Законодавством встановлено обов'язок щодо сплати платежів, зборів та внесків, в тому числі до резервного фонду, не лише для членів ОСББ, а й для власників приміщень у багатоквартирному будинку (ВГСУ справа № 910/14668/16, 18.05.17)

Фабула судового акту: Місцевим господарським судом і судом апеляційної інстанції позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку частково задоволені, - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСББ 3 800,00 грн. основного боргу зі сплати внесків до резервного фонду, 177, 24 грн. 3% річних та 1 346,20 інфляційних втрат за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду, 7 100, 00 коп. основного боргу з оплати послуг охорони, 307,91 грн. 91 коп. 3% річних, 2 544, 57 грн. інфляційних втрат, 571, 66 грн. пені за несвоєчасну оплату послуг охорони та 1 242, 56 грн. судового збору за подання позовної заяви.

ВГСУ залишив судові рішення без змін. Приймаючи таке рішення, касаційний суд не залишив без уваги той факт, що відповідач, не будучи членом ОСББ, є власником двох квартир в цьому багатоквартирному будинку.

Суди також врахували, що між ОСББ та Товариством були укладені договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території і договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Оцінюючи посилання відповідача на те, що рішення загальних зборів ОСББ є обов’язковими лише для членів об’єднання, а тому у Товариства відсутній обов'язок сплачувати кошти, суд зазначив таке.

Приписами норми статті 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено права ОСББ, та відповідно, обов'язок щодо сплати встановлених законом та Статутом об'єднання платежів, зборів та внесків, в тому числі до резервного фонду, не лише для членів ОСББ, а й для власників приміщень у багатоквартирному будинку.

Аналызуйте судовий акт: Самовільно використовуючи підвальне приміщення, комунальне підприємство порушує права власників будинку розпоряджатись спільною сумісною власністю, що є підставою для його звільнення (Апеляц. суд Волинської області, № 161/2931/16-ц, 15.11.16)

Якщо споживач комунальної послуги ухиляється від підпису Типового договору після отримання оферти і двох примірників, суд визнає такий договір укладеним за позовом виконавця послуги (ВГСУ від 16 травня 2017р. у справі № 910/14243/16)

Оплата споживачем частини завищеної суми у рахунку ЖЕКу НЕ свідчить про визнання ним всієї суми та НЕ є підставою для переривання строку позовної давності при стягненні невизнаної ним частини суми (ВСУ від 22 березня 2017р., у справі № 6-43цс17)

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг та відсутність членства в ОСББ не можуть бути підставою для звільнення споживача від їх оплати (справа № 212/4917/15-ц, 05.04.17)

Колишній балансоутримувач будинку у тримісячний строк з дня реєстрації ОСББ передає йому технічну та іншу документацію на будинок. У разі відсутності такої він протягом півроку відновлює її за власний рахунок (справа № 917/1583/16, 13.04.17)

Особа, яка є власником приміщення у будівлі, в якій створено ОСББ, зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об'єднанні (ВГСУ від 17.05. 2016р. у справі № 910/25295/15)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року Справа № 910/14668/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Корсака В.А. суддів Сибіги О.М., Швеця В.О. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-проектно-впроваджувальна фірма "Графік-МС" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 у справі № 910/14668/16 Господарського суду м. Києва за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акон-140" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-проектно-впроваджувальна фірма "Графік-МС" простягнення заборгованості

в судовому засіданні взяли участь представники :- позивачаВербицький О.В.- відповідачаГордієнко А.Ф.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2016 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акон-140" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-проектно-впроваджувальна фірма "Графік-МС", в якій просило суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з липня 2013 року по вересень 2016 року основного боргу за несвоєчасну оплату послуг охорони у розмірі 3 900,00 грн., 640,15 грн. - пені за несвоєчасну оплату послуг охорони за період з 06.08.2013 по 04.10.2016, 184,72 грн. - 3% річних за несвоєчасну оплату послуг охорони за період з 06.08.2013 по 04.10.2016, 1 346,20 грн. - інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату послуг охорони за період з 06.08.2013 по 04.10.2016, 1950,00 грн. - основного боргу за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду, 93,34 грн. - 3% річних за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду за період з 01.08.2013 по 04.10.2016, 673,10 грн. - інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду за період з 01.08.2013 по 04.10.2016 та стягнення з відповідача, як власника квартири №40-в за адресою м. Київ, вул. Антоновича, 140, за період з липня 2013 року по вересень 2016 року основного боргу за несвоєчасну оплату послуг охорони у розмірі 3 900,00 грн., 640,15 грн. - пені за несвоєчасну оплату послуг охорони за період з 06.08.2013 по 04.10.2016, 184,72 грн. - 3% річних за несвоєчасну оплату послуг охорони за період з 06.08.2013 по 04.10.2016, 1 346,20 грн. - інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату послуг охорони за період з 06.08.2013 по 04.10.2016, 1950,00 грн. - основного боргу за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду, 93,34 грн. - 3% річних за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду за період з 01.08.2013 по 04.10.2016, 673,10 грн. - інфляційних нарахувань за період з 01.08.2013 по 04.10.2016 за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята та розглянута судом; том 1, а.с. 156-182).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договорами №40-а та № 40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.04.2013 щодо своєчасної оплати отриманих послуг з охорони будинку, а також зобов'язань зі сплати внесків до резервного фонду у відповідності до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2016 (суддя Демидов В.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договорами №40-а та №40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, а саме: 7400,00 грн. основної заборгованості з оплати послуг охорони, 71,90 грн. пені за несвоєчасну оплату послуг охорони, 369,24 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату послуг охорони, 2 692,40 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату послуг охорони, 3 900,00 грн. основної заборгованості з оплати внесків до резервного фонду, 186,68 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду, 1 346,20 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду та 1 251,87 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 (головуючий Михальська Ю.Б, судді Тищенко А.І., Отрюх Б.В.) змінено рішення місцевого господарського суду у даній справі. Викладено резолютивну частину в такій редакції:

"Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акон-140" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-проектно-впроваджувальна фірма "Графік-МС" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акон-140" 3800 (три тисячі вісімсот) грн. 00 коп. основного боргу зі сплати внесків до резервного фонду, 177 (сто сімдесят сім) грн. 24 коп. 3% річних та 1346 (тисячу триста сорок шість) грн. 20 коп. інфляційних втрат за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду, 7100 (сім тисяч сто) грн. 00 коп. основного боргу з оплати послуг охорони за договорами №40-а та № 40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.10.2003, 307 (триста сім) грн. 91 коп. 3% річних, 2544 (дві тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 57 коп. інфляційних втрат, 571 (п'ятсот сімдесят одну) грн. 66 коп. пені за несвоєчасну оплату послуг охорони за договорами №40-а та № 40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.10.2003 та 1 242 (одну тисячу двісті сорок дві) грн. 56 коп. судового збору за подання позовної заяви. Видано наказ. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено". Здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-проектно-впроваджувальна фірма "Графік-МС" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Акон-140" у своєму відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти у даній справі залишити без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У справі, яка переглядається, господарські суди встановили, що 01.10.2003 між ОСББ "Акон-140" та ТОВ "Науково-проектно-впроваджувальна фірма "Графік-МС" були укладені Договір №40-а про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території та Договір №40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (том 1, а.с. 40-44).

Відповідно до пункту 4 протоколу Загальних зборів ОСББ "Акон-140" №1/12 від 13.12.2012 було прийнято рішення, що починаючи з січня 2013 року за охоронні послуги квартири №42, 47, які використовуються під офіси, сплачують по 350 грн./міс., всі інші квартири будинку - 100 грн./міс.; встановлено розмір внесків на резервний/ремонтний фонд, починаючи з січня 2013 року, у розмірі 50 грн./міс. з кожної квартири.

Проте, на переконання позивача, відповідач в порушення умов Договорів з липня 2013 року по вересень 2016 року несвоєчасно та не в повному обсязі оплачував отримані послуги охорони будинку (100 грн./міс.) та внески до резервного фонду (50 грн./міс.), що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Стосовно доводів скаржника в частині неправомірності заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача внесків до резервного фонду, судова колегія зазначає наступне.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулюються Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, заперечуючи проти позову та свого обов'язку сплачувати внески до резервного фонду, посилається на норми Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у редакції від 16.10.2012, чинній на дату виникнення спірних правовідносин та прийняття рішення загальних зборів членів ОСББ "Акон-140" №1/12 від 13.12.2012.

За приписами статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється, як організація для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

У відповідності до статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами статуту об'єднання. Загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше половини членів об'єднання. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх членів об'єднання.

Статтею 16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання шляхом скликання загальних зборів встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

У своїх поясненнях, відповідач посилається на редакцію статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 16.10.2012, яка встановлює обов'язковість рішення загальних зборів лише для членів ОСББ та стверджує про відсутність його обов'язку сплачувати кошти до резервного фонду, оскільки він не є членом ОСББ "Акон-140", а окремого договору з позивачем на сплату внесків до резервного фонду ним не укладалось.

Проте, відповідно до статті 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у редакції від 16.10.2012 визначені права об'єднання щодо забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків, зокрема, право вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів; право звертатися до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання платежі, збори і внески, а також відрахування до резервного і ремонтного фондів.

Тобто, приписами наведеної норми передбачено права об'єднання, та відповідно, обов'язок щодо сплати встановлених законом та Статутом об'єднання платежів, зборів та внесків, в тому числі до резервного фонду, не лише для членів ОСББ, а й для власників приміщень у багатоквартирному будинку. У свою чергу, в редакції Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 14.05.2015, чинній станом на дату звернення позивача до суду із даним позовом, передбачено сплату такого внеску всіма співвласниками багатоквартирного будинку.

Статтею 21 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачалось, що для накопичення коштів на ремонт неподільного та загального майна і термінового усунення збитків, що виникли в результаті аварій чи непередбачених обставин, в обов'язковому порядку створюються ремонтний та резервний фонди об'єднання. Кошти цих фондів акумулюються на рахунку об'єднання у банківських установах і використовуються виключно за цільовим призначенням. Перелік та розміри обов'язкових платежів на обслуговування і ремонт неподільного та загального майна, а також порядок їх сплати встановлюються відповідно до статуту об'єднання. За рішенням загальних зборів об'єднання можуть створюватися спеціальні фонди, витрати з яких здійснюються на цілі, що передбачені статутом. Порядок створення спеціальних фондів визначається Кабінетом Міністрів України. Кошти цих фондів акумулюються на банківських рахунках об'єднання.

Згідно пункту 2.3. Статуту ОСББ "Акон-140", затвердженого рішенням Загальних зборів ОСББ "Акон-140" відповідно до протоколу №1/12 від 13.12.2012 (далі, Статут), ОСББ шляхом скликання загальних зборів має право встановлювати розміри платежів і внесків власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

Відтак, встановлення розміру внесків і платежів власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів належить до виключної компетенції Загальних зборів ОСББ.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Загальних зборів членів ОСББ "Акон-140" від 13.12.2012, яке оформлене Протоколом №1/12, встановлено, що з січня 2013 року за охоронні послуги квартири №42, 47, які використовуються під офіси, сплачують по 350 грн./міс., всі інші квартири будинку - 100 грн./міс.; встановлено розмір внесків на резервний/ремонтний фонд, починаючи з січня 2013 року, у розмірі 50 грн./міс. з кожної квартири.

Також, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Загальних зборів ОСББ "Акон-140" від 30.05.2006 було затверджено Положення про резервний фонд ОСББ "Акон-140" (том 1, а.с. 51).

Відповідно до вказаного Положення джерелом формування резервного фонду є щомісячні внески членів та не членів об'єднання, одноразові цільові внески членів об'єднання, добровільні внески юридичних та фізичних осіб, кошти, одержані об'єднанням у результаті здачу в оренду приміщень.

Положенням також встановлений окремий розмір щомісячних внесків в резервний фонд для членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку членів ОСББ та для власників квартир, які не є членами ОСББ та закріплено, що у разі відмови власника приміщення брати участь у створенні резервного фонду необхідно письмово повідомити про це Правління ОСББ і тоді при проведенні ремонту неподільного чи загального майна об'єднання самостійно сплачувати свою дольову частку.

Згідно пункту 5.10. Статуту рішення, прийняті загальними зборами, є обов'язковими для всіх власників приміщення.

Відповідно до пункту 11.4. Статуту власник приміщення, який не є членом об'єднання, зобов'язаний, зокрема, виконувати вимоги Статуту об'єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати всі належні платежі.

Рішення Загальних зборів членів ОСББ "Акон-140" від 13.12.2012, оформлене Протоколом №1/12, та яким встановлено розмір внеску до резервного фонду та розмір плати за охоронні послуги, є чинним, у судовому порядку недійсним не визнавалось.

Враховуючи вищевикладене, обов'язок відповідача, як співвласника багатоквартирного будинку (власника квартир у багатоквартирному будинку), сплачувати внески до резервного фонду ОСББ передбачений статтями 16, 17, 21 Закону України "Про ОСББ" (як у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, так і в редакції, чинній станом на дату подачі позову), пунктами 2.3., 5.10., 11.4. Статуту ОСББ "Акон-140", пунктом 4 Протоколу №1/12 Загальних зборів членів ОСББ "Акон-140" від 13.12.2012.

В свою чергу, відсутність окремо укладеного між сторонами договору про оплату внеску до резервного фонду не є обставиною, що звільняє відповідача від сплати внесків до резервного фонду, оскільки такий обов'язок покладено на нього нормами Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" як у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, так і в редакції, чинній станом на дату звернення з позовом до суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає достатньо обґрунтованими та погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про безпідставність посилань відповідача на відсутність у нього обов'язку сплачувати внески до резервного фонду ОСББ, оскільки, згідно діючих норм права, обов'язок сплачувати внески до резервного фонду покладено на всіх власників квартир у багатоквартирному будинку.

Стосовно доводів скаржника, в частині стягнення отриманих послуг з охорони будинку судова колегія відзначає наступне.

Відповідно до пункту 8.1. Статуту у разі прийняття на власний баланс об'єднання всього житлового комплексу та вибору форми управління неподільним та загальним майном, через статутні органи об'єднання, між об'єднанням та кожним власником житлового чи нежитлового приміщення, укладається договір на основі Типового договору, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.10.2003 між ОСББ "Акон-140" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-проектно-впроваджувальна фірма "Графік-МС" (власник) було укладено Договір №40-а про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (далі, Договір №40-а).

Також, 01.10.2003 між ОСББ "Акон-140" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-проектно-впроваджувальна фірма "Графік-МС" (власник) було укладено Договір №40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (далі, Договір №40-в).

Відповідно до Розділу 1 Договору №40-а та Договору №40-в ОСББ "Акон-140" приймає в експлуатацію від монтажних та будівельних організацій будинок №140 по вул. Антоновича та покладає на себе обов'язки з обслуговування будинку, ремонту нежитлових приміщень та приміщень загального користування будинку, прибудинкової території та озеленення території, включаючи, зокрема, організацію охорони під'їздів (консьєржів), а відповідач забезпечує своєчасну оплату за надані послуги за затвердженими розцінками та тарифами.

Виходячи зі змісту вказаних договорів, за своєю правовою природою є договорами про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 2.5. договорів №40-а та №40-в виконавець зобов'язаний за рахунок власника забезпечити охорону під'їзду, для чого найняти та утримувати охоронців, встановити на двері головного входу електрозамки, надати охоронцям перелік мешканців будинку та їхні квартирні телефони, проводити з ними інструктажі з питань охорони праці та протипожежної безпеки.

Згідно пунктів 3.1. договорів №40-а та №40-в власник зобов'язаний за затвердженими та договірними розцінками оплачувати комунальні та інші зумовлені послуги виконавця до 5-го числа наступного за оплачуваним місяця. В разі несвоєчасної оплати наданих послуг сплачувати пеню - 1% від місячної вартості за кожен день понад встановлений термін.

Тобто, умовами договорів №40-а та №40-в передбачений обов'язок виконавця надавати за рахунок власника послуги з організації охорони під'їздів (консьєржів), та, відповідно, обов'язок власника оплачувати послуги з охорони.

Відповідно до пункту 4.2. договорів №40-а та №40-в ОСББ "Акон-140" виконавець має право стягувати з відповідача заборгованість за надані послуги та пеню за несвоєчасно виконані платежі.

Згідно пункту 5.1. договорів №40-а та №40-в останні діють з дати підписання та не обмежуються терміном.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Договори №40-а та №40-в не є нікчемними, сторонами не розірвані, у судовому порядку недійсними не визнані, а відтак є дійсними та обов'язковими до виконання обома сторонами, з чим погоджується судова колегія .

Також судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно протоколу Правління ОСББ "Акон-140" від 10.02.2011 прийнято рішення про укладення договору на охорону будинку та прибудинкових територій з охоронною фірмою.

На підставі вказаного рішення Загальних зборів між ОСББ "Акон-140" та Приватним підприємством "Агентство нерухомості "Гепард" 30.04.2011 було укладено Договір №4 на охорону об'єкту, а 01.04.2013 між ОСББ "Акон-140" та Приватним підприємством "Агентство безпеки "Ведмідь" було укладено Договір №1 на охорону об'єкту.

Рішенням Загальних зборів членів ОСББ "Акон-140" від 13.12.2012, яке оформлене Протоколом №1/12 та є обов'язком для виконання всіма власниками квартир в силу приписів Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту ОСББ, встановлено, що з січня 2013 року за охоронні послуги квартири будинку сплачують по 100 грн./міс.

Враховуючи те, що надання послуг з охорони передбачено договорами №40-а та №40-в, які є чинними, а встановлення розміру внесків і платежів належить до виключної компетенції Загальних зборів ОСББ, також приймаючи до уваги, що у судовому порядку недійсність жодного із рішень Загальних зборів не визнавалась, у відповідача, як власника квартир №40-а та №40-в у багатоквартирному будинку за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 140, наявний обов'язок сплачувати позивачу за надані йому послуги охорони у розмірі 100 грн./міс. у строки, встановлені договором (до 5-го числа наступного за оплачуваним місяця).

Також, судова колегія звертає увагу на те, що розмір плати за охоронні послуги було встановлено рішенням Загальних зборів ОСББ у межах повноважень, наданих їм Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статутом, а тому, твердження відповідача з приводу того, що до договорів №40-а та №40-в не прикладені додатки 1, які повинні містити розрахунок щомісячних платежів за відповідні послуги, а тому вартість послуг з охорони не можна вважати погодженою не знаходить свого підтвердження.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у заявлений позивачем спірний період (з липня 2013 року по вересень 2016 року) відповідачем згідно платіжних доручень №97 від 10.10.2013 та №126 від 11.11.2013 було сплачено 200,00 грн. за охорону за вересень - жовтень 2013 року згідно Договору №40-в (том 1, а.с. 118 зворотна сторона, 119), а згідно платіжних доручень №96 від 10.10.2013, №125 від 11.11.2013 та №17 від 14.01.2014 здійснено оплату за охорону за вересень - жовтень 2013 року та грудень 2013 року згідно Договору №40-а у розмірі 300,00 грн. (том 1, а.с. 131 зворотна сторона, 132, 135 зворотна сторона), встановлені 100 грн./міс.

Тобто, здійснення відповідачем вказаних оплат за договорами №40-а та №40-в підтверджує факт обізнаності позивача із наявністю у нього обов'язку щодо сплати послуг охорони у встановленому рішенням загальних зборів від 13.12.2012 розмірі та спростовує посилання відповідача на ту обставину, що надання вказаних послуг ним не погоджувалось.

Таким чином, договорами №40-а та №40-в про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території встановлено обов'язок відповідача здійснювати платежі за послуги охорони, надані позивачем. Розмір цих платежів відповідно до Закону України "Про ОСББ" та Статуту ОСББ визначено загальними зборами.

Відповідно до пункту 8.2. Статуту у разі відмови власника приміщень укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна, об'єднання має право на звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Згідно пункту 8.3.3. Статуту відмова від укладення договору, від сплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших співвласників і є підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Отже, правовідносини, які склалися між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-проектно-впроваджувальна фірма "Графік-МС" та ОСББ "Акон-140", є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено обов'язок з оплати встановлених Загальними зборами об'єднання платежів, в тому числі внесків до резервного фонду та платежів за послуги охорони та якому кореспондує право вимоги кредитора щодо сплати зазначених коштів.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як уже зазначалося, внески до резервного фонду мали сплачуватись відповідачем у розмірі 50 грн. щомісячно.

Оплата послуг охорони у відповідності до умов пунктів 3.1. договорів №40-а та №40-в мала здійснюватись до 5-го числа наступного за оплачуваним місяцем.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не виконував своїх зобов'язань зі сплати внесків до резервного фонду за період з липня 2013 року по вересень 2016 року, у зв'язку з чим у відповідача, як власника квартир №40-а та №40-в, виникла заборгованість у розмірі 1950,00 грн. (50 грн., які позивач повинен сплачувати щомісячно х 39 місяців) по кожній квартирі окремо, а всього 3 900,00 грн.

Водночас, враховуючи порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати охоронних послуг, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 7 800,00 грн. основної заборгованості з оплати послуг охорони за договорами №40-а та №40-в.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що відповідач у спірному періоді сплатив за охоронні послуги згідно договору №40-а 300,00 грн. (платіжні доручення №96 від 10.10.2013, №125 від 11.11.2013 та №17 від 14.01.2014), а згідно Договору №40-в 200,00 грн. (платіжні доручення №97 від 10.10.2013 та №126 від 11.11.2013).

Вказані проплати не були враховані позивачем при розрахунку суми заборгованості.

Відтак, враховуючи здійснені відповідачем оплати, основна заборгованість відповідача з оплати охоронних послуг за Договором №40-а становить 3 600,00 грн., а за Договором №40-в - 3 700,00 грн.

Крім того, судова колегія відзначає те, що зі спливом позовної давності за вимогою про повернення або сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів, передбачених статтями 536, 625 Цивільного кодексу України, і сум інфляційних нарахувань згідно з тією ж статтею 625 Цивільного кодексу України (незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань,оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу).

Позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 93,34 грн. за період з 01.08.2013 по 04.10.2016 та інфляційні втрати у розмірі 673,10 грн. за період з 01.08.2013 по 04.10.2016 за порушення грошового зобов'язання зі сплати внесків до резервного фонду за період липень 2013 року - вересень 2016 року окремо по кожній квартирі.

За несвоєчасну оплату послуг охорони позивачем також на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з відповідача за період з 06.08.2013 по 04.10.2016 184,72 грн. 3% річних та 1346,20 грн. інфляційних нарахувань.

Колегія суддів погоджується з висновками проведеної перевірки правильності розрахунку 3% річних на суму 177,24 грн. за період з 01.09.2013 по 04.10.2016, інфляційних втрат на суму 1346,20 грн. за порушення грошового зобов'язання зі сплати внесків до резервного фонду за період з 01.09.2013 по 04.10.2016 загалом по двох квартирах.

Також, судова колегія погоджується з висновками проведеної перевірки правильності розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу по сплаті охоронних послуг, враховуючи сплив позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за липень 2013 року, а також здійснені відповідачем проплати за послуги охорони окремо по кожному з договорів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають частковому задоволенню, до стягнення з відповідача підлягають 149,87 грн. 3% річних та 1 227,07 грн. інфляційних втрат за порушення грошових зобов'язань за Договором №40-а за період з 06.09.2013 по 04.10.2016 та 158,04 грн. 3% річних та 1 317,50 грн. інфляційних втрат за порушення грошових зобов'язань за Договором №40-в за період з 06.09.2013 по 04.10.2016 (загалом 307,91 грн. 3% річних та 2 544,57 грн. інфляційних втрат).

Стосовно доводів скаржника в частині заявлених до стягнення з 640,15 грн. пені за несвоєчасну оплату послуг охорони, як за Договором №40-а, так і за Договором №40-в за період з 06.08.2013 по 04.10.2016 судова колегія зазначає наступне.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка у розумінні частини 1 статті 230 Господарського кодексу України є штрафною санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно пунктів 3.1. договорів №40-а та №40-в власник зобов'язаний в разі несвоєчасної оплати наданих послуг сплачувати пеню - 1% від місячної вартості за кожен день понад встановлений термін.

Відповідно до пункту 4.2. договорів №40-а та №40-в ОСББ "Акон-140" виконавець має право стягувати з відповідача заборгованість за надані послуги та пеню за несвоєчасно виконані платежі.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, згідно пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність тривалістю в один рік.

Колегія суддів погоджується з висновками проведеної перевірки правильності розрахунку пені, та часткового задоволення позовних вимог у цій частині у зв'язку з невірним розрахунком позивача. При здійсненні розрахунку пені позивач вийшов за межі спеціальної позовної давності, встановленої статтею 258 Цивільного кодексу України, про застосування якої заявлено відповідачем. Згідно арифметично вірного розрахунку апеляційного господарського суду, до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 285,83 грн. як за Договором №40-а, так і за Договором №40-в за період з 10.08.2015 по 04.10.2016, всього пеня у розмірі 571,66 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, розмір заборгованості, заявлений до стягнення позивачем, підтверджується частково.

Позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі: 3800,00 грн. - основний борг зі сплати внесків до резервного фонду, 177,24 грн. 3% річних та 1 346,20 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну оплату внесків до резервного фонду за період з 01.09.2013 по 04.10.2016; 7100,00 грн. - основний борг з оплати послуг охорони за договорами №40-а та № 40-в, 307, 91 грн. 3% річних та 2544,57 грн. інфляційних втрат за період з 06.09.2013 по 04.10.2016 та 571,66 грн. пені за несвоєчасну оплату послуг охорони за договорами №40-а та № 40-в за період з 10.08.2015 по 04.10.2016.

Посилання скаржника, як на судову практику, на інші рішення різних судових інстанцій, не можуть бути підставою для скасування судових рішень у даній справі, оскільки вони ухвалені за різних установлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

Колегія вважає зазначені висновки достатньо обґрунтованими та такими, що зроблені у відповідності до вимог діючого законодавства.

Інші доводи викладені в касаційній скарзі також не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки не спростовують установленого судами та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до приписів статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 у справі № 910/14668/16 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і О.М. Сибіга

В. О. Швець