Своєчасне інформування власником платіжної картки банку про списання грошових коштів з його банківського рахунку є обов’язковою умовою повернення банком втрачених коштів (ВССУ у справі № 752/16363/15-ц від 26 жовтня 2016р. )

Фабула судового акту: Позивач, що має банківській поточний рахунок у публічному акціонерному товаристві «БТА Банк» (банк, відповідач) поповнив вказаний рахунок, однак 19 березня 2015 року виявив списання з його карткового рахунку грошей у розмірі 4 500 Євро. 19 березня 2015 року у телефонному режимі та 20 березня 2015 року письмовою заявою він поінформувала банк про зникнення грошових коштів з його банківського рахунку.

За результатами перевірки банк повідомив про те, що спірні трансакції по картці позивача, на загальну суму 4 500 Євро були здійснені 14, 15, 17 березня 2015 року в країні Іспанія, де позивач, за його заявою, в той момент не перебував, і картку нікому не передавав.

При цьому банк відмовив у поверненні грошових коштів, что стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом. При цьому представник банку посилавсяся на те, що позивач свідомо відмовилась від послуги М - банкінгу (отримання та відправка СМС повідомлень за здійсненими клієнтом трансакціями), а також на те, що позивач зобов'язаний був негайно повідомити банк про втрату спеціального платіжного засобу, в іншому випадку банку не несе відповідальності за платіжні операції до отримання такого повідомлення від клієнта.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 6 квітня 2016 року, позов задоволено, стягнуто з банку 4 500 євро, що дорівнює 110 025 грн 20 коп. на час подання позовної заяви.

Судові рішення ВССУ залишені без змін з огляду на таке.

Отримання позивачем послуги М - банкінгу (отримання та відправка СМС повідомлень за здійсненими клієнтом трансакціями) є правом клієнта, а не обов'язком. Така відмова позивача від послуги М - банкінгу не скасовує визначений законом обов'язок відповідача забезпечувати збереження коштів клієнта на його рахунку.

Посилання відповідача на те, що позивач сам є винним у втраті грошей з її карткового рахунку, оскільки зобов'язаний був негайно повідомити банк про втрату спеціального платіжного засобу, в іншому разі банк не несе відповідальності за платіжні операції до отримання такого повідомлення від клієнта, суд оцінив критично, зазначивши, що складовими частинами цивільного правопорушення є протиправна поведінка, наявність збитків, причинно-наслідковий зв'язок, та вина особи. Аналізом дій позивача таких обставин не встановлено. Позивач не скоював дій в розумінні «втрати електронного платіжного засобу». Відповідач в судовому засіданні не довів того, що позивач не здійснював контроль(володіння) електронним платіжним засобом, та того що відбулось неправомірне заволодіння та використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів з вини позивача.

ВССУ ж, залишаючи без змін рішення судів, в ухвалі від 26.10.2016 р. також зазначив, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у даній справі № 6-71цс15.

Аналізуйте судовий акт: Банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (Суд від 07.12.2016р. у справі № 127/21740/16-ц)

Комісії щомісяця за обслуговування кредиту є незаконними, якщо банк не доведе, які саме послуги надаються позичальнику за таку комісію (ВСУ від 16 листопада 2016р. у справі № 6-1746цс16)

Несанкціонована споживачем транзакція обумовила визнання дій банку неправомірними, а визнання транзакції нечинною (ВССУ, справа № 6-32775ск15 від 01.02.2016 р.)

Несправедлива умова у кредитному договорі: плата за обслуговування та дострокове погашення кредиту не є конкретною сумою, а визначається за формулою із змінними величинами ( Постанова ВСУ №6-80цс12 від 12 вересня 2012р).

Кишенькові третейські суди при банках тепер безпорадні, ВСУ знову підтвердив непідвідомчість відносин клієнт – банк будь-яким третейським судам (ВСУ від 13 квітня 2016р. у справі № 6-29цс16)

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,

ХоптиС.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «БТА Банк» про стягнення боргу за договором банківського рахунку, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «БТА Банк» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 8 квітня 2014 року між нею та публічним акціонерним товариством «БТА Банк» (далі - ПАТ «БТА Банк») укладено договір № 82774 банківського поточного рахунку фізичної особи, відповідно до якого банк відкрив поточний (картковий) рахунок у валюті долар США (USD) з метою комплексного обслуговування клієнта відповідно до умов цього договору та тарифів «Моя картка».

ОСОБА_3 поповнила рахунок, однак 19 березня 2015 року виявлено списання з її карткового рахунку у розмірі 4 500 Євро. 19 березня 2015 року у телефонному режимі та 20 березня 2015 року письмовою заявою про спірну трансакцію вона поінформувала банк, а саме: про зникнення грошових коштів з її банківського рахунку.

Листом від 15 червня 2015 року банк повідомив про те, що на підставі її заяви ініційовано перевірку про спірні трансакції по картці позивача, які здійснені 14, 15, 17 березня 2015 року в країні Іспанія на загальну суму 4 500 Євро. Зазначає, що в країні Іспанія вона в той момент не перебувала, картку нікому не передавала.

Під час службового розслідування банк з'ясував, що 19 березня 2015 року в процесі моніторингу клієнтських операцій відділом клієнтської підтримки банку виявлено операцію по картці у торговельній точці та проведено з нею телефонну розмову, під час якої легітимність зазначеної операції не була підтверджена, а також встановлено несанкціоноване списання грошових коштів з її рахунку на загальну суму 4 500 Євро, після чого картку заблоковано. Дані про зазначені операції внесено до бази даних щодо шахрайств з платіжними картками, а картку внесено до міжнародного електронного стоп-списку.

У той же час банк відмовив їй у поверненні грошових коштів з посиланням на несвоєчасне повідомлення банку про шахрайські дії з її карткою.

Позивач повідомив банк одразу як йому стало відомо про зникнення грошових коштів з рахунку. Окрім того, відповідно до п. 3.1.9 Правил здійснення операцій за картковими рахунками, відкритими фізичними особами у ПАТ «БТА Банк», у разі підозри в незаконному використанні картки, не пізніше 5-ти робочих днів клієнт повинен повідомити про це банк, що і зроблено ОСОБА_3

Листом від 6 травня 2015 року банк повідомив, що на підставі її заяви ініційовано перевірку, претензійну роботу, згідно з Правилами міжнародної платіжної системи VISA, виставлено претензію банку - еквайру Ibercaja Banco S.A., Zaragoza, Spain, з вимогою щодо повернення зазначеної суми коштів.

Враховуючи те, що банк відмовив їй в поверненні грошових коштів, просила позов задовольнити.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 6 квітня 2016 року, позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ «БТА Банк» на користь ОСОБА_3 за договором від 8 квітня 2014 року № 82774 банківського поточного (карткового) рахунку фізичної особи 4 500 євро, що дорівнює 110 025 грн 20 коп. на час подання позовної заяви. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ПАТ «БТА Банк» просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що ОСОБА_3 виконала всі необхідні дії щодо своєчасного повідомлення банку про зникнення коштів з рахунку у країні Іспанія, у якій на той момент не перебувала, а тому з банка підлягають стягненню спірні кошти.

Колегія суддів вважає, що такі висновки є правильними, ґрунтуються на нормах матеріального права та узгоджуються з нормами процесуального права.

Судами установлено, що 8 квітня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ «БТА Банк» укладено договір банківського поточного рахунку фізичної особи, по якому банк відкрив поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 в валюті доларах США (USD) з метою комплексного обслуговування клієнта, відповідно до умов цього договору та тарифів «Моя картка».

19 березня 2015 року в процесі моніторингу клієнтських операцій відділом клієнтської підтримки банку було виявлено операцію по картці у торгівельній точці «SOTRIS» MAROUSI (банк-еквайр Eurobank Ergasias S.A, Греція) з кодом відмови «915» (недостатньо коштів на рахунку) та проведено з ОСОБА_3 телефонну розмову, під час якої легітимність зазначеної операції не була підтверджена, а також встановлено несанкціоноване списання грошових коштів з її рахунку на загальну суму 4 500 Євро, після чого картку заблоковано.

20 березня 2015 року ОСОБА_3 подала заяву про спірну трансакцію, в якій просила провести розслідування стосовно ситуації, яка виникла у період з 14 березня 2015 року по 17 березня 2015 року про здійсненні операції по картці на загальну суму 4 500 Євро в торговій точці PELUQUERIA, LAS ROZAS DE, ES, яка розташована за адресою LAS ROZAS DE, ES. Заявлена сума нею не була оплачена, але згідно виписки на 20 березня 2015 року кошти списані з її карткового рахунку.

На підставі заяви позивача ініційовано претензійну роботу в платіжній системі VISA та виставлено претензію банку-еквайру з вимогою повернення списаних коштів (операція «чарджбек») за кодом «81» (шахрайство). Проте, виставлену банком претензію опротестовано (репрезентовано) банком-еквайром з наданням отриманих від торговельного підприємства PELUQUERIA, LAS ROZAS DE, ES (Іспанія) (яке обслуговується еквайром) копій документів та операційних даних за всіма спірними трансакціями. На додатковий запит банку отримано від VISA підтвердження правомірності дій банка-еквайра.

Згідно зі ст. 55 Закону «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнта банку.

Відповідно до Правил здійснення операцій за картковими рахунками, відкритими фізичним особам у ПАТ «БТА БАНК», у разі втрати або крадіжки карток, підозрі в незаконному використанні картки, при необхідності заблокувати додаткову картку держателі зобов'язані вжити наступних заходів:

- негайно повідомити про це банк за телефоном (044) 495-65-61,0-800-30-45-45 та надати інформацію: ім'я, прізвище, номер картки та пароль, зазначений в заяві-анкеті;

- не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після усного повідомлення звернутися до банку з клопотанням про випуск нових ПК у зв'язку з їх втратою/крадіжкою/компрометацією ПК, шляхом безпосереднього подання до банку письмової заяви.

Згідно із п. 6 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 5 листопада 2014 року № 705, до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у даній справі № 6-71цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Представник банку повідомив, що кошти з платіжної картки зняті 14, 15, 17 березня 2015 року в країні Іспанія, 20 березня 2015 року картка заблокована в країні Греція, при цьому, ОСОБА_3 своєчасно повідомила банк про спірну трансакцію, а строк у п'ять днів для звернення до банку встановлюється виключно для випуску платіжної картки у зв'язку із втратою/крадіжкою/компрометацією, а тому правильним є висновок судів про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законні й обґрунтовані рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «БТА Банк» відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: В.І. Журавель

О.В. Закропивний

С.Ф. Хопта

С.П. Штелик

Справа № 752/16363/15-ц

Провадження №: 2/752/1080/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ладиченко С.В.

при секретарі Рожок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» про стягнення боргу за договором банківського рахунку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» про стягнення боргу за договором банківського рахунку.

Позивач просить суд стягнути з ПАТ «БТА Банк» на її користь за договором № 82774 банківського поточного (карткового) рахунку фізичної особи від 08.04.2014 року 4500 (чотири тисячі п'ятсот) євро, що дорівнює 110025 гривням 20 коп. на час подання позовної заяви) та у відшкодування понесених нею судових витрат по сплаті судового збору 1100 грн. 25 коп.

В обґрунтування позову вказує, що 08 квітня 2014 року між нею та ПАТ «БТА Банк» було укладено договір № 82774 банківського поточного рахунку фізичної особи, по якому банк відкрив поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 в валюті Доларах США (USD) з метою комплексного обслуговування клієнта, відповідно до умов цього договору та тарифів «Моя картка».

Рахунок нею поповнювався, однак, 19.03.2015р. було виявлено списання з карткового рахунку позивачки 4500 Євро. 19.03.2015р. в телефонному режимі та 20.03.2015р. письмовою заявою про спірну трансакцію позивачкою було поінформовано банк про зникнення грошових коштів з її банківського рахунку.

Листом від 15 червня 2015р. банк повідомив позивачку про те, що на підставі Заяви позивачки було ініційовано перевірку про спірні трансакції по картці позивачки, які були здійснені 14, 15, 17 березня 2015р. в Іспанії на загальну суму 4500 Євро.

В Іспанії вона в той момент не перебувала, картку нікому не передавала.

Під час службового розслідування Банк з'ясував що 19.03. 2015р. в процесі моніторингу клієнтських операцій Відділом клієнтської підтримки Банку було виявлено операцію по Картці у торговельній точці та проведено з позивачкою телефонну розмову, в ході якої легітимність зазначеної операції не була підтверджена, а також було встановлено несанкціоноване списання грошових коштів з рахунка позивачки на загальну суму 4500 Євро, після чого картку було заблоковано. Дані про зазначені операції було внесено до бази даних, щодо шахрайств з платіжними картками, а картку внесено до міжнародного електронного стоп-списку. В той же час банк відмовив їй в поверненні грошових коштів з посиланням на несвоєчасне повідомлення Банку позивачкою про шахрайські дії з її карткою.

З таким рішенням банку, позивачка не погоджується, оскільки повідомила банк одразу, як їй стало відомо про зникнення грошових коштів з рахунку. Окрім того, відповідно до п. 3.1.9 Правил здійснення операцій за картковими рахунками, відкритими фізичними особами у ПАТ «БТА Банк»: «у разі підозри в незаконному використанні картки, не пізніше 5-ти робочих днів клієнт повинен повідомити про це банк», що і було зроблено позивачкою.

Листом від 06 травня 2015р. банк повідомив позивачку про те, що на підставі Заяви позивачки було ініційовано перевірку, претензійну роботу, згідно з Правилами міжнародної платіжної системи VISA, виставлено претензію банку - еквайру Ibercaja Banco S.A., Zaragoza, Spain, з вимогою щодо повернення зазначеної суми коштів. Станом на 25 травня 2015р., банком виконуються всі дії щодо повернення грошових коштів.

Враховуючи те, що банк відмовив їй в поверненні її грошових коштів, вона змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримує позовні вимоги, та просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, вважає позовні вимоги безпідставними, надав до суду письмові заперечення на позов (а.с.39-42). Посилається на те, що позивач свідомо відмовилась від послуги М - банкінгу (отримання та відправка СМС повідомлень за здійсненими клієнтом трансакціями). Посилається на те, що позивач зобов'язаний був негайно повідомити банк про втрату спеціального платіжного засобу, в іншому разі банку не несе відповідальності за платіжні операції до отримання такого повідомлення від клієнта.

Вислухавши сторони дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 08 квітня 2014 року між позивачкою та відповідачем ПАТ «БТА Банк» було укладено договір № 82774 банківського поточного рахунку фізичної особи, по якому банк відкрив поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 в валюті Доларах США (USD) з метою комплексного обслуговування клієнта, відповідно до умов цього договору та тарифів «Моя картка».(ас.с13-14).

Згідно зі ст. 55 Закону «Про банки та банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.

Сторонами погоджено, що їх взаємовідносини регулюються також Правилами здійснення операцій за картковими рахунками, відкритими фізичним особам у АПТ «БТА БАНК» (а.с.15-18) та відповідним додатком (а.с.19).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» основними видами рахунків, залежно від їх призначення, є поточні та депозитні (вкладні) рахунки. Поточним рахунком визнається рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей та для здійснення усіх видів операцій за цим рахунком відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Поточні рахунки відкриваються фізичним особам для зберігання коштів, отримання готівки та проведення безготівкових рахунків у національній валюті з юридичними та іншими фізичними особами.

Згідно ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Банк зобов'язувався забезпечувати збереження коштів клієнта на його рахунку; приймати до зарахування на рахунок клієнта готівкові та безготівкові грошові кошти; забезпечувати своєчасне зарахування та списання коштів по рахунку клієнта.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України ).

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові ( володільцеві рахунка ), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком ( ч.1 ст.1066 ЦК України ).

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд ( ч.3 ст.1066 ЦК України ).

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами ( ч.1 ст.1067 ЦК України ).

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом

Отримання позивачем ОСОБА_1 послуги М - банкінгу (отримання та відправка СМС повідомлень за здійсненими клієнтом трансакціями) є правом клієнта, а не обов'язком.

На думку суду така відмова позивача ОСОБА_1 від послуги М - банкінгу (отримання та відправка СМС повідомлень за здійсненими клієнтом трансакціями) не скасовує визначений законом обов'язок відповідача ПАТ «БТА Банк» забезпечувати збереження коштів клієнта на його рахунку.

Посилання відповідача на те, що позивач сама є винною у втраті грошей з її карткового рахунку, оскільки зобов'язана була негайно повідомити банк про втрату спеціального платіжного засобу, в іншому разі банк не несе відповідальності за платіжні операції до отримання такого повідомлення від клієнта, суд сприймає критично.

Складовими частинами цивільного правопорушення є протиправна поведінка, наявність збитків, причинно-наслідковий зв'язок, та вина особи.

Аналізом дій позивача ОСОБА_1 таких обставин не встановлено.

Позивач ОСОБА_1 не скоювала дій в розумінні «втрати електронного платіжного засобу».

Відповідач в судовому засіданні не довів того, що позивач не здійснював контроль(володіння) електронним платіжним засобом, та того що відбулось неправомірне заволодіння та використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів з вини позивача.

19.03.2015р. було виявлено списання з карткового рахунку позивачки 4500 Євро в країні Іспанія.

В Іспанії позивачка в той момент не перебувала, картку нікому не передавала.

З моменту виявлення цього 19.03.2015р. в телефонному режимі та 20.03.2015р. письмовою заявою про спірну трансакцію(а.с.11-12) позивачкою було поінформовано відповідача про зникнення грошових коштів з її банківського рахунку.

Таким чином позивачка виконала всі необхідні дії щодо своєчасного повідомлення банку. Згідно з ч. 1 ст.15, ч. 2 ст.16 ЦК України у разі порушення цивільного права, особа має право на його захист шляхом примусового виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,57-61,88,208,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 525, 526, 610-612, 625, 1066, 1067, 1073, 1074 ЦК України, ст. 55 Закону «Про банки та банківську діяльність»,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» на користь ОСОБА_1 за договором № 82774 банківського поточного (карткового) рахунку фізичної особи від 08.04.2014 року 4500 (чотири тисячі п'ятсот) євро, що дорівнює 110025 гривням 20 коп. на час подання позовної заяви).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» на користь ОСОБА_1 у відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору 1100 грн. 25 коп. (одну тисячу сто гривень 25 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва, через Голосіївський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.В. Ладиченко