Стягнення збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів в межах частки зайняття та використання відповідачем земельної ділянки (ВГСУ від 10 січня 2017р. у справі № 916/274/15-г)

Фабула судового акту: В начале нового 2017 года Высшим хозяйственным судом Украины поставлена точка в многолетнем споре, в котором я представлял интересы ответчика.

Предметом спора являлось актуальное на сегодняшний день для всех землепользователей взыскание убытков местным советом за пользование земельным участком без правоустанавливающих документов.

Указанное дело рассматривалось судами неоднократно и история его следующая:

В начале 2015 года прокурор обратился с иском, в котором указывал, что в результате не заключения ответчиком договора аренды земельного участка городской совет понес убытки в размере более 105 тыс. грн., которые просил взыскать с ответчика.

Решением хозяйственного суда Одесской области иск прокурора отклонен в полном объеме. Суд первой инстанции согласился с позицией ответчика об отсутствии в его действиях состава гражданского правонарушения, а следовательно и оснований для удовлетворения иска.

Постановлением Одесского апелляционного хозяйственного суда решение первой инстанции отменено. Иск удовлетворен частично. Взыскано с ответчика 89 тыс. грн. Аргументировано решение апелляционной инстанции якобы установленной бездеятельностью в заключении договора аренды, а также причинной взаимосвязью между противоправным поведением ответчика и понесенными убытками.

Дополнительным постановлением, вынесенным через 11 дней (видимо для затягивания передачи дела в кассационную инстанцию), суд апелляционной инстанции взыскал с ответчика в пользу истца судебный сбор за подачу апелляционной жалобы.

Высший хозяйственный суд Украины «не торопился» с принятием моей кассационной жалобы к производству, дважды возвращая ее в связи с тем, что в жалобе (на 10 страницах!) не указано сути нарушений. Указанные действия привели к блокированию исполнительной службой счетов предприятия и принудительным списанием денежных средств.

Однако, в феврале 2016 года ВХСУ все же частично согласился с доводами кассационной жалобы относительно нарушений, допущенных судом апелляционной инстанции при рассмотрении данного дела, решения судов предыдущих инстанции отменил, а дело направил на новое рассмотрение в суд первой инстанции.

Полностью удовлетворить кассационную жалобу ответчика, отменить постановления апелляционной инстанции и оставить в силе решение суда первой инстанции об отказе в иске, ВХСУ видимо помешала уже устоявшаяся практика Верховного суда Украины об удовлетворении исков органов местного самоуправления в данной категории дел.

Суд первой инстанции при новом рассмотрении, рассматривая данное дело по факту дважды – единолично судьей 2 месяца и еще столько же коллегией судей, ссылаясь на правовую позицию ВСУ, отклонил возражения ответчика о препятствовании ГП «Центр государственного земельного кадастра», которое выражалось в не внесении информации технической документации в базу ГЗК, и посчитал, что в результате виновного и противоправного поведения именно ответчика, договор аренды не был заключен.

При этом, суд согласился с доводами представителей ответчика о том, что ответственность за пользование земельным участком должны нести и другие пользователи этой земли, а именно другие совладельцы целостного имущественного комплекса – 14 юридических и физических лиц. Суд пересчитал долю предприятия-ответчика в целостном имущественном комплексе в периоде, за который взыскиваются убытки, и взыскал с ответчика только 6 тыс. грн. убытков (в рамках доли занятого и используемого ответчиком участка).

Примечательно, однако, прокуратура согласилась с указанным решением суда об удовлетворении исковых требований прокурора в размере 6% от заявленного в иске.

Постановлением Одесского апелляционного хозяйственного суда решение суда первой инстанции оставлено без изменений.

Такой исход полностью утраивал предприятие-ответчика и, поскольку решение апелляционной инстанции вступило в силу с момента провозглашения, в кратчайшие сроки было подано заявление о повороте исполнения решения.

Определением хозяйственного суда Одесской области поданное заявление о повороте исполнения решения суда удовлетворено полностью, осуществлен поворот исполнения постановлений Одесского апелляционного хозяйственного суда (2015 года), выданы соответствующие судебные приказы о взыскании денежных сумм с городского совета.

Однако, такой исход многолетней судебной тяжбы вообще не устраивал городской совет и последним подана кассационная жалоба, которая в последние дни уходящего 2016 года принята ВХСУ и назначена к рассмотрению в рекордные сроки на 10 января 2017 г.

Постановлением ВХСУ от 10 января 2017 г. кассационная жалоба городского совета отклонена, оспоренные решения судов оставлены в силе. В своем решении ВХСУ указал следующее:

«…господарські суди попередніх інстанцій, перевіряючи обґрунтованість суми збитків зазначили, що Білгород-Дністровською міською радою рішеннями (17.05.2012 №353-VI та 06.03.2013 №533-VI) продовжувався термін дії рішення від 08.10.2009 №837-V для укладення договору оренди земельної ділянки ТОВ "МІЗ-МА" (востаннє до 01.09.2013), а відтак мотивовано дійшли висновку про неправомірність нарахування суми збитків за період з 20.02.2012 по 31.08.2013 та про обґрунтованість нарахування збитків за період з 01.09.2013 по 20.08.2014 у розмірі 6670,77грн. (в межах частки зайняття та використання відповідачем земельної ділянки у розмірі 17/100 або 17% від 39239,85грн.).».

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64044421

Справу веде: Аврамов Вячеслав Пансович

Аналізуйте судовий акт: У зв’язку із безпідставним збагаченням міська рада стягнула з ФОП доходи, отримані від набутої без достатньої правової підстави земельної ділянки, в порядку передбаченому ст. 1212 ЦК України (ВГСУ від 12 січня 2017р. у справі № 922/51/15)

За «бездокументарне» та фактичне користування землею суд стягнув 3,7 млн. грн. збитків з підприємства на користь місцевої ради (ВСУ у справі № 3-383гс15)

За ухилення від оформлення договору оренди орган місцевого самоврядування стягує із фактичного землекористувача збитки (неодержаний дохід) (ВСУ від 17 лютого 2016 р. у справі № 3-1160г15)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 916/274/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Білгород-Дністровської міської радина постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2016у справі№916/274/15-г Господарського суду Одеської областіза позовом Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіко-інструментальний завод-медапарат" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ Держгеокадастру у місті Білгороді-Дністровському Одеської областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "ТЕРРАЛІОН"простягнення збитків у розмірі 105 448,94 грн., за участю представників сторін:від прокуратури: Савицька О.В., посв. №041103 від 04.02.2016від позивача:не з'явився;від відповідача:Аврамов Р.М., дов. б/н від 01.02.2016;від третьої особи 1:не з'явився;від третьої особи 2:не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіко-інструментальний завод-медапарат" про стягнення збитків у сумі 105448,94грн.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.08.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 у справі №916/274/15-г, позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 6670,77грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач, Білгород-Дністровська міська рада, з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.12.2016 зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 10.01.2017 з'явився прокурор та представник відповідача. Інші учасники судового процесу уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Білгород-Дністровської міської ради.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до акта про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 20.08.2014 №7, затвердженого рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №446 від 11.09.2014, неодержаний позивачем дохід за використання відповідачем земельною ділянкою площею 14 390кв.м., яка розташована за адресою: м. Білгород - Дністровський, вул. Маяковського, 59 за період з 20.02.2012 по 20.08.2014, без оформлення відповідних документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, становить 105 448,94грн.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п. "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України).

За змістом ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р., відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

За змістом положень ст. 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 224 ГК, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 ЦК, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 17.02.2016р. у справі №904/5857/14, від 01.07.2015р. у справі №916/3311/14 та від 07.10.2015р. у справі №916/3371/14.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на підставі договору купівлі-продажу №1-642 від 19.07.2001, акту приймання-передачі від 24.07.2001, а також рішення господарського суду Одеської області від 17.11.2004 у справі №27/335-04-7843 відповідачу належать 80/1000 та 9/100 часток цілісного майнового комплексу, розташованого на земельній ділянці за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59.

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради №837-V від 08.10.2009 "Про затвердження проектів відведення, матеріалів інвентаризації земельних ділянок та надання фізичним та юридичним особам, суб'єктам підприємницької діяльності в оренду земельних ділянок на території м. Білгорода-Дністровського" затверджено матеріали інвентаризації, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано із земель міста, зокрема, відповідачу в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 1,4390 га за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59, для розміщення виробництва виробів медичної техніки.

Пунктом 2.1 зазначеного рішення зобов'язано фізичних та юридичних осіб, суб'єктів підприємницької діяльності, зазначених у п.1 цього рішення, зокрема, замовити у 120 - денний термін технічну документацію по складанню договору оренди. Укласти договір оренди земельної ділянки з Білгород-Дністровською міською радою та зареєструвати його у Білгород-Дністровському міському відділі Одеської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України". При цьому вказано, що у разі невиконання цього пункту в указаний термін, дане рішення втрачає чинність.

Вирішуючи спір у даній справі, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що пункт 2.1 рішення Білгород-Дністровської міської ради від 08.10.2009 №837-V не виконаний в частині обов'язків із вчинення дій покладених на відповідача цим рішенням, оскільки останнім нездійсненно належних заходів, необхідних для реального оформлення права користування на умовах оренди щодо спірної земельної ділянки. Тобто, відповідач весь цей час користувався зазначеною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що призвело до неотримання позивачем доходу від орендної плати за землю, який міська рада отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.

При цьому господарські суди попередніх інстанцій, перевіряючи обґрунтованість суми збитків зазначили, що Білгород-Дністровською міською радою рішеннями (17.05.2012 №353-VI та 06.03.2013 №533-VI) продовжувався термін дії рішення від 08.10.2009 №837-V для укладення договору оренди земельної ділянки ТОВ "МІЗ-МА" (востаннє до 01.09.2013), а відтак мотивовано дійшли висновку про неправомірність нарахування суми збитків за період з 20.02.2012 по 31.08.2013 та про обґрунтованість нарахування збитків за період з 01.09.2013 по 20.08.2014 у розмірі 6670,77грн. (в межах частки зайняття та використання відповідачем земельної ділянки у розмірі 17/100 або 17% від 39239,85грн.).

Беручи до уваги вищевикладене, Вищий господарський суд України на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, з'ясованих з урахуванням наданих доказів та наявних матеріалів справи, перевіривши застосування ними норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновками останніх про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 у справі №916/274/15-г відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 у справі №916/274/15-г - залишити без змін, а касаційну скаргу Білгород-Дністровської міської ради - без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Т.Б. Дроботова Суддя Л.І. Рогач