Сплачений «пенсійний» збір з операції купівлі-продажу квартири в розмірі 1% від його вартості підлягає поверненню, якщо громадянин, якій придбав житло, перебував на черзі на одержання житла, або придбав житло вперше (спр. № К/800/40962/17, 08.12.17)

Фабула судового акта: Для підписання договору купівлі-продажу квартиру чи будинку окрім сплати мита чи послуг нотаріуса, останні вимагають від покупця надати докази сплати збору до пенсійного фонду в розмірі 1% від ціни будинку чи квартири. Разом з цим.чинним законодавством передбачено звільнення громадян за певних умов від сплати такого збору. Але, як показує практика, при укладенні такої угоди важко довести нотаріусу своє право на звільнення від сплати збору, оскільки до цього часу, не визначено механізм підтвердження статусу покупця, як того, що придбає житло вперше. Саме тому і, враховуючи «неналежне урядування» з боку держави, вирішення цієї проблеми на практиці відбувається, як правило, шляхом судового захисту порушеного права. Як правило рішення в таких справах приймаються на користь позивачів. Судова справа, що пропонується увазі читачів, саме про це.

Предметом адміністративного позову в цій справі стали наступні обставини, - позивач вперше придбав нерухоме майно (квартиру) за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 10 251,25 грн, який за рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, підлягає поверненню, оскільки, відповідно до абзацу першого п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР, позивач не є платником зазначеного збору.

Суддя Вищого адміністративного суду України відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України, виходячи з наступних міркувань та приписів чинного законодавства.

Відповідно до вказаної норми закону платниками цього збору є підприємства, установи та організації, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Таким чином, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або придбавають житло вперше.

В якості доказу протиправності дії Управління Пенсійного Фонду України щодо відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна суди використали інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно з якими за позивачем зареєстрована лише квартира, придбана на підставі саме цього договору купівлі-продажу. Водночас, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Принагідно зазначити, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, визначена Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787. Пунктами 3, 5 цього Порядку передбачено, що таке повернення здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Аналізуйте судовий акт: Спосіб захисту прав платника податків не може суперечити встановленій законом процедурі повернення ПДВ з бюджету, а суд не може підміняти собою фіскальний орган та стягувати ПДВ напряму (ВСУ від 28 лютого 2017р., № 21-3237а16)

Транспортний податок: суд встановив наявність неоднозначного (множинного) трактування прав та обов’язків платника податків та скасував повідомлення –рішення про нарахування цього податку (Окружний адміністративний суд Києва від 27 вересня 2016р.)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 грудня 2017 року К/800/40962/17

Суддя Вищого адміністративного суду України А.Ф. Загородній,

розглянувши матеріали касаційної скарги Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року

у справі № 813/742/17

за позовом ОСОБА_1

до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова

про визнання дій протиправними та зобовязання до вчинення дій, -

встановив:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова щодо відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна. Зобов'язано Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова звернутися із поданням до територіального органу Державної казначейської служби України для повернення ОСОБА_1 помилково сплачених 10251,25 грн на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова , не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, подало касаційну скаргу.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з пунктом 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або придбавають житло вперше.

Суди зазначають, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно № 79833614, сформованої 08 лютого 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачем зареєстрована лише квартира за адресою: АДРЕСА_1, придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 16 червня 2016 року.

Водночас, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Виходячи з вищенаведеного суди дійшли обґрунтованого висновку, що позивач 16 червня 2016 року вперше придбав нерухоме майно (квартиру) за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 10251,25 грн, який підлягає поверненню, оскільки, відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР, позивач не є платником зазначеного збору.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають судовій практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання дій протиправними та зобовязання до вчинення дій.

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного А.Ф. Загородній

суду України