Неправомірна бездіяльність замовника щодо обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інфраструктури є протиправною формою поведінки, внаслідок якої міськраді задаються збитки у виді упущеної вигоди (ВС/КГС, № 908/6328/15, 07.05.18)

Фабула судового акта: Позовні вимоги міської ради до Товариства в цій справі були обґрунтовані тим, що відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, Товариство з обмеженою відповідальністю було зобов'язано взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста шляхом укладення договору про пайову участь. Однак у порушення вимог закону договір про пайову участь з позивачем воно не уклало та не сплатило пайовий внесок, внаслідок чого позивачу завдано збитків у виді упущеної вигоди.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погодився з рішеннями попередніх судових інстанцій про стягнення з Товариства на користь міської ради суми збитків в розмірі 3 000,00 грн.

Суд касаційної інстанції також дійшов висновку, що в діях відповідача є наявним склад цивільного правопорушення, а саме:

- протиправна поведінка проявилась в тому, що договір про пайову участь із міською радою всупереч вимогам статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідачем не укладено;

- збитки виникли внаслідок не виконання Товариством статті 40 зазначеного Закону, оскільки територіальна громада в особі міської ради не отримала дохід у розмірі 3 000,00 грн;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками є очевидним;

- наявна також і вина Товариства, яке в силу вимог частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зобов'язане брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, але не звернулось до міської ради щодо укладення договору та не перерахувало 3 000,00 грн як кошти на створення та розвитку зазначеної інфраструктури міста.

Доводи Товариства про те, що лише укладений договір про пайову участь є єдиною підставою для виникнення між сторонами відносин щодо сплати коштів пайової участі з посиланням на приписи частини першої статті 11 ЦК України, суд відхилив, оскільки відповідно до частини третьої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Нюансом цієї судової справи є та обставина, що подавши до суду апеляційної інстанції відповідні докази повідомлення міської ради про початок будівельних робіт, відповідач не обґрунтував чому цей доказ не було подано до суду першої інстанції, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 101 ГПК України не взяв такі докази до уваги.

У зв’язку з цією справою доречно зауважити, що позиція Верховного Суду в цьому питанні практично не відрізняється від той, що була сформована ще Верховним Судам України. Так, у справі № 3-1553гс16 від 22.03.17 ВСУ, зокрема, зазначив, що неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, яка кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої міськрада була позбавлена права отримати відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди.

Аналізуйте судовий акт: Договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інфраструктури визнається судом укладеним без підпису замовника (ВГСУ від 28 липня 2016 року у справі № 909/1416/15)

Категорію складності об’єкту будівництва визначає ДАБІ, якщо при перевірці з’ясовується, що проектант та замовник визначили її неправильно (ВСУ у справі № 21-433а13)

Законодавством визначено зміст поняття «будівельні роботи», і лише після встановлення характеру виконаних робіт можна надати оцінку правомірності їх здійснення без відповідного дозволу (Київський апел. госп. суд, № 910/8324/15-г, 12.12.16)

Сплив граничного строку для укладення договору про пайову участь не звільняє замовника будівництва від обов’язку ініціювати укладення такого договору з органом місцевого самоврядування (ВСУ від 30 листопада 2016 р. у спрві № 3-1323гс16)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/6328/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РІН ЛТД"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2017

(головуючий - Склярук О.І., судді Будко Н.В., Дучал Н.М.)

та рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2017

(суддя Горохов І.С.)

у справі № 908/6328/15

за позовом Запорізької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІН ЛТД"

про стягнення 3 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2015 року Запорізька міська рада звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІН ЛТД" (далі - ТОВ "РІН ЛТД") про стягнення коштів у розмірі 3 000,00 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя (далі - Порядок), ТОВ "РІН ЛТД" зобов'язано взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Запоріжжя шляхом укладення договору про пайову участь. Однак у порушення вимог закону ТОВ "РІН ЛТД" договір про пайову участь з позивачем не уклало та не сплатило пайовий внесок, внаслідок чого позивачу завдано збитків у виді упущеної вигоди.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області 21.10.2014 зареєстрував декларацію №ЗП 082142930286 про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва Реконструкція будівлі контрольно-пропускного пункту та будівлі пункту термічної обробки за адресою: 69000, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20-е.

2.2. П'ятою сесією шостого скликання Запорізької міської ради 10.09.2014 прийнято рішення №40 "Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя", затвердженого рішенням Запорізької ради від 24.12.2012 №77, яким зазначений Порядок викладено в новій редакції (далі - Порядок).

2.3. Відповідно до п. 2.1 Порядку величина пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя визначається у договорі про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, укладеному з виконавчим комітетом Запорізької міської ради, в особі міського голови.

2.4. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя з урахуванням інших передбачених цим Порядком відрахувань становить:

- для нежитлових будівель та споруд 10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;

- для житлових будинків 4% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта (п. 2.2. Порядку).

Пунктом 3.1.1 Порядку встановлено, що договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя укладається до прийняття об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до п. 3.1.3 замовник, який має намір укласти договір, зобов'язаний звернутися з заявою до міського голови.

2.5. Пунктом 3.1.6 врегульовано, що договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

2.6. Згідно з ч. 7 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції від 06.07.2014), замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання будівельних робіт письмово поінформувати виконавчий комітет міської ради за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт.

2.7. ТОВ "РІН ЛТД" у встановлений 7-денний строк, тобто до 28.10.2014, не проінформувало виконавчий комітет Запорізької міської ради про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції будівлі контрольно-пропускного пункту та будівлі пункту термічної обробки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20-е.

2.8. 18.11.2014 відповідач зареєстрував декларацію № ЗП 142143140023 про готовність об'єкта до експлуатації за адресою: 69000, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20-е. В пункті 15 декларації зазначено, що вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію складають 30 000,00 грн з ПДВ, у тому числі: витрати на будівельно-монтажні роботи 30 000,00 грн з ПДВ, витрати на машини, обладнання та інвентар 00,00 грн з ПДВ.

2.9. Пунктом 7.1 Порядку встановлено, що сума коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста, несплачена замовниками в строки, визначені законодавством, є збитками територіальної громади.

Відповідно до п. 7.3. Порядку Департамент архітектури та містобудування міської ради при отриманні інформації про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та наявності інформації щодо не укладення забудовником договору, здійснює розрахунок збитків, що становлять розмір пайової участі, не сплаченої забудовником. Розрахунок збитків здійснюється з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва, визначеної забудовником в декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до п. 7.5 Порядку Департамент архітектури та містобудування міської ради готує проект вимоги про сплату збитків, з додатками та передає до виконавчого комітету міської ради для організації їх підписання міським головою та поштового відправлення забудовнику у встановленому законом порядку.

2.10. Враховуючи положення ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затверджений рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 №77 (в новій редакції від 10.09.2014), позивач 03.04.2015 направив на адресу відповідача вимогу № 01/02-21/00967 від 02.04.2015 про сплату суми збитків у розмірі 3000,00 грн завданих внаслідок невиконання обов'язку щодо участі у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Вимога залишена відповідачем без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Справа неодноразово розглядалась господарськими судами.

3.2. 29 серпня 2017 року рішенням Господарського суду Запорізької області позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "РІН ЛТД" на користь Запорізької міської ради суму збитків в розмірі 3 000,00 грн та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 218,00 грн.

3.3. 31 жовтня 2017 року постановою Донецького апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2017 залишено без змін.

3.4. Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що ТОВ "РІН ЛТД" не уклало договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору, у зв'язку з чим неправомірна бездіяльність ТОВ "РІН ЛТД" щодо обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується із зверненням Запорізької міської ради до ТОВ "РІН ЛТД" з заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Запорізька міська рада була позбавлена можливості отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням "упущена вигода".

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. 20 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РІН ЛТД" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2017, рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.

4.2.1. Господарськими судами не взято до уваги, що в цьому випадку відсутня і вина, і бездіяльність відповідача як необхідні елемент складу цивільного правопорушення. За відсутності всіх елементів складу цивільного правопорушення відсутній обов'язок з відшкодування збитків. В цьому випадку має місце саме вина і бездіяльність позивача, а не відповідача.

4.2.2. До складу упущеної вимоги не може входити вартість основного зобов'язання, оскільки згідно з ст. 22 ЦК України упущена вигода є доходом, який особа могла б реально одержати, якби основне зобов'язання було виконане і який у разі неможливості виконання основного зобов'язання, має становити реальні збитки.

Однак, як випливає із змісту позовної заяви, позивач вважає і просить стягнути 3000,00 грн саме як упущену вигоду, однак по суті 3 000,00 грн є вартістю основного зобов'язання.

4.2.3. Крім того, судами не надано належної оцінки доводам відповідача про те, що наразі неможливо визначити конкретний розмір збитків, упущеної вигоди, і відповідно неможливо ухвалити рішення про стягнення конкретної суми, так як між сторонами не було узгоджено конкретного розміру, конкретної величини пайової участі в силу відсутності укладеного між сторонами договору.

4.3. 27 березня 2018 року позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення збитків у розмірі 3 000,00 грн.

5.2.2. Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частин другої, третьої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Порядок регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя та укладання договорів про пайову участь.

З системного аналізу положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку суди дійшли висновку, що саме на замовника покладено обов'язок укладення договору про пайову участь та сплати відповідних коштів.

Замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (стаття 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відповідно до статей 2, 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статей 4, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.

Судами встановлено, що відповідач є замовником будівельних робіт на об'єкті будівництва "Реконструкція будівлі контрольно-пропускного пункту та будівлі пункту термічної обробки за адресою: 69000, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20-е", а тому реконструкція, здійснена ним, охоплюється законодавчим визначення забудови, виходячи із наведених положень законодавства.

5.2.3. Згідно із статтею 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 217 ГК України господарськими санкціями, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції.

Статтею 224 ГК України, яка кореспондується із статтею 623 ЦК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками, згідно з частиною другою статті 224 ГК України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач на порушення вимог частин другої, третьої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку не уклало договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору та є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Запорізька міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням "упущена вигода".

При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

5.2.4. Згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 18.11.2014 № ЗП 142143140023, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 30 000,00 грн з ПДВ, у тому числі: витрати на будівельно-монтажні роботи 30 000,00 грн з ПДВ, витрати на машини, обладнання та інвентар 00,00 грн з ПДВ.

Частиною шостої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту; граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Позивачем заявлено до стягнення 3 000,00 грн, що становить 10% від 30 000,00 грн - загальної кошторисної вартості будівництва будівлі контрольно-пропускного пункту та будівлі пункту термічної обробки.

Господарські суди перевіривши розрахунок Запорізької міської ради щодо суми збитків визнали його арифметично правильним та таким, що відповідає вимогам частини шостої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також вимогам Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

5.2.5. Таким чином, суди дійшли висновку, що в діях відповідача є наявним склад цивільного правопорушення, а саме:

- протиправна поведінка: договір про пайову участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя із Запорізькою міською радою всупереч вимогам статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідачем не укладено;

- збитки: внаслідок не виконання ТОВ "РІН ЛТД" статті 40 зазначеного Закону територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради не отримала дохід у розмірі 3 000,00 грн;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками: внаслідок протиправних дій ТОВ "РІН ЛТД" територіальній громаді міста Запоріжжя завдано збитки у вигляді недоотримання надходжень до місцевого бюджету в розмірі 3 000,00 грн;

- вина: ТОВ "РІН ЛТД", яке в силу вимог частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зобов'язаний брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, не звернувся до Запорізької міської ради щодо укладення договору та не перерахував 3 000,00 грн як кошти на створення та розвитку зазначеної інфраструктури міста Запоріжжя.

5.2.6. Доводи ТОВ "РІН ЛТД" про те, що лише укладений договір про пайову участь є єдиною підставою для виникнення між сторонами відносин щодо сплати коштів пайової участі з посиланням на приписи частини першої статті 11 ЦК України, були обґрунтовано відхилені судами, оскільки відповідно до частини третьої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У цьому випадку обов'язок укласти договір про пайову участь у ТОВ "РІН ЛТД" виник у силу статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в якому прямо передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

5.2.7. Що ж до посилань ТОВ "РІН ЛТД" на те, що у Запорізької міської ради не може виникати права на відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, які фактично не спричинені, оскільки таке право у неї виникло б лише за умови укладення договору про пайову участь, то судами встановлено, що ТОВ "РІН ЛТД" не виконало свій обов'язок як замовник будівництва та не взяло участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя, не звернулось до Запорізької міської ради щодо необхідності укладення договору про пайову участь та не перерахувало 3 000,00 грн як кошти на створення та розвиток зазначеної інфраструктури.

Отже, Запорізька міська рада недоотримала кошти пайової участі у створені і розвитку інфраструктури міста у сумі 3 000,00 грн, що є не одержаними нею доходами, які вона могла одержати б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною - ТОВ "РІН ЛТД", що в силу приписів частини другої статті 224 ГК України є упущеною вигодою.

5.2.8. Посилання скаржника у касаційній скарзі про те, що вини відповідача в не підписанні договору про пайову участь немає, оскільки ним своєчасно було проінформовано раду про початок виконання будівельних робіт, що підтверджується листом позивача, було предметом оцінки господарським судом апеляційної інстанції.

У цьому зв'язку судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутня копія листа за вих. 570 від 24.10.2014, яким відповідач повідомляв Запорізьку міську раду, у передбачений 7-денний строк з моменту реєстрації декларації про початок будівельних робіт. Водночас подавши відповідні докази повідомлення Запорізької міської ради до суду апеляційної інстанції, відповідачем не обґрунтовано чому цей доказ не було подано до суду першої інстанції, як під час першого розгляду справи, так і під час її нового розгляду, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 101 ГПК України не взяв такі докази до уваги.

Крім того, враховуючи вимоги частини третьої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у ТОВ "РІН ЛТД" виник обов'язок укласти договір про пайову участь саме до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, тобто до 18.11.2014.

Отже, за наведених вище обставин, суди дійшли висновку, що ТОВ "РІН ЛТД" знало про необхідність укладення договору та внесення коштів пайової участі та було зобов'язане укласти такий договір, проте не виконало і не вжило дій, які б свідчили про намір виконати своє зобов'язання, адже всупереч вимогам закону та чинних актів органів місцевого самоврядування зареєструвало декларацію про готовність об'єкту до експлуатації без виконання обов'язку щодо перерахування коштів пайової участі.

5.2.9. Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій, з урахуванням наведених вимог закону, дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову обґрунтованим. Скаржником не доведено, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РІН ЛТД" без задоволення, а судових рішень, що оскаржуються - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

7.2. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РІН ЛТД" без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РІН ЛТД" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2017 у справі №908/6328/15 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Ткач

Судді Г. Вронська

В. Студенець