Спір, що виник з правочину щодо акцій в юр.особі - розглядається за правилами господарського судочинства, навіть якщо поставлено питання недійсності такого правочину, як вчиненого без згоди іншого з подружжя (ВС КЦС №761/6844/19 від 09.02.2022 р.).

У цьому рішенні ВС КЦС визначив юрисдикцію спору стосовно визнання недійсності договору купівлі-продажу акцій, вчиненого без згоди іншого з подружжя. Хоча перша та апеляційна інстанція вирішувала справу по суті - ВС КЦС вказав на необхідність розглядати таку за правилами господарського процесу.

Фабула судового акту: Дружина позивача володіла простими іменними акціями ПАТ, які згодом вирішила продати. Вона уклала договір купівлі-продажу акцій із відповідачем без згоди і відома іншого з подружжя - позивача. Не погоджуючись із відчуженням акцій, які на його думку становили спільне сумісне майно - позивач просив визнати недійсним спірний договір та застосувати реституцію як наслідок недійсності, зобов’язавши депозитарну установу списати продані цінні папери з рахунку покупця на рахунок дружини.

Суд першої інстанції у задоволені позову і визнанні договору недійсним - відмовив. Мотивував тим, що укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого може бути підставою для визнання такого недійсним лише якщо суд встановить, що сторони діяли недобросовісно. Позивач не надав доказів, що договір був укладений не в інтересах сім'ї та кошти не були використані в інтересах сім`ї. Натомість суд апеляційної інстанції позов чоловіка задовольнив, бо вважав, що оспорюваний договір укладений без згоди позивача, який є співвласником акцій в силу вимог статті 60 СК України, й така обставина не спростована, а тому відповідно до вимог статей 203, 205, 215 ЦК України спірний договір має бути визнаний недійсним. Була подана касаційна скарга.

ВС КЦС, скасовуючи рішення попередніх інстанцій та закриваючи справу, заперечив цивільну юрисдикцію спору. Своє рішення мотивував наступним:

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 4 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій,часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Норми статей 2, 9, 14, 15 СК України фактично визначають правочин у сімейних правовідносинахяк домовленість, зокрема, між подружжям, батьками та дітьми про врегулювання належних їм сімейних прав та обов’язків, які тісно пов’язані з їх особами та не можуть бути передані та/або перекладені на інших осіб.

Згідно висновку викладеного у постанові ВП ВС від 29 червня 2021 року в справі № 916/2813/18 - справа в спорі про визнання недійсним укладеного одним з подружжя без згоди іншого з подружжя договору щодо розпорядження часткою в статутному капіталі юридичної особи має розглядатися господарським судом відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 ГПК України.

У результаті, ВС КЦС зазначив, що оскільки спір у цій справі виник з правочину щодо акцій в юридичній особі, яким не регулюються сімейні права та обов`язки між подружжям, тобто він не є правочином у сімейних правовідносинах,тому такий підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Отже у цій справі: де предметом позовних вимог було визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів (акцій простих іменних) з підстав укладення його без згоди другого з подружжя та застосування наслідків недійсності цього договору, ВС КЦС закрив провадження внаслідок порушення правил юрисдикції.

Аналізуйте судовий акт: Суд визнав майнові права забудовника на гаражі спільним сумісним майном подружжя та здійснив виділ частки іншому з подружжя, а щодо частини, яка залишилась поділив між спадкоємцями (Деснянський районний суд м. Києва справа № 754/6578/17 від 27.11.2019 р.);

Внаслідок придбання подружжям квартири у кредит - боргові зобов`язання перед позикодавцем несуть як чоловік, так і дружина, а не тільки той з подружжя, який підписав договір (ВС КЦС справа № 755/16464/20 від 05.10.2021 р.);

Об`єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток (ВС/КЦС у справі № 363/423/17 від 15.09.2021 р.);

Особистою приватною власністю є земельна ділянка безоплатно приватизована одним із подружжя на себе під час шлюбу із земель державної або комунальної власності, але є винятки! (ВС/КЦС у справі № 626/4/17 від 12 серпня 2020 р.).

Постанова

Іменем України

09 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 761/6844/19

провадження № 61-4591св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Таскомбанк»,

треті особи: Публічне акціонерне товариство «Фінанс Банк», Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року в складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Таскомбанк» (далі - АТ «Таскомбанк») та просив визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій № 01/БО- 22/2014 від 31 жовтня 2014 року, укладений між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , застосувати реституцію як наслідок недійсності цього договору та зобов`язати АТ «Таскомбанк» здійснити списання з рахунку в цінних паперах ОСОБА_3 460 000 простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства«Фінанс Банк» (далі - ПАТ «Фінанс Банк»), які обліковуються на рахунку в цінних паперах НОМЕР_1 з зарахуванням їх на рахунок в цінних паперах ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з квітня 1995 року він перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2

30 жовтня 2014 року ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу акцій, предметом якого є прості іменні акції емітента ПАТ «Фінанс Банк» в кількості 460 000 штук за ціною 1 000 грн.

Зазначав, що він не був повідомлений про факт укладення цього договору та свою згоду на продаж акцій дружині не надавав. Вважав, що ціна договору штучно занижена та не відповідала ринковій вартості акцій, яка згідно зі звітом про незалежну оцінку вартості пакету акцій становить 5 248 155, 68 грн.

Посилаючись на те, що акції є цінним спільним майном подружжя, яке набуте в період шлюбу, і їх відчуження мало відбуватись за його згоди, просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд встановить, що той з подружжя, хто уклав договір що спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісно. Позивач не надав доказів, що договір купівлі-продажу акцій був укладений не в інтересах сім`ї та кошти отримані за договором не були використані в інтересах сім`ї.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 01/БО-22/2014 від 31 жовтня 2014 року 460 000 штук простих акцій емітента ПАТ «Фінанс Банк», укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Зобов`язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 460 000 простих іменних акцій емітента ПАТ «Фінанс Банк», що мають міжнародний ідентифікаційний номер (код ISIN) НОМЕР_2 , шляхом списання відповідних акцій з рахунку в цінних паперах ОСОБА_3 та зарахувати їх на рахунок в цінних паперах ОСОБА_2 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оспорюваний договір купівлі-продажу цінних паперів № 01/БО-22/2014 від 31 жовтня 2014 року укладений без згоди позивача, який є співвласником акцій в силу вимогстатті 60 СК України, й така обставина не спростована, тому відповідно до вимогстатей 203 205 215 ЦК Українимає бути визнаний недійсним.

Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року зобов`язано АТ «Таскомбанк» здійснити списання з рахунку в цінних паперах ОСОБА_3 460 000 простих іменних акцій емітента ПАТ «Фінанс Банк», що мають міжнародний ідентифікаційний номер (код ISIN) НОМЕР_2 , які обліковуються на рахунку в цінних паперах НОМЕР_1 , та зарахувати їх на рахунок в цінних паперах ОСОБА_2 , що відкритий в АТ «Таскомбанк».

Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що АТ «Таскомбанк» є депозитарною установою, у якій в ОСОБА_3 відкрито депозитарний рахунок у цінних паперах, які є предметом спору, а тому застосування двосторонньої реституції та зобов`язання АТ «Таскомбанк» здійснити списання цінних паперів з рахунку ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_2 є законним способом здійснення захисту порушених прав позивача.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

У березні 2020 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року, а в травні 2020 року - з касаційною скаргою на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року, у яких просить скасувати оскаржувані судові рішення й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження судових рішень зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року в справі № 6-17цс17, у постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року в справі № 755/20923/14-ц, від 15 січня 2020 року в справі № 200/19766/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

- судові рішення оскаржуються з підстав, передбаченихчастиною третьою статті 411 ЦПК України(пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційні скарги мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції неправильно визначив вартість цінних паперів, не врахував, що згідно з оскаржуваним договором їх вартість становить 1 000 грн, а тому безпідставно вважав, що для укладення цього договору потрібна письмова згода другого з подружжя.

Окрім цього апеляційний суд не врахував права позивача на відповідну грошову компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна, а також не звернув уваги на пропуск позивачем позовної давності.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, а ухвалою від 01 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року.

17 червня 2020 року справа № 761/6844/19 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно дочастин першоїі другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Установлено, що з 30 квітня 1995 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, про що складено актовий запис № 346, який станом на 06 травня 2019 року не розірвано.

13 вересня 2012 року ОСОБА_2 стала власником акцій (емітент - ПАТ «Фінанс Банк») у кількості 460 000 штук.

31 жовтня 2014 року ОСОБА_2 відчужила ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № 01/БО-22/2014 цінні папери: акції прості іменні ПАТ «Фінанс Банк» в кількості 460 000 штук.

Згідно з умовами цього договору, номінальна вартість цінного паперу складає 10, 00 грн, а їх кількість - 460 000 штук.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до вимогстатті 15 ЦПК Українисуди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 4 частини першої статті 20 ГПК Українивстановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема,у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Предметом позовних вимог у цій справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів (акцій простих іменних ПАТ «Фінанс Банк») з підстав укладення його без згоди другого з подружжя та застосування наслідків недійсності цього договору.

Згідно зчастиною першою статті 9 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбаченіЦивільним кодексом України, цим Закономта законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно дочастини першої статті 2 СК України цей Кодексрегулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Частиною першою статті 9 СК Українивизначено, що подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулюєцей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогамцього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.

Згідно зчастинами першими статті 14та15 СК Українисімейні права є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі. Сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Зазначені норми права визначають правочин у сімейних правовідносинах як домовленість, зокрема, між подружжям, батьками та дітьми про врегулювання належних їм сімейних прав та обов`язків, які тісно пов`язані з їх особами та не можуть бути передані та/або перекладені на інших осіб.

Справа в спорі про визнання недійсним укладеного одним з подружжя без згоди іншого з подружжя договору щодо розпорядження часткою в статутному капіталі юридичної особи має розглядатися господарським судом відповідно допункту 4 частини першої статті 20 ГПК України.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року в справі № 916/2813/18.

З огляду на викладене, оскільки спір у цій справі виник з правочину щодо акцій в юридичній особі, яким не регулюються сімейні права та обов`язки між подружжям, тобто він не є правочином у сімейних правовідносинах, такий підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Проте наведене залишилося поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій, які належним чином не дослідивши питання юрисдикційності спору, помилково розглянули справу в порядку цивільного судочинства, чим порушили норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно дочастини першої статті 414 ЦПК Українисудове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбаченихстаттями 255та257 цього Кодексу.

Суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначенихстаттями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення попередніх інстанцій - скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

На виконання вимогчастини першої статті 256 ЦПК УкраїниВерховний Суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, та він має право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючисьстаттями 255 256 400 409 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року, постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року скасувати.

Провадження у справі № 761/6844/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Таскомбанк», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Фінанс Банк» в особі ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства «Фінанс Банк», Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій, застосування реституції, зобов`язання вчинити діїзакрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач має право звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий

М. Є. Червинська

Судді:

А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов