При порушенні черговості при зверненні стягнення на майно САМЕ боржнику слід довести, що у державного виконавця була інформація про інше майно (Апеляційний суд Житомирської області від 8 лютого 2017р. у справі №296/610/16-ц)

Фабула судового акту: Зазвичай під час здійснення виконавчого провадження боржник всіляко намагається прикинутись «нищебродом» і спираючись на сумнівні правові конструкції уникнути або максимально затягнути повернення боргу стягувачу. Так було і цій справі, коли квартиру боржника було реалізовано через електронні торги із реалізації арештованого майна, проте боржник наполягав, що результати торгів підлягають скасуванню з причини порушення державним виконавцем черговості звернення стягнення на майно боржника. Боржник надав суду відомості, що він є власником іменних акцій ВАТ та земельної ділянки, на які звернення стягнення у виконавчому провадженні має бути здійснено раніше ніж на його квартиру. ( яка до того ж перебуває у спільній власності з дружиною).

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні скарги боржника. Зокрема, суд підкреслив, що при визначенні черговості звернення стягнення на майно боржника, державний виконавець керується тими відомостями, які в нього є, і які ним зібрані в матеріали виконавчого провадження. Боржник не був позбавлений можливості повідомити державному виконавцю про інше своє майно, на яке слід першочергово звернути стягнення, чого він звичайно не зробив. Окрім цього акт опису й арешту квартири не був оскаржений боржником у встановленому законом порядку. Тому, черговість звернення стягнення хоч і порушена, проте не свідомо і підстав скасовувати торгів немає.

Аналізуйте судовий акт: Адмінсуди не розглядають позови або скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, якщо законом, передбачений інший порядок їх оскарження (ВСУ від 16 листопада 2016р. у справі № 6-931цс16)

Акт і постанова д/в про передачу стягувачу нереалізованого на торгах майна оскаржуються шляхом подання скарги, а не позову про недійсність правочину із підстав ст.203, 215 ЦК України (ВСУ від 16 листопада 2016 р. у справі № 6-1655цс16)

Відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження( ВСУ у справі № 6-62цс14)

Виконавчий збір не стягується після спливу строку на добровільне виконання рішення суду, якщо д/в не вчиняв виконавчі дії, а боржник пізніше добровільно виконав рішення суду (ВСУ у справі №6-785цс15 від 6 липня 2015р.)

«Беремо приклад з Привату», або забезпечення позову, яке просто забороняє ВСІМ банкам та органам виконавчої служби із правонаступниками арештувати чи списувати кошти ПАТ КБ «Приватбанк» до вирішення справи по суті (201/5111/15ц,суддя Наумова О. С.)

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/610/16-ц Головуючий у 1-й інст. Адамович О. Й.

Категорія 81 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів:Кочетова Л.Г., Товянської О.В.,

з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_2, заінтересовані особи: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Житомирській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, територіальна Державна інспекція з питань праці у Житомирській області, Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Корольовського відділу державної виконавчої служби м. Житомира ГТУЮ у Житомирській області

на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 05 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_2. Змінюючи вимоги, просив визнати неправомірними дії державного виконавця з продажу квартири АДРЕСА_1 з порушенням вимог черговості звернення стягнення на майно боржника, встановлених ч.ч. 2,5 ст.52, ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження»; визнати неправомірними дії державного виконавця зі звернення стягнення за рахунок продажу квартири АДРЕСА_1 по постановах у справах про адміністративні правопорушення на загальну суму 5065,54 грн., які були зведені в одне виконавче провадження № 35587429 та були на виконанні з 2012 року по 2014 рік, з порушенням вимог ч.2 ст.30, п.7 ч.1 ст.39, ч.2 ст.48, п.6 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», ч.ч.1,2 ст.38, ст.303 КУпАП; визнати неправомірними дії державного виконавця з проведення повторної оцінки та продажу квартири АДРЕСА_1 з порушенням п.3 ч. 1 ст.37, ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження». Для поновлення своїх порушених прав у звязку з неправомірними діями державного виконавця з продажу квартири АДРЕСА_1 просив визнати недійсними електронні торги з продажу квартири АДРЕСА_2 від 05 грудня 2014 року, від 16 січня 2015 року, від 06 березня 2015 року, визнати недійсними складені за їх результатами протоколи електронних прилюдних торгів з продажу квартири АДРЕСА_1 від 05 грудня 2014 року № 18152, від 16 січня 2015 року № 40543, від 06 березня 2015 року № 59167 та визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане на імя ОСОБА_4 на підставі акту про проведення електронних прилюдних торгів від 20 березня 2015 року (а.с.229 т.1). Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що на виконання зведеного виконавчого провадження, за яким він є боржником, державним виконавцем на електронних торгах було продано квартиру АДРЕСА_1, але йому на праві власності, окрім квартири, належать також акції та окрема від будинку земельна ділянка, на що у першу чергу мало бути звернуто стягнення.

Суд залучив до участі у справі: ОСОБА_3, територіальну Державну інспекцію з питань праці у Житомирській області та Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (журнал судового засідання від 29 червня 2016 року, а.с.151 т.1), ОСОБА_4 (журнал судового засідання від 11 липня 2016 року, а.с.170-171 т.1), Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Житомирській області (а.с.203 т.1).

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 05 жовтня 2016 року поновлено строк оскарження. Скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Корольовського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо продажу квартири АДРЕСА_3 з порушенням визначеної черговості звернення стягнення на майно боржника, встановленої ст. 52, ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження». Закрито провадження в частині оскарження дій державного виконавця при виконанні постанов у справах про адміністративні правопорушення у зведеному виконавчому провадженні. В іншій частині скаргу залишено без задоволення.

Не погодившись із зазначеною ухвалою та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 та Корольовський відділ державної виконавчої служби м. Житомира ГТУЮ у Житомирській області подали апеляційні скарги.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 в частині відмови у задоволенні вимог щодо визнання недійсними електронних торгів з продажу спірної квартири від 05 грудня 2014 року, від 16 січня 2015 року та від 06 березня 2015 року, протоколів електронних торгів та свідоцтва про право власності на вищевказану квартиру, виданого на імя ОСОБА_4 просить ухвалу в зазначеній частині скасувати та постановити нову, якою задовольнити зазначені вимоги. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції, встановивши неправомірність дій державного виконавця щодо продажу квартири з порушенням черговості звернення стягнення на майно боржника, повинен був поновити його порушені права.

Корольовський відділ державної виконавчої служби м. Житомира ГТУЮ у Житомирській області у своїй апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою в задоволенні скарги відмовити. Зазначає, що у процесі виконання зведеного виконавчого провадження державні виконавці неодноразово змінювалися. Судом не встановлено, які саме неправомірні дії вчинив відповідач та якими доказами це підтверджується. На думку державної виконавчої служби справа підсудна адміністративному суду. Окрім того суд безпідставно поновив строк для звернення зі скаргою, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний щодо процесуальних дій, які вчинялися в рамках виконавчого провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що скарги підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що на виконанні у Корольовському відділі ДВС м. Житомира перебувало зведене виконавче провадження №35587429 про стягнення коштів з ОСОБА_1 О В.(боржника) у якому були обєднані:

- десять виконавчих проваджень з виконання постанов Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Новоград-Волинського суду, ухвалених в порядку КУпАП та територіальної Державної інспекції з питань праці у Житомирській області на загальну суму 5065 грн. 54 коп.;

- два виконавчих провадження з виконання виконавчих листів, виданих Корольовським районним судом м. Житомира в порядку ЦПК України, від 12 червня 2013 року № 296/3771/12-ц та від 28 січня 2015 року №296/6478/14-w про стягнення на користь ОСОБА_3 відповідно 32320 грн. та 37369,14 коп., тобто 69689 грн. 14 коп. (а.с.40-41 т.1).

Згідно з розясненнями, що надані судам у абзаці другому п.9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (у редакції постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №4), якщо оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, прийняті (вчинені, допущені) із метою виконання зведеного виконавчого провадження, в якому обєднано виконавчі провадження щодо виконання судових рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), то скарга підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в тій частині, яка стосується виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, а в іншій частині суд відмовляє у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України, а помилково прийнявши в цій частині скаргу до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги державної виконавчої служби відносно того, що справа підсудна адміністративному суду спростовуються вищевикладеним, а тому колегія суддів апеляційного суду погоджується з тим, що суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині оскарження дій при виконанні постанов у справах про адміністративні правопорушення з підстав, передбачених ч.1 ст.205 ЦПК України.

При цьому суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення виконавчою службою черговості при зверненні стягнення на майно боржника, повязуючи свій висновок із тим, що з червня 2014 року по 06 березня 2015 року перевірка майнового стану боржника не здійснювалася, взагалі не робилися запити щодо наявності іменних цінних паперів, не отримано відповідь по запиту щодо права власності на земельну ділянку та не проведено належний огляд майна боржника за місцем проживання останнього.

Сума, що підлягала до стягнення за виконавчими листами, виданими в порядку ЦПК України, перевищувала десять розмірів мінімальної заробітної плати.

Квартира АДРЕСА_4 була описана та арештована державним виконавцем Файдовим О.М. у грудні 2013 року (а.с.44). Виконавча дія проводилася в присутності ОСОБА_1, який зауважень з приводу її опису не мав і якому копія акта опису та арешту квартири була вручена під розписку (а.с.44-45).

Відповідно до ч.5 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», що діяла в такій редакції на час виникнення та існування спірних правовідносин, боржник мав право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

Всупереч вимог ч.7 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», яка зобовязувала сумлінно користуватися усіма наданими боржнику правами з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі вчинення виконавчий дій, ОСОБА_1 у жодний спосіб не сповістив виконавчу службу про наявність у нього на праві власності іншого майна, на яке необхідно було б звергнути стягнення у першу чергу, зокрема, він не повідомив про те, що є власником іменних акцій у ВАТ «Ярунська сільгосптехніка» загальною номінальною вартістю 13952,50 грн. та земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,120 га, яка розташована на території Буківської сільської ради Бобровського масиву-1 (а.с.31,231 т.1).

Акт опису й арешту квартири не був оскаржений боржником у встановленому законом порядку.

Крім того ч.5 ст.52 Закон України «Про виконавче провадження» надавала право саме державному виконавцеві остаточно визначати черговість стягнення на кошти та інше майно боржника.

Періодичність проведення перевірки майнового стану боржника була врегульована чинним законодавством після травня 2015 року, тобто після реалізація квартири з електронних торгів.

За таких обставин, у розпорядженні державної виконавчої служби була наявна інформація про належність боржнику лише квартири, а тому відсутні підстави стверджувати про порушення державним виконавцем черговості при зверненні стягнення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції в частині визнання дій головного державного виконавця Корольовського відділу ДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_2 щодо продажу квартири АДРЕСА_1 з порушенням визначеної черговості звернення стягнення на майно боржника, встановленої ст.ст.52,63 Закону України «Про виконавче провадження», неправомірними та в цій частині постановляє нову ухвалу, якою відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні скарги.

Як убачається з ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 07 листопада 2016 року суд першої інстанції скаргу ОСОБА_1 в частині визнання недійсними електронних торгів із реалізації арештованого майна, протоколів проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності на нерухоме майно залишив без задоволення (а.с.36 т.2).

Зі змісту п.18 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» убачається, що справа про визнання недійсним аукціону (прилюдних торгів) розглядається у позовному провадженні, а не в порядку розгляду скарги на дії державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду скасовує ухвалу суду першої інстанції в частині залишення без задоволення скарги щодо визнання недійсними електронних торгів із реалізації квартири АДРЕСА_5, проведених 05 грудня 2014 року, 16 січня та 06 березня 2015 року, а також протоколів, складених за результатами їх проведення, та свідоцтва про право власності на спірну квартиру, виданого на імя ОСОБА_4, та залишає в цій частині скаргу без розгляду відповідно до ст.310 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції в частині відмови у визнати неправомірними дій державного виконавця з проведення повторної оцінки та продажу квартири постановлена з дотриманням положень п.3 ч. 1 ст.37, ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження», які регулюють зупинення виконавчого провадження та оголошення розшуку, що не має жодного відношення до розгляду даної скарги. Доводи апеляційної скарги державної виконавчої служби висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

З огляду на вищевикладене, посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на непоновлення судом його прав є небґрунтованими.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,310, 312-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби м. Житомира ГТУЮ у Житомирській області задовольнити частково.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 05 жовтня 2016 року в частині задоволених вимог скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні вимог про визнання дій державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_2 неправомірними щодо порушення черговості звернення стягнення.

Ухвалу в частині залишення без задоволення скарги щодо визнання недійсними електронних торгів із реалізації квартири АДРЕСА_5, проведених 05 грудня 2014 року, 16 січня та 06 березня 2015 року, а також протоколів, складених за результатами їх проведення, та свідоцтва про право власності на спірну квартиру, виданого на імя ОСОБА_4, скасувати та залишити в цій частині скаргу без розгляду.

У решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча

Судді: