Малозначність порушення при проходженні митного контролю та недекларування товарів на підставі ст. ст. 471, 472 МК України (Любомльський районний суд Волинської області від 2 лютого 2017р. у справі № 163/267/17)

Фабула судового акту: позитивна судова практика на корсить особи, яка перетина кордон - виграно митний спір щодо порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю та недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, встановленого ст.ст. 471, 472 Митного кодексу України.

Так, особа не задекларувала за встановленою формою вказаний товар, який згідно ст. 378 МК України підлягав обов’язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч вимог ст. ст. 366, 374 МК України смугу руху зелений коридор, як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.
Співробітники ДФС склали протокол, конфіскувала товар та наклала штраф.

Суд, розглядаючи справу № 163/267/17 врахував те, що причиною вчинення особою правопорушення стала його неналежна обізнаність з переміщуваною ним категорією товару, ввезення якого на територію України у будь-яких обсягах не дозволяється.

Між цим, таку його необізнаність суд вважає добросовісною, про що об’єктивно засвідчили встановлені фактичні обставини справи, за яких особа дотримався загальних норм, визначених у ст. 374 МК України, щодо самої ваги та вартості товару, з яким він був обізнаний.

Також суд зважив й на те, що особа кордон перетинає вкрай рідко та з метою недопущення порушення митних правил ознайомився з розміщеними на стендах митниці правилами перетину митного кордону, які не містили будь-якої інформації щодо вимог та порядку ввезення переміщуваного ним товару.

Такі доводи не були спростовані представником митниці в судовому засіданні.

Встановлена у справі сукупність фактів та обставин вчинення правопорушення, а також дані про особу винного, привели суд до висновку про наявність достатніх підстав для звільнення особи від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю вчиненого, обмежившись щодо нього усним зауваженням.

Аналізуйте судовий акт: Дипломати – контрабандисти або перекваліфікація зі ст. 483 МК –«переміщення товарів з приховуванням від МК» на ст. 471 МК –«порушення порядку проходження МК в зонах (коридорах) спрощеного МК» (АС Закарпатської області, № 308/6713/16-п)

Малозначність діяння або звільнення від адмінвідповідальності за неповідомлення ДФС про прийняття на роботу 7 працівників директора комунальної лікарні (Суд від 21 січня 2017р. у справі № 182/191/17)

Повний текст Рішення Любомльського районного суду Волинської області від 02.02.2017 року по справі 163/267/17, яке набрало законної сили 16.03.2017 року

Справа № 163/267/17

Провадження №3/163/202/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

за участі секретаря Горпинко К.О.,

представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1,

особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_2,

захисника особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_2 — ОСОБА_3,

розглянувши, направлені Волинською митницею ДФС, матеріали справи за протоколом №2966/20500/2016 про притягнення до відповідальності за ст.ст.471, 472 МК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, директора ТОВ «Блісто» (м.Київ), РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії ВН №211147, виданий 05.08.2003 року, —

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 15.12.2016 року приблизно о 01 год. 50 хв., слідуючи з ОСОБА_4 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля марки «Мерседес-Бенз Спрінтер», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», переміщуючи в багажному відділенні автомобіля, без ознак приховування, декоративний оленній мох, різних кольорів, вагою 28,60 кг, вартістю 11323,85 грн., ввезення якого на митну територію України, відповідно до ч.1 ст.378 МК України, у будь-яких обсягах не дозволяється, оскільки він відноситься до товарів «1-24 групи УКТЗЕД» та класифікується за кодом УКТЗЕД НОМЕР_3, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Крім цього, ОСОБА_2 ставиться у вину те, що він, при тих же обставинах, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який згідно ст.378 МК України підлягав обовязковому письмовому декларуванню, використавши всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України смугу руху зелений коридор, як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

ОСОБА_2 в суді вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень визнав частково, а саме, визнав факт порушення правил переміщення товару смугою митного контролю «зелений коридор», заперечивши вчинення недекларування товару, тобто правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Пояснив, що, перебуваючи в ОСОБА_4, в м.Варшава на ярмарку разом із товаришем ОСОБА_5, їм сподобались вироби з моху, а в м.Регимін вони побачили сам мох, тому кожен з них вирішив його придбати для себе для декору своїх будинків. На даний товар їм видали інвойси та фітосанітарні сертифікати. З дозволеними до переміщення через митний кордон України неоподатковуваними нормами товару у 50 кг по вазі та 500 євро по вартості вони були обізнані, тому, враховуючи, що придбаний ними товар зазначених норм не перевищував, для проходження митного контролю впевнено обрали та прослідували смугою руху «зелений коридор». При цьому, не будучи обізнаним з тим, що придбаний товар, обмежений до ввезення, при обрані коридору прикордоннику він повідомив, що заборонених та обмежених предметів в автомобілі немає та товар вони переміщують в межах норм. Під час проходження митного контролю, на запитання інспектора митниці відразу повідомив про товар, який переміщується, предявив його для огляду, а саме, відкрив багажне відділення, де знаходились коробки з мохом, при цьому на коробках було маркування, та на прохання митника також надав інвойс та сертифікат, що були видані продавцем товару. Після цього інспектор митниці наказав їм стати на сторону та через 30 хв. повідомив, що вони переміщують заборонений до ввезення на митну територію України товар, оскільки це рослини, тому підлягають обовязковому декларуванню. Вказав, що про встановлення таких обмежень йому нічого відомо не було, а сам продавець товару їм повідомляв, що цей мох громадяни переміщують через кордон без проблем. На його прохання надати можливість задекларувати товар інспектор митниці відмовив з тих підстав, що вони уже заїхали на смугу руху «зелений коридор», тому письмове декларування неможливе. За викладених обставин вважає, що товар він задекларував в усному порядку, а порушення порядку проходження митного контролю по спрощеній системі допустив виключно через незнання митного законодавства та існування обмежень на переміщення такого роду товару, хоча, оскільки за кордон їздить рідко один раз на рік, тому при вїзді у пункт пропуску ознайомлювався із правилами перетину митного кордону, що розміщені на стендах, однак будь-якої інформації про такий товар, як «декоративний оленній мох», на стендах не було. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд врахувати наведені ним факти і обставини, відсутність у нього будь-якого умислу на незаконне переміщення даного товару, та товар йому повернути.

Захисник особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_3 вказав, що кваліфікація дій його підзахисного повністю охоплюється складом правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, та додаткової кваліфікації за ознаками ст.472 МК України не потребує. Разом з цим, при визначенні обсягу відповідальності ОСОБА_2 просив суд врахувати, що товар останнім переміщувався відкрито та був заявлений до митного контролю інспектору митниці при усному опитуванні з поданням необхідних товаросупровідних документів. Сам же ОСОБА_2 був впевнений, що товар переміщує законно в межах норми, а з огляду на те, що він є звичайним пересічним громадянином, не міг знати про існування на даний вид товару обмежень та необхідність його декларування. Для визначення категорії даного товару самим посадовим особам митниці також необхідний був певний час, що явно свідчить про неможливість знання таких особливостей звичайній людині. Однак замість того, щоб розяснити та надати можливість перемістити товар з дотриманням встановленого порядку, митники товар вилучили. Крім цього вказав, що товар ввозився ОСОБА_2 виключно для власних потреб, а не в комерційних цілях, тому, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Ісмаїлов проти Росії», яким визначено, що стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості вчиненого правопорушення та його наслідкам, просив товар не конфісковувати, оскільки таке стягнення буде занадто тяжким і неспіврозмірним наслідкам правопорушення, від якого державі не завдано реальних збитків. Просив товар повернути ОСОБА_2

Представник Волинської митниці ДФС під час розгляду протоколу в суді висловила позицію про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, та, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП, просила накласти на останнього стягнення в межах санкції ст.472 МК України з обовязковою конфіскацією товару, як такого, що заборонений до переміщення фізичними особами через митний кордон України, стягнути витрати митниці за зберігання товару та судовий збір.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до відповідальності, його захисника, думку представника митниці та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, обєктивно доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №2966/20500/2016 від 15.12.2016 року (а.с.1-3); контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору» від 15.12.2016 року (а.с.4); актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №205020101/2016/401545 від 15.12.2016 року, у якому зафіксовано факт переміщення в автомобілі марки «Мерседес-Бенз Спрінтер», р.н.з. ВО3485ВА, зокрема, ОСОБА_2 товару — декоративний оленній мох, різних кольорів, вагою 28,60 кг (а.с.5-6); письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 15.12.2016 року, які за своїм змістом є аналогічними тим, що останній давав в судовому засіданні (а.с.10); службовою запискою головного державного інспектора УП МП Волинської митниці ДФС ОСОБА_6 від 15.12.2016 року (а.с.13).

Вартість переміщуваного ОСОБА_2 товару, згідно рахунку №364/12/2016 від 13.12.2016 року, становить 404,40 євро, що згідно офіційного курсу валют НБУ станом на 15.12.2016 року (100 євро = 2800,1614 грн.) становить 11323,85 грн. (а.с.7, 17).

Відповідно до ст.471 МК України,передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Згідно з ч.1 ст.378 МК України, пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1 — 24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється.

Відповідно до Закону України від 19.09.2013 року №584-VII «Про Митний тариф України», товар ягель «оленячий мох» відноситься до 6 групи товарів «Живі дерева та інші рослини; цибулини, коріння та інші аналогічні частини рослин; зрізані квіти і декоративна зелень», класифікується за кодом УКТЗЕД НОМЕР_3 та вимагає обовязкової сплати мита при його ввезенні на митну територію України за пільговою та повною ставкою в розмірі 10%.

Таким чином, наведене вказує на наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст.472 МК України, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об’єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

Пояснення ОСОБА_2 про те, що під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» він повідомив інспектору митниці про переміщення в автомобілі товару декоративного оленнієвого моху, предявив його для огляду та надав товаросупровідні документи (рахунок та фітосанітарний сертифікат), свідчать не про що інакше, як про усне декларування даного товару.

Такі пояснення ОСОБА_2 жодним зібраним у справі доказом: ні протоколом про ПМП, ні актом огляду, ні службовою запискою інспектора митниці, не спростовані, а клопотання про виклик в судове засідання в якості свідка інспектора митниці, що здійснював митний контроль, зі сторони представника органу доходів і зборів не заявлено.

Зазначене дає підстави для висновку, що про наявність в автомобілі переміщуваного ОСОБА_2 товару, інспектору митниці було відомо зі слів останнього під час здійснення усного опитування, як однієї з форм митного контролю, ще до прийняття ним рішення про проведення повного митного огляду автомобіля.

Отже, ОСОБА_2 під час проходження митного контролю на митному посту «Ягодин» Волинської митниці ДФС здійснив усне декларування переміщуваного ним в транспортному засобі товару.

Системний аналіз положень ч.6 ст.366 МК України, про те, що звільнення від подання письмової митної декларації при проходженні «зеленим коридором» не означає звільнення від обов’язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України, в розрізі ст.257 МК України, яка регламентує способи декларування товару, не вказує на необхідність кваліфікації дій особи, яка здійснила усне декларування товару, однак допустила порушення порядку проходження спрощеного митного контролю, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст.471 МК України, ще й за ст.472 МК України — недекларування товару.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи, за яких ОСОБА_2 в усній формі заявив до митного контролю про переміщуваний ним товар, тим самим, в силу положень ст.257 МК України, здійснив його усне декларування, свідчать про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а саме, незаявлення за встановленою формоюточних і достовірних відомостей про товар, який підлягає обов’язковому декларуванню.

Вирішуючи питання про відповідальність ОСОБА_2 за ст.471 МК України, суд, у відповідності до ст.ст. 23, 33 КУпАП,керується тим, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

З огляду на викладені правові норми, в даному випадку суд враховує те, що причиною вчинення ОСОБА_2 правопорушення стала його неналежна обізнаність з переміщуваною ним категорією товару, ввезення якого на територію України у будь-яких обсягах не дозволяється.

Між цим, таку його необізнаність суд вважає добросовісною, про що обєктивно засвідчили встановлені фактичні обставини справи, за яких ОСОБА_2 дотримався загальних норм, визначених у ст.374 МК України, щодо самої ваги та вартості товару, з яким він був обізнаний.

Також суд зважує й на те, що ОСОБА_2 кордон перетинає вкрай рідко та з метою недопущення порушення митних правил ознайомився з розміщеними на стендах митниці правилами перетину митного кордону, які не містили будь-якої інформації щодо вимог та порядку ввезення переміщуваного ним товару.

Такі пояснення особи, що притягується до відповідальності, ні матеріалами справи, ні представником митниці в судовому засіданні не спростовані.

В свою чергу, така поведінка ОСОБА_2, на переконання суду, засвідчує не інакше, як його повагу до встановлених правил та вжиття заходів для вчинення дій в дусі додержання законів України.

Крім цього, суд враховує й ту обставину, що ОСОБА_2 на переміщуваний товар мав при собі фітосанітарний сертифікат серії ЕС/PL/0679766 від 13.12.2016 року, виданий на його імяМазовєцьким воєводським інспектором охорони рослин і насінництва в Варшаві ОСОБА_4, яким засвідчено, що товар «ягель стабілізований та фарбований, запакований в нові картонні коробки в кількості 6 штук», вагою 28,6 кг, був перевірений або проаналізований лабораторним способом згідно відповідних процедур, а також вважається вільним від карантинних організмів, вказаних державою, до якої вони вивозяться, а також відповідають обовязковим фітосанітарним правилам цієї держави, в тому числі і що вимагаються по відношенню до некарантинних організмів, а також є практично вільними від некарантинних організмів (а.с.8, 19).

З зазначеного слідує, що дії ОСОБА_2 не були спрямовані на спричинення шкоди громадським або державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.

Сам же ОСОБА_2 до відповідальності за порушення митних правил притягується вперше та у вчиненому щиро розкаявся, про що засвідчила його поведінка в судовому засіданні.

Сукупність наведених обставин суттєво помякшує відповідальність винного.

В той же час, будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_2, у справі не встановлено.

Згідно ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого правопорушення орган, уповноважений розглядати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Наведене, з врахуванням необережної форми вини та помякшуючих відповідальність обставин, дає підстави для висновку про малозначність вчиненого ОСОБА_2 правопорушення.

Таким чином, встановлена у справі сукупність фактів та обставин вчинення правопорушення, а також дані про особу винного, приводять до висновку про наявність достатніх підстав для звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю вчиненого, обмежившись щодо нього усним зауваженням.

Вирішуючи питання долі вилученого товару, суд, в силу ч.2 ст.528 МК України та з врахуванням положень ст.ст.374, 378 МК України, а також Закону України від 19.09.2013 року №584-VII «Про Митний тариф України», вважає за можливе повернути його ОСОБА_2 після відповідного його митного оформлення та сплати митних платежів за умови дотримання митних формальностей, передбачених митним законодавством України, щодо даної категорії товару, а при неможливості застосувати митний режим реекспорту, згідно п.1 ч.1 ст.86 МК України, з дотриманням процедур, передбачених Митним кодексом України.

На підставі ст.520 МК України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», витрати митниці за зберігання товару та судовий збір стягненню не підлягають, оскільки стягнення на правопорушника не накладається.

Керуючись ст.ст. 522, 527, 528 МК України, на підставі ст.ст.471, 472 МК України, ст. 22, п.1 ст.247 КУпАП, суддя, —

п о с т а н о в и л а :

Провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст.472 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у звязку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України.

На підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, у зв’язку з малозначністю вчиненого ним правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, та обмежитись щодо нього усним зауваженням.

Провадження у справі закрити.

Вилучений, згідно протоколу та опису затриманих предметів №2966/20500/2016 від 15.12.2016 року, декоративний оленній мох, різних кольорів, вагою 28,6 кг, — повернути ОСОБА_2 після відповідного його митного оформлення та сплати митних платежів за умови дотримання митних формальностей, передбачених митним законодавством України, для даної категорії товару або ж повернути його шляхом поміщення у митний режим реекспорту з дотриманням процедур, передбачених Митним кодексом України.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_7