10.08.2017 | Автор: Юридичний Центр "Алекс" Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Невідповідність прізвища спадкоємця в заповіті внаслідок помилки - встановлення юридичного факту (Оболонський районний суд м. Києва)

Фабула судового акту: По даній справі інтереси заявника від Юридичного центру «Алекс», представляв юрист Шевченко О.П., Предметом заяви була невідповідність прізвища спадкоємця в заповіті ,дійсній заявника, яка в дійсності є дружиною померлого спадкоємця, але після укладення шлюбу залишила за собою свою дівоче прізвище. Спадкодавець в заповіті помилково вказав спадкоємцем свою дружину але за його фамілією (чоловіка).

Рішення суду задоволено на користь нашого клієнта та визнано,що заповіт спадкоємця належить нашому клієнту. 

Аналізуйте судовий акт: Встановлення факту сумісного проживання без шлюбу та факту перебування на утриманні не породжують право особи на пенсію у звязку із втратою годувальника (ВССУ, справа № 668/11395/15-ц від 15.03.17р.)

Під час встановлення у суді факту проживання однією сім’єю виник спір про право, тому заяву слід залишити без розгляду, ухвалені у справі рішення скасувати, а окреме провадження припинити (ВССУ від 8 лютого 2017р. у справі № 127/16445/15-ц)

До переліку документів, що підтверджують право громадянина на визнання його учасником бойових дій, входить рішення суду про встановлення факту участі особи в бойових діях (ВССУ, справа № 357/8179/16-ц, 31.05.17)

 

                                                                                                

                                                                                            Р І Ш Е Н Н Я

                                                                          І М Е Н Е М                     У К Р А Ї Н И

22 січня 201Х року                                                                                                      Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - ХХХХХХХХХ

при секретарі - ХХХХХХХХ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

До суду звернулась заявниця із зазначеною заявою, згідно якої просила суд встановити факт належності заявниці заповіту № НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, зареєстрованого Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою, спадкова справа № НОМЕР_4 від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4. Свої вимоги мотивує тим, що 23.12.2010 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_3, який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Мінського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1536. 04.05. 2015 року чоловік заявниці помер, про що свідчить свідоцтво про смерть. Після смерті чоловіка ОСОБА_1 дізналась, що померлий чоловік залишив заповіт. Заявниця звернулась до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про вступ у спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_3 року нотаріальною конторою відкрито спадкову справу та проведено державну реєстрацію спадкової справи за № НОМЕР_4, де спадкодавцем зазначений ОСОБА_3 Померлий склав заповіт 31.05.2007 року, згідно якого спадковим майном є частка нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями у заповіті зазначені син померлого чоловіка від попереднього шлюбу та заявниця, яка з невідомих причин в заповіті зазначена померлим як ОСОБА_4. Після укладання шлюбу заявниці з ОСОБА_3, вона залишила дошлюбне прізвище ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб та паспортом.

В судовому засіданні заявниця та її представник позовні вимоги підтримали, просили заяву задовольнити в повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Суд, заслухавши думку позивачки, її представника, заінтересованої особи, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали заяви, прийшов до висновку про задоволення вимог заявниці з наступних підстав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 р. № 5 (із змінами) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що 31.05.2007 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № НОМЕР_2. Згідно заповіту ОСОБА_3 заповів належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частинах кожному. (а.с. 56)

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. (а.с. 52)

Згідно спадкової справи № 691/2015 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 заявниця ОСОБА_1 звернулась до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини згідно заповіту. (а.с. 51 зворот)

ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про одруження, зареєстрованого Відділом реєстрації актів громадянського стану Мінського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1536, згідно якого прізвище заявниці після укладення шлюбу залишилось «ОСОБА_1» та відміткою про реєстрацію шлюбу в паспорті громадянина України ОСОБА_1 ( а.с. 57-58)

Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У позасудовому порядку виправити помилку в заповіті неможливо, так як заповідач помер. Факт належності заповіту заявниці підтверджується крім зазначених вище письмових доказів і поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в суді зазначили, що заявниця є дружиною померлого ОСОБА_3, проживала разом з чоловіком у квартирі АДРЕСА_1, крім заявниці, інші особи на ім'я та по батькові - «ОСОБА_1» їм не відомі.

З огляду на викладене суд прийшов до переконання про обгрунтованість поданої заяви, її доведеність під час судового розляду та необхідності задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8106088208212213214215234256259 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2, про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, належить заповіт ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 за номером НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, зареєстрований Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою, спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3, за номером у спадковому реєстрі - НОМЕР_3.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Суддя

45
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення