Продаж без дозволу правовласника продукції, на упаковці якої відтворено зображення головних персонажів творів, порушує майнові авторські права на ці твори та є підставою для стягнення відповідної компенсації (справа № 918/30/17, 12. 12.17)

Фабула судового акта: Ст. 20 ГПК України, що набрав чинності 15.12.17 р. передбачено, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема, справи у спорах, які виникають із відносин, пов’язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань. І хоча Президент України 29 вересня 2017 р. підписав Указ № 299/2017 «Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності», такий суд поки що не створений.

Судову справу, що пропонується увазі читачів, не відноситься до категорії поширених, вона стосується питань захисту інтелектуальної власності і розглянута була господарськими судами відповідно до встановленої на час її вирішення юрисдикції.

Як встановлено судами, в одному з гіпермаркетів міста товариство з обмеженою відповідальністю (відповідач) здійснювало продаж продукції, на упаковці якої відтворено зображення головних персонажів аудіовізуальних творів "Маша і Ведмідь" та "Машині казки", що порушувало майнові авторські права на ці твори та його самостійні частини (зображення персонажів), які належать позивачеві – іншому товариству з обмеженою відповідальністю.

За таких обставин позивач, посилаючись на те, що він не надавав відповідачу жодного дозволу на виробництво, розповсюдження вказаної продукції з відповідним зображенням, у зв'язку з чим його майнові авторські права на аудіовізуальний твір "Маша і Ведмідь" порушені, звернувся з позовом у даній справі.

Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, позов був задоволений, - стягнуто з відповідача на користь позивача 80 000 грн. компенсації. При визначенні розміру компенсації суди виходили з того, що порушення, допущене відповідачем, носило системний характер, що виражалось у тривалій реалізації продукції після виявлення позивачем її продажу, відмові припинити порушення на вимогу правовласника та вилучення з продажу лише після виклику органів Національної поліції до місця продажу.

ВГСУ погодився з таким висновками судів, виходячи з наступного.

За змістом ст.ст. 435, 440, 441, 443 ЦК України, ст.ст. 7, 15, 31-33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за яке пунктом "г" ч. 2 ст. 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Належними та допустими доказами у цій справі суди визнали, зокрема, копії розрахункових документів (фіскальних чеків) супермаркету та речові докази - упаковками фарби, на яких імпортером зазначено відповідача. Крім того, суд прийняли до уваги, що матеріали справи містять докази виклику працівників поліції, які прибули за викликом уповноваженого представника позивача, і в присутності яких було проведено відеозйомку, в тому числі і прилавку гіпермаркету, де був виставлений до продажу контрафактний товар.

У зв’язку із наведеним доречно нагадати, що ст. 52-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена адміністративна відповідальність за незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом.

Аналізуйте судовий акт: 2 млн. моральної шкоди та 3, 4 млн. втраченої вигоди: фантастичне як для України рішення суду у сфері захисту прав інтелектуальної власності (Самарський районний суд Дніпропетровська від 21 квітня 2016р., справа № 206/164/16-ц, суддя Сухоруков А. О.)

Переделегування доменного імені реєстратором на підставі рішення суду для припинення порушення прав інтелектуальної власності (господарський суд м. Києва, суддя Картавцева Ю. В.)

Права, захищені патентом - не варто жартувати! (Рішення господарського суду м. Києва у справі № 910/2339/13, суддя Марченко О.В.)

Свідоцтво на знак для товарів та послуг вважається недійсним з моменту подання заявки на його реєстрацію, при цьому делегування доменного імені скасовується (Солом'янський районий суд м. Києва, суддя Кушнір С. І.)

Необхідною умовою правомірного використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів без згоди автора є обов'язкове зазначення імені автора і джерела запозичення (ВГСУ, справа № 910/11320/13, 26.01.16)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року Справа № 918/30/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Грек Б.М., Вовк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 та рішення господарського суду Рівненської області від 21.02.2017 у справі № 918/30/17за позовом Анімаккорд ЛТД дотовариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"провідновлення авторських прав шляхом виплати компенсації,за участю представників

позивача: не з'явились,

відповідача: Чехонадського А.О.,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2017 року Анімаккорд ЛТД звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" про стягнення 80 000 грн. компенсації у зв'язку з порушенням виключних майнових прав та накладення штрафу у розмірі 10 % від розміру присудженої судом компенсації до Державного бюджету України.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.02.2017, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2017, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 80 000 грн. компенсації. Стягнуто з відповідача до Державного бюджету України штраф у розмірі 8 000 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між товариством з обмеженою відповідальністю "Маша та Ведмідь" (правовласником) та Анімаккорд ЛТД (набувачем) 10.12.2014 укладено договір № ММ-2, відповідно до п. 1.1 якого правовласник у порядку, передбаченому договором, передає і відчужує набувачу виключне право у повному обсязі на аудіовізуальні твори, а набувач зобов'язується сплатити правовласнику обумовлену договором винагороду.

Відповідно до п. 1.3 договору правовласник заявляє та гарантує, що він є єдиним власником виключного права на аудіовізуальні твори та що після передачі/відчуження за актами передачі прав чи актами приймання-передачі виключне право на аудіовізуальні твори не буде закладено, не перебуває під арештом та не буде обтяжено жодними іншими зобов'язаннями чи будь-якими іншими інтересами будь-якого характеру.

Згідно з п. 1.7.1 договору до набувача переходять права правовласника, що є ліцензіаром за усіма діючими ліцензійними договорами (перерахованими у відповідному додатку до договору), укладеними правовласником стосовно аудіовізуальних творів, право на які підлягає передачі за цим договором. Правовласник зобов'язується у найкоротший строк повідомити усі компанії-ліцензіати в письмовій формі про передачу своїх прав за діючими ліцензійними договорами.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що одночасно з відчуженням права на аудіовізуальні твори правовласник передає набувачу в повному обсязі виключне право на всі юридично значимі елементи та об'єкти аудіовізуальних творів, що охороняються, включаючи, але не обмежуючись: вихідні матеріали серій, керівництво по стилю, робочі матеріали, назва(и) анімаційних серіалів "Маша та Ведмідь" та "Машині казки", графічне зображення, персонажі, музика та фонограми, незалежно від того, чи перераховані вказані елементи та об'єкти безпосередньо у додатках до цього договору.

Відповідно до п. 7.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом усього строку дії виключного права на аудіовізуальні твори, включаючи будь-які пролонгації строку дії виключного права за застосованим правом.

Додатком № 1 до договору сторони узгодили основні ідентифікуючі характеристики серій аудіовізуального твору "Маша та Ведмідь" і "Машині казки", права на які підлягають відчуженню відповідно до договору.

В подальшому, 10.09.2016 у гіпермаркеті "Велмар" за адресою: м. Рівне, вул. Макарова, 23 було здійснено продаж продукції - "Акварель медова 6 кольорів", арт 1006 "Маша і Ведмідь", на упаковці якої відтворено зображення головних персонажів аудіовізуальних творів "Маша і Ведмідь" та "Машині казки", що, на думку позивача, порушує майнові авторські права на ці твори та його самостійні частини - зображення персонажів, які належать позивачу.

За таких обставин позивач, посилаючись на те, що він не надавав відповідачу жодного дозволу на виробництво, розповсюдження вказаної продукції з відповідним зображенням, у зв'язку з чим його майнові авторські права на аудіовізуальний твір "Маша і Ведмідь" порушені, звернувся з позовом у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, з огляду на таке.

За змістом ст.ст. 435 440 441 443 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 15, 31-33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за яке пунктом "г" ч. 2 ст. 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Судами обох інстанцій встановлено, що виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша і Ведмідь" та його складові частини належать позивачу, тоді як з боку відповідача мало місце використання зображення персонажів "Маша" і "Ведмідь" шляхом пропонування до продажу та продажу відповідного товару із зображенням згаданих об'єктів авторського права за відсутності необхідного дозволу позивача.

При цьому факт розповсюдження контрафактної продукції саме відповідачем підтверджується копіями розрахункових документів (фіскальних чеків) супермаркету "Велмарт" та речовими доказами - упаковками фарби, на яких імпортером зазначено відповідача.

Крім того, суди попередніх інстанцій прийняли до уваги, що матеріали справи містять докази виклику працівників поліції, які прибули за викликом уповноваженого представника позивача Трачука Юрія, і в присутності яких було проведено відеозйомку, в тому числі і прилавку "Велмарт", де був виставлений до продажу контрафактний товар "Акварель медова 6 кольорів".

Також колегією суддів апеляційної інстанції у судовому засіданні було оглянуто відеозаписи, які містяться на оптичному носієві інформації DVD-диску у файлах WP_20160910_008, WP_20160920_008, WP_20160921_007, WP_20160921_009, на яких зафіксовано наявність на прилавках супермаркету "Велмарт" контрафактного товару, зразки якого долучені до матеріалів справи як речові докази.

Враховуючи викладене суди обох інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача компенсації та штрафу у зв'язку з порушенням виключних майнових прав позивача. При цьому у визначенні розміру компенсації суди попередніх інстанцій виходили з того, що порушення, допущене відповідачем, носить системний характер, що виражається у тривалій реалізації продукції після виявлення позивачем її продажу, відмові припинити порушення на вимогу правовласника та вилучення з продажу лише після виклику органів Національної поліції до місця продажу.

Таким чином, висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову ґрунтуються на доказах, наведених в оскаржуваних рішенні та постанові, і відповідають положенням чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених процесуальним законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішень господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів.

Керуючись ст.ст. 1119 11111/?utm_source=Reshenie_v_Zakon&utm_medium=Reshenie_v_Zakon&utm_campaign=Reshenie_v_Zakon> 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 - без змін.

Головуючий суддя Могил С.К.Судді: Грек Б.М. Вовк І.В.