Військовозобов‘язаний, який не бажав проходити військову службу, так як рахував, що він принесе значно більше користі займаючись підприємницькою і волонтерською діяльністю - отримав умовне покарання за ухилення. (Маневицький районний суд Волинської області, справа № 164/1339/22 від 26.10.2022 р.)

Фабула судового акту: Обвинувачений, перебуваючи на обліку як військовозобов'язаний, отримав під особистий підпис персональну повістку про призов на військову службу та не маючи правових підстав на відстрочку (хоча і був обмежено придатним за станом здоров'я для проходження військової служби у мирний час), ухилився від призову на військову службу та не з`явився на пункт збору.

Його дії кваліфікували як умисні, протиправні, що виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.

Допитаний в судовому засіданні він свою вину визнав, але вказав, що він не бажав проходити військову службу під час мобілізації, так як рахував, що він принесе значно більше користі суспільству займаючись підприємницькою діяльністю, забезпечуючи населення продуктами, надаючи десять робочих місць, регулярно сплачуючи податки і крім того займаючись волонтерською діяльністю. За вказаної причини, він умисно не прибув у визначений в повістці час на збірний пункт. Про вчинене жалкує, просить суд суворо не карати.

Отже, у цій справі:

Маневицький районний суд Волинської області, врахувавши обставини, що пом`якшують покарання (щире каяття), та що не має обтяжуючих обставин - вирішив призначити йому покарання у виді - 3 роки позбавлення волі, із звільненням від відбуття з іспитовим строком.

Суд також прийняв до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, є фізичною особою-підприємцем, одружений, має на утриманні двох дітей, являється учасником бойових дій, так як приймав участь в АТО захищаючи суверенітет України. Виходячи з вимог Кримінального закону про справедливість, обґрунтованість та індивідуалізацію покарання, вказав, що мета покарання, зазначена в ст. 50 КК України, може бути досягнута в умовах відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому достатнього випробувального строку відповідно до вимог ст. 75 КК України та покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов`язків.

Аналізуйте судовий акт: Питання придатності (непридатності) до військової служби - є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. (Шостий апеляційний адміністративний суд, справа №620/7989/22 від 22.03.2023 р.);

Повістка повинна бути вручена військовозобов`язаному особисто (ВС ККС, справа № 759/5435/16-к від 28.01.2020 р.);

Військовий квиток, навіть з відміткою про зняття з обліку, сам по собі він не є достатнім підтверджуючим документом для перетину державного кордону. (ВС КАС, справа №600/2520/22-а від 09.03.2023 р.);

Суд зобов’язав ВЛК повторно провести огляд військовослужбовця, через відсутність обстеження його лікарем-кардіологом, за наявності відповідних медичних показань. (Шостий апеляційний адміністративний суд, справа № 320/11377/22 від 10.05.2023 р.).

Справа № 164/1339/22

п/с 1-кп/164/146/2022

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2022 року Смт. Маневичі

Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022030540000169від 05вересня 2022 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Маневичі, Маневицького району Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, являється фізичною особою-підприємцем, одруженого, із вищою освітою, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов`язаний, будучи визнаним військово-лікарською комісією придатним до проходження військової служби, 12.08.2022 отримав під особистий підпис персональну повістку про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оголошеної Указом Президента України від 24.02.2022 № 62/2022 «Про загальну мобілізацію» та необхідність з`явитись на 09 годину 30 хвилин 22.08.2022 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що по АДРЕСА_2 , для подальшого проходження військової служби під час мобілізації. Водночас, ОСОБА_4 , всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24.02.2022 № 62/2022 «Про загальну мобілізацію», діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, будучи належним чином оповіщеним про прибуття, обмежено придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та о 09 годині 30 хвилин 22.08.2022 без поважних причин не з`явився на пункт збору за адресою: АДРЕСА_2 , перед відправленням у команді № 479 до військової частини для проходження військової служби за мобілізацією.

Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, що виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України визнав у повному обсязі та показав, що він не бажав проходити військову службу під час мобілізації, так як рахував, що він принесе значно більше користі суспільству займаючись підприємницькою діяльністю, забезпечуючи населення продуктами, надаючи десять робочих місць, регулярно сплачуючи податки і крім того займаючись волонтерською діяльністю. За вказаної причини, він умисно не прибув у визначений в повістці час на збірний пункт. Про вчинене жалкує, просить суд суворо не карати.

У зв`язку з визнанням обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, відсутністю заперечень з боку учасників судового провадження, судом на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, являється щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не виявлено.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, пов`язані з ухиленням від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, є фізичною особою-підприємцем, одружений, має на утриманні двох дітей, являється учасником бойових дій, так як приймав участь в АТО захищаючи суверенітет України, суд рахує призначити покарання в межах санкції ст. 336 КК України у виді позбавлення волі.

Виходячи з вимог Кримінального закону про справедливість, обґрунтованість та індивідуалізацію покарання, суд приходить до висновку, що мета покарання, зазначена в ст. 50 КК України, може бути досягнута в умовах відбування ОСОБА_4 покарання з випробуванням, з встановленням йому достатнього випробувального строку відповідно до вимог ст. 75 КК України та покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов`язків.

Саме таке покарання буде відповідати вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 98 110 369-371 373-374 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України і призначити йому покарання у виді - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставіст.76 КК Українизобов`язати засудженого ОСОБА_4 -повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Маневицького районного суду

Волинської області ОСОБА_1