Особа, народжена на території України від осіб, які на законних підставах проживають на території України, має законні підстави для її документування паспортом громадянина України (справа № К/800/27293/16, 22.11.17)

Фабула судового акта: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної міграційної служби, в якому просив визнати протиправною відмову відповідача щодо видачі йому паспорта громадянина України та зобов'язати відповідача видати йому паспорт громадянина України. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що позивач «не прийнятий до громадянства України у встановленому порядку».

Але апеляційним адміністративним судом позов задоволений з мотивів того, що позивач народився на території України, що підтверджувалось свідоцтвом про народження, від осіб, які на законних підставах проживають на території України. З таким висновком погодилась і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

При цьому суди виходили з того, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про громадянство України» громадянство України набувається, зокрема за народженням. Ст. 7 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що:

- особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, є громадянином України;

- особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України;

- особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, є громадянином України.

- особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем, є громадянином України.

Ст. 5 Закону України «Про громадянство України» № 1636-ХІІ від 8 жовтня 1991 року (у редакції, чинній на час народження позивача) передбачено, що документами, які підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України, для військовослужбовців - військова книжка, а для осіб до 16 років - свідоцтво про народження.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки належність позивача до громадянства України підтверджується свідоцтво про його народження та відсутні будь-які докази належності позивача до громадянства іншої держави.

Аналізуйте судовий акт:

ВАСУ: Іноземець, який набув громадянство України і не подав у порядку, передбаченому законом, документ про припинення іноземного громадянства або декларацію про відмову від нього, втрачає громадянство України (справа № П/800/230/17, 31.10.17)

Суд: Намагання митників притягнути до відповідальності громадянина з подвійним громадянством за користування авто з "євробляхами" закінчилось фіаско (№ 676/5860/16-а від 22.11.2017)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року м. Київ К/800/27293/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Черпака Ю.К.,

Штульман І.В.,

секретаря судового засідання Пасічніченко А.А.,

за участю:

представника відповідача - Юхимчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Управління державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання видати паспорт,

за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної міграційної служби України в Житомирській області (далі - УДМСУ в Житомирській області), в якому просив визнати протиправною відмову відповідача щодо видачі йому паспорта громадянина України та зобов'язати начальника УДМСУ в Житомирській області видати йому паспорт громадянина України.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 6 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Визнано протиправною відмову УДМСУ в Житомирській області щодо видачі паспорта громадянина України позивачу. Зобов'язано відповідача видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що в березні 2016 року позивач звернувся із заявою до начальника УДМСУ у Житомирській області про видачу йому паспорта громадянина України. До заяви позивач додавав: свідоцтво про народження, довідку Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області від 23 червня 2011 року, довідку посольства Республіки Молдова в Україні № 48 від 12 квітня 2013 року, характеристику та автобіографію.

Листом УДМСУ у Житомирській області від 14 квітня 2016 року № 2/Т-29 позивачу відмовлено в наданні паспорта громадянина України з посиланням на те, що він не є громадянином України.

Не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності відмови УДМСУ у Житомирській області позивачу у видачі паспорта громадянина України, оскільки останній не прийнятий до громадянства України у встановленому порядку.

Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що позивачем до заяви про видачу паспорта не надано довідки про реєстрацію особи громадянином України чи свідоцтва про належність до громадянства України. А надане свідоцтво про його народження (ІІІ-ТП № 420738, виданого 07.03.1993 Соловіївською сільською радою Брусилівського району) належність до громадянства України не встановлює та не підтверджує, оскільки в ньому не зазначено громадянство батьків позивача та відсутній запис про його належність до громадянства України.

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної виходив з того, що оскільки позивач народився на території України від осіб, які на законних підставах проживають на території України, то зазначені відповідачем причини відмови у документуванні ОСОБА_3 паспортом громадянина України не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і порушують визначену законодавством процедуру отримання громадянства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадянство України» громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Згідно статті 6 вказаного Закону громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Статтею 7 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, є громадянином України.

Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем, є громадянином України.

Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» № 1636-ХІІ від 8 жовтня 1991 року (у редакції, чинній на час народження позивача) передбачено, що документами, які підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України, для військовослужбовців - військова книжка, а для осіб до 16 років - свідоцтво про народження.

Зразки та порядок видачі паспорта громадянина України та свідоцтва про народження визначаються положеннями про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження, які затверджуються Верховною Радою України (частина 2 вказаної статті).

На виконання вказаної норми Закону, Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII затверджено Положення про свідоцтво про народження.

Пунктом 3 вказаної Постанови встановлено, що свідоцтва про народження нового зразка видаватимуться особам, які народилися після 31 грудня 1993 року.

Згідно пунктів 2 та 3 вказаного Положення про свідоцтво про народження, свідоцтво про народження підтверджує громадянство України особи віком до 16 років на підставі запису про громадянство її батьків, свідоцтво про народження видається на дитину, яка відповідно до Закону України «Про громадянство» є громадянином України або набула громадянства України.

Пунктом 8 Положення про свідоцтво про народження передбачено, що свідоцтво про народження містить, крім іншого, відомості про батьків народженого, їх громадянство і національність.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу після народження видано свідоцтво про народження старого зразка (а.с. 7), в якому не передбачена графа «Громадянство батьків», а рідному брату позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано свідоцтво про народження нового зразка (а.с. 53), в якому вже зазначеного громадянство їхніх батьків, а саме вказано, що вони є громадянами України.

Згідно пункту 1.3 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 320 від 13 квітня 2012 року, для оформлення паспорта особа подає: заяву про видачу паспорта (додаток 1) (далі - заява); свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (фотокартки, що подаються для оформлення паспорта, мають бути виконані з одного негатива, із зображенням обличчя виключно анфас, без головного убору, виготовленими на тонкому білому або кольоровому фотопапері без кутика; для громадян, які постійно носять окуляри, обов'язкове фотографування в окулярах); платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або копію документа про звільнення від сплати державного мита; довідку про реєстрацію особи громадянином України або свідоцтво про належність до громадянства України, а в необхідних випадках - інші документи, визначені статтею 5 Закону України «Про громадянство України» (за необхідності); паспорт громадянина України для виїзду за кордон - для громадян України, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх на проживання в Україну; посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про громадянство України» дитина, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року і не набула за народженням громадянство України та є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов'язання припинити іноземне громадянство, реєструється громадянином України за клопотанням одного з її законних представників.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки належність позивача до громадянства України підтверджується свідоцтво про його народження. До того ж, судами попередніх інстанцій не встановлено доказів належності позивача до громадянства іншої держави.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним судового рішення.

Керуючись статтями 221 223 224 230 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

Ю.К. Черпак

І.В. Штульман