Проблеми подачі звітності по контрольованим операціям у 2016 році

На виконання вимог Податкового Кодексу України (далі - ПКУ), платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн грн (без урахування податку на додану вартість), зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції за звітний календарний рік центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Проте на практиці виникають труднощі з реалізації цих положень через некоректність роботи засобу електронного зв’язку через який подають звіт (MеDOK), а саме технічного збою в прийманні звіту та надсилання Квитанції №2, що призводить до накладення штрафів через прийняття податкових повідомлень-рішень за несвоєчасність подання звіту про контрольовані операції.

Аналізуйте судовий акт: Звіт або декларація вважаються поданими з моменту отримання квитанції №1, а фіскальний орган при направленні квитанції № 2 повинен довести в чому саме допущені помилки платником податків ( Київський апеляційний адміністративний суду у справі №826/24295/15)

Зазначена ситуація неодноразово траплялася при подачі звітів платниками податків за минулій рік, що підтверджується судовою практикою, а саме у справах №: 826/24295/15, 86/13813/15, 2а22325/10/0570, 816/87/15-а, 810/4758/14, 2а-7873/11/1470 та інші.

Як слідує з судової практики, більшість платників податків, які зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції, своєчасно, здійснили відправлення електронного звіту про контрольовані операції з дотриманням термінів та порядку встановленого для його подання, що було підтверджене отриманням Квитанції №1 (квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді), проте, через помилку в роботі серверів органів Державної фіскальної служби України (далі ДФС), в Квитанції №2 (квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді) було зазначено помилку і не прийнято звіт вже після граничних термінів на подачу звітності та органами ДФС визнано подання звіту з порушенням встановлених ПКУ строків, що призвело до накладення штрафів в подальшому.

Отже в даній ситуації постає дві проблеми:

1. Визначення часу, коли звітність вважається наданою в органи ДФС;
2. Вирішення проблеми з прийняттям звітностей, які були неприйнятті через несправності в роботі серверів.

Стосовно визначення часу, коли податкова звітність вважається отриманою органами ДФС, то, відповідно до 49.9. ПКУ, податкова декларація, у разі її подання засобами електронного зв'язку, вважається прийнятою за наявності квитанції про отримання податкової декларації (Квитанції №1). За приписами п. 49.5 ст. 49 ПК України у разі поданні податкової звітності в електронній формі платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Згідно з п. 7.7 Наказу ДПА України «Про подання електронної податкової звітності» від 10.04.2008 № 233 (далі - Наказ), датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції. Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну.

Відповідно до положень ч. 7 Інструкції при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

1. Платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків.
2. Після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків.
3. Після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа згідно затвердженого формату (стандарту).
4. Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.
5. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції.
6. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.
7. Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Якщо платник податків надіслав до органів ДПС кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних ДПС та платнику податків надійшла про це друга квитанція

Отже, з зазначених положень слідує, що якщо платник податків подав звіт про контрольовані операції до останньої години дня граничного строку та отримав про це квитанцію №1 то звіт вважається поданим своєчасно, незважаючи на час отримання квитанції №2, та, на те що в ній зазначено про помилку, за умови дотримання вимог щодо складання податкової звітності передбачені в ст. 46-49 ПКУ, Наказі Мінфіни України «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» від 18.01.2016 № 8, Наказі Міністерства доходів України «Про затвердження Формату (стандарту) електронного документа звітності суб'єктів господарювання та Опису довідників, що публікуються з Форматом (стандартом) електронного документа звітності суб’єктів господарювання» від 29.11.2013 № 729. Оскільки, як вбачається з зазначеної судової практики та проблем з якими зіштовхнулись платники податків у 2016 році при подачі звітів про контрольовані операції за 2015 рік, багато звітів були неприйняті саме не через порушення вимог щодо оформлення звітності, а через збій у роботі серверів органів ДФС.

Для захисту своїх порушених прав, згідно з положеннями п. 17.1.7., п. 17.1.8. ст. 17 ПКУ платники податків можуть оскаржувати рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків. Процедура оскарження рішень контролюючих органів зазначені в ст. 56 ПКУ, де зазначається, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи судову практику, рішення органів ДФС про неприйняття звітності через помилку у форматі (стандарту) звіту та подальше повідомлення-рішення про накладення штрафу через порушення строків подачі звітності скасовувались Адміністративними судами, а звіт визнавався поданим своєчасно.

На жаль, орган ДФС не прийняли до уваги минулорічні труднощі з подачею звітів та не покращили справність роботи своїх серверів, що спричинило такі ж самі проблеми з подачею звітів про контрольовані операції за 2015 рік і в цьому році.

Відповідно до ст. 39 ПКУ, трансфертне ціноутворення – ціноутворення, що застосовується в контрольованих операціях, а саме операціях з пов’язаними особами- нерезидентами, нерезидентами з країн з низькою податковою ставкою, зі звільненням від оподаткування чи зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Отже, як випливає з визначення контрольованих операцій за ПКУ, під трансферне ціноутворення підпадають тільки операції платника податку з нерезидентами, які відносяться до контрольованих, за умови, що:

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

В більшості випадків воно виникає між транснаціональними корпораціями, підрозділ якої, чи певна дочірня компанія знаходиться в Україні.

Правильне встановлення трансфертної ціни є дуже важливим як для підрозділу, що функціонує в Україні так і для корпорації в цілому, що дозволяє оптимізувати результативність діяльності окремих підрозділів транснаціональних корпорацій, дозволяє об’єктивно оцінити результати діяльності підрозділів та їх конкурентної позиції на ринку.

Саме правильне визначення операцій, які підпадають під трансфертне ціноутворення, методу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», правильне та кваліфіковане складання звіту про контрольовані операції та ведення документації вбереже компанії від значних штрафів, правильно визначить суми податків, що необхідно сплатити в державний бюджет, та адекватно відобразить операції між пов’язаними компаніями.

Читайте статтю: Останні законодавчі нововведення щдо заисту прав інвесторів