Перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування (АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ у справі № 648/3671/16-ц від 30 листопада 2017р.)

Фабула судового акту:

З метою обійти заборону відчуження землі було укладено спадковий договір, відповідно до якого, після смерті відчужувача земельна ділянка перейшла у власність набувача. Суд першої інстанції та Апеляційний суд Херсонської області погодився з позивачем, щодо незаконності цього правочину. Оскільки, перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування.

Таким чином укладенням спірного договору його сторони в порушення ст. 6 ЦК України незаконно відступили від вказаних вище Перехідних положень ЗК України, предметом цього договору виступало майно, яке в силу закону є обмеженим в обороті, зміст спірного правочину суперечить нормам ЦК України та ЗК України, порушує спадкові права позивача, у відповідності до ст. ст. 203, 215 ЦК України та п. 15 Перехідних положень ЗК України вказаний договір є недійсним.

Аналізуйте судовий акт: Спадковий договір розірвано, оскільки його умовами не передбачено можливість невиконання набувачем умов цього договору за певних обставин, навіть поважних (Справа № 638/2581/16-ц, ухвала від 23.02.17)

Поки що єдина позиція ВСУ, яка досліджує договір довічного утримання, зокрема зобов’язує суди завжди встановлювати в чиїх інтересах такий договір укладався і чи виконувався він (ВСУ від 13 квітня 2016р. у справі № 6-2891цс15)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 648/3671/16-ц Головуючий у І інстанції Кусік І.В.

Номер провадження 22-ц/791/1848/17 Доповідач Семиженко Г.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Базіль Л.В.,

представник позивача, адвокат Болтушенко Д.В.,

секретар Рябченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білозерського районного суду Херсонської областівід 25 вересня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Білозерської районної державної адміністрації, про визнання недійсним спадкового договору та визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИЛА:

у серпні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 21 листопада 2013 року помер його батько ОСОБА_4, за життя у його власності перебувала земельна ділянка площею 4,08 ОСОБА_5 кадастровий номер 6520386500:03:021:0002, надана для ведення сільськогосподарського виробництва, 21 лютого 2014 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та довідався про те, що його батьком та відповідачем 27 грудня 2011 року було укладено спадковий договір, на підставі якого ОСОБА_2 після смерті батька став набувачем вказаної земельної ділянки. На момент укладення вказаного договору та на момент смерті батька позивач був неповнолітнім та єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який мав право на обовязкову частку у спадщині, вважає вказаний договір недійсним, оскільки на момент його укладення діяв встановлений перехідними положеннями ЗК України мораторій на відчуження земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, у позові просив визнати недійсним спадковий договір ВРО № 589377 від 27 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6520386500:03:021:0002, розташовану на території Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлого 21 листопада 2013 року.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 25 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено, ухвалено визнати недійсним спадковий договір ВРО № 589377 від 27 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6520386500:03:021:0002, що знаходиться на території Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 21 листопада 2013 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, в обґрунтування скарги покликався на те, що крім позивача у справі у померлого ОСОБА_4 були інші спадкоємці, які не були залучені до участі у справі, суд першої інстанції необґрунтовано вказує на те, що укладенням спадкового договору від 27 грудня 2011 року, який є особливою формою спадкування, було порушено цивільні права позивача, вважає, що спадковий договір не є правочином з відчуження майна, а тому на нього не поширюється дія мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення, встановленого Перехідними положеннями ЗК України.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Болтушенко Д.В. в інтересах ОСОБА_3 вважав її такою, що задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні при апеляційному розгляді справи представник відповідача ОСОБА_7 вимоги скарги підтримав, ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 вважали скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 27 грудня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено спадковий договір, за яким останній зобовязався виконувати передбачені в ньому розпорядження ОСОБА_4, а саме підтримувати в належному стані земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва площею 4,08 ОСОБА_5 кадастровий номер 6520386500:03:021:0002 на території Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області, належну ОСОБА_4 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ХС № 043148, виданого Станіславською сільською радою Білозерського району Херсонської області 19 лютого 2003 року, сплачувати у встановлені строки всі необхідні платежі та податки, що стосуються вказаної земельної ділянки, обробляти її як таку, що надана набувачеві у користування, після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_2 набуває право власності на цю земельну ділянку. Позивач є сином померлого ОСОБА_4, який подав заяву про прийняття спадщини, з доданих до справи доказів та пояснень сторони відповідача, не спростованих іншою стороною, вбачається, що крім позивача є ще інші особи, які можуть виступати спадкоємцями після смерті ОСОБА_4, та які не були у встановленому порядку залучені до участі у справі.

У відповідності до ст. 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Відповідно до положень п. 15 Перехідних положень ЗК України в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб. Купівля-продаж або іншим способом відчуження вказаних земельних ділянок запроваджується за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження зазначених земельних ділянок в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Спірним моментом у даній справі між сторонами та задачею суду є визначення правової природи спірного договору чи є він видом спадкування, чи видом відчуження майна.

Вирішуючи дане питання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку мало місце відчуження земельної ділянки, оскільки ст. 1217 ЦК України передбачено лише два види спадкування за заповітом та за законом, спадкування шляхом укладення спадкового договору чинним законодавством не передбачено, в самому визначені спадкового договору в ст. 1302 ЦК України його сторонами зазначені відчужувач та набувач, отже законодавець найменуванням сторін договору визначив його правову природу, цей договір не є безвідплатним, а така ознака не притаманна переходу права власності в порядку спадкування, до набувача за спадковим договором переходить тільки право, коли в порядку спадкування до спадкоємців переходять також і обовязки спадкодавця, відчужуване за спадковим договором майно не має статусу спадщини та не потребує вчинення певних дій щодо його прийняття та оформлення відповідним свідоцтвом, поміщення правових норм стосовно спадкового договору в Книзі шостій ЦК України обумовлено моментом переходу права власності на майно в результаті такого відчуження після смерті відчужувача.

Як розяснив пленум Верховного Суду України у п. 28 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування.

Таким чином укладенням спірного договору його сторони в порушення ст. 6 ЦК України незаконно відступили від вказаних вище Перехідних положень ЗК України, предметом цього договору виступало майно, яке в силу закону є обмеженим в обороті, зміст спірного правочину суперечить нормам ЦК України та ЗК України, порушує спадкові права позивача, у відповідності до ст. ст. 203 215 ЦК України та п. 15 Перехідних положень ЗК України вказаний договір є недійсним.

Разом з тим колегія суддів не може погодитися з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про визнання права власності на вказану у позові земельні ділянку за позивачем в порядку спадкування, оскільки у справі не приймали участь особи, які б були субєктами права на спадкування після смерті ОСОБА_4, відповідач до кола таких субєктів не входить, передбачені законом підстави для задоволення даної позовної вимоги відсутні.

За приведених обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в останній частині підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про визнання права власності на земельну ділянку за позивачем скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, в решті скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303 307 308 309 314 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської областівід 25 вересня 2017 року в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6520386500:03:021:0002, що знаходиться на території Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлого 21 листопада 2013 року, скасувати, ОСОБА_3 у задоволенні даної позовної вимоги відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, на нього протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_5

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_8

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_1