Самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання (ВГСУ у справі № 904/4858/15 від 28.02.17)

Фабула судового акту: Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця (відповідач) про стягнення 8 808,31 грн. за невиконання відповідачем зобов'язань за договором на відпуск теплоенергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання постачання та пару.

За результатом останнього судового розгляду, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.16, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12. позов задоволено повністю.

Вищим господарським судом України касаційна скарга відповідача залишена без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції – без змін, виходячи з наступного.

Відповідач 12.10.12 під контролем майстра дільниці ЖКП 31 здійснив демонтаж внутрішньої системи опалення, у зв’язку з чим оплату за теплоенергію з початку опалювального періоду просив не нараховувати та зазначити час явки у договірний відділ для закриття договору. Позивач у результаті обстеження системи теплозабезпечення нежитлового приміщення (аптека) , виявив самовільний демонтаж опалювальних засобів, що не дозволяло визначити якість теплозабезпечення приміщення, а тому нарахування за спожиту теплоенергію здійснювалось ниму повному обсязі, згідно умов договору, укладеного між відповідачем і споживачем.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Оскільки відповідач відключився від централізованого опалення з порушенням передбаченого законодавством порядку, що масимально докладно викладений у судових рішеннях, - вимоги позивача визнані цілком обґрунтованими.

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 904/4858/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Васищака І.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.16у справі№904/4858/15господарського судуДніпропетровської областіза позовомКомунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення суми за участю представників від:позивачаДубовика О.М. (дов. від 03.01.17),відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа", звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 8 808,31 грн. за невиконання відповідачем зобов'язань за договором на відпуск теплоенергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання постачання та пару від 01.10.08 №6190.

Справа розглядалася не одноразово. За результатом останнього судового перегляду, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.16 у справі №904/4858/15 (суддя Мельниченко І.Ф.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.16 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Джихур О.В., судді: Виноградник О.М., Дмитренко Г.К.) позов задоволено повністю. Судові акти мотивовані тим, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Втім відповідач здійснив самовільний демонтаж опалювальних приборів, а позивач згоду на розірвання договору не давав.

Не погоджуючись із судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просив їх скасувати повністю, прийнявши нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Свої доводи скаржник обґрунтовує не взяттям до уваги судом апеляційної інстанції того, що відповідач не є боржником та не має ніяких зобов'язань перед позивачем у період з 02.10.12 по 06.04.13, а тому апеляційною інстанцією не вірно застосовані положення ст.612 ЦК України та помилково зроблений висновок про продовження договірних відносин між позивачем та відповідачем після 02.10.12 та наявність правових підстав для нарахування боргу і штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, скаржник вважає, що судами не вірно зроблений висновок, що п.6.1 договору передбачає лише можливість розірвання договору у разі повідомлення про це однією зі сторін за один місяць та необхідність надання згоди іншою стороною про розірвання договору.

Позивач надав відзив, в якому просив судові акти залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 01.10.08 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір на відпуск теплоенергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару №6190 (ас.7-9).

Пунктом 1.3. договору, постачальник відпускає споживачу теплоенергію на об'єкти, вказані у таблиці №2 у відповідності зі встановленим планом теплоспоживання з 01.10.08 по 01.10.09, а оплата здійснюється з моменту вказаного періоду дії договору. Об'єктом теплоспоживання є аптека за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п.2.1. договору, облік споживання теплоенергії проводиться згідно приладів обліку або розрахунковим способом за їх відсутністю.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що оплата за відпущену теплоенергію здійснюється споживачем щомісячно, самостійно у грошовій формі та іншими формами розрахунку за узгодженням сторін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим. В іншому випадку постачальник має право без попередження припинити повністю або обмежити частково подачу теплоенергії споживачу.

Споживач здійснює передплату у грошовій формі, у розмірі планового місячного споживання у строк до 20 числа кожного місяця (п.3.4. договору).

Відповідно до п.6.1. договір діє з 01.10.08 по 01.10.09 та вважається щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку не подано заяву однією зі сторін про відмову від цього договору або його перегляду. За заявою однієї із сторін про розірвання договору за один місяць та відсутності заборгованості "Споживача" договір може бути розірваним.

На виконання умов договору позивач відпускав відповідачу теплоенергію протягом 01.11.12 по 06.04.13.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно рахунків-фактур за вказаний період відповідачем спожито теплоенергії на загальну суму 4 932,42 грн. з ПДВ (а.с.13-18).

Вказані рахунки-фактури направлялися позивачем на адресу місця проживання відповідача (50015, АДРЕСА_1), але останнім не отримувалися, про що на конверті є відмітки: "відмова від отримання" та "закінчення строку зберігання" (а.с.88-93).

Станом на час розгляду справи судами обох попередніх інстанцій встановлено, що відповідач доказів оплати теплоенергії не надав, а тому сума боргу перед позивачем за надані та не сплачені послуги склала 4 932,42 грн.

На підставі ст.625 ЦК України, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу 3% річних на суму 330,10 грн. за період з 15.12.12- 12.05.15 та суму інфляційних на суму 3 545,79 грн. за період січень 2013-квітень 2015.

Сума основної заборгованості разом зі штрафними (фінансовими) санкціями склала 8 808,31 грн., що і стало предметом розгляду даної справи.

Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.07.12 ФО-П ОСОБА_4 направив на адресу КП "Криворіжтепломережа" скаргу-претензію б/н, відповідно до якої наполягав на розірванні договору через неналежне та неякісне надання послуг за договором від 01.10.08 №6190, а також на перерахунок платежів за зайво нараховані платежі (неіснуюче опалення приміщень, що відповідає санітарним нормам) (а.с 64).

Листом від 30.08.12 за вих.№2730/13 позивач надав відповідь на претензію від 17.07.12, якою повідомив про неможливість відключення від системи централізованого опалення нежитлового приміщення відповідача розташованого за адресою: АДРЕСА_2 яке приєднане до централізованої системи опалення багатоквартирного будинку (а.с.8-79). При цьому повідомлено про частковий перерахунок постачальником розміру плати за теплопостачання у приміщенні за вказаною адресою, згідно актів-претензій від 03.02.12, 24.02.12 та 30.03.12 відповідно до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення у разі ненадання їх або надання не у повному обсязі, зниження якості, який затверджено Постановою КМУ від 17.02.10 №151. Відповідача попереджено, що подальший перерахунок розміру плати за надані послуги теплопостачання можливий лише при наявності двосторонніх актів із вказівкою факторів, які спричинили неякісне теплопостачання з вини постачальника.

23.10.12 відповідач направив на адресу позивача скаргу-претензію №8, якою повідомив останнього про здійснення 12.10.12 під контролем майстра дільниці ЖКП 31 демонтажу внутрішньої системи опалення. Оплату за теплоенергію з початку опалювального періоду просив не нараховувати та зазначити час явки у договірний відділ для закриття договору.

Листом від 07.11.12 за вих.№2130/13 позивач надав відповідь на зазначену скаргу №8, повідомивши, що у результаті обстеження системи теплозабезпечення нежитлового приміщення по вказаній адресі, виявлено самовільний демонтаж опалювальних засобів типу М-140, що не дозволяє визначити якість теплозабезпечення приміщення, а тому нарахування за спожиту теплоенергію буде здійснюватися у повному обсязі, згідно умов діючого договору (а.с.81).

Відповідачу рекомендовано відновити систему центрального опалення у приміщенні, після чого обов'язковим є виклик представника теплотехнічної інспекції для складання акту.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання, а отже наявні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення боргу за теплопостачання та штрафних (фінансових) санкцій за неналежне виконання умов договору поставки.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Відповідно до ст.19 ЗУ "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.05 №630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (п.п.24-26 Правил).

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (п.п.2.1,2.2 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.07 №169 "Про затвердження змін до наказу Мінбуду України від 22.11.05 №4".

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання у суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту у частині опалення.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Мінбуду, архітектури та ЖКГ України від 22.11.05 №4, встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади (п.1.2 порядку).

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.07 №169 "Про затвердження змін до наказу Мінбуду України від 22.11.05 №4" було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку у цілому.

Матеріали справи не містять доказів, зокрема копії відповідної проектної документації, які б засвідчували факт відключення вказаної аптеки від мереж центрального теплопостачання та ненадання послуг з постачання тепла.

Оскільки ФО-П ОСОБА_4 відключився від централізованого опалення з порушенням порядку передбаченого законодавством, - вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно дост.1 ЗУ "Про теплопостачання" місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплоенергії, центрального теплопункту або магістральної тепломережі до тепловводу споживача.

Згідно п.22 Правил №630 точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві є - відгалуження від стояків у межах квартири.

Підведення централізованого опалення до стояка у межі аптеки за вказаною адресою свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином КП теплових мереж "Криворіжтепломережа" виконало свої зобов'язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач незалежно від споживання цієї послуги, або відмови від її споживання, зобов'язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання.

Отже, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання, що узгоджується з практикою ВСУ, викладеної у постанові від 11.11.15 №6-1706цс15.

Крім того, на виконання вимог постанови ВГСУ від 16.06.16, судами встановлено, що нарахування боргу після незаконного демонтажу внутрішньої системи опалення, здійснено на підставі правовідносин, визначених договором від 01.10.08 №6190, але зважаючи на акти-претензії від 03.02.12, 24.02.12 та 30.03.12, позивачем здійснено перерахунок боргу у бік зменшення за оспорюваний період на підставі Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення у разі ненадання їх або надання не у повному обсязі, зниження якості, який затверджено Постановою КМУ від 17.02.10 №151.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, як таку, що ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5, 111 7, 111 9, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.16 у справі №904/4858/15 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б.М. Грек

Судді С.В. Бондар

І.М. Васищак