рішення

іменем україни

19 липня 2017 року м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В.,

суддів: Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О.,

Ситнік О.М., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Чернігівської регіональної торгово-промислової палати про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою Чернігівської регіональної торгово-промислової палати на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 19 вересня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з Чернігівської регіональної торгово-промислової палати (далі - Чернігівська РТПП) грошові кошти у розмірі 5 808 грн та сплачені нею судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що судовими експертами Чернігівської РТПП було зроблено експертний висновок, який в ухвалі від 22 травня 2015 року про призначення у справі повторної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи та в рішенні від 20 листопада 2015 року апеляційний суд Чернігівської області визнав таким, що виконаний з явними порушеннями приписів абз. 2 п. 4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та судових досліджень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року. Позивач звернулась до відповідача з вимогою про повернення коштів, сплачених нею за проведення експертизи, проте отримала відмову.

Судом уточнено прізвище позивача, яка на момент розгляду справи змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_3.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 19 вересня 2016 року, позов задоволено.

Стягнуто з Чернігівської РТПП на користь ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 5 808 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі Чернігівська РТПП просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, на думку заявника, судами неправильно застосовано ст. ст. 1166 1172 ЦК України та не застосовано до спірних правовідносин ст. ст. 3, 4, 7, 14 Закону України «Про судову експертизу».

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Проте судові рішення першої й апеляційної інстанцій не відповідають наведеним нормам процесуального права щодо законності й обґрунтованості.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

У силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Судами установлено, що рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2015 року розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, зареєстрований 16 жовтня 2010 року виконкомом Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області за актовим записом № 17; після розірвання шлюбу ОСОБА_3 відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_3; установлено, що частки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у спільній сумісній власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1132 га по АДРЕСА_1, розташованих на ній будівель і споруд, є рівними; виділено в порядку поділу спільного сумісного майна по 1/2 частини зазначеної земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1132 га, кадастровий номер НОМЕР_1, відповідно до висновку експертизи від 06 лютого 2015 року № С-345 за варіантом № 2, додаток № 5; припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку; виділено ОСОБА_5 та ОСОБА_3 частину матеріалів, обладнання, використаних при будівництві господарсько-побутових будівель і споруд, будівельних матеріалів, розміщених на виділених сторонам частинах земельних ділянок, відповідно на 132 471 грн і 132 799 грн; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суму коштів, що перевищує вартість 1/2 частини, а саме 164 грн, а також вирішено питання розподілу судових витрат.

Комплексну земельно-технічну та будівельно-технічну експертизу, висновки якої було покладено в основу рішення місцевого суду, було проведено експертами Чернігівської РТПП на підставі ухвали Варвинського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2014 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а вартість послуг за проведення експертизи становила 5 808 грн.

Відповідно до копії квитанції (а. с. 12) кошти в сумі 5 808 грн за послуги експертизи були перераховані позивачем на рахунок відповідача, що підтверджено сторонами в судовому засіданні.

Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2015 року апеляційний суд Чернігівської області встановив, що висновок комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 06 лютого 2015 року № С-345 експертами Чернігівської РТПП виконано з явними порушеннями приписів абз. 2 п. 4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та судових досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.

Так, відповідно до ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 22 травня 2015 року про призначення у справі повторної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 20 листопада 2015 року, експертний висновок від 06 лютого 2015 року № С-345 не містить відомостей (детального опису) наявних на спірній земельній ділянці споруд. Зокрема, апеляційним судом установлено, що зображена на схемах (додатки № № 4, 5 до висновку) споруда має декілька внутрішніх перегородок, але на цих схемах їх не зображено, хоча це має суттєве значення для справи. Також у висновку експертизи нема зовнішнього опису споруд (з чого їх побудовано тощо). Крім того, апеляційним судом встановлено, що у висновку експертизи неправильно визначено вартість спірної земельної ділянки. З огляду на зазначене апеляційний суд дійшов висновку про неможливість використання судом висновку експертизи як допустимого доказу у справі.

Згідно з рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 20 листопада 2015 року, ухваленим за результатами перегляду рішення Варвинського районного суду від 18 березня 2015 року за апеляційною скаргою ОСОБА_3, висновок комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 06 лютого 2015 року № С-435 експертами Чернігівської РТПП виконано з явним порушенням приписів абз. 2 п. 4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та судових досліджень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, з наступними змінами. Так, у ньому не міститься відомостей (детального опису) наявних на спірній земельній ділянці споруд; зображена на схемах (додатки № № 4, 5 до висновку) споруда має декілька внутрішніх перегородок, але на цих схемах їх не зображено, хоча це має суттєве значення для справи; немає зовнішнього опису споруд (із чого їх побудовано тощо); неправильно визначено вартість спірної земельної ділянки, тому цей висновок не може бути використано судом як допустимий доказ у справі.

Також установлено, що відповідно до статуту Чернігівської РТПП вона є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, що створені і діють відповідно до законодавства України, також громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання в регіоні м. Чернігів та Чернігівської області. Відповідно до цілей, завдань і функцій Чернігівська регіональна торгово-промислова палата (п. 2.15 статуту) проводить експертизи у справах, що знаходяться в провадженні органів дізнання, попереднього слідства та суду, здійснює незалежні експертизи інших видів.

Проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 06 лютого 2015 року № С-345 доручено судовим експертам ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які включені до реєстру атестованих судових експертів (а. с. 59, 60).

Відповідно до копій трудових книжок ОСОБА_6 і ОСОБА_7 перебувають у трудових відносинах із Чернігівською РТПП.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, із висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що надання експертами необгрунтованого висновку є неналежним виконанням зобов'язання, що з урахуванням обставин справи є підставою для покладення на експертів цивільно-правової відповідальності.

У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що позивачу завдано збитків у розмірі 5 808 грн, які були сплачені на розрахунковий рахунок відповідача за проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи експертами, які перебувають у трудових відносинах із відповідачем, адже висновок експертизи не був прийнятий судом як допустимий доказ із підстав того, що він виконаний із явними порушеннями приписів абз. 2 п. 4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та судових досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року.

При цьому суд вважав доведеним факт необгрунтованості висновку експертизи від 06 лютого 2015 року № С-345, проведеної експертами Чернігівської РТПП, що призвело до понесення позивачем ОСОБА_3 безпідставних витрат за проведення експертизи, які не можуть бути предметом відшкодування у цивільній справі відповідно до положень процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції керувався ст. ст. 1166 1172 ЦК України.

Натомість апеляційний суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою спірні правовідносини є аналогічними правовідносинам у сфері договірних правовідносин, а тому для відшкодування шкоди підлягають застосуванню норми матеріального права, якими врегульовано відшкодування збитків саме в сфері договірних правовідносин за аналогією норми права в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання, хоча таке зобов'язання і виконувалося на підставі судового рішення.

У зв'язку з цим апеляційний суд вважав, що вищевказані витрати за проведення експертизи за своєю правовою природою є збитками у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд виходив із того, що неправильне посилання суду першої інстанції на норми права щодо відшкодування шкоди в сфері деліктних правовідносин (ст. 1166 ЦК України) не призвело до неправильного вирішення справи.

Однак із вказаними висновками не можна погодитися виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. ст. 3, 12 Закону України «Про судову експертизу»судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження. Незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний, зокрема провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.

Згідно з ч. 2 ст. 86 ЦПК України кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі неоплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами і доповненнями, внесеними

постановою пленуму ВССУ від 25 вересня 2015 року № 10) (далі - постанова), згідно із главою 8 розділу I ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Визначені ЦПК України види судових витрат є вичерпними, тому на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, не може покладатися обов'язок нести інші витрати, не передбачені законодавством. Склад судових витрат по окремим його видам не є вичерпним.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується виключно ЦПК України. Зазначені витрати не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися як збитки.

Разом із тим у п. 45 роз'яснено, що, вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз, суду необхідно враховувати, що відповідно до ст. 15 Закону України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров'я України відшкодовуються в порядку, передбаченому законодавством.

При цьому витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну (ст. 86 ЦПК України). Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»). У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи, суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи (ч. 2 ст. 86 ЦПК України) і настають наслідки, передбачені ч. 1 ст. 146 ЦПК України.

Законом не заборонено оплатити витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, іншою стороною у справі.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах, визначених ст. 88 ЦПК України. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» встановлено граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_3 до Чернігівської РТПП про стягнення грошових коштів не підлягає задоволенню в обраний позивачем спосіб, адже вказані витрати у сумі 5 808 грн, які понесла ОСОБА_3 за проведення в іншій справі судової експертизи, не можуть бути відшкодовані шляхом подання окремого позову ні на підставі ст. ст. 1166 1172 ЦК України, як помилково вважав суд першої інстанції, ні на підставі ст. ст. 22 610 611 623 ЦК України, що помилково зазначив апеляційний суд. Питання про стягнення цих витрат повинно вирішуватися в іншій вищевказаній справі щодо розірвання шлюбу і поділу майна.

Оскільки судом під час вирішення спору, який виник між сторонами у справі, неправильно застосовані норми матеріального права, у справі не вимагається збирання чи додаткової оцінки доказів, судом у повному обсязі встановлено обставини справи, тому відповідно до ст. 341 ЦПК України судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:

Касаційну скаргу Чернігівської регіональної торгово-промислової палати задовольнити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 19 вересня 2016 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Чернігівської регіональної торгово-промислової палати про стягнення грошових коштів відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий М.В. Дем'яносов

Судді: Ю.Г. Іваненко

А.О. Леванчук

О.М.Ситнік

О.В.Ступак