Адвокатський запит допомагає персоналізувати посадовців органу казначейства для притягнення їх до крим. відповідальності за невиконання рішення суду про стягнення коштів (Справа № 805/2567/16-а)

Фабула судого акту: Поточна судова практика ілюструє нам, що адвокатський запит поступово набирає сили і стає істотним інструментом впливу на зухвалого чиновника. Розповсюдженою стає практика накладання судом штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 212-3 КУпАП (порушення права на інформацію та права на звернення) на відповідальну посадову особу, у випадку ігнорування або надання відписок на адвокатський запит. Але для цього необхідно надати до суду протокол, який фіксує правопорушення і складається головою органу адвокатського самоуправління. Це не завжди вдається.

У цій справі адвокат обрав інший шлях і оскаржив відписку на адвокатський запит за правилами адмінсудочинства. Так, Держказначейство тривалий час не виконувало ряд рішень суду про стягнення з бюджету коштів. Адвокату треба було встановити конкретних посадових осіб для притягнення їх за невиконання судового рішення до кримінальної відповідальності. Звичайно прізвищ цих посадових осіб Держказначейством на адвокатський запит надано не було. Відписка була оскаржена в суд, і суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік адвоката. Ці суди зобов’язали Держказначейство надати інформацію щодо посадових осіб (посада, прізвище, тощо) до обов’язків яких належить здійснення дій щодо виконання судових рішень (зазначених у запиті адвокатом) про стягнення коштів з бюджету.

Судами був відкинутий довід Держказначейства « … визначення конкретних працівників, які вживають заходи по опрацюванню документів, пов’язаних із виконанням певного судового рішення, здійснюється керівництвом Казначейства та його структурних підрозділів індивідуально у кожному випадку, що відбувається накладенням відповідних резолюцій на документи».

Слід підкреслити, що такий довід тільки підтверджує, що перерахування коштів з бюджету на виконання судових рішень здійснюється в «ручном режиме, создающем корупцию».

Враховуйте також, що ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду у цій справі від 16 грудня 2016 року апеляційна скарга Держказначейства України залишена без задоволення, а постанова Донецького окружного адмінсуду від 10 жовтня 2016р. без змін.(дивиться тут нижче)

Справу вів адвокат, партнер Адвокатського об’єднання «Головань і Партнери» Дмитро Нікульников

Аналізуйте судовий акт: За відписку на адвокатський запит на начальника патрульної поліції ЯК І НА УСІХ ІНШИХ накладається штраф за КУпАП (Садгірський районний суд м. Чернівці від 12 липня 2016р., суддя Тріска А. І.)

Ігнорування адвокатського запиту: суд визнає але закриває провадження у звязку із закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП (Апеляційний суд Київської області від 17 жовтня 2016р. у справі №362/3117/16-п)

У випадку відписки на адвокатський запит суд накладає штраф на посадову особу швидко та без обовязкової явки правопорушника (Святошинський районний суд м. Києва від 22 липня 2016р., суддя Миколаєць І. Ю.)

Адвокат має право НЕ платити податки як самозайнята особа, якщо він зареєстрований як ФОП і є платником єдиного податку (Постанова ВАСУ у справі К/800/44702/14 від 21 січня 2016р., судді Рибченко А. О., Лосєв А. М., Олендер І. Я.)

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2016 р. Справа № 805/2567/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Тарасенка І.М., суддів: Козаченка А.В., Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної казначейської служби України про зобовязання вчинити певні дії.

Позивач свій адміністративний позов обґрунтовує тим, що Позивач, як адвокат, звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 18.07.2016 року № 16-108-0443.

Листом відповідача від 28.07.2016 року № 5-08/4012-13150 позивачу надана неповна інформація за адвокатським запитом.

Відповідачем не надана інформація за пунктом № 3 адвокатського запиту, а саме не надана інформація щодо «Посадових осіб Державної казначейської служби України (посада, прізвище, імя та по батькові) до посадових обовязків, яких належить здійснення дій щодо виконання судових рішень по справам № 2а/0570/10307/2012, № 805/4035/13-а, № 805/1151/14. Окремо по кожній справі».

Вважає, що ненаданням позивачу інформації за адвокатським запитом відповідачем порушені професійні права позивача, як адвоката, та порушений принцип прозорості державної служби. Просив зобовязати Державну казначейську службу України надати ОСОБА_1 інформацію за пунктом № 3 адвокатського запиту від 18.07.2016 року № 16-108-0443, а саме надати інформацію щодо: «Посадових осіб Державної казначейської служби України (посада, прізвище, імя по батькові) до посадових обовязків, яких належить здійснення дій щодо виконання судових рішень по справам № 2а/0570/10307/2012, № 805/4035/13-а, № 805/1151/14. Окремо по кожній справі».

Позивач до судового засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, на підставі ст. 128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є адвокатом, про що свідчить свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1753, виданого на підставі Рішення Донецької обласної кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури від 29.09.2004 року № 31.

18.07.2016 року ОСОБА_1 звернуся із адвокатським запитом до Державної казначейської служби України, у якому просив надати наступну інформацію: дати отримання Державною казначейською службою України виконавчих листів по справам № 2а/0570/10307/2012, № 805/4035/13-а, № 805/1151/14. Окремо по кожній справі; стан виконання судових рішень по справам № 2а/0570/10307/2012, № 805/4035/13-а, № 805/1151/14. Окремо по кожній справі; посадових осіб Державної казначейської служби України (посада, прізвище, імя та по батькові) до посадових обовязків, яких належить здійснення дій щодо виконання судових рішень по справам № 2а/0570/10307/2012, № 805/403513-а, № 805/1151/14. Окремо по кожній справі.

28 липня 2016 року Державна казначейська служба України листом за № 5-08/4012-13150 надала ОСОБА_1 відповідь на його адвокатський запит від 18.07.2016 року, у якому не надала відповідь щодо пункту 3 вищевказаного адвокатського запиту, а саме: «посадових осіб Державної казначейської служби України (посада, прізвище, імя та по батькові) до посадових обовязків, яких належить здійснення дій щодо виконання судових рішень по справам № 2а/0570/10307/2012, № 805/403513-а, № 805/1151/14. Окремо по кожній справі».

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини є Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076-VІ у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту Закон України від 05.07.2012 р. № 5076-VІ).

Згідно Закону України від 05.07.2012р. № 5076-VІ адвокатура України є недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до положень статті 20 зазначеного Закону під час здійснення діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:

1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);

2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;

3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;

8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;

9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів;

10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;

11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами. виконувати інші дії, передбачені законодавством.

Згідно ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У відповідності до частини 3 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Отже, за змістом викладеної норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідальність осіб, якими отримано адвокатський запит, наступає за відмову в наданні інформації на адвокатський запит та / або за несвоєчасне або неповне надання інформації та / або за надання інформації, що не відповідає дійсності.

Наведене свідчить про порушення відповідачем вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 9 ст. 4 Закону України «Про державну службу» одним із принципів державної служби є прозорість відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 вказаної норми Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин яки б спростовували викладене у адміністративному позові ОСОБА_1.

З огляду на встановлені у справі обставини з урахуванням вимог законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, а також беручи до уваги, що відповідачем не підтверджено факт надання ОСОБА_1 повної відповіді на його запит у відповідності до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд визнає доводи позивача доведеними та приходить до висновку про задоволення його вимоги про зобовязання Державної казначейської служби України надати йому інформацію за пунктом № 3 адвокатського запиту від 18.07.2016 року № 16-108-0443, а саме надати інформацію щодо: «Посадових осіб Державної казначейської служби України (посада, прізвище, імя по батькові) до посадових обовязків, яких належить здійснення дій щодо виконання судових рішень по справам № 2а/0570/10307/2012, № 805/4035/13-а, № 805/1151/14. Окремо по кожній справі».

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Донецький окружний адміністративний суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає адміністративний позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Законом України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент подання позовної заяви, позивача не звільнено від сплати судового збору.

Відповідно до квитанції про сплату від 04.08.2016 р. позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 551,20 грн.

Статтею 98 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

За приписами ч. 2 та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Таким чином, поверненню позивачу підлягає сума сплаченого судового збору у розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст.2-15 17-18 33-35 41-42 47-51 56-59 69-71 79 86 87 94 99 104-107 110-111 121 122-143 151-154 158 162 163 167 185-186 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Зобовязати Державну казначейську службу України надати ОСОБА_1 інформацію за пунктом № 3 адвокатського запиту від 18.07.2016 року № 16-108-0443, а саме надати інформацію щодо: «Посадових осіб Державної казначейської служби України (посада, прізвище, імя по батькові) до посадових обовязків, яких належить здійснення дій щодо виконання судових рішень по справам № 2а/0570/10307/2012, № 805/4035/13-а, № 805/1151/14. Окремо по кожній справі».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул.. Бастіонна, 6) суму судових витрат у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Тарасенко І.М.

Судді Козаченко А.В.

ОСОБА_2

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2016 року справа №805/2567/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Міронової Г.М., Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року у справі № 805/2567/16-а за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2016 року ОСОБА_2 (надалі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України (надалі відповідач, казначейська служба) про зобов'язання надати інформацію за пунктом № 3 адвокатського запиту від 18.07.2016 року № 16-108-0443, а саме: стосовно посадових осіб Державної казначейської служби України (посада, прізвище, ім'я та по батькові) до посадових обов'язків яких належить здійснення дій щодо виконання судових рішень по справах № 2а/0570/10307/2012, № 805/4043/13, № 805/1151/14, окремо по кожній справі (а.с. 3-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року позов ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України задоволено: зобов'язано Державну казначейську службу надати інформацію за пунктом № 3 адвокатського запиту від 18 липня 2016 року № 16-108-0443, а саме: стосовно «Посадових осіб Державної казначейської служби України» (посада, прізвище, ім'я та по батькові) до посадових обов'язків яких належить здійснення дій щодо виконання судових рішень по справах № 2а/0570/10307/2012, № 805/4043/13, № 805/1151/14, окремо по кожній справі. (а.с. 30-32)

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. (а.с. 36-39).

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що відповідь на адвокатський запит надано своєчасно та у повному обсязі, з огляду на наступне. Визначення конкретних працівників, які вживають заходи по опрацюванню документів, пов'язаних із виконанням певного судового рішення, здійснюється керівництвом та його самостійних структурних підрозділів індивідуально у кожному випадку, що відбувається шляхом накладання відповідних резолюцій на документи. Виконавчі документи по справах, які зазначені у запиті, перебувають в казначействі, а їх виконання може відбутися у разі підтвердження переміщення товариства на контрольовану українською владою територію. Тому надати прізвища конкретних осіб, до яких належить здійснення дій щодо виконання судових рішень до відновлення виконання рішень є неможливим. Таким чином, відповідь на запит надана, а права та інтереси позивача не порушені.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились: про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За приписами п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_2 є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 29 вересня 2004 року № 31. (а.с. 9)

Згідно ордеру серії КВ № 227994 позивач надає правову допомогу ТОВ «Тар Альянс». (а.с.10)

Позивачем 18 липня 2016 року за № 16-108-0443 до Державної казначейської служби України надано адвокатський запит про надання інформації:

- дати отримання казначейською службою виконавчих листів по справах № 2а/0570/10307/2012, № 805/4043/13, № 805/1151/14. Окремо по кожній справі;

- стан виконання судових рішень по справах № 2а/0570/10307/2012, № 805/4043/13, № 805/1151/14. Окремо по кожній справі;

- посадових осіб Державної казначейської служби України (посада, прізвище, ім'я та по батькові) до посадових обов'язків яких належить здійснення дій щодо виконання судових рішень по справах № 2а/0570/10307/2012, № 805/4043/13, № 805/1151/14, окремо по кожній справі. (а.с. 7-8)

Державною казначейською службою України позивачу на адвокатський запит надано відповідь від 28 липня 2016 року № 5-08/4012-13150 лише на перші два пункти. (а.с.11)

Оцінюючі спірні правовідносини, колегія суддів виходить з того, що згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VІ ( далі Закон № 5076-VІ) адвокатура України є недержавним самоврядним інститутом, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 20 Закону України № 5076-VІ під час здійснення діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Згідно ст. 24 Закону № 5076-VІ адвокатський запит це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У відповідності до частини 3 статті 24 Закону № 5076-VІ, відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

З аналізу зазначених норм вбачається, що відповідальність осіб, якими отримано адвокатський запит, наступає за відмову в наданні інформації на адвокатський запит та / або за несвоєчасне або неповне надання інформації та / або за надання інформації, що не відповідає дійсності.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи відповіді на адвокатський запит, поданий відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вона є неповною, а саме, відсутня відповідь на третій пункт стосовно надання інформації про: «Посадових осіб Державної казначейської служби України (посада, прізвище, ім'я по батькові) до посадових обов'язків, яких належить здійснення дій щодо виконання судових рішень по справах № 2а/0570/10307/2012, № 805/4035/13-а, № 805/1151/14. Окремо по кожній справі».

Крім того, відповідачем у разі неможливості надання відповіді на третій пункт адвокатського запиту не зазначено таки причини, а відсутня будь - яка інформація.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо неможливості надання інформації на 3 пункт запиту, колегія суддів не бере до уваги, оскільки предметом розгляду в даній справі є саме ненадання інформації на третій пункт у відповіді від 28 липня 2016 року вих. №5-08/4012-13150.

Таким чином, колегія суддів вважає, що, оскільки позивач діяв в межах своєї компетенції при зверненні до відповідача із даним запитом, він має право на отримання повної, вичерпної відповіді. Відповідачем необґрунтовано не надана повна відповідь на адвокатський запит, а тому Державну казначейську службу України необхідно зобов'язати надати позивачу інформацію за пунктом № 3 адвокатського запиту від 18.07.2016 року № 16-108-0443.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та доведеними.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін, відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 24 184 195 197 198 200 205 206 211 212 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року у справі № 805/2567/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року у справі № 805/2567/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя : Г.М.Міронова