10.11.2016 | Автор: Веб-ресурс "Протокол" Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

І до ухвалення вироку висновок експерта у кримінальній справі приймається іншим судом як доказ у цивільній справі (Апеляційний суд Чернігівської області у справі № 748/2127/14-ц)

Фабула судового акту: Рішенням суду першої інстанції у цивільній справі визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав у зв’язку із встановленням його підробки. В основу рішення було покладено висновок судово-технічної експертизи, який встановлював підроблення документів.  Проте експертиза проводилась не в цивільній справі, де розглядалась вимога про визнання договору недійсним, а в кримінальній справі де обвинуваченим була особа, на користь якої був підроблений цей договір. І головне, що така експертиза, була прийнята судом, як належний та допустимий доказ для  задоволення позову, до ухвалення та набрання чинності вироком у кримінальній справі.

Суд апеляційної інстанції залишив в силі рішення суду першої інстанції і підкреслив допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, хоча на момент розгляду справи і судом  апеляційної інстанції,  вирок у кримінальній справі також ще не був ухвалений.  

Враховуйте також, що ухвала Апеляційного суду Чернігівської області від 29 липня 20115р. залишена в силі Ухвалою ВССУ від 1  грудня 2015р.

Аналізуйте судовий акт: Спір між учасниками товариства (фізичними та юридичними особами) щодо часток у статутному капіталі вирішується за правилами господарського судочинства (ВСУ від 14 вересня 2016р. у справі № 6-457цс16)

Апеляційний суд скасовуючи вирок суду першої інстанції повинен давати оцінку та переоцінку доказам вдаючись до їх безпосереднього дослідження, в тому числі із заслуховування показів свідків (ВСУ від 21 січня 2016р. у справі № 5-249кс15) 

 

  

Справа № 748/2127/14-ц                                                                                                                   Провадження № 22-ц/795/1363/2015      

Головуючий у I інстанції -Хоменко Л. В.                                                                               Доповідач - Позігун М. І.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД                       ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

у складі:

                головуючого-судді: Позігуна М.І.

                суддів: Бобрової І.О., Вінгаль В.М.

                 при секретарі: Козлачковій Ю.В.

                 з участю: представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Компанії Кеффтер Трейдінг Лімітед - Кінебаса Олексія Михайловича на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Компанії Кеффтер Трейдінг Лімітед про визнання договору купівлі-продажу корпоративних прав недійсним,

                                В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі Компанії Кеффтер Трейдінг Лімітед ставиться питання про скасування рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2015 року, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі) ПОП „Дніпро" від 21 листопада 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та Компанією Кеффтер Трейдінг Лімітед, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Незаконність рішення суду апелянт обґрунтовує невідповідністю висновків суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог фактичним обставинам справи, оскільки судом не враховано відсутність в матеріалах справи доказів щодо проставлення підпису з використанням кліше - факсиміле не самим позивачем, а висновок судово-технічної експертизи документів від 20 лютого 2014 року не є належним доказом у цивільній справі, оскільки експертизу проведено в рамках кримінального провадження. В письмових поясненнях на апеляційну скаргу представник апелянта в обґрунтування підстав для задоволення апеляційної скарги посилався на наявність угоди між ОСОБА_2 та відповідачем від 13 листопада 2013 року, згідно якої сторони домовилися про підписання договору купівлі-продажу корпоративних прав шляхом проставлення факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, що не виключає можливості підписання договору шляхом особистого підпису стороною договору.

Заслухавши доповідача, представників сторін, допитавши ОСОБА_2 в якості свідка, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що згідно статуту ПОП „Дніпро" в новій редакції, зареєстрованій 29 грудня 2012 року, власником підприємства був ОСОБА_2. Підприємство є юридичною особою.

За договором №1 купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі) ПОП „Дніпро" від 21 листопада 2013 року ОСОБА_2 продав Компанії Кеффтер Трейдінг Лімітед свої корпоративні права (свою частку) у статутному капіталі підприємства ПОП „Дніпро", яка складає 100% статутного капіталу підприємства.

Згідно висновку судово-технічної експертизи документів від 20 лютого 2014 року за №682-687/14-24, проведеного в рамках кримінального провадження №12014270270000045 Чернігівським РВ УМВС України у Чернігівській області, підпис від імені ОСОБА_2 в договорі купівлі- продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) ПОП „Дніпро" від 21 листопада 2013 року нанесений за допомогою рельєфного кліше підпису - факсиміле.

Зазначений висновок експертизи судом і було взято до уваги, як один із доказів, оскільки відповідачем двічі не було проведено призначені судом експертизи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із доведеності відсутності у позивача наміру на відчуження своєї частки в статутному капіталі товариства, оскільки особистого підпису в договорі він не ставив, а факсиміле було використане без його згоди в порушеня вимог ч. 3 ст. 207 ЦК України без закріплення такого використання угодою сторін. Крім того, суд зазначив, що використання факсиміле в даному випадку прямо не передбачено актами цивільного законодавства. З врахуванням викладеного, суд і прийшов до висновку, що на момент вчинення правочину не були додержані вимоги ч.3 та ч.5 ст.203 ЦК України, а тому волевиявлення учасника правочину - позивача по справі, не було вільним, а правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків.

Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.

Проведення судових експертиз під час розгляду справ в порядку цивільного судочинства врегульовано статтями 143-147 ЦПК України, якими встановлено певні вимоги до висновку експерта та необхідність в обов'язковому порядку попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, в силу яких висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 66 ЦПК України висновок експерта- докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

В статті 1 Закону України „Про судову експертизу" дано визначення поняття судової експертизи - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні не лише суду, а й органів дізнання, попереднього слідства. В силу статей 7, 10 вказаного Закону судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби, до яких належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Саме таким вимогам і відповідає висновок експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи №682-687/14-24, зроблений Сидорович Н.І. - експертом Чернігівського відділення КНДІСЕ, яка має вищу соціологічну освіту, п'ятий кваліфікаційний клас судового експерта за спеціальностями 2.1 „Дослідження реквізитів документів" і 2.3 „Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів", кваліфікаційне свідоцтво дійсне до 31.07.2018 року, стаж експертної роботи з 2006 року.

За таких обставин, оскільки зазначений висновок судово-технічної експертизи, проведеної в кримінальному провадженні, містить інформацію щодо предмета доказування в цивільній справі, а відповідач не здійснив оплати за проведення експертизи в цивільній справі, то врахування судом при винесенні рішення зазначеного висновку експерта з врахуванням інших доказів та обставин справи не призвело до неправильного вирішення спору.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено наявність угоди від 13 листопада 2013 року, укладеної між ОСОБА_2 та Компанією Кеффтер Трейдінг Лімітед, згідно якої сторони погодили, що з моменту набрання чинності даною угодою, будь-які правочини, які будуть укладатися сторонами, зокрема, але не виключно, договори купівлі-продажу корпоративних прав можуть бути підписані ОСОБА_2 шляхом проставлення факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання. Право проставлення факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання на правочинах не виключає можливості ОСОБА_2 здійснити таке підписання шляхом проставлення особистого підпису.

Проте, встановлення апеляційним судом наявності такої угоди, яка в силу ст. 204 ЦК України є чинною, не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду, оскільки залишаються неспростованими доводи позивача, допитаного апеляційним судом в якості свідка, що він не підписував договір купівлі - продажу корпоративних прав ні особисто, ні шляхом проставлення факсимільного відтворення, і не уповноважував жодних осіб на вчинення таких дій.

Покази ОСОБА_2 щодо відсутності його волевиявлення на укладення оспорюваного договору підтверджується і висновком експерта за результатами проведення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів №1950-1958/15-2-24, проведеної експертом Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно якого підписи від імені ОСОБА_2 у графі „ОСОБА_2." у наданих на дослідженя двох примірниках угоди від 13 листопада 2013 року виконані не ОСОБА_2, а іншою собою.

Відповідачем в спростування зазначених доводів позивача не надано жодного належного і допустимого доказу.

Таким чином, залишається неспростованим висновок суду про відсутність волевиявлення позивача на відчуження належних йому корпоративних прав ПОП „Дніпро", що в силу статей 203205 ЦК України є підставою для визнання такого правочину недійсним. Наявна в матеріалах справи копія рішення власника ПОП „Дніпро" від 27 грудня 2012 року щодо дозволу використання факсимільного відтворення підпису директора стосується використання факсимільного відтворення на документах, окрім документів фінансової та бухгалтерської звітності, підприємства.

За викладених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення і скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 303307308313-315317319 ЦПК України, апеляційний суд, -

                                      У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника Компанії Кеффтер Трейдінг Лімітед - Кінебаса Олексія Михайловича відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді:

4
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення