Контролюючі органи лише в порядку, установленому законом, мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності ФОП (справа № К/800/16865/16, 04.10.16)

Фабула судового акту: Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов державної податкової інспекції до закритого акціонерного товариства про припинення юридичної особи задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог, які були обґрунтовані наступними обставинами.

Зазначене закрите акціонерне товариство було зареєстроване 19.10.1999 р., 28.10.1999 р. взято на облік в ДПІ як платник податків. Між тим, останню податкову звітність ЗАТ подала у червні 2009 р., що і обумовило звернення ДПІ в квітні 2011 р. до суду з позовом про припинення юридичної особи з посиланням на ст. 38 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (діяла на той час) з підстав неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення попередніх судових інстанцій, зазначив, зокрема, таке.

Відповідно до пп. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Ст. 59 ГК України припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

В силу ч. 2 ст. 38 Закону №755-IV (в редакції, що діяла на той час) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Звертає на себе увагу той факт, що ВАСУ, розглядаючи цю справу вже у жовтні 2016 р., не вдався до правового аналізу ситуації з точки зору виключення з Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» зазначеного припису ч. 2 ст. 38 цього Закону. Залишається лише здогадуватись, що вирішальним став той факт, що рішення суду першої інстанції приймалось, коли ця норма ще діяла.

У зв’язку з зазначеним доречно зазначити, що на сайті ДФС України міститься таке роз’яснення: «Відповідно до абзацу п’ятого ч. 1 ст. 51 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами.

Підпунктом 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що контролюючі органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою – підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання.

Згідно з п. 67.2 ст. 67 ПКУ контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119.07)».

Аналізуйте судовий акт: Звіт або декларація вважаються поданими з моменту отримання квитанції № 1, а фіскальний орган при направленні квитанції №2 повинен довести в чому саме допущені помилки платником податків (Київський апеляційний адміністративний суд №826/24295/15)

Податкова скасувала статус платника ПДВ фермерського господарства. Успішний досвід скасування рішення податкової (Київський апеляційний адміністративний суд від 24 січня 2017р. у справі № 823/1823/16)

Проблеми подачі звітності по контрольованим операціям у 2016р.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2016 року м. Київ К/800/16865/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альга Україна Гмбх» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2011 року по справі № 2а-5628/11/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Закритого акціонерного товариства «ТРП» про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулась до суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «ТРП» про припинення юридичної особи.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альга Україна Гмбх» подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Порушення оскаржуваними рішеннями своїх прав скаржник обґрунтовує тим, що станом на дату прийняття рішення по даній справі судом першої інстанції (07.06.2011 року) до складу акціонерів ЗАТ «ТРП» входило ТОВ «Альга Україна ГМБХ», яке володіє 87,41 % акцій підприємства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Закрите акціонерне товариство «ТРП» було зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 19.10.1999 року та взято на облік як платник податків в ДПІ у Голосіївському районі міста Києва з 28.10.1999 року за № 17252, що підтверджується довідкою форми 4-ОПП від 25.11.2006 року.

Посилаючись на ту обставину, що остання податкова звітність подавалась ЗАТ «ТРП» у червні 2009 року, в квітні 2011 року Державна податкова інспекція Голосіївському районі м. Києва звернулася до суду з позовом про припинення юридичної особи - ЗАТ «ТРП» з посиланням на ст. 38 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон №755-IV) з підстав неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Відповідно до пункту 8.6 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року № 552, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ст. 59 ГК України припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

В силу ч. 2 ст. 38 Закону №755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності; неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом; нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль; неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства.

Підставою для звернення до суду з даним позовом позивач визначив неподання ЗАТ «ТРП» протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності.

Встановлено, що остання звітність подана відповідачем до податкового органу 11.08.2008 року по податку на прибуток за І півріччя 2008 року та 03.06.2009 року по податку на додану вартість за травень 2009 року, податковий борг відсутній.

Таким чином, станом на квітень 2011 року - дату звернення до суду з даним позовом, відповідачем протягом року не подано органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності, що згідно з вимогами ст. 38 Закону №755-IV є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

За таких обставин, оскільки ЗАТ «ТРП» не звітувало у встановленому законодавством порядку та не подавало до податкового органу декларації і документи фінансової звітності більше одного року, є законні підстави для припинення такого суб'єкта господарювання.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альга Україна Гмбх» відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2011 року по справі № 2а-5628/11/2670 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Борисенко І.В. підпис Юрченко В.П.