Відкриття матеріалів у кримінальному провадженні: тенденції та наслідки

Типова ситуація в суді: "Вибачаємось - цей доказ ми прогавили, забули, упустили відкрити, або не могли відкрити - бо був у камері схову (або умисно не відкрили, щоб поставити в нерівне становище при доказуванні) після завершення досудового розслідування. Такі виправдання застосовують як сторона обвинувачення, так і сторона захисту.

Обов'язкова стадія кримінального провадження - відкриття матеріалів сторонами одна одній (ст.290 КПК України), покликана забезпечити змагальність сторін та можливість дослідити докази одна одної для надання їм оцінки в судовому засіданні.

Наслідки упущення відкриття надсуттєві: "Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази". - ч.12 ст. 290 КПК України.

Читайте статтю: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗДІЙСНЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

При цьому слід обов'язково пам'ятати, що доступ має бути забезпечений до абсолютно всіх доказів: відеозаписів, які містяться у специфічних форматах на специфічних флеш-носіях; звукових касет з магнітними стрічками; речових доказів; арештованих приміщень чи транспортних засобів, якщо такі визнані доказами; до всіх додатків у протоколах (імітаційних засобів, схем, зліпків, експериментальних зразків, тощо). Обов'язок відтворити та показати (забезпечити озвучення) вказаних матеріалів лежить на стороні, яка відкриває матеріал та надаватиме його до суду.

Декілька яскравих прикладів наслідків.

1. Ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 5-2291км16, якою фактично залишено в силі виправдувальний вирок. :
"Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року вирок районного суду щодо ОСОБА_1 скасовано, а кримінальне провадження за ч. 3 ст. 186 КК України закрито у зв'язку з порушенням органами досудового розслідування вимог ст. 290 КПК України, і, як наслідок, - за відсутністю достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_1 у суді та вичерпанням можливості їх отримати..... Зокрема, в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, який протягом досудового розслідування перебував під вартою, міститься протокол від 23 січня 2014 року про надання йому доступу до матеріалів досудового розслідування, який було складено у приміщенні службового кабінету № 18 Деснянського РУ ГУ МВС України у м. Києві.

Однак ця обставина спростовується листом Київського слідчого ізолятора на відповідний запит апеляційного суду про те, що в особовій справі ОСОБА_1 відсутня інформація про його етапування 23 січня 2014 року для виконання вимог ст. 290 КПК України до приміщення Деснянського РУ ГУ МВС України у м. Києві."

Читайте статтю: Які ваші докази? Невідкриття матеріалів кримінального провадження протилежній стороні матиме наслідком скасування вироку.

2. Ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 20 липня 2016 року (в реєстрі без номеру) з абсолютно справедливим мотивуванням:
"У суді апеляційної інстанції прокурор заявляв клопотання про дослідження доказів - оригіналів протоколів за результатами оперативно-розшукових заходів №№ 18/3-3, 18/3-4, 18/3-5 від 02 січня 2013 року, №№ 18/3-4848, 18/3-4849, 18/3-4850 від 04 грудня 2012 року з додатками до них та надання їм відповідної оцінки. Суд обґрунтовано відмовив прокурору в дослідженні цих доказів, пославшись на частини 2, 12 ст. 290 КПК, якими передбачено, що прокурор зобов'язаний надати стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування і пред'явити усі матеріали, які є в його розпорядженні; якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Всупереч цьому зазначені вище протоколи не були відкриті стороні захисту, хоча під час досудового розслідування вони перебували в розпорядженні сторони обвинувачення і з метою забезпечення права обвинувачених на захист мали бути надані стороні захисту для ознайомлення, якщо прокурор мав намір використовувати їх як доказ у судовому засіданні.

Слід зазначити, що ці оригінали протоколів не є додатковими матеріалами у розумінні положень ч. 11 ст. 290 КПК, вони перебували у розпорядженні органу досудового розслідування, який був зобов'язаний здійснити їх відкриття відповідно до вимог ч. 2 ст. 290 КПК, але цього не зробив".

3. Ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 26.02.2015 у справі № 5-629км15, якою справу з касації запущено на нове коло до суду першої інстанції із скасуванням вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду із наступним мотивуванням.

Читайте статтю: Заочне кримінальне провадження: за чи проти?

"Сумнівним є посилання суду у вироку, як на докази, на показання свідка ОСОБА_16, оскільки останній пояснював, що в день убивства ОСОБА_13 він зустрічав останню на вулиці і розмовляв із нею після 17 годині, що суперечить установленому судом часу вчинення вбивства.

Посилання суду у вироку, як на докази, на матеріали досудового розслідування, протирічать вимогам ч. 12 ст. 290 КПК України, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні, передбачені частиною девʼятою вказаної статті, дані про відкриття матеріалів стороні захисту".

Висновки: хто має зацікавленість у використанні доказів, той і має здійснювати його відкриття (відтворення) в повному обсязі. Якщо таке відкриття не робилося через "стратегічні наміри" провести "блискавичне" обвинувачення або захист, шляхом приховання частини доказів, то шанси сторони на перемогу у провадженні найменшою мірою - зменшуються, а в найбільшій мірі - відсутні.

Джерело: Мироненко Станіслав