Без доказів фото- чи відеофіксації та без явки інспектора в суд та надання ним пояснень щодо накладення на водія штрафу довести за правилами адмінсудочинства порушення ПДР виявляється неможливо (Дзержинський райсуд м. Харкова)

Фабула судового акту: Однією з найулюбленіших позицій правозахисника, який оскаржує діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, є частина 2 ст. 71 КАСУ, яка передбачає, що «в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову». На жаль суди практично не застосовують цей принцип на практиці, і позивачу доводиться доказувати протиправність дій суб’єкта владних повноважень навіть при його систематичній неявці до суду та неподанні на вимогу суду витребуваних документів.

Читайте статтю: Застосування судами принципу змагальності сторін або історія оскарження рішення Одеської міської ради прийняте у далекому 1981 році (адміністративне судочинство)

Але в цій справі все було правильно. Позивач зупинив інспектор патрульної служби оскільки він їхав смугою руху для громадського транспорту, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив вимоги п. 17.1 Правил дорожнього руху. Інспектором був складений протокол, і на позивача постановою накладено штраф, передбачений ч. 3, ст. 122 КУпАП в розмірі 510,00 грн. Інших доказів порушення правил ПДР в справі немає.

За правилами адмінсудочинства позивач оскаржив штраф до суду. В суд не з’явився ні позивач, ні відповідач (інспектор). Проте, суд розглянув позов, скасував постанову про накладення штрафу, провадження у справі закрив.

Так, суд взяв до уваги пояснення позивача викладені у постанові про накладення штрафу, що він не рухався по смузі громадського транспорту, а рухався у загальному потоці автомобілістів. Суд підкреслив, що жодних доказів фото- чи відеофіксації руху позивача у смузі громадського транспорту інспектором не надано, показань свідків на користь позиції інспектора у справі немає. Отже, інспектор не довів законність своєї постанови.

Слава частині 2, ст. 71 КАС України! Невже минають часи, коли суддя при розгляді подібного позову на п’яту неявку інспектора до суду і без надання інспектором жодних витребуваних документів у справу, дивиться тобі у вічі і каже: «так усі говорять, а я довіряю інспектору»?..

Аналізуйте судовий акт: Особа вважається невинуватою у вчиненні адмін. правопорушення, якщо співробітники поліції порушили процедури огляду на стан сп’яніння та складення протоколу про адмін. правопорушення (Апеляційний суд Житомирської області, 11 січня 2017 року)

Одного Протоколу замало для підтвердження стану алкогольного сп’яніння водія і без належних доказів суд закриває справу (Постанова Деснянського районного суду м. Києва від 9 листопада 2016р., суддя Броновицька О.В )

Інспектор патрульної поліції НЕ має право на місце зупинки ТЗ виносити постанову про притягнення водія до адмін. відповідальності за ст. 122 КУпАП за порушення ПДР (Ленінський районний суд м. Миколаєва від 04 жовтня 2016 р., №489/2363/16-а)

Без доказів перевищення швидкості та надання їх суду вина водія є недоведеною, тому склад адміністративного правопорушення за ст. 122 КУпАП в діях водія відсутній (Дзержинський районний суд м. Харкова, суддя Шестак О. І.)

Справа № 638/20951/15-а Провадження № 2-а/638/1/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Шишкіна О.В.

при секретарі - Голуб Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної служби МВС України в м. Києві, інспектора патрульної служби Управління патрульної служби МВСУ в м. Києві ОСОБА_2, інспектора патрульної служби Управління патрульної служби МВСУ в м. Києві ОСОБА_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови про адміністративне правопорушення, посилаючись на наступне.

10.12.2015 року інспектором патрульної служби Управління патрульної служби МВСУ в м. Києві ОСОБА_2 було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч.3 КУпАП. Позивач вважає, що дана постанова не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону є безпідставною. Просить оскаржувану ним постанову скасувати.

Позивач в судове засідання не зявився, про місце, день і час слухання справи повідомлявся судом належним чином. Звернувся до суду з заявою в якій просив слухати справу за його відсутністю та просив задовольнити його позов.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав. Враховуючи викладене, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів у відповідності до ст.128 ч.4 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.12.2015 року інспектором патрульної служби Управління патрульної служби МВСУ в м. Києві ОСОБА_2 було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч.3 КУпАП посилаючись на те, що 10.12.2015 року, о 20 год 00 хв. в м.Києві по пр. Червнозоряному, ОСОБА_1 керувала автомобілем «Тойота» д.н.з АХ0048ВН, смугою руху для громадського транспорту, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушила вимоги п. 17.1 ПДР, у звязку із чим накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

Вирішуючи питання про винність ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху, а саме керування нею автомобілем «Тойота» д.н.з АХ0048ВН, смугою руху для громадського транспорту, позначеною дорожнім знаком 5.11, суд враховує викладенні позивачем пояснення в позовній заяві та постанові у справі про адміністративне правопорушення, а саме те, що вона рухаючись по пр. Червнозоряному, в м.Києві рухалась у загальному потоці автомобілів. Жодних доказів фото- чи відеофіксації, показів свідків щодо порушення позивачем ПДР інспектором патрульної поліції не надано.

Інших доказів, окрім постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в розумінні ст.251 КУпАП, які свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, винність у його вчиненні, суду не надано.

Відповідно до ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач заперечень на позов та доказів на підтвердження правомірності свого рішення не надав.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.158, 159, 161, 163, 167 КАС України, на підставі ст.ст.122 ч.3, 288-293 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 Сергіївни до Управління патрульної служби МВС України в м. Києві, інспектора патрульної служби Управління патрульної служби МВСУ в м. Києві ОСОБА_2, інспектора патрульної служби Управління патрульної служби МВСУ в м. Києві ОСОБА_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення -задовольнити.

Постанову про адміністративне правопорушення інспектора патрульної служби Управління патрульної служби МВСУ в м. Києві ОСОБА_2 від 10.12.2015 року серії ПС3 № 082345 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч.3 КУпАП - скасувати, провадження по справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: О.В. Шишкін