно встановлене рухоме майно та намагались вчинити протиправні дії, спрямовані на знищення належного позивачу об'єкта нерухомості.

Аналізуйте судовий акт: «Охоронюваний законом інтерес»: визначення та способи захисту у суді (Рішення КС у справі 1-10/2004. від 1 грудня 2004р.)

Право застави зберігається навіть при переході права власності на майно під час ліквідаційної процедури (Постанова ВСУ у справі № 6-168цс14 від 19 листопада 2014р.)

Кондикція - це позадоговірний зобов’язальний спосіб захисту права власності, який може бути застосований самостійно на підставі ст. 1212 ЦК України шляхом подання кондикційного позову (Постанова ВСУ у справі № 6-3090 цс15 від 02 березня 2016р.)

ВС/КАС: При встановленні права власності на пай вимога про його реєстрацію за попереднім правонабувачем є необґрунтована ( ВС/КАС від 23.01.2018 р. у справі № 802/3684/14-а)

Визначальною обставиною при припиненні права власності співвласника на частку у спільному майні за вимогою іншого співвласника є відсутність істотної шкоди для нього та членів його сім'’ї (ВСУ від 23 листопада 2016р. у справі № 6-1943цс16)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/5630/17

Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"

представник позивача - не з'явився

відповідач-1 - комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

представник відповідача-1 - Сахацький С.О.

відповідач-2 - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

представник відповідача-2 - Ходорич О.М.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: (1) Національний банк України; (2) товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародне забезпечення поставок"; (3) фізична особа-підприємець Ярославська Олена Володимирівна; (4) фізична особа-підприємець Поповська Вікторія Вікторівна

представник третьої особи-1 - не з'явився

представник третьої особи -2 - не з'явився

представник третьої особи -3 - не з'явився

представник третьої особи -4 - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Михальської Ю.Б. - головуючого, Корсакової Г.В., Яковлєва М.Л. від 24 жовтня 2017 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач-1) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-2) про припинення дій, які порушують право власності позивача, шляхом заборони відповідачам зносити об'єкт нерухомого майна - будинок охорони (літ. И) загальною площею 11,00 кв.м., розташований у м. Києві по вул. Івана Клименка (Преображенська), 23

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником комплексу нежитлових будівель по вул. Івана Клименка (Преображенська), 23 у м. Києві, до складу якого входить і спірний будинок охорони (літ. И) площею 11,00 м.кв.

3. У листопаді 2015 року та у січні 2017 року КП "Київблагоустрій" було видано приписи у зв'язку з виявленням порушення правил розміщення тимчасових споруд - малої архітектурної форми по вул. Клименка, 23 у м. Києві, якою відповідачі вважають зазначений вище належний позивачу об'єкт нерухомості. У подальшому представниками відповідачів починаючи з лютого 2017 року було вчинено неодноразові спроби знищення вказаної будівлі шляхом її зносу, що є порушенням зареєстрованого у встановленому порядку права власності позивача та є підставою для захисту від імовірного порушення такого права шляхом заборони відповідачам вчинення протиправних дій на підставі статті 386 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанцій

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20 липня 2017 року у позові відмовлено повністю.

5. Суд першої інстанції виходив з відсутності факту порушення відповідачами прав позивача, оскільки останнім не доведено, що відповідачами вчиняються дії по знесенню саме спірного будинку охорони (в літ. И) загальною площею 11,00 кв.м., тобто дії, спрямовані на позбавлення позивача права власності на вказане майно.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанцій

8. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2017 року рішення Господарського суду міста Києва від 20 липня 2017 року скасовано.

8.1. Прийнято нове рішення, яким позов задоволений. Припинено дії, які порушують право власності ПАТ "Дельта Банк" шляхом заборони відповідачам зносити об'єкт нерухомого майна - будинок охорони (літ. И) загальною площею 11,00 кв.м., розташований у м. Києві по вул. Івана Клименка (Преображенська), 23.

9. Постанова мотивована тим, що об'єкт, який відповідачі ідентифікують як самовільно встановлену тимчасову споруду - малу архітектурну форму, насправді є належним позивачу на праві власності нерухомим майном - будинком охорони (літ. И) площею 11,00 м.кв. по вул. Клименка, 23 у м. Києві. Вказаний об'єкт придбаний позивачем у складі комплексу нежитлових будівель за вказаною адресою на підставі договору купівлі-продажу від 07.10.2013 за № 2653, зареєстрований у встановленому порядку та відображений на схематичному плані інвентаризаційної справи будівель за вказаною адресою.

10. Факти видання відповідачем-1 приписів, прийняття ним рішення про демонтаж спірного об'єкта, а також зафіксована спроба демонтажу цього об'єкта працівниками відповідачів беззаперечно свідчать про реальну ймовірність порушення права власності позивача протиправними діями відповідачів, яке підлягає превентивному захисту на підставі частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач-2 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення Господарського суду міста Києва від 20 липня 2017 року залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача-2, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

12. Видані відповідачем-1 приписи щодо усунення порушень шляхом демонтажу спірної тимчасової споруди та його ж рішення про примусовий демонтаж споруди є чинними, позивачем в установленому порядку не оскаржені, а тому підлягають виконанню останнім.

13. Відповідачами не вчинялись заходи безпосередньо щодо демонтажу спірного об'єкта благоустрою, тому не зрозуміло, які права та інтереси позивача порушені.

14. Після відкриття касаційного провадження у справі від позивача надійшло клопотання про заміну ПАТ "Дельта Банк" його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "СТР.СІ.ДІ" в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання обґрунтовано тим, що спірний об'єкт нерухомості був відчужений ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "СТР.СІ.ДІ" за договором купівлі-продажу майна, що придбане на аукціоні, від 06.03.2018.

14.1. Проте у підтвердження факту правонаступництва до клопотання позивачем додано лише не засвідчені у встановленому порядку фотокопії відповідних документів. Отже, надані позивачем документи не є письмовими доказами у розумінні статті 91 Господарського процесуального кодексу України. У зв'язку з чим Верховний Суд позбавлений можливості з'ясувати факт правонаступництва ПАТ "Дельта Банк", що є підставою для відмови у задоволенні поданого клопотання.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

15. У статті 41 Конституції України закріплено принципи непорушності права власності та недопустимості протиправного позбавлення особи права власності. Аналогічні положення містяться в статті 321 ЦК України.

16. Одночасно частиною другою статті 386 ЦК України закріплений окремий превентивний (попереджувальний) спосіб захисту права власності, який на відміну від інших способів передбачає захист права власності у випадку, коли порушення права ще не відбулося, але є підстави вважати, що воно має статися. Зміст такого захисту полягає в тому, що у передбачених законом випадках з метою попередження порушення права власності застосовуються примусові заходи без покладення на нього юридичної відповідальності.

17. Таким чином, виходячи зі змісту частини 2 статті 386 ЦК України, позов про превентивний захист права власності може бути пред'явлений власником, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою.

18. Встановлені у даній справі та відображені в пунктах 9, 10 цієї Постанови обставини свідчать про те, що відповідачі без жодних правових та документальних підстав ідентифікують спірний об'єкт як самовільно встановлене рухоме майно та намагаються вчинити протиправні дії, спрямовані на знищення належного позивачу об'єкта нерухомості.

19. Зазначене свідчить про підставність заявлених позовних вимог та обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про необхідність превентивного захисту права власності позивача шляхом заборони відповідачам вчиняти певні дії.

20. Вищенаведеним спростовуються доводи касаційної скарги, зазначені в пунктах 12, 13 цієї Постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Враховуючи вищенаведене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, як така, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 300 301 306 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 910/5630/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.