У випадку ліквідації (реорганізації) державної установи, під час якої працівника переведено до іншої, період обчислення середньої зарплати визначається за 12 місяців, враховуючи і роботу до переведення (справа № К/9901/5451/17, 31.01.18)

Фабула судового акта: У випадку ліквідації або реорганізації державної установи, під час якої працівника переведено до іншої державної установи (правонаступника), необхідно враховувати, що розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата для нарахування допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, визначається за 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, яким є не лише установа, до якої переведено працівника, але й та установа, в якій вона працювала до ліквідації (реорганізації).

Саме до такого висновку дійшов апеляційний адміністративний суд, скасувавши негативне для позивачки рішення суду першої інстанції. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з цим висновком погодився.

Як встановлено судом, позивачку 11.08.2016 було звільнено та в порядку переведення направлено на роботу до іншої ДПІ. 15.08.2016 позивачка звернулась до керівника із заявою про надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Позивачці надали відпустку, але при цьому нарахували допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами лише за три відпрацьовані дні на останньому місці роботи, куди її було переведено. Позивачка звернулась до Міністерства праці та соціальної політики України із скаргою, на яку отримала відповідь, що період роботи позивача до переведення не включається при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Суд звернув увагу, що хоча позивачку і звільнено в порядку переведення, реорганізація роботодавця, яка стала передумовою переведення, не залежала від волі позивача. Також позивачка не виявляла бажання звільнятись в порядку переведення, не була ініціатором такого переведення. Її переведення відбулось внаслідок реалізації гарантій права на працю, визначених трудовим законодавством.

При цьому ВС зазначив, що звуження соціальних гарантій працівників податкових органів, які внаслідок зазначеної реформи були переведені на інші посади не з власної ініціативи, є очевидно не пропорційним, не узгоджуються ні з цілями реформи, ні, тим більше, із обов'язком держави забезпечити гарантії трудових прав працівників.

Аналізуйте судовий акт:

ВССУ: На сумісника поширюються всі, передбачені законодавством про працю, гарантії, тому його звільнення під час перебування на лікарняному є протизаконним (справа № 199/1258/16-ц, 27.09.17)

Звільнення з підстави втрати довіри, передбачає перевірку судом вчинення працівником умисно або необережно дій, які дають власнику підстави для втрати до нього довіри (ВСУ у справі № 6-100цс16 від 20 квітня 2016р.)

ВССУ: Визнання наказу про звільнення незаконним АВТОМАТИЧНО тягне за собою поновлення працівника на роботі та обов'язок роботодавця виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу (справа № 223/30/16-ц від 25.09.2017)

ВСУ: Невихід на роботу у зв’язку із самовільним використанням працівником відпустки, відгулів, залишення роботи без попередження власника чи уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення (справа № 6-1412цс17, 13.09.17)

Відсутність повідомлення про прийняття працівника на роботу не означає неоформлення між ним та роботодавцем трудового договору, тому ст. 265 КЗППУ не застосовується (Одеський окружний адміністративний суд від 09.03. 2017р., № 815/675/17)

Роботодавець не приймає заяву про звільнення. Не звільняє з займаної посади. Як діяти працівнику?

ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2018 м. Київ К/9901/5451/17 К/9901/5455/17 382/603/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 (склад колегії суддів: головуючий суддя Файдук В.В., судді Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі №382/603/17 за позовом ОСОБА_2 до Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії, установив:

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_2 звернулась до Яготинського районного суду Київської області з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про:

а) зобов'язання Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області здійснити перерахунок допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами з урахуванням заробітної плати за останні 12 місяців роботи перед настанням страхового випадку в управлінні Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області;

б) зобов'язання Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виплатити належну суму допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, керуючись вже вірним розрахунком Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

2. Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій Головного управління ДФС у Київській області щодо нарахування позивачу допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами з урахуванням заробітної плати за три дні роботи замість 12 місяців роботи перед настанням страхового випадку.

3. Постановою Яготинського районного суду Київської області від 11.07.2017 у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено: зобов'язано Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області (ЄДРПОУ 39463945) здійснити перерахунок допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) з урахуванням заробітної плати за останні 12 місяців роботи перед настанням страхового випадку; зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (ЄДРПОУ 41316012) виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами на підставі перерахунку Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області з урахуванням проведених виплат.

5. У поданих касаційних скаргах Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

6. Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у своїй касаційній скарзі стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для здійснення перерахунку допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами ОСОБА_2.

7. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області у своїй касаційній скарзі зазначає, що допомога у зв'язку з вагітністю та пологами ОСОБА_2 виплачена у розмірах, визначених чинним законодавством.

8. Позивач заперечень проти касаційних скарг не подала. У своєму позові ОСОБА_2 зазначила, що нарахування їй допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами з урахуванням заробітної плати за три дні роботи замість 12 місяців роботи перед настанням страхового випадку є незаконним, оскільки фактично вона місце роботи не змінювала, а відтак немає підстав для неврахування під час розрахунку зазначеної допомоги часу її роботи в Переяслав-Хмельницькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

III. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач 07.08.2012 призначена на посаду головного державного податкового інспектора сектору взаємодії із ЗМІ та громадськістю Яготинської міжрайонної ДПІ Київської області.

10. 22.10.2015 у зв'язку з введенням в дію порядку змін до структури та до штатного розпису позивача було переведено на посаду головного державного ревізора-інспектора Яготинського відділення Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

11. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 892 та наказу ДФС від 18.02.2016 № 143 розпочато реорганізацію роботодавця позивача шляхом приєднання Переяслав - Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

12. 11.08.2016 позивача звільнено в порядку переведення до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

13. З 12.08.2016 позивача у зв'язку зі змінами штатного розпису в порядку переведення було переведено на посаду головного державного інспектора Яготинського відділення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

14. 15.08.2016 позивач звернулась до начальника Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із заявою про надання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з 15.08.2016 по 19.12.2016, до якої додала листок непрацездатності Серії АДА № 755261 від 15.08.2016.

15. 21.09.2016 позивачу було нараховано допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами у розмірі 5986,95 грн.

16. 26.09.2016 позивач звернулась до Міністерства праці та соціальної політики України із скаргою, на яку отримала відповідь виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17.10.2016 № 04-08-з-30, в якій зазначено, що період роботи позивача до переведення не включається при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності.

17. Вважаючи зазначені дії відповідачів протиправними, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

18. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що оскільки позивач призначена на новостворену посаду в порядку переведення, то під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності застосовується п. 27 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, яким передбачено, що у разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менш ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

19. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив, що зміни в організації праці позивача відбувалися під час реорганізації роботодавця та зміни структури і штатного розпису, в межах даного спору переведення позивача в іншу організацію не мало місця, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є помилковим.

IV. ОЦІНКА СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

21. Спірні правовідносини врегульовано Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі - Порядок №1266).

22. Відповідно до п. 25 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

23. Відповідно до п. 27 Порядку № 1266, у разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

24. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

25. Відповідно до ч. 3 ст. 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

26. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Наказу ДФС України від 18.02.2016 №143 Переяслав-Хмельницьку ОДПІ ГУ ДФС у Київській області реорганізовано шляхом приєднання до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

28. Відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_2 11.08.2016 її звільнено з Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області в порядку переведення до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

29. Суд звертає увагу, що хоча позивача і звільнено з Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області в порядку переведення до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі п.5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, реорганізація роботодавця, яка стала передумовою переведення, не залежала від волі позивача. Також ОСОБА_2 не виявляла бажання звільнятись в порядку переведення, не була ініціатором такого переведення. Її переведення відбулось внаслідок реалізації гарантій права на працю, визначених трудовим законодавством.

30. Реорганізація податкових органів у 2016 році проведена з метою впорядкування їх роботи та оптимізації структури. Безумовно, реорганізація зачіпає інтереси усіх працівників. Однак, Суд вважає, що звуження соціальних гарантій працівників податкових органів, які внаслідок зазначеної реформи були переведені на інші посади не з власної ініціативи, є очевидно не пропорційним, не узгоджується ні з цілями реформи, ні, тим більше, із обов'язком держави забезпечити гарантії трудових прав працівників.

31. Фактично позивач продовжила працювати у тій же державній установі, яка, у свою чергу, була приєднана до іншої наказом ДФС України від 18.02.2016 № 143. Відтак, в контексті реалізації соціальних прав та гарантій працівників, зокрема обчислення середньої заробітної плати для нарахування допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, Броварська ОДПІ ГУ ДФС не може вважатися "іншим" місцем роботи.

32. Отже, вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що в межах даного спору переведення позивача в "іншу" організацію не відбулося.

33. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов правового висновку, що у випадку ліквідації або реорганізації державної установи, під час якої працівника переведено до іншої державної установи (правонаступника), пункт 25 Порядку № 1266 необхідно застосовувати з урахуванням того, що розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата для нарахування особі допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, визначається за 12 календарних місяців за її останнім основним місцем роботи, яким є не лише установа, до якої переведено працівника, але й та установа, в якій вона працювала до ліквідації (реорганізації).

34. Таким чином, суд касаційної інстанції відхиляє доводи Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області щодо необхідності застосування до спірних правовідносин п. 27 Порядку № 1266.

35. Також не заслуговують на увагу доводи скаржників про той факт, що правомірність застосування податковим органом у спірних правовідносинах п. 27 Порядку № 1266 підтверджується публікацією в засобах масової інформації (газета «Праця та зарплата» від 12.10.2016), оскільки зазначена публікація не є нормативно-правовим актом та не може бути обов'язковою для виконання органами державної влади, які у своїй діяльності керуються статтею 19 Конституції України.

36. З огляду на викладене, враховуючи обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

37. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

38. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 у справі №382/603/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя О.П. Стародуб