25.08.2014 | Автор:
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Визнання судом відсутності повноважень у членів Вищої ради юстиції Гречківського П. М., Рєзнікова О.Ю., Балаца С. В. (суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Аблов Є. В.)

27 квітня 2014 року проходить позачерговий з’їзд адвокатів України, на якому приймається рішення про призначення членами Вищої ради юстиції Гречківського П. М., Рєзнікова  О. Ю. та Балаца С. В. Суд першої інстанції за результатами розгляду позову народного депутата Богословської  І. Г. ухвалює рішення, яке містить наступні приписи:

  • визнається протиправним та скасовується рішення позачергового з’їзду адвокатів України від 27 квітня 2014 року про призначення на посади членів ВРЮ.
  • визнається відсутність повноважень у членів ВРЮ, які вже склали присягу, Гречківського П. М., Рєзнікова О. Ю., Балаца С. В.

Відповідачами у справі виступають позачерговий з’їзд адвокатів України в особі Ради адвокатів України та призначені з’їздом члени ВРЮ. Суд приходить до висновку, що позивач (народний депутат Богословська І. Г.)  має процесуальну дієздатність звертатися із позовом, вимоги якого задоволені судом.

Суд встановив, що включення питання в порядок денний з’їзду про  призначення членів ВРЮ відбулося 24 квітня 2014 року, тобто за два дні до проведення самого з’їзду,  а не за 20 днів, як передбачає пункт 5 ст. 54 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність.» У з’їзді взяли участь і приймали рішення кооптовані делегати, законодавчо на це не уповноважені, чим був порушений принцип виборності адвокатського самоврядування.

Судом також було встановлено, що рішення з’їзду  про призначення членів ВРЮ не було прийнято більшістю від присутніх на з’їзді делегатів ( більше 114 голосів). При цьому відповідачі вважають себе призначеними на посаду члена ВРЮ, оскільки найбрали найбільшу кількість голосів з числа інших кандидатів.

Водночас, суд не визнав правопорушень в діях голови ВРУ Турчинова О. В. на пленарному засіданні при приведенні членів ВРЮ до присяги, незважаючи на те, що профільний комітет ВРУ було повідомлено листом про наявність цього провадження в Окружному адміністративному суді м. Києва.  

В цілому постанова Окружного адміністративного суду м. Києва містить ще багато інших цікавих моментів.

Враховуйте також : Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2014 року (судді: головуючий - Кучма А.Ю, Аліменко В. О., Бабенко К. А.) поставнова Окружного адміністративного суду м.  Києва від 27 квітня 2014 року залишена без змін та набрала законної сили. (дивиться тут нижче).

Спостерігайте подію: Пристрасті по формуванню нового складу Вищої ради юстиції.

Аналізуйте судовий акт: Визнання судом відсутності повноважень членів Вищої ради юстиції Бойка А. М., Капліної О. В., Физикош Г. В. ( судді Окружного адміністративного суду м. Києва Арсірій Р. О.- головуючий, Келеберда В. І., Огурцов О. П.)
 

 
Державний герб України

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 травня 2014 року                      № 826/6278/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Паньківі В.В.,

за участю сторін:

представника  позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

представника відповідача - ОСОБА_5,

представника відповідача - ОСОБА_6,

представника відповідача - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_8 до позачергового З'їзду адвокатів України в особі Ради адвокатів України, члена Вищої ради юстиції ОСОБА_2, члена Вищої ради юстиції ОСОБА_3, члена Вищої ради юстиції ОСОБА_4, Голови Верховної  Ради України Турчинова О.В. про визнання протиправним та скасування рішення, встановлення відсутності повноважень,-

                                                       В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до позачергового З'їзду адвокатів України в особі Ради адвокатів України, члена Вищої ради юстиції ОСОБА_2, члена Вищої ради юстиції ОСОБА_3, члена Вищої ради юстиції ОСОБА_4, Голови Верховної Ради України Турчинова О.В. про визнання дій протиправними, визнання відсутності повноважень та визнання протиправним та скасування рішення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що оскаржуване рішення та дії щодо його прийняття є протиправними, оскільки відповідачем порушено строки повідомлення про питання, що виносяться на обговорення З'їзду адвокатів України, порушено принцип виборності адвокатського самоврядування, а оскаржуване рішення від 27.04.2014 року про призначення членів Вищої ради юстиції не було прийнято більшість обраних та, зокрема, присутній делегатів З'їзду.

В позовній заяві позивач з урахуванням усіх доповнень до позовних вимог просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Позачергового З'їзду адвокатів України від 27.04.2014 року про призначення на посади членів Вищої ради юстиції адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та суддю Господарського суду м. Києва ОСОБА_16, визнати протиправними дії Голови Верховної Ради України Турчинова О.В. щодо приведення до присяги 16.05.2014 року членів Вищої ради юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, визнати відсутність повноважень члена Вищої ради юстиції у адвоката ОСОБА_2, визнати відсутність повноважень члена Вищої ради юстиції у адвоката ОСОБА_3, визнати відсутність повноважень члена Вищої ради юстиції у судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_16.

В судовому засіданні  представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник позачергового З'їзду адвокатів України в особі Ради адвокатів України в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Про належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи позачергового З'їзду адвокатів України в особі Ради адвокатів України, рішенням №1 від 28.02.2014 року якої скликано позачерговий З'їзд адвокатів України, свідчить лист Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України від 22.05.2014 року №671/0/2-14 (арк. справи 92).  

Крім того, в залі судового засіданні були присутні Голова Ради адвокатів України ОСОБА_11 та секретар Ради адвокатів України ОСОБА_3, однак прийняти участь у розгляді справи як представники відповідача - позачергового З'їзду адвокатів України в особі Ради адвокатів України відмовились.

Відповідач ОСОБА_2 в ході судового засідання заявив клопотання про заміну відповідача позачергового З'їзду адвокатів України в особі Ради адвокатів України на позачерговий З'їзд адвокатів України в особі Ради адвокатів України, який розташований за іншою адресою.

Представник позивача пояснила, що позивач у якості відповідача зазначив позачерговий З'їзд адвокатів України в особі Ради адвокатів України саме ту, яка рішенням №1 від 28.02.2014 року скликала позачерговий З'їзд адвокатів України. Позивач вважає, що відповідачем у справі має бути та є позачерговий З'їзд адвокатів України в особі Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України.

Крім того, представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про зміну адреси позачергового З'їзду адвокатів України в особі Ради адвокатів України у зв'язку з помилковим невірним зазначенням її позивачем у адміністративному позові та доповненнях до адміністративного позову, яке було задоволено судом в судовому засіданні.

Суд, враховуючи те, що представником позивача в позові зазначено позачерговий З'їзд адвокатів України в особі Ради адвокатів України, ухвалив рішення відмовити в задоволенні клопотання про заміну відповідача та вважає, що позивач вірно зазначив відповідача у справі - позачерговий З'їзд адвокатів України в особі Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України, рішенням №1 від 28.02.2014 року якої було скликано позачерговий З'їзд адвокатів України.

Відповідачі - члени Вищої ради юстиції жодних письмових заперечень щодо суті заявлених позовних вимог до суду не надали.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.02.2014 р. на черговому засіданні Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України прийнято рішення №1 про скликання на 26.04.2014 р. позачергового  З'їзду адвокатів України у місті Києві.

Рішенням Ради адвокатів України від 28.02.2014 р. №23 скасовано рішення  Ради адвокатів України №1 від 28.02.2014 р. "Про скликання на 26.04.2014 р. позачергового З'їзду адвокатів України" в частині його проведення у місті Києві, місцем проведення 26.04.2014 року позачергового З'їзду адвокатів України визначено місто Одесу.

Відповідно до рішення №20 від 28.02.2014 року квота представництва делегатів на позачерговий З'їзд адвокатів України, призначений на 26.04.2014 року - один делегат від 100 адвокатів, відомості про яких включені до Єдиного реєстру адвокатів України.

02.04.2014 року на засіданні Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України вирішено питання про затвердження порядку денного позачергового З'їзду адвокатів України з включенням до нього наступних питань: затвердження Регламенту позачергового З'їзду адвокатів України: затвердження кошторису Національної асоціації адвокатів України та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: внесення змін до статутних документів Національної асоціації адвокатів України, положень про Ради адвокатів України, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вищої ревізійної комісії адвокатури, Правил адвокатської етики, прийняття резолюції з питань захисту прав адвокатів.

24.04.2014 року Радою адвокатів України Національної асоціації адвокатів України прийнято рішення про включення до порядку денного позачергового З'їзду адвокатів України питання щодо призначення членів Вищої ради юстиції.

27.04.2014 року позачерговим З'їздом адвокатів України прийнято рішення про обрання на посади членів Вищої ради юстиції адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_16, а 16.05.2014 року останні на засіданні Верховної Ради України були приведені до присяги члена Вищої ради юстиції.

Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало прийняття оскаржуваного рішення позачергового З'їзду адвокатів України від 27.04.2014 року про обрання на посади членів Вищої ради юстиції з порушенням вимог чинного законодавства та приведення обраних осіб до присяги члена Вищої ради юстиції на засіданні Верховної Ради України.

Так, відповідно до ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Згідно ч. 1 ст. 76 Конституції України конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Конституційний суд України у рішенні у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84, 91, 104 Конституції України (щодо повноважності Верховної Ради України) від 17 жовтня 2002 року N 17-рп/2002    зазначив, що положення статті 75 Конституції України у взаємозв'язку з положеннями статей 5, 76, 85 Конституції України треба розуміти так, що Верховна Рада України як орган державної влади є колегіальним органом, який складають чотириста п'ятдесят народних депутатів України.

Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій.

За таких обставин, кожен народний депутат України повинен долучатися до  здійснення  Верховною  Радою  України  її  конституційних  повноважень, відповідно, беручи на себе частину відповідальності за діяльність законодавчого органу влади.

Відповідно до ст.ст. 85, 126 Конституції України Верховна Рада України обирає суддів безстроково, надає згоду на затримання чи арешт судді до винесення обвинувального вироку судом щодо нього та звільняє суддів, обраних безстроково.

Статтею 124 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", статтями 77-80 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначений порядок взаємодії Верховної Ради України з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та Вищою радою юстиції з цих питань.

Водночас, згідно ст.ст. 16, 17 Закону України "Про Вищу раду юстиції" повноважність члена Вищої ради юстиції пов'язана зі складанням присяги, яку член Вищої ради юстиції перед вступом на посаду складає на засіданні Верховної Ради України.

Позивач є народним депутатом України, обраним по загальнодержавному багатомандатному виборчому округу від політичної партії "Партія регіонів" (дата набуття депутатських повноважень 12.12.2012 року). Станом на момент звернення до суду позивач не входить до складу будь-якої фракції.

З урахуванням наведеного, позивач вважає, що своїм протиправним рішенням від 27.04.2014 року позачерговий З'їзд адвокатів України в особі Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України грубо порушив норми чинного законодавства, ввів в оману найвищий законодавчий орган держави, чим безпосередньо порушив права позивача як народного депутата України, який в межах конституційно визначеного статусу спільною діяльністю з іншими народними депутатами реалізує повноваження Верховної Ради України, що і зумовило звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з приписами частини 1 статті 55 Конституції України, пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України No 9 - зп від 25 грудня 1997 року (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини розкриває зміст принципу верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Однією з вимог принципу верховенства права є захист від свавілля, і це означає, що втручання у права людини повинно підлягати ефективному контролю. Щонайменше це має бути судовий контроль, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури (п. 55 Рішення від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини"). У зв'язку із судовим контролем важливою є вимога про доступ до суду. Серед іншого, вона означає, що з юрисдикції судів не можна вилучати будь-які позови, так само не можна надавати певним категоріям осіб імунітети від судових позовів (п. 65 Рішення від 21 вересня 1994 року у справі "Фаєд проти Сполученого Королівства").

Крім іншого, у справі "Олссон проти Швеції" зазначається, що для забезпечення відповідності принципу верховенства права необхідне існування у внутрішньому праві відповідних заходів захисту проти довільного втручання публічної влади у здійснення права" ( пункт 61 Рішення від 24.03.1988 року у справі "Олссон проти Швеції").

Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18 липня 2006 року), - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен з таких аргументів заявника.

Згідно положень вищевказаної практики Європейського Суду з прав людини, суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, звертає увагу на наступне.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 131 Конституції України встановлено, що Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з'їзд адвокатів України.

Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Згідно з частинами 1, 2, 5, 6 ст. 55 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у період між з'їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України.

Відповідно до частин 1-6, 8 статті 54 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", вищим органом адвокатського самоврядування України є з'їзд адвокатів України.

До складу з'їзду адвокатів України входять делегати, які обираються конференціями адвокатів регіонів шляхом голосування відносною більшістю голосів делегатів, які беруть участь у конференції.

Квота представництва, порядок висування та обрання делегатів з'їзду адвокатів України, порядок проведення з'їзду адвокатів України встановлюються Радою адвокатів України.

З'їзд адвокатів України скликається Радою адвокатів України не рідше одного разу на три роки. З'їзд адвокатів України скликається у 60-тиденний строк за ініціативою Ради адвокатів України або на вимогу не менш як однієї десятої від загальної кількості адвокатів, включених до Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ), або не менш як однієї третини рад адвокатів регіонів.

У разі якщо Рада адвокатів України не скликає з'їзд адвокатів України протягом 60 днів з дня надходження пропозиції про скликання з'їзду, адвокати або представники рад адвокатів регіонів, які підписали таку пропозицію, приймають рішення про утворення організаційного бюро зі скликання з'їзду адвокатів України. Організаційне бюро має право скликати та забезпечувати проведення з'їзду адвокатів України, визначати особу, яка головує на засіданні з'їзду.

Про день, час і місце початку роботи з'їзду адвокатів України та питання, що вносяться на його обговорення, адвокати повідомляються не пізніш як за 20 днів до дня початку роботи з'їзду.

З'їзд адвокатів України є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини обраних делегатів, які представляють більшість конференцій адвокатів регіонів.

Рішення з'їзду адвокатів України приймаються шляхом голосування більшістю голосів делегатів, що беруть участь у з'їзді.

Згідно зі статті 57 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення з'їзду адвокатів України та РАУ є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.

Рішення конференцій та рад адвокатів регіонів є обов'язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні та відомості про яких включено до ЄРАУ.

Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, рішеннями Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України від 28.02.2014 року №1 та №23 було вирішено скликати позачерговий З'їзд адвокатів України у м. Одесі на 26.04.2014 року, а відтак Радою адвокатів України в межах повноважень, передбачених ст. 55 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" було забезпечено проведення позачергового З'їзду адвокатів України саме в цей день, що дає суду підстави вважати, що позачерговий З'їзд адвокатів України мав законодавчо визначені повноваження на функціонування та прийняття рішень лише 26.04.2014 року, тобто на дату його скликання.

Суд також звертає увагу, що Радою адвокатів України не приймалось рішення щодо продовження діяльності позачергового З'їзду адвокатів України на 27.04.2014 року.

Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку обрання делегатів З'їзду адвокатів України, затвердженого рішенням оргкомітету - Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України при Кабінеті Міністрів України від 21 липня 2006 р. N IV/22-4.1, З'їзд адвокатів України є найвищою формою адвокатського самоврядування адвокатів України. Його проведення і участь у роботі З'їзду є відповідальним дорученням адвокатів. Обрання делегатів З'їзду має відбуватися на демократичних засадах з урахуванням традицій адвокатури України, дотриманням норм представницької культури і самоврядності адвокатів.

Делегата З'їзду обирають на загальних зборах адвокатів у явочному порядку АР Крим, усіх областей України, міст Києва і Севастополя. Набуття статусу делегата З'їзду окрім як через вибори на зборах адвокатів вказаних регіонів не допускається.

Водночас, як вбачається з рішення Ради адвокатів України від 28.02.2014 року №20, останнім було встановлено, що члени Ради адвокатів України, члени Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та члени Вищої ревізійної комісії адвокатури  беруть участь у роботі позачергового З'їзду адвокатів України з правом голосу щодо питань порядку денного (кооптуються).

Зважаючи на наведене, при проведенні позачергового З'їзду адвокатів України було порушено порядок його проведення в частині участі у ньому осіб (кооптованих членів), законодавчо на це не уповноважених.

Суд зазначає, що порядок денний даного позачергового З'їзду адвокатів України затверджений рішенням від 02.04.2014 року, однак рішення про включення до порядку денного питання щодо призначення членів Вищої ради юстиції було прийнято Радою адвокатів України 24.04.2014 року, в той час як позачерговий З'їзд адвокатів України був призначений рішенням Ради адвокатів України від 28.02.2014 року на 26.04.2014 року, що свідчить про порушення відповідачем вимог ч. 5 ст. 54 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" в частині своєчасності повідомлення адвокатів щодо питань, що вносяться на обговорення з'їзду адвокатів України, а саме - не пізніш як за двадцять днів до дня початку роботи з'їзду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Крім того, згідно ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2014 року про відкриття провадження у справі у позачергового З'їзду адвокатів України в особі Ради адвокатів України витребувано належним чином завірені копії документів, які до суду надані не були.

Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Крім того, статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Позачерговим З'їздом адвокатів України в особі Ради адвокатів України, як суб'єктом владних повноважень, вимог ухвали суду щодо надання доказів у справі не виконано, не зазначено причин, через які ці докази не можуть бути надані, та не повідомлено суд, де вони знаходяться чи можуть знаходитися, як того вимагає ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з вищенаведеного, зважаючи, що рішення про включення питання до порядку денного позачергового З'їзду адвокатів України щодо призначення членів Вищої ради юстиції Радою адвокатів України від 24.04.2014 року прийняте з істотним порушенням терміну повідомлення адвокатів про питання, які виносяться на обговорення З'їзду адвокатів України, при проведенні позачергового З'їзду адвокатів України був порушений принцип виборності адвокатського самоврядування, оскільки у позачерговому З'їзді адвокатів України брали участь особи (кооптовані делегати), законодавчо на це не уповноважені, рішення за наслідками проведення позачергового З'їзду адвокатів України прийняте не у день проведення такого з'їзду та за відсутності більшості голосів обраних та, зокрема, присутніх делегатів позачергового З'їзду адвокатів України, що свідчить про порушення позачерговим З'їздом адвокатів України в особі Ради адвокатів України законодавчо встановленої процедури прийняття рішення про призначення на посади членів Вищої ради юстиції та наявність у суду підстав для визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до ч. 6 статті 54 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з'їзд адвокатів України є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини обраних делегатів, які представляють більшість конференцій адвокатів регіонів.

Згідно ч. 8 ст. 54 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення з'їзду адвокатів України приймаються шляхом голосування більшістю голосів делегатів, що беруть участь у з'їзді.  

Суд зазначає, що під час з'їзду мандатною комісією З'їзду адвокатів України була зроблена доповідь про видачу 252 мандатів, з них - 24 видані кооптованим делегатам.

За таких обставин, виходячи з положень статей 10, 11 Закону України "Про Вищу раду юстиції" на посаду члена Вищої ради юстиції може бути призначений кандидат, який отримав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду, тобто в даному випадку більше 114 голосів.

Водночас, за результатами голосування щодо обрання членів Вищої ради юстиції встановлено, що з числа адвокатів ОСОБА_2 отримав 91 голос, ОСОБА_3 - 90 голосів, з числа суддів - суддя Господарського суду міста Києва ОСОБА_16 отримав 95 голосів, що свідчить про відсутність необхідної кількості голосів, за якої дані кандидати могли б вважатись обраними.

Відповідно до ч. 3 статті 10 Закону України "Про Вищу раду юстиції" за результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення про призначення членів Вищої ради юстиції.

Під час розгляду даної справи, суд прийшов до висновку щодо протиправності рішення про призначення членів Вищої ради юстиції, прийнятого за наслідками голосування на позачерговому З'їзді адвокатів України 27.04.2014 року.

За змістом статей 16, 17 Закону України "Про Вищу раду юстиції" набуття повноважень члена Вищої ради юстиції пов'язане із складанням ним присяги на засіданні Верховної Ради України.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2014 року на 41 засіданні Верховної Ради України 7-го скликання ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 склали присягу члена Вищої ради юстиції.

Підстави припинення повноважень члена Вищої ради юстиції визначені статтею 18 Закону України "Про Вищу раду юстиції". Вказана стаття не передбачає можливість припинення повноважень члена Вищої ради юстиції на підставі скасування судом рішення відповідного органу про призначення особи членом Вищої ради юстиції.

За таких обставин, суд вважає, що належним способом захисту прав та інтересів позивача є визнання відсутності повноважень членів Вищої ради юстиції, обраних позачерговим З'їздом адвокатів України 27.04.2014 року.

Враховуючи наведене, зважаючи, що Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність, та з огляду на те, що з метою забезпечення правових засад здійснення її діяльності та виконання законодавчо визначених функцій, неприпустимим є порушення процедури обрання та призначення її членів, а також приведення до присяги осіб, які не можуть вважатись обраними з урахуванням відсутності необхідної кількості голосів, суд приходить до висновку про відсутність у ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повноважень члена Вищої ради юстиції.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Голови Верховної Ради України Турчинова О.В. щодо приведення до присяги 16.05.2014 року членів Вищої ради юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Порядок роботи Верховної Ради України, її органів та посадових осіб, засади формування, організації діяльності та припинення діяльності депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді встановлюються Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України та    законами України "Про комітети Верховної Ради України", "Про статус народного депутата України", про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України.

Регламент Верховної Ради України, затверджений Законом України від 10 лютого 2010 року N 1861-VI (далі - Регламент) встановлює порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради, її засідань, формування державних органів, визначає законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядок здійснення контрольних функцій Верховної Ради.      

Повноваження Голови Верховної Ради України визначає стаття 88 Конституції України, згідно якої він веде засідання Верховної Ради України; організовує роботу Верховної Ради України, координує діяльність її органів; підписує акти, прийняті Верховною Радою України; представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав; організовує роботу апарату Верховної Ради України.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Регламенту пленарні засідання Верховної Ради відкриває, веде і закриває Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України, крім випадків, передбачених цим Регламентом.  

Стаття 27 Регламенту визначає обов'язки головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради.

Так, головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради, зокрема, дотримується норм Конституції України та цього Регламенту і вживає заходів щодо їх дотримання всіма присутніми на пленарному засіданні; організовує розгляд питань відповідно до норм цього Регламенту; оголошує результати голосування та про прийняте рішення.

Згідно ч.1 ст. 217 Регламенту Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, члени Вищої ради юстиції, судді Конституційного Суду України, члени Центральної виборчої комісії складають присягу перед Верховною Радою у строки і за текстом, що визначені відповідно законами України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про Вищу раду юстиції", "Про Конституційний Суд України", "Про Центральну виборчу комісію". Складення присяги здійснюється зазначеними особами особисто на пленарному засіданні Верховної Ради.

Частиною 2 ст. 217 Регламенту визначено, що питання про складення присяги особами, зазначеними у частині першій цієї статті, включається до порядку денного сесії Верховної Ради без прийняття Верховною Радою відповідного рішення. Комітет, до предмета відання якого належить питання складання присяги членами Вищої ради юстиції, подає до Верховної Ради пропозицію про дату, час та процедуру складення присяги відповідною особою. Така пропозиція має бути внесена протягом тижня з дня надходження до цього комітету матеріалів стосовно призначеної особи.

Відповідно до частини 7 статті 217 Регламенту у разі якщо на момент складення присяги відповідною особою від неї надійде заява про відмову від складення присяги або виникнуть інші передбачені законом підстави, що унеможливлюють її вступ на відповідну посаду, комітет, до предмета відання якого належить це питання, подає на розгляд Верховної Ради відповідну пропозицію.

Позивачем зазначено, що листом від 13.05.2014 вих.2060-05/14 (вх. №92897 від 14.05.2014 року) було повідомлено профільний Комітет Верховної Ради України про наявність у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративної справи №826/6278/14 за позовом ОСОБА_8 до позачергового З'їзду адвокатів України в особі Ради адвокатів України, члена Вищої ради юстиції ОСОБА_2, члена Вищої ради юстиції ОСОБА_3, члена Вищої ради юстиції ОСОБА_4, Голови Верховної  Ради України Турчинова О.В. про визнання протиправним та скасування рішення З'їзду адвокатів України від 27.04.2014 року про призначення на посаду членів Вищої ради юстиції адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, судді Господарського суду м. Києва ОСОБА_16 з проханням не вчиняти дій щодо приведення зазначених осіб до присяги до розгляду справи по суті.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 29 Регламенту Верховної Ради України у разі порушення головуючим на пленарному засіданні вимог цього Регламенту народний депутат має право невідкладно або після закінчення розгляду питання порядку денного пленарного засідання Верховної Ради звернутися до головуючого на пленарному засіданні із зауваженням про допущені ним порушення для негайного їх усунення. У разі грубого або систематичного порушення цього Регламенту головуючим на пленарному засіданні, за письмовою пропозицією, внесеною на пленарному засіданні не менш як двома депутатськими фракціями, або не менш як однією третиною народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради шляхом зібрання їх підписів, або комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, після скороченого обговорення Верховна Рада може прийняти рішення про відсторонення головуючого на пленарному засіданні від ведення пленарних засідань на строк до двох пленарних днів більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, про що робиться запис у протоколі пленарного засідання Верховної Ради. На цей час за ним зберігаються виплати, пов'язані з виконанням депутатських повноважень та посадових обов'язків. Внесення на розгляд сесії Верховної Ради пропозиції про відсторонення головуючого на пленарному засіданні від ведення пленарного засідання передбачає усунення його від головування на весь час її розгляду. Обговорення та голосування пропозиції про відсторонення головуючого на пленарному засіданні від ведення пленарного засідання проводяться відразу після її внесення. У разі відсторонення головуючого на пленарному засіданні від ведення пленарних засідань три і більше разів протягом однієї чергової сесії Верховної Ради, за висновком комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, Верховна Рада може розглянути питання про відкликання його з посади відповідно Голови Верховної Ради України, Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України.

Таким чином, суд звертає увагу, що Регламентом Верховної Ради України встановлено відповідальність головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Водночас, позивач не надала суду доказів щодо протиправності дій саме головуючого на пленарному засіданні.

При вирішенні спору суд також враховує висновки Веніціанської Комісії Ради Європи щодо Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження", Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 09 січня 2013 року по справі Oleksandr Volkov v. Ukraine, згідно яких положення цього закону хоч начебто і забезпечують представництво у Вищий раді юстиції більшості суддів, та жодним чином не наближають України до виконання міжнародних стандартів у цій сфері, зокрема Європейської хартії про закон "Про статус суддів", яка передбачає, що не менше половини складу такого органу мають становити судді, обрані суддями. Отже, склад ВРЮ не відповідає європейським стандартам, оскільки з 20 членів ВРЮ лише 3 є суддями, які обираються самими суддями, а тому має бути зміненим, що вимагає конституційних змін. Крім того зауважено, що у неконституційний спосіб значно розширено повноваження цього органу.

Згідно звіту Томаса Хаммаберга, Комісара з прав людини Ради Європи, за підсумками візитів до України 19-26 листопада 2011 року, 23 лютого 2012 року українська влада повинна розглядати і належним чином реагувати на будь-які заяви про втручання в роботу судових органів. Представникам інших гілок влади слід утримуватися від будь-яких дій чи заяв, які можуть бути сприйняті як інструмент здійснення тиску на діяльність судових органів чи викликати сумніви щодо їх здатності виконувати свої обов'язки ефективно. Судді не повинні мати підстав боятися звільнення чи дисциплінарного провадження у зв'язку із прийнятими ними судовими рішеннями. Окрім того, необхідно використати можливості нинішньої реформи для потужного зміцнення незалежності судової влади від виконавчої…"

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статями 14, 69, 70, 71, 158 - 163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення позачергового З'їзду адвокатів України від 27 квітня 2014 року про призначення на посади членів Вищої ради юстиції адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та суддю Господарського суду міста Києва ОСОБА_16

Визнати відсутність повноважень члена Вищої ради юстиції у адвоката ОСОБА_2.

Визнати відсутність повноважень члена Вищої ради юстиції у адвоката ОСОБА_3.

Визнати відсутність повноважень члена Вищої ради юстиції у судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_16.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

 

Суддя                                                                                                          Є.В. Аблов

 

Державний герб України

 

                                                                          КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   826/6278/14                     Головуючий у 1-й інстанції:   Аблов Є.В.,                                                       

Суддя-доповідач:  Кучма А.Ю.

 

 

У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

06 вересня 2014 року                                                                                                                                                                              м. Київ

 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                   Головуючого судді:                       Кучми А.Ю.

                                         суддів:                       Аліменка В.О., Бабенка К.А.,

                            при секретарі:                         Козловій І.І.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги членів Вищої ради юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Ради адвокатів України в особі Голови Ради адвокатів України ОСОБА_6, ОСОБА_7, осіб, які приєднались до апеляційних скарг ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2014 року та за апеляційною скаргою ОСОБА_15 на окрему ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_16 до Позачергового З'їзду адвокатів України в особі Ради адвокатів України, членів Вищої ради юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Голови Верховної Ради України ОСОБА_17, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_18 про визнання протиправним та скасування рішення, встановлення відсутності повноважень,-

 

                                            В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2014 адміністративний позов ОСОБА_16 до позачергового З'їзду адвокатів України в особі Ради адвокатів України, членів Вищої ради юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Голови Верховної Ради України ОСОБА_17 про визнання протиправним та скасування рішення, встановлення відсутності повноважень задоволено частково, а саме:

визнано протиправним та скасовано рішення позачергового З'їзду адвокатів України від 27.04.2014 про призначення на посади членів Вищої ради юстиції адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_4;

визнано відсутність повноважень членів Вищої ради юстиції у адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_4;

в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Крім того, окремою ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2014 постановленою у вищезазначеній справі суд звернувся до Кабінету Міністрів України, Генерального прокурора України, міністерства внутрішніх справ України щодо вжиття заходів по усуненню причин та умов, що сприяли порушенню закону та вирішення питання про притягнення до відповідальності винних посадових осіб Міністерства внутрішніх справ та його структурних підрозділів.

Не погоджуючись з окремою ухвалою, апеляційну скаргу на неї було подано ОСОБА_15, який посилаючись на те, що ухвала стосується його прав, свобод та інтересів, просив скасувати її як незаконну, постановлену з порушенням норм процесуального права.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції апеляційні скарги на неї подали Рада адвокатів України в особі Голови Ради адвокатів України ОСОБА_6, члени Вищої ради юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, а також громадянин ОСОБА_7, в яких просять оскаржуване судове рішення скасувати  повністю (апелянти Рада адвокатів України, член Вищої ради юстиції ОСОБА_2, громадянин ОСОБА_7 ) скасувати в частині задоволених позовних вимог (апелянти члени Вищої ради юстиції ОСОБА_3, ОСОБА_4)  та прийняти нову постанову про відмову у позові (апелянти Рада адвокатів України,  громадянин ОСОБА_7), відмову в частині задоволених позовних вимог (апелянт - член Вищої ради юстиції ОСОБА_3), відмову в позові до позачергового З'їзду адвокатів України в особі Ради адвокатів України та закриття провадження у справі в частині вимог членів Вищої ради юстиції та голови Верховної Ради України (апелянт - член Вищої ради юстиції ОСОБА_4), закриття провадження у справі (апелянт - член Вищої ради юстиції ОСОБА_2).

Крім того, заяви про приєднання до апеляційної скарги члена Вищої ради юстиції ОСОБА_3 було подано адвокатами ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_20; про приєднання до апеляційної скарги члена Вищої ради юстиції ОСОБА_4 - адвокатами ОСОБА_10 та ОСОБА_12; про приєднання до апеляційної скарги члена Вищої ради юстиції ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_21; про приєднання до апеляційної скарги Ради адвокатів України в особі Голови Ради адвокатів України ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_13.

Судом апеляційної інстанції також було задоволено клопотання адвоката ОСОБА_18 про її вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про що постановлено ухвалу від 28.08.2014.  

Як вбачається з доводів, наведених в апеляційних скаргах, незаконність  рішення суду першої інстанції, прийнятого по суті справи, полягає в тому що воно ухвалене всупереч нормам матеріального права, а також з грубим порушенням норм процесуального права.

Зокрема, узагальнені доводи апелянтів вказують на наступні порушення, допущені Окружним адміністративним судом м. Києва:

-   позов задоволено за зверненням неналежного позивача, оскільки рішення позачергового З'їзду адвокатів України від 27.04.2014, якими членами Вищої ради юстиції було обрано адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та суддю Господарського суду м. Києва ОСОБА_4 не порушують права, свободи та інтереси ОСОБА_16 ані як громадянки України ані як народного депутата України;  

- справу розглянуто та задоволено позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення позачергового З'їзду адвокатів України від 27.04.2014 до неналежного відповідача, яким має бути позачерговий З'їзд адвокатів України в особі головуючого на з'їзді ОСОБА_22 Крім того, суд першої інстанції не залучив до справи належного позивача - Раду адвокатів України як орган адвокатського самоврядування, тоді як позов було заявлено  до громадської організації «Рада адвокатів України», що розміщена за адресою вказаній у позові: м. Київ, вул. Білоруська, 30.

- члени Вищої ради юстиції - адвокати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та суддя Господарського суду  м. Києва ОСОБА_4 не є суб'єктами владних повноважень, а отже не можуть бути відповідачами у справі стосовно  вимог про відсутність повноважень членів Вищої ради юстиції;

- постанова прийнята судом на підставі неналежних доказів - суд не мав у розпорядженні та не досліджував оригінал (копію) оскаржуваного позивачем рішення позачергового З'їзду адвокатів України від 27.2014;

- зазначені в оскаржуваній постанові висновки суду щодо порушень при організації та проведенні позачергового З'їзду адвокатів України (внесення змін до порядку денного з'їзду, продовження роботи з'їзду, участь у роботі з'їзду кооптованих членів) є помилковими, оскільки не ґрунтуються на нормах права та не впливають на правомірність та законність прийнятих на такому з'їзді рішень;

- судом неправильно застосовано правову норму частини 2 ст. 10 Закону України «Про Вищу раду юстиції», якою встановлено порядок голосування за кандидатів у члени Вищої ради юстиції, у зв'язку з чим суд дійшов хибних висновків, що кандидати ОСОБА_2,   ОСОБА_3,  ОСОБА_4 не набрали необхідної кількості голосів делегатів позачергового З'їзду адвокатів України від 27.04.2014.

Позивач надав до Київського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційні скарги, в яких обґрунтовує правомірність постанови суду першої інстанції та просить залишити її без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

В судовому засіданні сторонами та їх представниками, іншими учасниками процесу було підтримано позицію, викладену в наданих ними в апеляційних скаргах, запереченнях, письмових поясненнях, тощо.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, виступи та пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга на окрему ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2014 підлягає задоволенню, а апеляційні скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва  підлягають  залишенню без задоволення з огляду на наступне.  

Як вбачається з описової частини окремої ухвали підставою для її прийняття була бездіяльність співробітників судової міліції «Грифон» ГУ МВС України в м. Києві, які 23.05.2014 всупереч вимогам Закону України «Про міліцію» допустили скоєння злочинів на території та в приміщенні Окружного адміністративного суду м. Києва, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8.

Зокрема, під час розгляду вищезазначеної адміністративної справи групою невстановлених осіб в кількості 50 чоловік вчинялися дії, спрямовані на зрив судового засідання шляхом скандування вигуків, створення шуму з використанням сирен та ударів по залізним щитам. Також вказаними особами було пошкоджено майно суду шляхом підпалу автомобільних шин в залі судового засідання №36 та поставлено під загрозу життя судді, співробітників апарату суду та учасників судового процесу.

Водночас, співробітники судової міліції «Грифон» ГУ МВС України в м. Києві, які в цей час знаходилися в приміщенні суду та на яких покладено завдання здійснювати нагляд та контроль за дотриманням порядку, запобігання та припинення правопорушень, жодним чином не перешкоджали протиправним діям невстановлених осіб.

Більше того, як зазначено в тексті оскаржуваної ухвали, вказані співробітники повідомили головуючого суддю ОСОБА_37 що група невстановлених осіб виконує завдання щодо зриву судового процесу за вказівкою народного депутата ОСОБА_15 та за погодженням з в.о. Глави Адміністрації Президента України ОСОБА_24

Крім того, згідно тексту оскаржуваної ухвали, ці ж неназвані в ухвалі працівники міліції пояснили головуючому у справі, що такі дії ОСОБА_15 та ОСОБА_24 вчиняють для незаконного формування складу Вищої ради юстиції, обрання її головою ОСОБА_15 та подальшого впливу політичної партії «Батьківщина» на суддів при винесенні ними рішень під час проведення позачергових виборів по обранню депутатів до Верховної Ради VIII скликання.

Як вбачається з тексту оскаржуваної окремої ухвали, вказані працівники міліції скаржилися головуючому у справі, що вони не можуть припинити та перешкодити злочинним діям невстановлених осіб у зв'язку з тим, що Міністр внутрішніх справ України та їх безпосереднє керівництво діє в інтересах політичної партії «Батьківщина».

Виходячи з вищевикладених обставин суд першої інстанції керуючись вимогами ст. 166 КАС України постановив окрему ухвалу, яку направив відповідним суб'єктам владних повноважень щодо вчинення тиску на суд та умисної бездіяльності співробітників СПСМ «Грифон».

Натомість, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що окрема ухвала підлягає скасуванню, оскільки її постановлення відбулося за відсутності належних підстав, а також із неправильним тлумаченням судом першої інстанції  імперативних вимог ст. 166 КАС України.

Так відповідно до вимог вказаної статті суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Наведена норма Кодексу стосується порушення закону, яке було встановлено судом в ході розгляду справи та безпосередньо пов'язане з правовідносинами, які спричинили спір та обставинами, які підлягають встановленню та доведенню в зазначеному судовому процесі.

Натомість, як вбачається з обставин наведених в ухвалі судом першої інстанції, порушення закону вчинене невстановленими особами та співробітниками судової міліції «Грифон» хоча і було спричинено розглядом судом справи за адміністративним позовом ОСОБА_16, однак жодним чином не пов'язано ні з предметом ні з підставами позову, ні з обставинами, які були встановлені, або підлягали встановленню судом в межах цієї справи.

Водночас, розділом VI Кодексу адміністративного судочинства України встановлені заходи процесуального примусу, а також підстави і порядок їх застосування, які застосовуються судом до осіб, які порушують встановлені у суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства.

Крім того суд (суддя) не позбавлений можливості звернутися до відповідних компетентних органів із заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення, а також з вимогою вчинення дій щодо його припинення відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України,  що власне і було зроблено суддею ОСОБА_37 шляхом направлення засобами факсимільного зв'язку листа начальнику ГУ МВС України м. Києва ОСОБА_25 щодо необхідності посилення охорони суду та забезпечення можливості здійснення правосуддя.

Таким чином враховуючи відсутність підстав для постановлення такого процесуального документа як окрема ухвала, а також наявність передбачених законом інших процесуальних механізмів впливу на осіб, що порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню судочинства,  оскаржувана окрема ухвала підлягає скасуванню.

Здійснивши перевірку доводів та обґрунтувань апеляційних скарг на оскаржувану постанову Окружного адміністративного суду м. Києва, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини, які спричинили спір між сторонами та стали підставою для звернення до суду з адміністративним позовом.

Так, 28.02.2014 на черговому засіданні Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України прийнято рішення № 1 про скликання на 26.04.2014 позачергового     З'їзду адвокатів України у місті Києві.

Відповідно до рішення № 20 від 28.02.2014 квота представництва делегатів на позачерговий З'їзд адвокатів України, призначений на 26.04.2014 - один делегат від 100 адвокатів, відомості про яких включені до Єдиного реєстру адвокатів України. Крім цього вказаним Рішенням встановлено що члени Ради адвокатів України, члени Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та члени Вищої ревізійної комісії адвокатури беруть участь у роботі позачергового з'їзду адвокатів України з правом голосу щодо питань порядку денного (кооптуються).

Рішенням Ради адвокатів України від 28.02.2014 № 23 скасовано рішення     Ради адвокатів України № 1 від 28.02.2014 «Про скликання на 26.04.2014 р. позачергового З'їзду адвокатів України» в частині його проведення у місті Києві, місцем проведення 26.04.2014 позачергового З'їзду адвокатів України визначено місто Одесу.

02.04.2014 на засіданні Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України вирішено питання про затвердження порядку денного позачергового З'їзду адвокатів України з включенням до нього наступних питань: затвердження Регламенту позачергового З'їзду адвокатів України, затвердження кошторису Національної асоціації адвокатів України та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, внесення змін до статутних документів Національної асоціації адвокатів України, положень про Ради адвокатів України, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вищої ревізійної комісії адвокатури, Правил адвокатської етики, прийняття резолюції з питань захисту прав адвокатів.

24.04.2014 Радою адвокатів України Національної асоціації адвокатів України прийнято рішення про включення до порядку денного позачергового З'їзду адвокатів України питання щодо призначення членів Вищої ради юстиції.

26.04.2014 позачерговий З'їзд адвокатів України розпочав свою роботу, а 27.04.2014 прийняв серед інших і рішення про обрання на посади членів Вищої ради юстиції адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_4             16.05.2014 на засіданні Верховної Ради України вказані особи були приведені до присяги члена Вищої ради юстиції.

Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало прийняття оскаржуваного рішення позачерговим з'їздом адвокатів України від про обрання на посади членів Вищої ради юстиції з порушенням вимог чинного законодавства та приведення обраних осіб до присяги члена Вищої ради юстиції на засіданні Верховної Ради України.

12.05.2014 позивач звернулась з адміністративним позовом до позачергового З'їзду адвокатів України в особі Ради адвокатів України (адреса відповідача зазначена у позові -04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30) в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення позачергового З'їзду адвокатів України від 27.04.2014 про призначення на посади членів Вищої ради юстиції адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_4;

13.05.2014 Окружним адміністративним судом м. Києва винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено судове засідання на 27.05.2014.

19.05.2014 позивачем подано заяву про доповнення позовних вимог в якій прохальна частина позову доповнена наступними вимогами:

- визнати протиправними дії Голови Верховної ради України ОСОБА_17 щодо приведення до присяги 16.05.2014р. членів Вищої ради юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4;

- визнати відсутність повноважень члена Вищої ради юстиції у адвоката ОСОБА_2;

- визнати відсутність повноважень члена Вищої ради юстиції у адвоката ОСОБА_3;

- визнати відсутність повноважень члена Вищої ради юстиції у судді Господарського суду м. Києва ОСОБА_4.

Одночасно із заявою про доповнення позовних вимог позивачем було подано клопотання про залучення співвідповідачами у справі Голови Верховної Ради України ОСОБА_17, членів Вищою ради юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Крім того, 20.05.2014 представником позивача через канцелярію суду було подано клопотання про прискорення розгляду справи, таке ж клопотання було подано 21.05.2014. Як вбачається з матеріалів справи, а саме направлених на адресу сторін телефонограм та повісток про виклик до суду від 20 та 21 травня про призначення судового засідання на 22.05.2014р. (т. 1 а.с. 42-49), вищезазначене клопотання позивача судом було задоволено. Між тим ухвала про задоволення клопотання позивача про невідкладний розгляд справи та призначення судового засідання на 23.05.2014 була винесена судом лише під час судового засідання 22.05.2014 (т. 1 а.с. 81-82). Цього ж дня суд протокольною ухвалою залучив співвідповідачами у справі Голову Верховної Ради України ОСОБА_17, членів Вищою ради юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 При цьому у вищезазначених повістках та телефонограмах від 20 та 21 травня вказані особи викликалися до суду вже у процесуальному статусі відповідачів.

Отже, визначення процесуального статусу Голови Верховної Ради України ОСОБА_17, членів Вищою ради юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 як відповідачів відбулось ще до їх залучення в цьому статусі протокольною ухвалою суду, що свідчить про невизначеність позиції суду першої інстанції щодо порядку залучення до справи інших відповідачів.

В судовому засіданні 23.05.2014 було розпочато розгляд справи та прийнято оскаржувані постанову та ухвалу.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила порушення судом першої інстанції низки норм процесуального права, які вже були наведені, а також будуть описані нижче, однак вважає що вказані порушення не призвели до неправильного вирішення справи та не можуть бути підставою для скасування судового рішення.  

Отже, як вбачається з оскаржуваної постанови, задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив в т.ч. з наступних обставин: внесення питання про обрання членів Вищої ради юстиції позачерговим з'їздом адвокатів за два дні до проведення з'їзду, тобто з порушенням строків, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; участь у голосуванні кооптованих делегатів, що суперечить вимогам цього ж Закону; встановлення результатів голосування за кандидатів у члени Вищої ради юстиції відбулося з порушенням вимог ст.ст. 10-11 Закону України «Про Вищу раду юстиції»; відсутність в Законі «Про Вищу раду юстиції» такої підстави припинення повноважень членів Вищої ради юстиції як скасування судом рішення відповідного органу про призначення особи членом Вищої ради юстиції.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду вважає, що вищенаведені обставини, крім участі в голосуванні кооптованих членів, яка на думку апеляційного суду є недоведеною, вказують на суттєві порушення допущені при організації та проведенні позачергового з'їзду адвокатів, у зв'язку з чим рішення прийняте на цьому з'їзді щодо призначення членів Вищої ради юстиції є протиправним та підлягає скасуванню та, як наслідок, встановлення судом відсутності повноважень в обраних членів Вищої ради юстиції. Таких висновків колегія суддів дійшла виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 131 Конституції України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.

Згідно вимог ст.ст. 54, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» найвищою формою адвокатського самоврядування є з'їзд адвокатів України. У період між з'їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України.

З наведених норм Конституції та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається правильність визначення відповідача у справі за основною позовною вимогою - визнання протиправним та скасування рішення позачергового З'їзду адвокатів України від 27.04.2014 про призначення на посади членів Вищої ради юстиції адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та суддю Господарського суду міста Києва ОСОБА_4,

Колегія суддів звертає увагу, що зазначення  позивачем іншої адреси Ради адвокатів України за якою, як в подальшому було встановлено, розміщена не Рада адвокатів України Національної асоціації адвокатів України, а громадська організація, що також має назву «Рада адвокатів України» не свідчить про неправильне визначення відповідача у справі, а лише вказує на помилкове зазначення адреси останнього. Враховуючи викладене колегія суддів не вбачає порушень процесуального закону в діях суду першої інстанції, який задовольнив клопотання представника позивача та допустив виправлення адреси відповідача у позові, оскільки зі змісту позовної заяви вбачається що вимоги стосуються саме позачергового З'їзду адвокатів України в особі Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України, а волевиявлення позивача спрямоване саме на визнання протиправним та скасування рішення цього з'їзду.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що Голова Ради адвокатів України ОСОБА_6 була присутня в судовому засіданні 23.05.2014 у судді першої інстанції, подала апеляційну скаргу на постанову у справі, користувалася всіма наданими КАС України відповідачу правами при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, а отже вчинення Окружним адміністративним судом м. Києва дій, які не передбачені КАСУ (заміна адреси відповідача) не призвели до порушення прав Ради адвокатів України як органу адвокатського самоврядування.

Також суд апеляційної інстанції вважає необхідним відзначити, що функція покладена на з'їзд адвокатів щодо призначення членів Вищої ради юстиції є публічно-правовою, а отже справи пов'язані з виконанням цих функцій, належить вирішувати за правилами адміністративного судочинства. Наведене спростовує доводи апелянтів щодо непідсудності справи адміністративному суду та необхідності закриття провадження у справі.

Київський апеляційний адміністративний суд також вважає, що рішення про призначення членів Вищої ради юстиції не є актом індивідуальної дії, оскільки в даному випадку йдеться про формування конституційного органу відповідального за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності. Таким чином Вища рада юстиції в межах покладених на неї завдань також відповідальна перед суспільством за незалежність та професійність судової гілки влади, а отже можливі порушення, допущені під час формування цього органу, можуть бути підставою для звернення до суду будь-якого громадянина, незалежно від наявності в нього статусу народного депутата України. Підтвердженням зазначених обставин також є відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7, хоча ні оскаржуваним рішенням позачергового з'їзду адвокатів, ні оскаржуваною постановою Окружного адміністративного суду м. Києва права, свободи та інтереси останнього не порушені.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону «Про Вищу раду юстиції» порядок скликання і проведення з'їзду адвокатів України визначається Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Частиною 4 ст. 54 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що про питання, які вносяться на обговорення з'їзду адвокати повідомляються не пізніше як за 20 днів до початку роботи з'їзду.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами повідомлення щодо включення в порядок денний питання про вибори до Вищої ради юстиції було прийнято 24.04.2014 та цього ж дня оприлюднене на офіційному веб-порталі Національної асоціації адвокатів України. Згідно вказаного повідомлення (т.3. а.с. 75) кандидати можуть подати заяву про висунення із копіями підтверджуючих документів до Ради адвокатів України у строк до 17.00 25.04.2014 або за поштовою адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 5, або за електронною: info@unba.org.ua. З довідки про подання заяв та документів, що підтверджують відповідність вимогам, встановлених до членів ВРЮ (т.3 а.с. 77) вбачається, що зазначеним правом скористалися 24.04.2014 - ОСОБА_4, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, та 25.04.2014 - ОСОБА_2, ОСОБА_30, ОСОБА_18, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 Натомість адвокат ОСОБА_3 подав необхідний пакет документів безпосередньо 26.04.2014 під час роботи позачергового з'їзду адвокатів, чим власне допустив порушення строків встановлених Радою адвокатів України. Водночас колегія суддів апеляційного адміністративного суду порушення допущене ОСОБА_3 вважає несуттєвим, оскільки як вбачається з витягу протоколу з'їзду до бюлетенів були включені також особи, висунення яких відбувалося безпосередньо на з'їзді - адвокати ОСОБА_31, ОСОБА_35, ОСОБА_36

Разом з тим Законом «Про Вищу раду юстиції» передбачені певні вимоги до кандидатів у члени цього органу (громадянство, вік, освіта, стаж роботи тощо). Неподання особами, які мали намір висунути свою кандидатуру, документів, що підтверджують зазначені відомості, автоматично позбавляє їх можливостей бути включеним до бюлетенів для голосування. Враховуючи викладене та зважаючи на те, що переважна більшість делегатів з'їзду дізналися про включення до порядку денного питання про обрання членів Вищої ради юстиції безпосередньо на з'їзді, вони (делегати) були позбавлені можливості надати підтверджуючі документи та висунути власні кандидатури для обрання до Вищої ради юстиції.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимога, встановлена  ч. 4 ст. 54 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо повідомлення адвокатів про питання, які вносяться на обговорення з'їзду не пізніше як за 20 днів до початку роботи з'їзду, була передбачена законодавцем спеціально для врахування необхідного часу підготовки та обговорення питань що виносяться на найвищу форму адвокатського самоврядування (з'їзд) на рівні конференцій адвокатів регіону. Однак в даному випадку імперативні строки, передбачені вищезазначеною статтею були порушені. З витягу з протоколу з'їзду не вбачається що на обговорення делегатів ставилося питання про можливість внесення змін до порядку денного та включення до нього питання про обрання членів Вищої ради юстиції. Посилання апелянтів на Закон України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», яким встановлено необхідність формування нового складу Вищої ради юстиції» як на підставу порушення норм Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», колегія суддів оцінює критично, оскільки нормами Закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» не скасовано та не призупинено ані окремих норм Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ані цього Закону в цілому, а отже причинно-наслідковий зв'язок між порушенням строків повідомлення адвокатів щодо змін до порядку денного з'їзду та необхідністю формування Вищої ради юстиції відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» відсутній.

Щодо участі в голосуванні кооптованих делегатів колегія суддів вважає, що зазначена  обставина судом першої інстанції не встановлена, а в матеріалах справи відсутні докази на підставі яких можливо було б зробити такі висновки. Водночас суд апеляційної інстанції зазначає що підстави для такого припущення позивача, незважаючи на бездоказовість його позиції в цій частині, наявні та відповідачем всупереч вимогам сч.2 ст. 71 КАС України вони не спростовані.

Так, згідно витягу із протоколу позачергового з'їзду адвокатів України для участі в з'їзді було підтверджено повноваження 282 делегатів - 251 - обрані та 31 - кооптовані. Відповідно до цього ж протоколу було видано 282 мандати.  Водночас згідно протоколу №5 засідання мандатної комісії позачергового з'їзду адвокатів України від 26.04.2014р. за отриманням мандатів звернулися 252 делегати, із них 24 - кооптовані та 228 - обрані. Таким чином кількість виданих мандатів делегатам з'їзду в зазначених документах різниться, відповідачами будь-яких пояснень щодо цієї обставини не надано. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, бюлетені для голосування виготовлялися безпосередньо на з'їзді після визначення делегатами з'їзду кандидатур в члени Вищої ради юстиції. Водночас згідно протоколу №4 лічильної комісії для проведення голосування було виготовлено282 бюлетені тобто з урахуванням 31 кооптованого делегата. Дійсно, реєстраційна відомість не містить підписів кооптованих делегатів про отримання ними бюлетенів для голосування, однак вищезазначені невідповідності ставлять під сумнів правдивість цих даних.

Разом з тим як вже було зазначено вище у зв'язку з неможливістю достеменного встановлення обставини щодо участі або не участі кооптованих делегатів з'їзду в голосуванні, колегія суддів не бере до уваги вказану обставину при вирішенні справи.

Щодо встановлення результатів голосування щодо  призначення членів Вищої ради юстиції колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч.8 ст. 54 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з'їзду адвокатів України приймається шляхом голосування більшістю делегатів, що беруть участь в з'їзді.  Натомість відповідно до  вимог ч. 2 ст. 10 Закону «Про Вищу раду юстиції» призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду адвокатів України. Якщо голосування проводиться по кандидатурах, кількість яких перевищує квоту для призначення на посаду членів Вищої ради юстиції, призначеними вважаються кандидати, які набрали більшість голосів щодо інших кандидатів.

З матеріалів справи вбачається що позачерговим з'їздом адвокатів проводилося голосування щодо більшої кількості кандидатур, ніж встановлена Конституцією та Законом «Про Вищу раду юстиції» квота (2 адвокати, 1 суддя), а саме з числа адвокатів до бюлетеня   було внесено 7 (сім) осіб, а з числа суддів 3 (три) особи. За результатами голосування кандидати серед адвокатів ОСОБА_2, та ОСОБА_3 набрали відповідно 91 та 90 голосів, що є вищим показником відносно голосів відданих за інших кандидатів з числа адвокатів. Суддя ОСОБА_4 набрав 95 голосів що є більшим показником відносно голосів відданих делегатами з'їзду за інших кандидатів з числа суддів - ОСОБА_30 та ОСОБА_27  

Враховуючи вищезазначені обставини, апелянти звертають увагу на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (ч.2. ст.10 «Про Вищу раду юстиції»), оскільки встановлення результатів голосування  здійснювалося у відповідності до вимог вказаної норми Закону - більшість відносно інших кандидатів, а не від числа обраних.

Однак, на думку колегії Київського апеляційного адміністративного суду, зазначене тлумачення цієї норми Закону є помилковим з огляду на наступне.

Конституцією України визначено з'їзд адвокатів України як один з органів що бере участь у формуванні конституційного органу - Вищої ради юстиції, на яку як Основним Законом так і Законом «Про Вищу раду юстиції» покладено основні функції щодо формування та здійснення незалежного, професійного та незаангажованого правосуддя. З логіки норм Закону вбачається, що обраними до складу Вищої ради юстиції в межах відведеної квоти мають бути делегати, які користуються авторитетом, повагою та підтримкою більшості, що відповідає загальним засадам справедливості, демократичності та прозорості формування представницького органу.

Разом з тим, зниження вимог щодо кількості набраних голосів для обрання до складу  Вищої ради юстиції, якщо голосування відбувається за кандидатів з перевищенням   встановленої квоти (як це було при прийнятті рішення позачерговим з'їздом адвокатів що є предметом даного судового розгляду) фактично нівелює необхідність підтримки кандидатів більшістю.

Колегія суддів вважає що відмінність у процедурі голосування, передбаченій Законами «Про Вищу раду юстиції» і «;Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не має наслідком встановлення інших правил щодо встановлення результатів голосування та, відповідно, прийняття або не прийняття рішення, а лише визначає особливості при проведенні голосування за призначення членів Вищої ради юстиції - більшість від обраних делегатів при голосуванні за кандидатів в межах відведеної квоти та більшість відносно інших кандидатів у разі якщо квоту перевищено. Проте незмінним залишається необхідність набрання кандидатом більшості голосів делегатів, що беруть участь в з'їзді, як це встановлено ст. 54 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за принципом 50%+1 голос.

Як вже було зазначено вище участь в роботі з'їзду взяли участь за одними даними 251 обраний делегат, за іншими 228, таким чином більшість становить в одному випадку 126 в іншому 115 делегатів. Жоден з призначених позачерговим з'їздом адвокатів членів Вищої ради юстиції не набрав необхідної кількості голосів (ОСОБА_2 -91, ОСОБА_3-90, ОСОБА_4- 95), в зв'язку з чим вказане рішення про їх призначення є протиправним та підлягає скасуванню.

Позовна вимога про визнання відсутності повноважень в членів Вищої ради юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заявлена позивачем шляхом подання заяви про доповнення позовних вимог. Колегія суддів не погоджується з апелянтами щодо того, що вказаною вимогою доповнено предмет позову, що суперечить вимогам КАС України, який передбачає що до початку розгляду справи по суті позивач має право не доповнити а лише змінити предмет або підстави позову. Київський апеляційний адміністративний суд   погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку доповнення позову іншою (новою) вимогою слід розцінювати саме як збільшення позовних вимог, оскільки визнання відсутності повноважень члена Вищої ради юстиції є похідним від вимоги про скасування рішення про призначення цих членів Вищої ради юстиції, а також зважаючи на те, що імперативними вимогами ст. 18 Закону «Про Вищу раду юстиції» не передбачено припинення повноважень членів цього органу на підставі судового рішення, яким скасовано рішення про їх обрання. Таким чином звернення позивачем до суду з вимогою про визнання відсутності повноважень в повній мірі забезпечує належний захист та відновлення порушеного права та інтересу позивача.

Крім того, необхідно взяти до уваги що відповідно до ст. 17 Закону «Про Вищу раду юстиції» член Вищої ради юстиції перед вступом на посаду складає на засіданні Верховної Ради України присягу. Відмова скласти присягу має наслідком втрату членства у Вищій раді юстиції. Таким чином складання присяги є невід'ємною умовою набуття повноважень члена Вищої ради юстиції від якого залежить як статус безпосередньо призначеного члена Вищої ради юстиції так і набуття повноважень Вищою радою юстиції в цілому.

Як свідчать матеріали справи члени Вищої ради юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 склали присягу на засіданні Верховної ради України 16.05.2014.

З наведеного вбачається,  що скасування рішення з'їзду про призначення вказаних осіб членами Вищої ради юстиції, однак не прийняття рішень щодо наявності чи відсутності в них повноважень, враховуючи складання останніми присяги, в подальшому після призначення новим черговим чи позачерговим з'їздом адвокатів інших членів Вищої ради юстиції може викликати суперечності щодо можливості приведення до присяги новопризначених членів Вищої ради юстиції у зв'язку з тим що членство в зазначеному органі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в установленому Законом «Про Вищу раду юстиції» порядку не втрачено та не припинено. Враховуючи необмежене коло осіб, які як було обґрунтовано вище, мають право оскаржувати в судовому порядку порушення допущені при формуванні Вищої ради юстиції, така невизначеність може призвести до ініціювання, в т.ч. навмисного, судових позовів з метою блокування роботи Вищої ради юстиції.  

Ще одним аргументом на які посилаються апелянти обґрунтовуючи незаконність постанови суду першої інстанції є задоволення позовних вимог до відповідачів - членів Вищої ради юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як фізичних осіб. Апелянти вказують що ні вказані особи ні позивач не є суб'єктами владних повноважень, крім того заявлена вимога - визнання відсутності повноважень не є такою, що передбачена ч.4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідачами за якими можуть бути фізичні особи: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках передбачених законом.

Колегія суддів повністю погоджується з правильністю визначення апелянтами статусу сторін, а саме  позивач та відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не є суб'єктами владних повноважень. Також колегія згодна з тим що заявлена у позові ОСОБА_16 вимога до вказаних осіб не входить до переліку тих, що встановлені вищезазначеною статтею КАС України та відсутності імперативної норми, що надає право ОСОБА_16 на звернення до суду з такою вимогою до фізичних осіб в інших законах України.

Проте, незважаючи на викладене колегія суддів вважає, що на підставі вищезазначених та правильних доводів, якщо їх розглядати не в сукупності та безвідносно до конкретної справи, апелянти дійшли помилкових висновків, оскільки надання оцінки вказаним доводам має здійснюватись в їх сукупності з урахуванням всіх обставин справи та виходячи із загальних засад здійснення судочинства адміністративними судами.

Так, особи, які подали апеляційні скарги, не звернули увагу, що позивачами в адміністративному процесі можуть бути  фізичні та юридичні особи, а також суб'єкти владних повноважень. Право звернення ОСОБА_16 до адміністративного суду з позовом, що розглядається в межах даної справи, а також правомірність розгляду  позовних вимог, в т.ч. вимоги про відсутність повноважень членів Вищої ради юстиції в порядку адміністративного судочинства Київським адміністративним апеляційним судом було обґрунтовано вище. Крім того, зазначена вимога позивача за своєю суттю та змістом є вимогою про встановлення факту. На відміну від Цивільного процесуального кодексу України Кодекс адміністративного судочинства України не містить норм, якими б передбачалася процедура та правила розгляду спорів, пов'язаних із встановленням фактів, крім як встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Колегія суддів вважає, що доводи апелянтів про необхідність припинення провадження у справі в частині вимог до фізичних осіб у зв'язку з її непідсудністю адміністративним судам були б слушними, якби така вимога була самостійною, а не випливала з основної позовної вимоги - визнання протиправним та скасування рішення позачергового з'їзду адвокатів, яка має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Щодо неправильного встановлення суб'єктного складу сторін (відповідачів) колегія суддів дійшла наступних висновків. Вимога про визнання відсутності повноважень члена Вищої ради юстиції не могла бути заявлена до відповідача за основною вимогою, оскільки після призначення членами Вищої ради юстиції позачерговим з'їздом адвокатів, вказані особи склали присягу в парламенті, що як вже було зазначено вище є необхідною умовою набуття повноважень члена Вищої ради юстиції. Відповідачем за цією вимогою не могло бути зазначено також і Верховну Раду України у зв'язку з тим, що вона жодним чином не причетна до призначення вказаних членів Вищої ради юстиції. Разом з тим і Вища рада юстиції в даному випадку не може бути відповідачем у зв'язку з тим що вона на момент подання позову та розгляду справи була не сформована та, відповідно, не повноважна.

Апелянти не звернули увагу, що вимоги передбачені ч. 4 ст. 54 КАС України визначають підстави для звернення до адміністративного суду з позовом до фізичної особи лише суб'єктами владних повноважень, однак положеннями кодексу не врегульовано як бути у випадку якщо з подібною похідною позовною вимогою до суду звернеться фізична особа. Крім того припинення провадження у даній справі в частині позовних вимог до фізичних осіб, зважаючи на їх пов'язаність з основною вимогою, лише з причини непідсудності такої вимоги адміністративним судам, змушує особу звертатися до суду в порядку іншого судочинства, а отже право особи до прийняття рішення іншим судом не може вважатися захищеним та (або) відновленим.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Статтею 6 Кодексу встановлено право кожної особи на звернення до адміністративного суду за захистом у разі якщо суб'єктом владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Відповідно до вимог ч.4 ст. 8 Кодексу відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини забороняється.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає цілком правомірним та обґрунтованим  висновок суду першої інстанції про залучення як відповідачів фізичних осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 При цьому такі дії суду хоча прямо і не передбачені нормами КАСУ, однак випливають із загальних засад адміністративного судочинства, а саме необхідності повного захисту порушених прав та інтересів позивача. Крім того, заявлена до фізичних осіб вимога не має зобов'язального або заборонюючого характеру, не порушує прав, свобод чи інтересів відповідачів.  Отже вищенаведені дії суду першої інстанції колегія суддів не вважає порушенням  процесуального закону.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

                                                  У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_15 задовольнити, окрему ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2014 року скасувати.

Апеляційні скарги членів Вищої ради юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Ради адвокатів України в особі Голови Ради адвокатів України ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 11.09.2014.

Головуючий суддя:                                                          А.Ю. Кучма

                     Судді:                                                          В.О. Аліменко

                                                                                             К.А. Бабенко

 

                                                                                                                             

 

0
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: