Відповідальність за зберігання картки та коду доступу до рахунку лежить на володільцю картки, тому дозвіл на її використання сторонньою особою унеможливлює відповідальність банка (Апеляц. суд Черкаської області, справа № 22-ц/793/1897/16, 21.09.16)

Фабула судового акта: Судами встановлено, що між позивачкою та КБ "Приватбанк" (відповідач) був укладений договір про надання банківських послуг - відкриття карткового рахунку та його обслуговування, яким встановлено кредитний ліміт у розмірі 20 000 грн. При цьому банк видав клієнту картку Visa "Універсальна" Gold та здійснював розрахунково-касове обслуговування платіжних операцій. Випискою по картці/рахунку встановлено, що з неї здійснено списання (переказ) грошових (кредитних) коштів на невстановлених осіб на суму 19 200 грн 50 коп. Комісія за таким несанкціонованим платежем склала - 767 грн 47 коп.

Оскільки ця транзакція не була санкціонована позивачкою, тобто не відповідає загальним вимогам, встановленим ст. 203 ЦК України, зокрема, суперечить ч. З ст. 203 ЦК України, яка встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, вона,позивачка, просила суд стягнути з ПАТ "Приватбанк" на її користь грошові кошти в сумі – 19 967 гривень 47 копійок та пеню в сумі - 1 958 грн. 45 коп.

Рішенням районного суду у задоволенні позовних вимог відмовлено, з чим також погодився і суд апеляційної інстанції, зазначивши, відповідальність за зберігання картки та коду доступу до рахунку лежить на володільцю картки, тобто на позивачці, яка дозволила сторонній особі користуватись карткою.

Хоча позивачка стверджувала, що платіжних доручень не складала та не скеровувала їх відповідачу, ні картку, ні ПІН-коду картки третім особам не передавала та не повідомляла, суди визнали належним доказом аудіозапис розмови між співробітником ПАТ КБ "Приватбанк" та донькою позивачки, з якого вбачається, що в ході даної розмови вона повідомила працівника банку про списання нею коштів з картки своєї матері, вказуючи на те, що діяла від імені останньої, використовуючи номер мобільного телефону.

Відомості про касаційний розгляд цієї справи відсутні.

Аналізуйте судовий акт: Своєчасне інформування власником платіжної картки банку про списання грошових коштів з його банківського рахунку є обов’язковою умовою повернення банком втрачених коштів (ВССУ у справі № 752/16363/15-ц від 26 жовтня 2016р. )

Передача платіжної картки в користування третім особам, розголошення ПІН-коду, та відмова від підключення картки до системи СМС-банкінгу унеможливлюють відшкодування банком шкоди користувачу (ВССУ, № 752/17445/15-ц від 01.12.16.)

Несанкціонована споживачем транзакція обумовила визнання дій банку неправомірними, а визнання транзакції нечинною (ВССУ, справа № 6-32775ск15 від 01.02.2016 р.)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1897/16

Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 57 Токова С. Є. Доповідач в апеляційній інстанції Качан О. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого Качана О. В.суддівЗахарової А. Ф., Фетісової Т. Л. при секретаріШоколенко Т. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 1 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживача та стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживача та стягнення грошових коштів, мотивуючи тим, що у 2009 році між нею та банком був укладений договір про надання банківських послуг - відкриття карткового рахунку та його обслуговування, яким встановлено кредитний ліміт у розмірі 20 000 грн. На підставі заяви відповідач видав картку Visa "Універсальна" Gold та здійснював розрахунково-касове обслуговування платіжних операцій протягом 6 років.

Відповідно до виписки по картці/рахунку 3.12.2015 року з неї здійснено несанкціоноване списання (переказ) грошових (кредитних) коштів на невстановлених на даний час осіб та/або рахунки таких осіб на суму - 19200 грн 50 коп. Комісія за таким несанкціонованим платежем склала - 767 грн. 47 коп, тобто в загальному 19967 грн. 47 коп. З моменту відкриття картки на неї був встановлений кредитний ліміт не більше 20 000 грн, а ліміт розрахунків в мережі інтернет в розмірі 0 грн. Не встановлені на даний час особи під час здійснення несанкціонованих операцій шахрайським шляхом збільшили суму в мережі інтернет по картці до 99 999 грн., на що позивач відповідного розпорядження в будь-якій формі не надавала, а відповідач в свою чергу вказані дії вчинив та безпідставно збільшив кредитний ліміт не переконавшись у її волі на це. Тобто, невстановленими особами передбачалось заволодіння грошовими коштами навіть в більшій сумі, однак встановлений кредитний ліміт по картці/рахунку не надав можливості це зробити.

Розпорядження про списання/перерахування коштів вона не давала, будь-яких дій, що могли б призвести до списання грошових коштів не вчиняла, 3.12.2015 року одразу звернулась за телефоном гарячої лінії ПАТ КБ "ПриватБанк" з вимогою заблокувати картки і здійснити відміну всіх транзакцій за 3.12.2015 р. відкриті на її ім'я та повідомила про факт шахрайства. Позивач платіжних доручень не складала та не скеровувала їх відповідачу, ні картку, ні ПІН-коду картки третім особам не передавала та не повідомляла, зазначені несанкціоновані операції проводились без фізичного пред'явлення платіжної банківської картки.

Крім того, 3.12.2015 р. за допомогою телефонного сервісу відповідача сформовано запити на повернення коштів та уточнення даних за одержувачем коштів.

17 грудня 2015 року ОСОБА_6 повторно звернулась до відділення КБ "ПриватБанк" і просила перевірити стан виконання запитів на повернення коштів та ще раз направити ці запити для їх задоволення та відновлення грошових коштів на банківській картці/рахунку.

Не зважаючи на вищевказані обставини та неодноразові звернення відповідач не розкриває інформацію кому та на які рахунки були перераховані вказані грошові кошти.

Несанкціонована позивачем транзакція щодо переказу коштів з його кредитної карти не відповідає загальним вимогам, встановленим ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, суперечить ч. З ст. 203 ЦК України, яка встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Просила суд стягнути з ПАТ "Приватбанк" на її користь грошові кошти в сумі - 19967 гривень 47 копійок, пеню в сумі - 1 958 грн. 45 коп., витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2500 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 1 червня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, суперечність рішення фактичним обставинам справи у зв'язку з їх неповним з'ясуванням, судом не надано належної оцінки обставинам та доказам, що мають значення для справи.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши наявні в ній докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню по наступним мотивам.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини: у 2009 році, на підставі заяви між позивачем ОСОБА_6 та КБ "Приватбанк" був укладений договір про надання банківських послуг - відкриття карткового рахунку та його обслуговування, яким встановлено кредитний ліміт у розмірі 20 000 грн. На підставі заяви банк видав картку Visa "Універсальна" Gold N НОМЕР_1, та здійснював розрахунково-касове обслуговування платіжних операцій.

Відповідно до виписки по картці/рахунку N НОМЕР_1 року 03.12.2015 року з неї здійснено списання (переказ) грошових (кредитних) коштів на невстановлених на даний час осіб та/або рахунки таких осіб на суму - 19200 грн. 50 коп. Комісія за таким несанкціонованим платежем склала - 767 грн. 47 коп. Вказані грошові (кредитні) кошти були перераховані трьома транзакціями, про що свідчить вищевказана виписка по карті/рахунку.

Із змісту аудіозапису розмови між співробітником ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_7, донькою позивачки, на номер НОМЕР_2, який було заслухано в судовому засіданні суду першої інстанції вбачається, що в ході даної розмови ОСОБА_7 повідомила працівника банку про списання нею коштів з її картки та картки своєї матері ОСОБА_6, вказуючи на те, що діяла від імені останньої, використовуючи номер мобільного телефону.

Оскільки відповідальність за зберігання картки та коду доступу до рахунку лежить на володільцю картки, тобто на позивачці, яка дозволила своїй дочці користуватись карткою, суд відмовив у позові.

Колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для скасування чи зміни судового рішення.

Представник позивачки у засіданні апеляційного суду підтвердив факт визнання дочкою позивачки перерахування коштів із карткового рахунку своєї матері, однак не вважає цей факт належним та допустимим доказом по справі.

Оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню, колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано послався на зміст аудіо запису, як на доказ відсутності вини банку у списання коштів з карткового рахунку позивачки, а за відсутності вини банку - відмовив у позові повністю.

Керуючись ст.ст. 61 307 308 315 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 1 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживача та стягнення грошових коштів - відхилити, рішення суду залишити без змін.

Ухвала колегії та рішення районного суду набувають законної сили з моменту проголошення ухвали колегії, та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції

Головуючий :

Судді :