18.03.2015 | Автор:
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Пропущення строку позовної давності при стягненні основного зобов'язання (боргу) є підставою для припинення похідного зобов'язання (Постанова ВГСУ, судді: головуючий Ткаченко Н. Г., Катеринчук Л. Й., Куровський С. В.)

Фабула судового акту: Позивач – майновий поручитель звернувся до суду із позовом про припинення іпотеки у зв‘язку із пропуском відповідачем – іпотекодержателем  строку позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки та про визнання права власності за іпотеко держателем.  Факт пропуску строку позовної давності був встановлений іншим рішенням суду, яке  має преюдиціальне значення і яким відповідачу було відмовлено у стягненні предмету іпотеки саме з цієї причини. Суд прийшов до висновку, що пропущення строку позовної давності кредитором при стягненні боргу – основного зобов‘язання є підставою для припинення договору іпотеки – похідного зобов‘язання і застосував ст. 266 ЦК України (застосування позовної давності до додаткових вимог). Суд апеляційної інстанції визнав припиненим договір іпотеки  та постановив зняти заборону відчуження предмету іпотеки і вилучити відповідний запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд касаційної інстанції  також оцінюючи доводи викладені у касаційній скарзі про докази у справі  зазначив про неможливість переоцінки доказів при касаційному розгляді справи, які вже були оцінені та спростовані судом апеляційної інстанції (відповідно до ст. 111-7 ГПК України)  та визнав такі доводи необґрунтованими.  У підсумку у задоволенні  касаційної скарги було відмовлено.

Враховуйте також: Постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2014 року у цій справі (дивиться тут нижче). 


Источник материала, интернет ресурс "Протокол":http://protokol.com.ua/ua/orendodavets_(organ_mistsevogo_samovryaduvannya)_pislya_zakinchennya_stroku_dii_dogovoru_orendi_zemli_mae_pravo_vidmoviti_orendaryu_v_ponovlenni_takogo_dogovoru/

Державний герб України

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 910/14754/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївнина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 рокуу справі господарського суду № 910/14754/14 міста Києваза позовом Приватного підприємства "ФАНГ"до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні     позивача   Товариство з обмеженою відповідальністю науково- виробниче підприємство "БілоцерківМаз"провизнання припиненим договору іпотеки та зняття заборони відчуження в судовому засіданні взяли участь представники: ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни:    Гуцул А.Д. (довіреність №10/00-151 від 11.08.2014 року),Приватного підприємства "ФАНГ":Давідкова К.О. (довіреність №34 від 16.07.2014 року),Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "БілоцерківМаз":  Гореліков І.В. (довіреність №18 від 14.11.2014 року)

ВСТАНОВИВ :

у липні 2014 року Приватне підприємство "ФАНГ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - відповідача) про припинення договору іпотеки від 30.08.2007 року, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в реєстрі за №6064, укладеного між позивачем, як майновим поручителем, та відповідачем, а також зняття заборони відчуження належного позивачеві на праві приватної власності нерухомого майна №2084/10 від 30.08.2007 року, накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А., у зв'язку з укладенням договору іпотеки, та про вилучення зазначеного запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1, а.с. 6 - 129).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що на забезпечення виконання зобов'язань ТОВ НВП "БілоцерківМаз" (позичальника) перед відповідачем (кредитодавцем) позивач передав в іпотеку відповідача належне йому на праві приватної власності нерухоме майно. В подальшому, за результатами розгляду позову банку-іпотекодержателя до позичальника та майнового поручителя, як співвідповідачів, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, господарським судом було прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Позивач вважає, що обставини, встановлені зазначеним рішенням господарського суду, яке набрало законної сили, є преюдиційними у даній справі, у зв'язку з чим іпотека, яка є похідною від основного зобов'язання, підлягає припиненню згідно положень статті 17 Закону України "Про іпотеку", а накладена заборона відчуження майна - вилученню з реєстру обтяжень.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2014 року порушено провадження у справі №910/14754/14, залучено до участі у справі третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "БілоцерківМаз" (далі - третя особа), справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.08.2014 року, в якому оголошувалася перерва до 20.08.2014 року (том 1, а.с. 1 - 2, 206).

28.07.2014 року, до початку розгляду справи по суті, до господарського суду надійшла заява позивача про зміну предмета позову шляхом викладення позовної вимоги згідно пункту 1 позовної заяви у такій редакції: "Визнати припиненим договір іпотеки від 30.08.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. за реєстраційним №6064, укладений між ПП "Фанг" та ПАТ "Банк Форум"" (вх. №06-37/34262/14) (том 1, а.с. 133 - 137).

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.08.2014 року (суддя Пукшин Л.Г.) позов задоволено частково, визнано припиненим договір іпотеки від 30.08.2007 року, укладений між позивачем та відповідачем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. за реєстраційним №6064, в іншій частині позовних вимог відмовлено, стягнено з відповідача на користь позивача 1 218 грн. судового збору (том 1, а.с. 232 - 239).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зняття заборони відчуження належного йому нерухомого майна, накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. у зв'язку із укладенням спірного договору іпотеки, та вилучення запису про зазначене обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення від 20.08.2014 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, судові витрати за подання апеляційної скарги на суму 1 827 грн. покласти на відповідача. Позивач зазначив про те, що вимога про зняття заборони відчуження нерухомого майна, обтяженого іпотекою, та вилучення запису про таке обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є похідною від основної вимоги про визнання договору іпотеки припиненим, тому такі вимоги, як тісно взаємопов'язані, за наявності на це правових підстав, повинні задовольнятися одночасно.

Також, до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду від 20.08.2014 року звернувся відповідач, який просив скасувати рішення в частині визнання припиненим спірного договору іпотеки та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи відсутністю правових підстав для припинення іпотеки, передбачених положеннями статті 17 Закону України "Про іпотеку".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Авдеєва П.В., суддів: Яковлєва М.Л., Ільєнок Т.В.) апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 20.08.2014 року скасовано частково, позов задоволено повністю, визнано припиненим договір іпотеки від 30.08.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. за реєстраційним №6064, укладений між позивачем та відповідачем, знято заборону відчуження нерухомого майна позивача, накладену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. за №2084/10 у зв'язку з укладенням договору іпотеки №6064 від 30.08.2014 року, вилучено вказаний запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, стягнено з відповідача на користь позивача судові витрати у справі на загальну суму 5 481 грн. (том 2, а.с. 65 - 74).

Не погоджуючись з винесеною постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 02.10.2014 року та рішення суду першої інстанції від 20.08.2014 року, прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 14267598 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 202203 Господарського кодексу Українистатті 17 Закону України "Про іпотеку", статей 3474 Закону України "Про нотаріат", статей 69 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 1.5., 2.5. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №31/5 від 09.06.1999 року, Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, статей 162127355484 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржник доводить, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, не звернув увагу на те, що основне зобов'язання, на забезпечення виконання якого позивачем передано в іпотеку відповідача належне йому на праві власності нерухоме майно, не виконане, предмет іпотеки не було знищено чи реалізовано, а банк, як іпотекодержатель, не набув права власності на спірний предмет іпотеки, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для визнання іпотеки припиненою та зняття заборони відчуження обтяженого нею нерухомого майна.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників учасників провадження у справі, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 статті 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 року роз'яснено про те, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 30.01.2007 року між АКБ "Форум" (банк), правонаступником якого є ПАТ "Банк Форум" (відповідач у даній справі), та ТОВ НВП "БілоцерківМаз" (позичальник, третя особа у даній справі) укладено Генеральний кредитний договір №14/07/00-KL, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти у формі кредиту та/або кредитної лінії в розмірі, що не перевищує максимальний ліміт кредитування, зазначений у графі 1 розділу 1 цього договору, в порядку та на умовах, які встановлені цим договором та додатковими договорами, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку отримані в межах максимального ліміту кредитування кредитні кошти, а також сплатити відповідні проценти та виконати всі інші зобов'язання згідно умов цього договору та додаткових договорів (том 1, а.с. 27 - 52).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 30.08.2007 року між відповідачем, як іпотекодержателем, та позивачем, як іпотекодавцем, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. та зареєстрований в реєстрі за №6064, за умовами якого позивач зобов'язався перед банком-відповідачем відповідати за виконання позичальником-третьою особою зобов'язань за Генеральним кредитним договором №14/07/00-KL від 30.01.2007 року належним йому на праві власності майном - частиною нежитлових будівель: літ. "Ч-2", корпус №8 загальною площею 1276,5 кв.м., літ. "О", корпус №7 загальною площею 2238,6 кв.м., літ. "Ю", корпус №28А загальною площею 725,5 кв.м., літ. "Щ", корпус №28 загальною площею 839,9 кв.м., які знаходяться за адресою: Київська область, місто Біла Церква, бульвар 1 Травня, 13, заставною вартістю 11 946 067 грн. (том 1, а.с. 53 - 59).

Судами встановлено, що у зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів за Генеральним кредитним договором №14/07/00-KL від 30.01.2007 року, банк звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ НВП "БілоцерківМаз" та Приватного підприємства "Фанг", за участі третьої особи ТОВ "Херсонський машинобудівний завод", про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, за результатами розгляду якого рішенням господарського суду Київської області від 19.11.2012 року у справі №7/037-12, залишеним в силі Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 року та Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2013 року, в задоволенні позову відмовлено повністю (том 1, а.с. 69 - 80, 91-109, 113 - 122).

Судами встановлено, що 31.05.2013 року позивач звернувся до відповідача, як іпотекодержателя належного йому нерухомого майна, з листом №31, в якому просив впродовж 3-х робочих днів з дати отримання зазначеної вимоги подати до органу державної реєстрації права власності на нерухоме майно заяву про припинення договору іпотеки від 30.08.2007 року та вилучення записів про обтяження спірного майна з реєстру іпотек та єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна; у відповідь, листом за вих. №4582/315 від 16.08.2013 року відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для припинення іпотеки, відмовившись подати заяву про вилучення з реєстру обтяження щодо спірного майна (том 1, а.с. 126 - 127, 128).

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі, з урахуванням зміни предмета позову, про визнання припиненим договору іпотеки та зняття заборони відчуження спірного нерухомого майна.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішеннями господарських судів у справі №7/037-12, які набрали законної сили, за участі тих же сторін спірних правовідносин, встановлено преюдиційні при розгляді даного спору обставини відмови відповідачу у визнанні права власності на спірне майно внаслідок звернення на нього стягнення, як на предмет іпотеки, які випливали з пропуску позивачем ПАТ "Банк Форум" строку позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання на нього права власності за іпотекодержателем.

Сплив позовної давності, який є підставою для відмови у позові відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України, означає, що вже жодна вимога не підлягає примусовому здійсненню за будь-якого розгляду суперечки, порушеної після цього моменту.

Відповідно до статті 266 ЦК України, сплив позовної давності на вимоги про звернення стягнення на заставне майно шляхом визнання права власності означає, що будь-які додаткові вимоги, пов'язані із обтяженням такого предмета не можуть бути задоволені, а сам предмет є вільним від обтяжень.

З огляду на встановлення судами обставин відмови у задоволенні звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом відмови у визнанні права власності за іпотекодержателем згідно судових рішень, які є преюдиційними в даній справі, колегія суддів касаційного суду вважає правомірними висновки суду апеляційної інстанції про зняття заборони відчуження нерухомого майна позивача, накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. за реєстраційним №2084/10 від 30.08.2007 року, оскільки таке обтяження є забезпеченням зобов'язання, яке не може бути виконано в примусовому порядку.

З огляду на встановлення апеляційним судом при розгляді даної справи обставин пропуску відповідачем строків позовної давності для стягнення основного боргу за Генеральним кредитним договором №14/07/00-КЛ від 30.01.2007 року, колегія суддів касаційного суду вважає в цілому прийнятими з дотриманням норм цивільного законодавства висновки апеляційного суду про припинення дії договору іпотеки від 30.08.2007 року, оскільки іпотека належного позивачу на праві приватної власності нерухомого майна, яка є похідною від основного зобов'язання, припиняється у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, яке нею забезпечувалося, на підставі статті 17 Закону України "Про іпотеку" (том 2, а.с. 69).

Доводи відповідача за змістом касаційної скарги про неналежну оцінку апеляційним судом обставин справи з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані судом апеляційної інстанції, зводяться до намагання переконати касаційний суд здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 111-7 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про залишення без змін постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 року у справі №910/14754/14, а касаційної скарги відповідача - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11151117111- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни залишити без задоволення.

2.          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 року у справі №910/14754/14 залишити без змін.

          

Головуючий                                                                                    Н.Г. Ткаченко

          Судді                                                                                       Л.Й. Катеринчук

                                                                                                           С.В. Куровський

 

Державний герб України

                                                             КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1                                                                                              (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2014 р.                                                                                                     Справа№ 910/14754/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Авдеєва  П.В.

суддів:            Яковлєва  М.Л.

          Ільєнок Т.В.

За участю представників:

від позивача: Давідкова К.О. - представник за довіреністю,  

від відповідача: Гуцул А.Д. - представник за довіреністю,

від третьої особи: Гореліков І.В. - представник за довіреністю.  

          Розглянувши у відкритому  судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства «ФАНГ» та Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ»  

на рішення Господарського суду м. Києва від 20.08.2014р.

у справі №910/14754/14 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Приватного підприємства «ФАНГ»          

до Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ»  

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «БілоцерківМаз»    

про припинення іпотеки та зняття заборони відчуження.    

ВСТАНОВИВ:

В липні 2014 року Приватне підприємство «ФАНГ» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» (далі-відповідач) про припинення договору іпотеки від 30.08.2007р., посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстраційним № 6064 укладений між позивачем та відповідачем; зняття заборони відчуження нерухомого майна Приватного підприємства «ФАНГ» накладену Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за №2084/10, в зв'язку з укладанням договору іпотеки №6064 від 30 серпня 2007 року та вилучення вказаного запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є поручителем по зобов'язанню третьої особи за кредитним договором та передав відповідачу в іпотеку нерухоме майно, що належить позивачеві на праві приватної власності.  Позивач зазначає, що станом на момент його звернення з даним позовом наявні два рішення суду, що вступили в законну силу, відповідно до яких задоволення вимог відповідача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності неможливо у зв'язку з пропуском з боку відповідача строків позовної давності для стягнення основного боргу. Позивач вважає, що оскільки основне зобов'язання фактично є припиненим, то і зобов'язання позивача у вигляді іпотеки перед відповідачем також повинно бути припинено.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 року у справі №910/14754/14 позов задоволено частково.

Визнано припиненим договір іпотеки від 30.08.2007 року, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстраційним № 6064, укладений між позивачем та відповідачем.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" на користь Приватного підприємства "ФАНГ" 1 218,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 20.08.2014р., позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати частково та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Позивач стверджує, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог не врахував, що вимога про зняття заборони відчуження нерухомого майна та вилучення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є тісно взаємопов'язаною з вимогою про визнання договору іпотеки припиненим.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 20.08.2014р., відповідач також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати частково та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання припиненим договір іпотеки від 30.08.2007р., посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстраційним №6064 укладений між позивачем та відповідачем, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для справи та порушення останнім норм матеріального та процесуального права.

Відповідач стверджує, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення. Наявність судових актів про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості (звернення стягнення на предмет іпотеки) не припиняє грошових зобов'язань боржника. Крім того, положеннями ст.17 Закону України "Про іпотеку" визначено виключний перелік підстав, з яких іпотека припиняється. Також, відповідач зазнає, що на даний час зобов'язання за Генеральним кредитним договором № 14/07/00-КL від 30.01.07 не виконано, договір іпотеки є чинним, предмет іпотеки не реалізовано відповідно до Закону України "Про іпотеку", предмет іпотеки не знищений, отже відсутні підстави припинення іпотеки.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідач та третя особа не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційних скарг та відзиву, матеріали справи та заслухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне:  

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

30.01.2007р. між АКБ "Форум" (правонаступником якого є відповідач - ПАТ "Банк Форум") та ТОВ "НВП "БілоцерківМАЗ" (позичальник, третя особа) був укладений генеральний кредитний договір №14/07/00-КL (далі-Кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти у формі кредиту та/або кредитної лінії, в розмірі, що не перевищує Максимальний ліміт кредитування, зазначений в графі 1 розділу 1 цього договору, в порядку та на умовах, які встановлені цим договором та додатковими договорами, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку отримані в межах максимального ліміту кредитування кредитні кошти, а також сплатити відповідні проценти і виконати усі інші зобов'язання, згідно умов цього договору та додаткових договорів.

У п.1.8.1 Кредитного договору сторони передбачили право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань за кредитним договором в цілому, або у визначеній банком частині, зокрема, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, у тому числі, але не виключно, встановлених п.2.3 розділу ІІ цього договору.

За умовами п.2.3.2 Кредитного договору позичальник зобов'язаний у строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором та/або додатковими договорами в повному обсязі повернути банку суму кредитних коштів (траншів), наданих в межах максимального ліміту кредитування, сплачувати проценти за користування кредитними коштами (траншами).

Додатковими договорами №1 від 30.01.2007р., №2 від 01.02.2007р., №3 від 08.02.2007р., №4 від 28.02.2007р., №5 від 19.04.2007р., №6 від 26.06.2007р., №7 від 30.08.2007р., №8 від 29.01.2008р., №9 від 25.04.2008р., б/н від 15.05.2008р., б/н від 20.06.2008р., б/н від 30.10.2008р. до Кредитного договору сторонами змінювався розмір максимального ліміту кредитування, терміни його погашення та розмір відсоткової ставки.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 14/07/00-KL від 30.01.2007 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум", як іпотекодержателем, та Приватним підприємством "Фанг", як іпотекодавцем, 30.08.2007 року був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 6064 (далі - Договір іпотеки).

У відповідності до п.1.2 Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно: частини нежитлових будівель літ. "Ч-2", площею 1276,5 кв.м., літ. "О", площею 2238,6 кв.м., літ. "Ю", площею 725,5 кв.м., літ. "Щ", площею 839,9 кв.м., які знаходяться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, б-р 1 Травня, буд. 13, який належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Дублікату договору №45 купівлі-продажу, між юридичними особами від 22.08.2003 року, складений 20.11.2003 року, та зареєстрований в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації 24.12.2003 року за р.№3587954, що підтверджується витягом про реєстрацію №2418174 від 24.12.2003 року.

Заставна вартість предмета іпотеки, згідно п. 1.4 Договору іпотеки є договірною і погоджується сторонами в розмірі 11 946 067,00 грн.

Згідно із п.3.1.7 Договору іпотеки іпотекодавець зобов'язаний при невиконанні або неналежному виконанні основного зобов'язання добровільно передати предмет іпотеки іпотекодержателю (за його вимогою) для його подальшої реалізації за заставною ціною, яку сторони погоджують як звичайну ціну предмету іпотеки, та направлення отриманих коштів на погашення заборгованості за основним зобов'язанням.

Відповідно до п.5.2 Договору іпотеки у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового погашення заборгованості за основним зобов'язанням, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя (п.5.4 Договору іпотеки).

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових договорів до Договору іпотеки, якими вносились зміни в Договір іпотеки щодо розміру грошових зобов'язань іпотекодавця та терміну їх виконання відповідно до укладених додаткових угод до Кредитного договору.

В Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено заборону відчуження вказаного нерухомого майна, що накладена 30.07.07 за № 2480/10 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 при посвідченні договору іпотеки.

Як встановлено судовою колегією та не заперечується представниками сторін, у зв'язку з невиконанням ТОВ "Науково-виробниче підприємство "БілоцерківМаз" своїх грошових зобов'язань, відповідач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості за Генеральним кредитним договором  № 14/07/00-КL від 30.01.07, вказаний позов ухвалою від 01.11.11 у справі № 10/249-10/19 було залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

30.03.12р. відповідач звернувся з позовними заявами до Господарського суду Херсонської області та до Господарського суду Київської області з позовними вимогами до ТОВ НВП "Білоцерківмаз", ПП "Фанг" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.11.12 у справі № 5024/533/2012 та рішенням Господарського суду Київської області від 19.11.12 у справі № 7/037-12 було відмовлено в задоволені позовних вимог. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.13 у справі №5024/533/2012 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.13 у справі №7/037-12 рішення відповідно Господарського суду Херсонської області від 27.11.12 та Господарського суду Київської області від 19.11.12 залишені без змін, змінено лише підставу відмови, а саме пропуск з боку відповідача строків позовної давності для стягнення основного боргу за Генеральним кредитним договором  №14/07/00-КL від 30.01.07.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.05.13 у справі № 5024/533/2012 відмовлено в допуску касаційної скарги до провадження у зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження. Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.13 у справі № 7/037-12 постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.13 залишено без змін.

31.05.13р. позивач звернувся до відповідача з листом № 31, в якому вимагав протягом 3-х робочих днів з дати отримання вказаної вимоги, подати заяви до реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області про припинення іпотеки по договору та вилучити записи з реєстру іпотек та з єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна.

Листом від 16.08.14 р. вих. №4582/315 відповідач повідомив, що підстави для припинення іпотеки відсутні.

Спір виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що дії відповідача по незаконному утриманню в іпотеці нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки від 30.08.07 реєстр. № 6064, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 є посяганням на права та законні інтереси позивача щодо вільного володіння, користування та розпорядження належним йому на праві власності майном.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ»   не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга  Приватного підприємства «ФАНГ» підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Аналогічні положення закріплено і в ст.173 Господарського кодексу України, де господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій , а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.256 Цивільного кодексу Украйни позовна давність - це строк, в межах якого особа має право звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.13 у справі № 5024/533/2012 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.13 у справі № 7/037-12 строк позовної давності щодо вимог ПАТ "Банк Форум" за Генеральним кредитним договором  № 14/07/00-КL від 30.01.07 до позивача та третьої особи сплив.

В силу ст.35 ГПК України факти, встановлені  рішенням господарського суду    (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не  доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК Українистатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Таким чином, судові рішення у справі №5024/533/2012 та №7/037-12  не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі №910/14754/14, не можуть їм суперечити.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність зазначених судових рішень про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ "Банк Форум" на підставі пропуску строків позовної давності, свідчить про припинення первісного зобов'язання.

Аналогічний висновок викладено у п.31 постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.12 де зазначено, що зі спливом строку позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Вказаними судовими рішеннями встановлено порушення прав банку на отримання коштів,, встановлено суму заборгованості, а також встановлено те, що строки позовної давності по основному зобов'язанню минули.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Згідно із ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання.

Враховуючи викладене, судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції, що похідне зобов'язання позивача перед відповідачем у вигляді іпотеки по договору від 30.08.2007 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 6064, також підлягає припиненню.

У відповідності до ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє користується та розпоряджається належним йому майном на власний розсуд (ч.1 ст.319 ЦК України).

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судова колегія погоджується з твердженнями позивача про те, що зі спливом строку позовної давності припиняється право вимоги (переслідування або притягнення до суду) боржника, а отже припиняється зобов'язання в розумінні ст.509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

У рішенні від 20 вересня 2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "ЮКОС"  проти Росії" Європейський суд з прав людини зазначив: позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов'язані з позовною давністю.

Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Таким чином, враховуючи, що основне зобов'язання ПП "Фанг" щодо поручительства за ТОВ НВП "Білоцерківмаз" за генеральним кредитним договором від 30.01.07 № 14/07/00-КL перед відповідачем є припиненим, тому відсутні правові підстави для утримання під обтяженням чи обмеженням майна позивача переданого в іпотеку за  договором іпотеки від 30.08.07, що посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 6064.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про визнання припиненим договору іпотеки від 30.08.07р., що посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстраційним № 6064, укладеного між позивачем та відповідачем є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зняття заборони відчуження нерухомого майна позивача № 2084/10 від 30.08.07 накладену Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, у зв'язку з укладанням договору іпотеки № 6064 та вилучення вказаного запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, судова колегія зазначає наступне.    

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні в цій частині позовних вимог виходив з того, що станом на день звернення позивача з даним позовом до суду так само як і станом на день вирішення спору у даній справі, права та законні інтереси позивача щодо не зняття заборони відчуження нерухомого майна №2084/10 від 30.08.07 накладеної Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, у зв'язку з укладанням договору іпотеки № 6064, порушені не були.

Судова колегія з даним висновком суду першої інстанції не погоджується та вважає, що оскаржуване рішення суду в цій частині підлягає скасуванню виходячи з наступного.  

Як зазначалося вище, оскільки основне зобов'язання ПП "Фанг" щодо поручительства за ТОВ НВП "Білоцерківмаз" за генеральним кредитним договором від 30.01.07 № 14/07/00-КL перед відповідачем є припиненим, тому відсутні правові підстави для утримання під обтяженням чи обмеженням майна позивача переданого в іпотеку за  договором іпотеки від 30.08.07, що посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 6064.

Тобто, разом з припиненням Договору іпотеки, суд фактично припиняє обтяження нерухомого майна іпотекою, так як всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Одночасно з державною реєстрацією відомостей про припинення іпотеки (припинення обтяження нерухомого майна іпотекою) підлягають державній реєстрації і відомості про зняття заборони відчуження, накладеної підчас посвідчення нотаріального договору.

Таким чином, ці дві вимоги (визнання договору іпотеки припиненим та зняття заборони) є взаємопов'язаними та такими що витікають одна від одної і не потребують встановленню додаткових зобов'язань для будь-якої із сторін чи третім особам.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позовна вимога про зняття заборони відчуження нерухомого майна Приватного підприємства «ФАНГ» накладену Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за №2084/10, в зв'язку з укладанням договору іпотеки №6064 від 30 серпня 2007 року та вилучення вказаного запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» не підлягає задоволенню; апеляційна скарга Приватного підприємства «ФАНГ» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню; позов Приватного підприємства «ФАНГ» слід задовольнити повністю.    

Судові витрати покладаються на підставі ст.49 ГПК України на Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4999101103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -  

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» на рішення Господарського суду м. Києва від 20.08.2014р. у справі №910/14754/14 залишити без задоволення.

1.          Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ФАНГ» на рішення Господарського суду м. Києва від 20.08.2014р. у справі №910/14754/14 задовольнити.  

2.          Рішення Господарського суду м.Києва від 20.08.2014 року у справі №910/14754/14 скасувати частково.

3.          Позов Приватного підприємства «ФАНГ» задовольнити повністю.

4.          Визнати припиненим договір іпотеки від 30 серпня 2007 року, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстраційним № 6064 укладений між Приватним підприємством "ФАНГ" та Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ".

5.          Зняти заборону відчуження нерухомого майна Приватного підприємства «ФАНГ» накладену Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за №2084/10, в зв'язку з укладанням договору іпотеки №6064 від 30 серпня 2007 року та вилучити вказаний запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

6.          Стягнути з  Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (02100 м. Київ, бульв. Верховної Ради, будинок 7, ідентифікаційний код 21574573) на користь Приватного підприємства "ФАНГ" (09107 Київська обл., м. Біла Церква, бульв. 1-го Травня, буд. 13,  ідентифікаційний код 23583814) 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. судового збору за подачу позову.

7.          Стягнути з  Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (02100 м. Київ, бульв. Верховної Ради, будинок 7, ідентифікаційний код 21574573) на користь Приватного підприємства "ФАНГ" (09107 Київська обл., м. Біла Церква, бульв. 1-го Травня, буд. 13,  ідентифікаційний код 23583814) 1 827 (тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

8.          Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

9.          Матеріали справи №910/14754/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Дата підписання повного тексту постанови 13.10.2014р.

Головуючий суддя                                                            П.В. Авдеєв

 

Судді                                                                                М.Л. Яковлєв

 

                                                                                Т.В. Ільєнок

6
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: