14.06.2018 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber

ВС/КАС: Право на подання позову НЕ є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви (ВС/КАС № 810/739/15 від 16.05.2018)

Фабула судового акту: Досить спірне та неоднозначне рішення Касаційного адміністративного суду. Хочу зауважити, що автор цієї статті ЖОДНИМ чином не погоджується із висновками КАС та вважає постанову КАС ОДНОЗНАЧНО незаконною.

У даній справі позивач звернувся до адміністративного суду із позовною заявою.

Ухвалою суду першої інстанції, яку ухвалою апеляційного суду залишено без зміни, позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України згідно яких позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Такий висновок судом першої інстанції зроблено з тих мотивів, що Договором адвокату, яким підписано позовну заяву  не надано право підписання позовних заяв та звернення з ними до суду в інтересах позивача.

Вважаючи такі рішення незаконними адвокат звернувся до суду касаційної інстанції із скаргою мотивуючи її тим, що стадія підготовки і подання позовної заяви включає в себе і її підписання, і подання позову. Відсутність в договорі прямої вказівки щодо надання представнику права підписання позовної заяви і подання її до суду не позбавляє права представника на вчинення інших процесуальних дій , за виключенням дій, перерахованих вчастині 2 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

В свою чергу КАС переглядаючи такі рішення нижчестоящих судів вказав, що згідно ч.ч. 4, 5 106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 59 КАС України повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Розпорядження довірителя представникові, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов'язковими для нього. Представник, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, має право повністю або частково відмовитися від адміністративного позову, визнати адміністративний позов, змінити адміністративний позов, досягнути примирення, передати повноваження представника іншій особі (передоручення), оскаржити судове рішення, якщо право на вчинення кожної із цих дій спеціально обумовлене у виданій йому довіреності.

На думку Касаційного адміністративного суду з аналізу наведеної норми вбачається, що представник, через якого у відповідності до частини 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України має право здійснювати свою участь сторона - є самостійним учасником процесу, який по суті наділений такими ж повноваженнями, як і особа, яку він представляє, саме тому довіритель у спеціально виданій йому довіреності визначає для представника обсяг повноважень, які останній має право здійснювати для представництва у будь-якому органі від імені довірителя. До того ж довіритель має право обмежити чи розширити коло повноважень представника та надати йому право на вчинення окремих процесуальних дій, які належать до спеціальних прав сторони.

Тобто єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем є належним чином оформлена від імені довірителя довіреність із спеціальним визначенням кола повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.

 Відповідно до Договору про надання правової допомоги для виконання обов'язків за цим Договором адвокат як представник Замовника має право знайомитися з матеріалами справи, одержувати копії рішень, ухвал, подавати докази, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, до початку розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову, укласти мирову угоду, подавати клопотання про вжиття заходів судового контролю за виконанням судового рішення, отримувати виконавчий лист за судовим рішенням, що набрало законної сили.

Аналізуючи вказані положення договору суди дійшли до висновку з яким погодився і касаційний суд, що положення Договору, якими визначено права представника, не містять права адвоката на підписання позовної заяви, а право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.

Аналізуйте судовий акт: СУД: Витрати на правову допомогу у тому числі і складання позовів та надання консультацій підлягають відшкодуванню за правилами КАС України (№ 826/12965/17 від 31.10.2017)

ВП/ВС: Керівник юридичної особи може представляти підприємство у судах навіть не будучи адвокатом (ВП/ВС № 910/23346/16 від 13.03.2018)

ВСУ: Прокурор У БУДЬ-ЯКОМУ ВИПАДКУ НЕ має права представляти в суді інтереси держави в особі державних компаній (№ 6-678цс17 від 11.10.2017)

Касаційна скарга повернута скаржнику, оскільки останній не надав доказів на підтвердження того, що він здійснює адвокатську діяльність та представляє інтереси скаржника як адвокат (ВГСУ, справа № 910/19968/16, 20.04.17)

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2018 року

Київ

справа №810/739/15

адміністративне провадження №К/9901/8381/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 (суддя Лапій С.М.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від  14.05.2015 (судді Паріонов А.Б., Грибан І.О., Беспалов О.О.)

у справі № 810/739/15

за позовом ОСОБА_2

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

третя особа: Броварське управління Державної казначейської служби України

про визнання протиправними дій та стягнення надмірно сплачених коштів,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2)  звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області  (далі - відповідач, Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправними дій та стягнення надмірно сплачених коштів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від  14.05.2015, позовну заяву повернуто позивачу. Підставою для повернення позовної заяви слугували положення пункту 4 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України згідно яких позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Такий висновок судом першої інстанції зроблено з тих мотивів, що Договором адвокату ОСОБА_3 (особа, яка підписала позовну заяву)  не надано право підписання позовних заяв та звернення з ними до суду в інтересах ОСОБА_2  

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від  14.05.2015 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач вказує, що ОСОБА_4 за згоди позивача прийняв на себе зобов'язання щодо надання усіх необхідних позивачу юридичних послуг. Стадія підготовки і подання позовної заяви включає в себе і її підписання, і подання позову. Відсутність в договорі прямої вказівки щодо надання представнику права підписання позовної заяви і подання її до суду, не позбавляє права представника на вчинення інших процесуальних дій , за виключенням дій, перерахованих в частині 2 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність надання копії ордеру чи свідоцтва на  право зайняття адвокатською діяльністю, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не встановлено таких вимог.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Так, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги, що достатнім доказом на підтвердження повноважень представника відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є договір про надання правової допомоги. При цьому, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно частин четвертої та п'ятої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

За правилами частини п'ятої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Згідно положень частини першої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

Відповідно до частини третьої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.

Частиною п'ятою статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін.

За правилами частини 1 та 2 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Розпорядження довірителя представникові, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов'язковими для нього. Представник, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, має право повністю або частково відмовитися від адміністративного позову, визнати адміністративний позов, змінити адміністративний позов, досягнути примирення, передати повноваження представника іншій особі (передоручення), оскаржити судове рішення, якщо право на вчинення кожної із цих дій спеціально обумовлене у виданій йому довіреності.

Тобто з аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що представник, через якого у відповідності до частини 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України має право здійснювати свою участь сторона - є самостійним учасником процесу, який по суті наділений такими ж повноваженнями, як і особа, яку він представляє, саме тому довіритель у спеціально виданій йому довіреності визначає для представника обсяг повноважень, які останній має право здійснювати для представництва у будь-якому органі від імені довірителя. До того ж довіритель має право обмежити чи розширити коло повноважень представника та надати йому право на вчинення окремих процесуальних дій, які належать до спеціальних прав сторони.

Тобто єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем є належним чином оформлена від імені довірителя довіреність із спеціальним визначенням кола повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з доданого до позовної заяви договору про надання правової допомоги від 19 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 (Замовник) та адвокатом ОСОБА_4 (Представник), вбачається, що Представник приймає на себе зобов'язання, за письмовим завданням Замовника, надати необхідні останньому юридичні послуги під час підготовки і подання позову, а також під час судового розгляду адміністративної справи за позовом Замовника до Броварської ОДПІ ГУ ФДС у Київській області про визнання дій незаконними та про стягнення надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Представник за цим Договором надає Замовникові юридичні послуги шляхом складання проектів документів, надання письмових або усних консультацій, надання роз'яснень з питань застосування законодавства, надання інформаційно-довідкових послуг з правових питань, представництва інтересів Замовника в судових засіданнях, підготовки проектів документів тощо.

         Пунктом 1.3 Договору визначено права Представника.

Так, для виконання обов'язків за цим Договором адвокат ОСОБА_4 як представник Замовника має право знайомитися з матеріалами справи, одержувати копії рішень, ухвал, подавати докази, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, до початку розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову, укласти мирову угоду, подавати клопотання про вжиття заходів судового контролю за виконанням судового рішення, отримувати виконавчий лист за судовим рішенням, що набрало законної сили.

Аналізуючи вказані положення договору суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, з чим погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції,  що положення пункту 1.3 Договору, якими визначено права представника, не містять права адвоката ОСОБА_3 на підписання позовної заяви,  а право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.

      Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене,  суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій  виконано  всі  вимоги  процесуального  законодавства, всебічно  перевірено  обставини  справи,  вирішено  справу  у  відповідності  до  норм  матеріального  права, постановлено  обґрунтовані  рішення,  в  яких  повно  відображені  обставини,  що  мають  значення  для  справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від  14.05.2015 у справі № 810/739/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді

4
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення