Стаття 1230. Спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоди, сплату неустойки, отримання компенсації

Аналізуйте судовий акт: Спадкування та процесуальне правонаступництво у правовідносинах щодо стягнення неустойки допускається, навіть якщо рішення суду про її присудження не набрало законної сили за життя спадкодавця (ВС КГС № 910/1041/15-г від 25.10.2021 р.)
 За загальним правилом ч.2 ст.1230 ЦК - до спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов'язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.У цій довготривалій та заплутаній справі ВС КГС надав висновки, стосовно: 1) можливості переходу права вимоги за господарським договором, стороною якого є фізична особа - підприємець до її спадкоємця; 2) стосовно значення статусу спадкоємця (чи зареєстрований він як підприємець); 3) стосовно допустимості процесуального правонаступництва у таких правовідносинах; 4) щодо стягнення неустойки за договором, яка була присуджена рішенням, що не набрало законної сили за життя спадкодавця.

За життя ФОП-орендодавець звернувся до орендаря з позовом про стягнення неустойки за договором оренди приміщення. Справа неодноразово розглядалася судами. Після першого “кола інстанцій” (рішення суду першої інстанції і рішення суду апеляційної інстанції відмовили у задоволені позову, а тоді ще - ВГСУ справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції) - суд першої інстанції задовольнив позов частково, стягнувши на користь позивача  232 032, 20 грн. неустойки. Однак, на стадії чергового апеляційного розгляду (ініційованого скаргою орендаря, що не погодився рішенням суду про стягнення неустойки) -  із заявою про заміну позивача його правонаступником, звернулась ТОВ, яка уклала договір із позивачем про відступлення права вимоги (щодо сплати неустойки). Апеляційний суд зменшив неустойку до 104 687,93 грн. і відхилив клопотання ТОВ про заміну позивача правонаступником. Знову була подана касаційна скарга, в процесі розгляду якої, відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії свідоцтва про смерть позивача. ВГСУ знову скасував рішення суду апеляційної інстанції і направив справу на новий розгляд  до цього ж суду апеляційної інстанції.

Апеляційний господарський суд відкрив провадження у справі. Саме тоді - спадкоємиця (у статусі ФОП) звернулася із заявою про заміну позивача у справі у зв`язку зі смертю позивача (її чоловіка у статусі ФОП) та визнання її правонаступницею на підставі заповіту. Суд апеляційної інстанції заяву задовольнив. Відповідача - орендаря це не влаштувало, і він звернувся до ВС КГС із касаційною скаргою на це рішення. 

ВС КГС - у підсумку, залишив ухвалу про задоволення заяви спадкоємиці про правонаступництво без змін. Розглядаючи справу, ВС висловив такі висновки: Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Завдана майнова шкода у недоговірному зобов`язанні підлягає успадкуванню (ВС/КЦС у справі № 662/541/15-ц від 21 жовтня 2020 р.)

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Закон також визначає окремі виключення із вказаного загального правила, а саме те, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1219 ЦК України до складу спадщини не входять права й обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права та обов'язки особи як боржника, передбачені ст. 608 цього Кодексу.

Які ж саме права та обов’язки спадкодавця є нерозривно пов'язаними з його особою? У цій справі вироком суду з винних осіб стягнено кошти в рахунок відшкодування завданої шкоди у кримінальному провадженні.

У зв`язку зі смертю потерпілої особи її правонаступники прийняли спадщину. На думку спадкоємців завдана майнова шкода також підлягає успадкуванню, хоч і заподіяна померлій особі, а не спадкоємцям та вважають, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що право на спадкування є лише на присуджене стягнення шкоди за життя спадкодавця.

Позиція ВС: За умовами ч. 2 ст. 608 ЦК України припиняється смертю кредитора зобов’язання, що нерозривно пов’язане з особою кредитора.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно зі ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

При застосуванні буквального тлумачення ч. 1 ст. 1230 ЦК України можливий висновок, що спадкоємці набуватимуть лише право на відшкодування збитків завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях. Однак це не в повній мірі відповідало би нормам статей 608, 1218, 1219 ЦК України, та суперечило б принципу справедливості, інакше в нерівному становищі опинялися спадкоємці кредитора-учасника договірного зобов`язання та спадкоємці кредитора-учасника недоговірного зобов`язання. Тому основним критерієм, при включенні таких прав до складу спадщини, повинно бути встановлено чи є право нерозривно пов`язаним із особою кредитора. Додатковим аргументом включення права на відшкодування шкоди у недоговірному зобов`язанні до складу спадщини вказує зміст ч. 1 ст. 1231 ЦК України, у якій передбачено перехід у спадщину обов`язку відшкодувати майнову шкоду у недоговірному зобов`язанні.

У справі, що переглядається, право на відшкодування шкоди безпосередньо не пов`язане з особою спадкодавця, не мають суто особистого характеру, а тому в спірних правовідносинах допускається правонаступництво.